«Охорона нематеріальної культурної спадщини України є одним з головних чинників сталого розвитку», - голова Комітету Микола Княжицький

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
18 грудня 2018, 14:10

 
«В Україні досі бракує належного усвідомлення ролі і важливості нематеріальної культурної спадщини для культурного різноманіття, творчості, та й загалом сталого розвитку країни», - наголосив голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.

Він зауважив, що на сьогодні до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини внесено лише 14 елементів. Водночас виявлено ще 43, які можуть бути внесеними найближчим часом. Серед них і Гуцульська коляда, і Традиційне харківське коцарство, і Боромлянське лозоплетіння, і Малоянисольська говірка румейської мови (мови греків Приазов’я) та багато інших. Наразі, Український центр культурних досліджень, за підтримки Українського культурного фонду, створив «Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини» - http://virtmuseum.uccs.org.ua/ua.

«Проект надає можливість ближче познайомитися з елементами, що вже внесені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та 23 нововідкритими елементами», - зазначив голова Комітету з питань культури і духовності.

М.Княжицький нагадав, що цьогоріч виповнюється 10 років з часу приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, прийнятої Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 жовтня 2003 року у місті Парижі. Конвенція допоки залишається єдиним нормативно-правовим документом законодавчого рівня, який регламентує питання ідентифікації, документування, дослідження, збереження, захисту, популяризації та підвищення ролі нематеріальної культурної спадщини України.

Нематеріальна культурна спадщина, відповідно до статті 2 Конвенції, означає ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов’язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами й у деяких випадках окремими особами – «носіями традицій» – як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхньої історії і формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини. Нематеріальна культурна спадщина проявляється в усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини; у виконавському мистецтві; звичаях, обрядах, святкуваннях; знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту; традиційних ремеслах.