Законодавчим актом визначено правові та організаційні засади національної стандартизації, спрямовані на приведення її у відповідність до європейської моделі, а також утворено єдиний національний орган стандартизації.
Законом, зокрема, до повноважень національного органу стандартизації передано: організацію та координацію діяльності у сфері стандартизації; затверджено програму робіт із стандартизації, прийняття та скасування національних стандартів (у тому числі у сфері будівництва), утворення, припинення діяльності технічних комітетів стандартизації, представлення інтересів України в міжнародних та регіональних організаціях стандартизації та співробітництво з національними органами стандартизації інших держав. Згідно європейської практики відповідні функції виконує національний орган стандартизації, що не є органом державної влади.
Законом з метою удосконалення правових та організаційних засад національної стандартизації запроваджено два рівня стандартизації залежно від суб'єкта стандартизації, який приймає стандарти: національні стандарти, прийняті національним органом стандартизації та стандарти і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями; скасовано галузеву стандартизацію, у зв'язку з чим, протягом п'ятнадцяти років центральні органи виконавчої влади мають право у відповідних сферах діяльності та в межах своїх повноважень перевіряти, переглядати свої галузеві стандарти з метою переведення їх на національний рівень або на рівень підприємств чи скасовування тощо.
Закон також передбачає недопущення погодження проектів національних стандартів з державними органами (з метою приведення процедури розроблення національних стандартів відповідно до міжнародної та європейської практики; скасовано державну реєстрацію технічних умов, не допускається встановлення будь-яких правил, пов'язаних із розробленням стандартів та технічних умов підприємств; скасовано обов'язковість застосування національних стандартів тощо.
Відповідний законопроект зареєстровано за №4585.