Він, зокрема, наголосив: "Аналізуючи ситуацію в Україні, відзначатимемо, що кризовий стан українського суспільства, зумовлений переходом від однієї соціальної системи до іншої, в поєднанні з процесами запізнілої модернізації викликає кризу ідентичності як на індивідуальному, так і на масовому рівні. Своєрідними ознаками втрати ідентичності на загальнодержавному рівні в Україні є розщепленість суспільної свідомості і втрата консенсусу з приводу базових цінностей, розірваність єдиного духовного простору і розпорошеність титульного етносу, а відтак - невизначеність і непослідовність державної політики".
Л.Танюк вважає, що руйнування та різка змістовна зміна інститутів, в яких соціалізувалися індивіди у політичному аспекті, викликали масову втрату ідентичностей.
"Однією з ознак деідентифікації стала для багатьох втрата біографії. З формальної точки зору індивідуальна людська біографія - це співвідношення того життєвого шляху, що вже пройдений, і перспективних життєвих планів. Майбутнє зникає саме тому, що зникає змістовна, об'єктивна основа його планування, те, що міститься у культурі, та зафіксовано у відповідних інститутах. Зникає минуле як розвинута система, тому що зникає майбутнє як критерій його оцінки та інтерпретації. Минуле перетворюється в невпорядкований набір подій та фактів, які не об'єднані в межах внутрішньої цілісності символічно. А зникає символічна основа процесу ідентифікації, відбувається втрата ідентичності", - зазначив Голова Комітету.