У Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Зайнятість ветеранів України: поточний стан, проблемні питання та шляхи їх вирішення».

У засіданні «круглого столу» взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, соціальних партнерів, великих державних підприємств, громадських організацій, наукових установ, засобів масової інформації.

Захід відбувся під головуванням члена Комітету Тараса Тарасенка. У своєму вступному слові пан Тарасенко наголосив на тому, що питання економічної незалежності ветеранів набирає обертів і має бути одним з головних на порядку денному держави. Водночас працевлаштування сотні тисяч ветеранів після демобілізації є не лише викликом, але і можливістю розвитку України. Так, з одного боку більшість українців повертаються зі служби до цивільного життя з «бойовою травмою» та потребуватимуть спеціально облаштованого під потреби особи з інвалідністю робочого місця. З іншого - ветерани мають велике бажання продовжувати забезпечувати власну родину, зокрема, отримуючи додаткові кваліфікації, створюючи власний бізнес. «Маємо залучати ветеранів у ті сфери, які найбільше перспективні в Україні. Військові, ветерани – активна частина суспільства. Не має бути безробіття серед ветеранів», - наголосив пан Тарасенко.

Директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк повідомила про великий інтерес ветеранів до заснування власного бізнесу. 50% демобілізованих ветеранів повідомили про бажання розвивати власну справу. З квітня 2023 року за грантовою програмою для ветеранів або другого з подружжя видано вже 500 грантів на суму 220 млн гривень. Ветерани відкривають пекарні, кав’ярні, СТО, дитячі центри розвитку, магазини, стоматологічні клініки, підприємства з виготовлення меблів, фермерські господарства, автомийки, тощо. До речі, з 160+ бізнес-ідеями для заснування власної справи можна ознайомитися на Єдиному порталі державних послуг «ДІЯ».

Варто зазначити, що Верховна Рада України в свою чергу працює над створенням сприятливих умов для започаткування та розвитку ветеранського підприємництва, підвищення його конкурентоспроможності, вирішення проблем реінтеграції ветеранів війни в цивільне життя та сприяння сталому розвитку України в цілому. Нагадаємо, що у березні 2024 року Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України включити проект Закону про ветеранське підприємництво (реєстр. № 10258) до порядку денного сесії парламенту та за наслідками розгляду у першому читанні прийняти його за основу.

В той же час 42% ветеранів та діючих військовослужбовців вказують на відсутність знань та втрату професійних навичок як перешкоду у сфері професійної зайнятості. Тому пані Жовтяк нагадала про можливість пройти професійне навчання в закладах освіти Державної служби зайнятості, а також навчання за ваучером (124 професії та спеціальності). При цьому Юлія Жовтяк повідомила, що Єдиний портал вакансій налічує 266 тисяч актуальних вакансій, з яких 5 тис вакансій створено для осіб з інвалідністю (на сьогодні в Україні діє програма компенсації витрат роботодавцю на облаштування робочого місця працівника з інвалідністю). Тим ветеранам/ветеранкам, які потребують допомоги в процесі працевлаштування, кар’єрні радники Служби надають відповідний супровід, щодня, в тому числі дистанційно.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Максим Кушнір в свою чергу повідомив про розробку Міністерством проекту Стратегії розвитку підприємницьких ініціатив ветеранів війни. За його словами, держава повинна забезпечити чотири основні інститути підтримки ветеранів:  доступ до фінансових ресурсів; доступ до інформаційно-консультативно-юридичних послуг, доступ до освіти; доступ до держзамовлень; захист і адвокацію інтересів малого ветеранського бізнесу, інформаційно-іміджеву підтримку.

В планах Міністерства економічного розвитку України – надавати ветеранам консультації на базі платформи «Зроблено в Україні». Дякуючи за роботу Уряду в сфері реалізації підприємницького хисту ветерана, член Комітету Тарас Тарасенко зауважив, що не всі захисники держави зможуть бути бізнесменами. А тому Україна, зважуючи на майбутній великий запит на працевлаштування, потребує більш конкретної стратегії щодо політики зайнятості взагалі. За його словами, основою відповідної політики має стати якісний прогноз щодо того, які сфери економіки стануть стратегічними з точки зору розвитку держави після Перемоги над російським агресором. «Друге – потрібні реєстри, які покажуть детальні характеристики ветерана: має він інвалідність чи ні, жінка він чи чоловік, проживає у місті чи селі, має дітей чи ні, і так далі. Ця інформація має величезну цінність при формуванні політики», - додала лідерка ГО «Жіночий ветеранський рух» Катерина Приймак.

Учасники засідання «круглого столу» наголосили на відсутності необхідної кількості вакансій для ветеранів, які проживають в сільській місцевості, а також на потребі в облаштуванні соціального простору та інфраструктури маленьких громад під потреби ветеранів, які захищаючи державу, отримали інвалідність. Зазначалося, що безбар’єрність відповідного простору може бути вирішена за рахунок територіальних громад та бізнесу, який працює на його території (за згодою). На думку експертів, варто також опрацювати питання дистанційної зайнятості ветеранів, що проживають у селах та мають обмеження функціональності. На думку першого заступника Голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергія Подоліна, велика роль в успішній реалізації державних програм зайнятості належить саме територіальним громадам. «В кожній з наших 64 тергромад працює соціальний менеджер, функція якого – робота з ветераном. Активно працюємо з центром зайнятості, тримаємо постійний зв’язок з великим бізнесом. Вони йдуть на зустріч щодо працевлаштування ветеранів, - розповів пан Подолін. – У нас є практичний приклад на Рівненщині, де будівельна організація, в складі якої працюють ветерани, отримує державні замовлення по сховищам, іншим об’єктам, які потрібно, наприклад, реконструювати».

