На 33-й щорічній сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у Гаазі українська делегація досягла стратегічних результатів у питаннях захисту прав журналістів та притягнення російської федерації до відповідальності за злочини проти свободи слова. Ключовим здобутком стало ухвалення Третім комітетом ПА ОБСЄ з прав людини і гуманітарних питань окремої резолюції, розробленої на основі доказової бази Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо розслідування злочинів РФ проти медіа. Крім того, голову Української парламентської делегації, члена ТСК Микиту Потураєва було переобрано на посаду віцепрезидента ПА ОБСЄ, що суттєво посилює позиції України на цьому міжнародному майданчику.

Резолюція та створення «Списку Рощиної»

Підтримана Третім комітетом резолюція «Триваючі воєнні злочини проти працівників медіа та порушення їхніх прав під час загарбницької війни Росії проти України» стане частиною загальної Гаазької декларації за результатами роботи 33-ї сесії Асамблеї. Документ було ініційовано українською делегацією спільно з французькими партнерами.

Як наголосила Голова Тимчасової слідчої комісії щодо розслідування злочинів рф проти медіа Євгенія Кравчук, робота над цим треком розпочалася ще під час зимової сесії ПА ОБСЄ через системні консультації з французькими парламентарями, зокрема з сенатором Паскалем Аллізаром, який взяв це питання під особисту увагу.

«Сьогодні маємо хороший приклад того, як парламентарі можуть використовувати доступні їм інструменти, зокрема тимчасові слідчі комісії, міжнародні асамблеї, резолюції та двосторонню співпрацю, щоб просувати український порядок денний, фіксувати злочини росії та посилювати міжнародний тиск», — зазначила Голова ТСК.

Фундаментом для документа стали результати піврічної роботи ТСК. Резолюція прямо вказує, що злочини рф проти представників медіа та інформаційної інфраструктури мають системний і взаємопов’язаний характер. Вони охоплюють убивства, поранення, незаконні затримання, катування, насильницькі зникнення, залякування, кібератаки, а також знищення редакцій і телерадіомереж.

Документ оперує даними про щонайменше 937 злочинів проти журналістів і медіа в Україні та 131 загиблого працівника медіа. «На жаль, з моменту підготовки резолюції кількість скоєних злочинів зросла, зокрема, і кількість вбитих», — констатувала Євгенія Кравчук.

Окремим блоком резолюція засуджує дії рф на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), де агресор знищує незалежний інформаційний простір, використовує медіа як інструмент примусової асиміляції та блокує доступ міжнародних моніторингових механізмів ООН та ОБСЄ до утримуваних осіб.

Особливе місце в резолюції посідає справа української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російській неволі. Документ вимагає розслідування обставин її смерті та передбачає можливість створення окремого санкційного механізму проти осіб, причетних до тяжких злочинів проти медійників під назвою «Roshchyna List» (Списку Рощиної).

Водночас Асамблея закликала держави-учасниці ОБСЄ посилити підтримку українських медіа, зокрема через допомогу з релокацією та відновленням інформаційного середовища у прифронтових громадах.

Сайд-івент у Гаазі (Нідерланди) як майданчик донесення правди до міжнародної спільноти

Ухваленню резолюції передувала ґрунтовна адвокаційна робота. 6 липня на полях сесії ТСК спільно з делегацією Франції в ПА ОБСЄ, Інститутом масової інформації (ІМІ) та міжнародною організацією «Репортери без кордонів» (RSF) провели тематичний сайд-івент: «Розслідування злочинів, вчинених Росією проти працівників медіа в Україні з 2022 року: заклик до справедливості».

Захід розпочався з хвилини мовчання за жертвами російського балістичного удару по Києву, що задало атмосферу гострої дипломатичної нагальності. 

Ключовим лейтмотивом заходу стала необхідність перекваліфікації російських атак із ситуативних «воєнних злочинів» на системні «злочини проти людяності».

Як наголосив колишній Генеральний прокурор Андрій Костін, вбивства журналістів є свідомим «методом ведення війни» рф, за який має відповідати вище керівництво агресора в рамках Спеціального трибуналу.

Голова ПА ОБСЄ Пере Жоан Понс Самп’єтро також підкреслив, що примушення журналістів до мовчання є прямим нападом на право суспільства на інформацію та демократичні інститути загалом. 

Голова ТСК Євгенія Кравчук представила жахливі докази системності російського терору, констатувавши, що написи «PRESS» більше не захищають медійників, а роблять їх мішенями. Особливий акцент було зроблено на справі загиблої Вікторії Рощиної.

Голова Комісії навела судово-медичні деталі: журналістку було вбито тортурами, тіло повернули без внутрішніх органів, зі слідами переломів та ураження струмом. За даними Комісії, за поводження з журналістами як з окремою категорією мішеней відповідає безпосередньо ФСБ РФ. Французький делегат Паскаль Лекамп додав, що понівечене тіло журналістки, у якої були відсутні очі та гортань, стало свідомим «посланням від росіян». Свідчення тих, хто вижив, підтвердили еволюцію російської тактики. Партнерка загиблого французького журналіста Антуана Лаллікана та лінійна продюсерка «Суспільного» Олександра Новосел зазначили, що окупанти використовують FPV-дрони для цілеспрямованого полювання на репортерів та застосовують тактику «подвійних ударів», щоб убити тих, хто приїжджає на допомогу, і гарантовано знищити свідків.  Ці реалії створюють нові виклики для міжнародного права.

Заступник Голови Комісії Ярослав Юрчишин звернув увагу на критичну законодавчу прогалину: якщо журналіст для захисту від дронів використовує мобільні засоби РЕБ, він ризикує втратити статус захищеної цивільної особи згідно з чинним тлумаченням Женевської конвенції. Тому міжнародне співтовариство має невідкладно оновити норми та забезпечити захист медіа-інфраструктури нарівні з іншими захищеними цивільними об'єктами.

Трибунал для пропагандистів

В рамках роботи української делегації окремо наголошувалося на відповідальності тих, хто забезпечує ідеологічне підґрунтя агресії. За словами Голови Тимчасової слідчої комісії та членкині постійної делегації в ПА ОБСЄ Євгенії Кравчук, російська пропаганда є повноцінним інструментом війни.

«Росія систематично полює на журналістів, щоб світ не знав правди. Водночас вона витрачає мільярди доларів на пропаганду в країнах ЄС. Якщо Росію не зупинити, більшість міжнародних установ у Гаазі втратять свій сенс. Саме тому робота щодо Спецтрибуналу є критичною. Нагадаю, що під час Нюрнберзького трибуналу на лаві підсудних сидів головний редактор газети “Штурмовик”, яка закликала до Голокосту. Сучасні російські пропагандисти, які закликають до геноциду українців, мають понести аналогічну відповідальність», — підкреслила Голова Комісії.

Робота Комісії та української делегації на міжнародних майданчиках продовжується.

Наступні кроки включають подальше просування механізмів санкційного тиску, адвокацію підтримки українського медіапростору та системну взаємодію з Міжнародним кримінальним судом.