Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ бере участь у Другій частині сесії Парламентської асамблеї Ради Європи

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
24 квітня 2018, 17:07

 

23 квітня відбулося відкриття Другої частини сесії ПАРЄ 2018 року.

На початку сесії Президент Асамблеї М.Ніколетті наголосив, що Парламентська Асамблея має виступати не полем битви для протистояння, а місцем, де будуються мости між народами та урядами, де парламентарії з усієї Європи захищають спільні цінності, а саме фундаментальні права людини, демократії та верховенства права, як конкретні засоби запобігання конфліктам та підтримання миру на континенті. М.Ніколетті закликав парламентаріїв дотримуватися принципу верховенства права та боротися з корупцією.

На початку засідання був затверджений остаточний порядок денний Другої сесії 2018 року. Члени Асамблеї вирішили провести дебати за терміновою процедурою з наступних питань: «Подальші дії за доповіддю незалежного слідчого органу щодо тверджень про корупцію в Парламентській Асамблеї» та «Копенгагенська декларація: оцінка та подальша діяльність», поточні дебати на тему: «Роль Європи в миротворчих ініціативах в Сирії».

Член української делегації О.Гончаренко зауважив, що рішення Бюро про відмову від термінових дебатів щодо агресивної політики Російської Федерації з використанням хімічної зброї в Сполученому Королівстві Великобританії і Сирії та її агресії в Україні, Молдові та Грузії, було прийняте лише невеликою більшістю голосів. Він запропонував проголосувати за розгляд цього важливого питання на засіданні для включення його в порядок денний. «Це питання - найважливіша проблема, з якою має справу Європа. Світова спільнота стала свідком випадків використання хімічної зброї у Великій Британії та Сирії, агресії в Україні, разом з нелегальними виборами на окупованій території України, і все це відбулося вперше в історії Ради Європи з часів Другої світової війни», - зазначив народний депутат.

В цей день також обговорювався Звіт про діяльність Бюро та Постійного Комітету. Голова угорської делегації З.Немет акцентував увагу парламентаріїв на тому, що в Європі зараз війна, і це - війна між Україною та Російською Федерацією. Він закликав ще раз підтвердити підтримку територіальній цілісності України і постійно звертати увагу на тривожні ознаки щодо порушення прав людини та верховенства права в Україні. Верховенство права та повага до прав людини, включаючи повагу до прав меншин - не двостороння проблема між Україною та її сусідами, це - багатостороння проблема, а Рада Європи відіграє тут важливу роль. Україна потребує миру, внутрішньої демократичної стабільності та дружніх міжнародних сусідів.

Член азербайджанської делегації А.Моллазаде підкреслив, що після розпаду Радянського Союзу нові незалежні держави стали об'єктами військових атак, включаючи територію Азербайджану, Грузії та Молдови, а зараз новою ціллю стала Україна. Нові незалежні держави зіштовхнулися з новим типом війни - інформаційною війною, метою якої є створення проблем між західноєвропейськими організаціями та країнами, які хотіли б бути насправді незалежними, з власною самостійною політикою.

Заступник Голови Української делегації С.Соболєв підкреслив, що період до попереднього звіту про роботу Бюро та Постійного комітету був не найкращим для демократії, цінностей Асамблеї, верховенства права. «Зараз є актуальним обговорення та аналіз російської агресії в Україні, Грузії, Молдові та Сирії, але Бюро та більшість парламентарії відмовилися обговорювати цю серйозну проблему. Сьогодні було прийнято рішення розглядати питання «Роль Європи в миротворчих ініціативах в Сирії», але його не можливо розглядати поза контекстом інших країн, які страждають від російської агресії. Необхідно швидко та конкретно реагувати. В той же час Т.Ягланд привітав В.Путіна з перемогою на виборах не згадуючи окупацію Криму. Це не позиція Асамблеї, тому необхідно розробити власну заяву, але це зараз не можливо», - наголосив парламентарій.

Член української делегації Б.Береза акцентував увагу парламентаріїв на тому, що за останні три роки було прийнято багато рішень, які засуджують дії Росії в Донбасі та в Криму, і в той же час було подано три доповіді, в яких були висловлені вимоги, які Росія повинна виконати. Також було проведено розслідування катастрофи літака рейсу MH17. Але ніяких дій з боку Росії не було. «Все це підтверджує, що Росія не ставиться серйозно до Парламентської Асамблеї як інституції, що підтримує демократію та верховенство права в Європі. Діяльність Росії викликає війну в усьому світі, і Росія ігнорує будь-які рекомендації, вимоги чи резолюції, винесені Парламентською Асамблеєю. Виникає питання, для чого повертати Російську делегацію до Асамблеї, якщо Росія ігнорує будь-які рішення Асамблеї?», - запитав парламентарій.

Член української делегації С.Кіраль подякував Президенту Асамблеї М.Ніколетті за його внесок у боротьбу з корупцією в Асамблеї. Він акцентував увагу парламентаріїв на тому, що за останні три роки, дуже багато людей захищали проросійську позицію. Ці люди відкладали прийняття дуже важливих резолюцій щодо російської агресії, завжди втручалися з поправками і намагалися відвернути Асамблею від її основного курсу, який базується на міжнародному праві та справжніх цінностях організації.

Член української делегації О.Гончаренко подякував Голові люксембурзької делегації А.Брассер за її внесок у роботу Парламентської Асамблеї за останні 20 років. Він закликав парламентаріїв не забувати про головні цінності, які члени Асамблеї мають захищати. О.Гончаренко також поінформував від відсутнього на цій сесії члена української делегації М.Джемілєва, який очолює Меджліс кримськотатарського народу і провів 15 років у радянських в'язницях за свої політичні погляди, щодо жахливої ситуації в анексованому Криму під час так званих виборів Путіна. «І після цього ми хочемо сказати: «Гаразд. Росія повертайся»? Відповідно виникає питання, чому наша Організація дозволяє такі речі?», - запитав він.

Під час вільних дебатів заступник Голови Української делегації С.Соболєв наголосив на необхідності обговорення питання щодо будівництва Північного Потоку-2, оскільки для його реалізації економічно зацікавлені країни вкладуть мільярди доларів, і в той же час відмовляться від в три-чотири рази дешевшого способу транспортування газу через Україну. Це питання - не економічне, а політичне і пов'язане з «Газпромом» та Російською Федерацією. Навіть у найважчі часи, взимку 2008-2009 років, коли температура була від мінус 10?С до мінус 15?С, Росія вирішила припинити транспортування газу до України, Україна виконувала всі зобов'язання перед європейськими країнами. «Реалізація цього проекту не дасть Європі енергетичну незалежність, а зробить її більш залежною від Росії», - наголосив парламентарій.