Радниця Міністра соціальної політики України Олена Кульчицька зупинилася на основних питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі з числа ветеранів. Наголошувалося на важливості прийняття проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю за реєстр. № 5344-д, який у січні 2024 року Комітет рекомендував Верховній Раді України ухвалити у другому читанні та в цілому. Даний законопроект передбачає суттєве збільшення можливостей для осіб з інвалідністю на ринку праці.

Під час засідання «круглого столу» особливу увагу приділено важливості адаптації не лише ветерана в трудовому колективі, а і колективу до повернення ветерана, який пережив важкий досвід війни та потребує розуміння, підтримки та емпатії. Базових знань психологічної самодопомоги потребуватиме і сам ветеран (наприклад, щодо керування емоціями, релаксації, тощо).

Представники АТ «Українська залізниця» (понад 10 тис працівників служить в ЗСУ) та ДП «Ліси України» (2 109 працівників боронить Україну) повідомили про власні програми адаптації та підтримки демобілізованих працівників під час їх повернення на робочі місця, а також підтримки родин захисників, які загинули під час служби. «Ми створюємо нові підрозділи, які є ціннісними для ветеранів – це безпековий блок. Ми започаткували підрозділ, який буде управляти БПЛА і охороняти інфраструктуру «Укрзалізниці», а також кінологічні центри, які працюють на вокзалах великих міст», - повідомила директорка департаменту соціальної політики АТ «Укрзалізниця» Ольга Безпалько. В свою чергу виконавчий директор ДП «Ліси України» розповів, що наразі усі демобілізовані працівники (439 осіб) повернулися на роботу на підприємстві. А в лісовій галузі України працює ГО «Спілка воїнів-лісовиків України», метою якої є представництво, розвиток і захист законних соціальних, економічних та інших спільних справ та інтересів ветеранів війни, УБД, перелік яких визначено відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (які є працівниками лісової галузі, а також членів їх сімей). 

Великі підприємства та громадські об’єднання вкотре наголошували на необхідності активізувати інформування ветеранів, зокрема, з боку Мінветеранів, щодо їх прав та можливості на ринку праці, порядку здобуття додаткових кваліфікацій, навчання/перенавчання.  При цьому керівник Центру реінтеграції ветеранів АТ «Українська оборонна промисловість» Марина Соколова наголосила на важливості контролю законодавства в частині забезпечення прав ветеранів на працю.

Серед проблем, які виникають/виникатимуть в процесі працевлаштування ветеранів, виокремлювалася, зокрема, неможливість повернутися на роботу з підвищеною небезпекою або на будівельні роботи ветеранам, які отримали інвалідність під час служби (на якій працювали до демобілізації). Також представники ветеранських ГО висловили обурення щодо заключень МСЕК, які обмежують можливості захисників, які отримали пораненнями, на ринку праці. Заключення комісій, які містять формулювання щодо можливості ветерана займатися виключно «легкою працею вдома» заважає роботодавцям та ветеранам працевлаштовуватися, в тому числі на облаштованих під потреби осіб з інвалідністю робочих місцях.

Крім того, учасники заходу запропонували законотворцям опрацювати питання надання захисникам України оплачуваного відпочинку до повернення на роботу після демобілізації. Зазначалося, що ветерани потребують декілька місяців на вирішення соціально-побутових питань, зокрема, оформлення соціальних пільг, статусу особи з інвалідністю, тощо. Окремо піднімалося питання створення інфраструктури для жінок, в тому числі ветеранок, з дітьми. Було презентовано досвід Хорватії щодо повернення ветеранів на ринок праці, зокрема, в частині запровадження ветеранських кооперативів, які створювалися державою та довели свою ефективність.

Заступниця завідувача відділу з питань гуманітарної та соціальної політики Дослідницької служби Верховної Ради України Ірина Гуменюк висловила упевненість, що основою вирішення проблем, які наразі існують у ветеранській сфері, є державно-приватне партнерство. «Великі роботодавці мають чудові кейси, ноу-хау, програми соціальної реабілітації, які вони здійснюють для своїх працівників. Це те, чого нема у більшості країн світу», - зазначила пані Гуменюк, наголосивши «сірій зоні», з якою стикаються роботодавці – психологічна реабілітація ветеранів – та яка потребує врегулювання.

Завершуючи захід, народний депутат України – член Комітету Тарас Тарасенко наголосив на тому, що державна політика в сфері зайнятості має базуватися на аналітичній роботі Державної служби зайнятості, Мінсоцполітики, Мінветеранів та інших ЦОВВ. «Маємо сформувати політику зайнятості, яка буде забезпечувати різні категорії людей – ветерани, ВПО, сім’ї ветеранів, сім’ї загиблих військовослужбовців, - сказав пан Тарасенко. – Ми повинні максимально забезпечити економічну незалежність громадян».