19 серпня 2025 року відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень в правоохоронних органах, судах та органах судової влади, у якому взяли участь Голова Національного агентства з питань запобігання корупції — Віктор Володимирович ПАВЛУЩИК та його заступник Микола Васильович КОРНЕЛЮК.
Члени Комісії М.А. Бужанський, В.І. Божик, І.М. Констанкевич, Г.М. Мамка, М.В. Павлюк, М.В. Саврасов, О.М. Ткаченко, Г.М. Третьякова, О.Ю. Устінова, П.В. Фролов та присутні народні депутати України М.Є. Дирдін., А.О. Радіна протягом двох годин ставили перед керівництвом Агентства актуальні питання про діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції щодо працівників правоохоронних органів, судів, органів судової влади та уточнення наданої інформації у відповідь на звернення Тимчасової слідчої комісії, вжиті заходи реагування на резонансні корупційні правопорушення.
Недостатність перевірок декларацій співробітників правоохоронних органів була головною темою засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії.
Того року Національне агентство з питань запобігання корупції перевірило декларації НАБУ — по 1 декларації у 2024 і 2025 роках; САП — 5 у 2024 році й 3 у 2025 році; серед суддів — лише 69 декларацій із 6 тисяч.
Як зазначив Голова Тимчасової слідчої комісії Сергій Власенко, Національне агентство з питань запобігання корупції неспроможне якісно опрацювати масив декларацій та забезпечувати належний контроль. На думку Комісії, це підриває довіру до інституції та гальмує антикорупційну політику. Наслідки, наголошують у Тимчасової слідчої комісії, мають відчутний вплив на бізнес і інвесторів.
Тимчасова слідча комісія зосередить увагу на підготовці пропозицій Верховній Раді України щодо оновлення правил електронного декларування та пов'язаних процедур контролю. Члени комісії також звернули увагу на технічні та процедурні вади реєстру декларацій і відсутність прозорих строків перевірок.
На засіданні наголошувалось, що кожна декларація оцінюється за правилами логіко-графічного контролю, їй присвоюється рейтинг ризикованості. Декларації ранжуються відповідно до цього рейтингу, і ті з них, що мають найвищий показник ризику, стають об’єктами для проведення повних перевірок. Це складає основну частину тих перевірок, які здійснюються Агентством в ході своєї діяльності.
На засіданні Тимчасової слідчої комісії народні депутати обговорили низку питань, що стосуються прозорості перевірки декларацій та реальної ефективності антикорупційних заходів. Зокрема, йшлося про вплив рівня заробітної плати в правоохоронних органах на зниження корупційних ризиків, необхідність відкриття методології перевірки декларацій для суспільства, а також співвідношення між офіційними звітами правоохоронних органів про боротьбу з корупцією та реальними надходженнями до Державного бюджету.
Ставилося також питання, чому Агентство не реагує на численні повідомлення у засобах масової інформації щодо фактів очевидного корупційного збагачення працівників правоохоронної системи, питання залишилося відкритим.
Члени Комісії наголосили, що контроль за правоохоронними органами у сфері декларування, насамперед, за тими з них, які покликані боротися з корупцією, є вкрай необхідним, адже, попри численні скандали, пов’язані з криптовалютою, невідомим походженням нерухомості чи відпочинком на елітних курортах, що не мають належного пояснення, усе це так і не стало предметом розгляду Національного агентства з питань запобігання корупції.
Комісія буде додатково запитувати інформацію для напрацювання в Тимчасовій слідчій комісії рекомендацій щодо подальших дій і необхідних змін у законах України. Це потрібно для того, щоб система запобігання корупції, зокрема діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, працювала більш результативно.
