Законопроектом (реєстр. №2536) пропонується внести зміни до окремих статей Кодексу адміністративного судочинства (КАС), законів "Про статус народного депутата України" та "Про Регламент Верховної Ради України" з метою вдосконалення механізму позбавлення повноважень народного депутата України у зв'язку з порушенням вимог несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.
Зокрема, пропонується внести зміни до статті 4 Закону "Про статус народного депутата України", якою визначено випадки дострокового припинення повноважень народного депутата України, доповнивши перелік таких підстав новою підставою - встановленням судом факту заняття діяльністю несумісною з депутатським мандатом.
Під час обговорення зазначалося, що питання дострокового припинення повноважень народного депутата врегульовані на конституційному рівні, визначені статтею 81 Конституції України (частина друга) та є вичерпними. А спеціальний закон - Закон "Про статус народного депутата України" лише відтворює зазначені конституційні положення та не може встановлювати, додаткові, не передбачені Конституцією, підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України, що суперечитиме Основному Закону. Таким чином, підкреслювали народні депутати, вказана законодавча пропозиція не може бути підтримана.
Парламентарії звернули увагу на те, що у запропонованій редакції частини другої статті 5 Закону "Про статус народного депутата України" передбачається розширити повноваження парламенту, передбачивши, що Верховна Рада у десятиденний строк приймає рішення більшістю від конституційного складу про звернення до суду з позовом про встановлення факту несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності та дострокове припинення повноважень народного депутата або відмову у зверненні до суду.
Водночас, члени Комітету наголошували на тому, що чинне законодавче врегулювання порушеного питання у повній мірі забезпечує усі необхідні процедури та передбачає відповідні механізми для вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень народного депутата, а запропоновані автором законодавчі зміни фактично передбачають наділення парламенту окремим повноваженням, пов'язаним із достроковим припиненням повноважень народного депутата України, що є недоречним.
Також на засіданні зазначалося, що Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку висловлює критичні зауваження по суті вказаного законопроекту. Зокрема, не підтримує доцільність зміни підсудності відповідних адміністративних справ (замість Вищого адміністративного суду України проектом передбачений розгляд цих справ окружним адміністративним судом міста Києва), а також передбачити можливість апеляційного та касаційного оскарження рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи "про встановлення факту несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності та дострокове припинення повноважень народного депутата України" (нова редакція статті 180 КАС), наводячи у якості аргументації правову позицію Конституційного Суду України, сформульовану ним у рішенні у справі про підсудність окремих категорій адміністративних справ від 29.08.2012 р. № 16-рп/2012, за якою Конституційний Суд, визнав, що оспорюванні положення КАС, зокрема, щодо підсудності вказаних категорій адміністративних справ (у тому числі справи щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України у разі невиконання ним вимог стосовно несумісності) не суперечать положенням частини першої статті 8, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції.
Крім того, народні депутати звернули увагу на те, що Інститут законодавства Верховної Ради також висловлює зауваження до законопроекту, зокрема, у частині позбавлення Голови Верховної Ради повноваження самостійно вирішувати або звертатися до суду із відповідною позовною заявою, або повертати матеріали комітету, до компетенції якого входять питання депутатської етики, з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду.