Новини

14 серпня 2018, 09:23

Огляд головних тем «Голосу України» від 14 серпня

докладніше
13 серпня 2018, 17:19

Комітет з національної безпеки і оборони протягом восьмої сесії опрацював 68 проектів законів з питань, що належать до предметів його відання

докладніше
13 серпня 2018, 11:30

14 серпня відбудеться засідання Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП

докладніше
10 серпня 2018, 16:06

У «Відомостях Верховної Ради України» опубліковано Закон України про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав

докладніше
10 серпня 2018, 15:00

Під час дев’ятої сесії основою законотворчої роботи Комітету стане розгляд проекту закону про Держбюджет України на 2019 р. та опрацювання законопроектів про внесення змін до закону про Держбюджет-2018

докладніше
10 серпня 2018, 09:48

Огляд головних тем «Голосу України від 10 серпня

докладніше
09 серпня 2018, 16:42

Інформація щодо звіту про підсумки роботи Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики за восьму сесію Верховної Ради України VIII скликання (додається)

докладніше
09 серпня 2018, 14:01

В.о. голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки О.Домбровський провів зустріч з представниками проекту USAID «Розвиток енергетичних ринків»

докладніше
09 серпня 2018, 09:15

Огляд головних тем «Голосу України» від 9 серпня

докладніше
08 серпня 2018, 17:50

Інформація щодо виконання у 2017 році Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро

докладніше
08 серпня 2018, 09:48

Огляд головних тем «Голосу України» від 8 серпня

докладніше
07 серпня 2018, 14:00

Звернення Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики до міжнародних організацій у зв’язку з вбивством журналіста Орхана Джемаля

докладніше
07 серпня 2018, 08:43

Анонс головних тем «Голосу України» від 7 серпня

докладніше
06 серпня 2018, 17:25

7 серпня відбудеться засідання робочої підгрупи з напрацювання змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності досудового розслідування

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
16 липня 2018, 16:53

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

У Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проведено слухання на тему: "Ядерна енергетика України - виклики та перспективи"

 

12 липня у Комітеті відбулися слухання на тему: «Ядерна енергетика України - виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок, ефективного функціонування галузі.

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники центральних органів влади, органів державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та сфері ядерного регулювання, підприємств, наукових установ, організацій енергетичної галузі, профспілок, громадських організацій.

Виконуючий обов’язки голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив на початку слухань: «За останні роки атомна енергетика стала в нашій країні дуже потужною галуззю. За своєю фундаментальністю, за своїми технологічними рішеннями та можливостями сьогодні українська атомна енергетика може бути одним із засобів для подальшого потужного динамічного розвитку вітчизняної енергетики».

Водночас, О.Домбровський звернув увагу на те, що важливо на цих слуханнях ще раз повернутися до питання тарифоутворення в атомній енергетиці, з огляду на призначення нового складу НКРЕКП. За його словами, існуюча система тарифного утворення в частині АЕС України не покриває експлуатаційних видатків та витрат, пов’язаних з їх будівництвом чи подовженням термінів експлуатації, забезпеченням належного рівня безпеки АЕС, поводженням з відпрацьованим паливом і радіоактивними відходами, необхідністю накопичення фінансових резервів для зняття енергоблоків з експлуатації. Питання тарифоутворення напряму пов’язано з питаннями збереження висококваліфікованого ліцензованого персоналу атомних електростанцій, плинність якого збільшується з України в країни Європейського Союзу. Також О.Домбровський наголосив що наразі дуже багато залежить від ефективної роботи державних інституцій, зокрема, Верховної Ради України. «Не дивлячись на те, що Рада приймає багато законів, але ситуація, коли 49 енергетичних законопроектів, які пройшли Комітет ПЕК дуже швидко, які підготовлені і є високопрофесійними, «висять» в парламенті по декілька років, тому що до них просто не доходять руки, є абсолютно ненормальною», - наголосив він.

Секретар Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторія Войціцька наголосила, що ядерна галузь є однієї з ключових для енергетики України й, окрім того, є низьковуглецевою технологією, а тому розглядається як інструмент досягнення цілей по зниженню викидів. «Незважаючи на це, ми вимушені констатувати, що ядерна енергетика не отримує достатньої підтримки з боку органів влади. І тут однією з основних у недопрацюванні, на жаль, є Верховна Рада України. Про це свідчать підсумки голосування за законопроекти, які були схвалені та внесені Комітетом ПЕК і нашими колегами з інших комітетів. Йдеться, зокрема, і про законопроект №3131, від прийняття якого залежить збереження висококваліфікованого персоналу на атомних електростанціях. Це також прийняття законопроекту №5550-д, який гармонізує законодавство України в галузі радіаційної безпеки з відповідною Директивою ЄС. Важливий задля постачання палива є законопроект №2336 досі не розглянуто на пленарному засіданні. Тобто, це наразі є не тільки законопроектами, які ми повинні виконувати відповідно до внутрішніх політик, а й зобов’язаннями, які ми взяли на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. І дуже прикро бачити, що ці законопроекти часто ставляться наприкінці наших обговорень і ми не завжди встигаємо дійти до них. Більшість документів не розглядається дуже довго - з 2015 року, тому ми заборгували ядерній галузі розгляд цілого пакету важливих документів. Я закликаю своїх колег-депутатів прийняти законопроекти, щоб посилити підтримку галузі», - підсумувала В.Войціцька.

Голова підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Володимир Бандуров більш детально зупинився на проблемних питаннях діяльності ядерної енергетики. Перш за все, це заміщення енергоблоків які будуть виводитися із експлуатації після 2035 року, питання прийняття програми довгострокового розвитку ядерної енергетики, захист від інфляції коштів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, справедливість формування тарифу для ядерної генерації, збереження кваліфікованих кадрів, боргів енергоринку перед НАЕК «Енергоатом», соціального захисту персоналу АЕС та населення, що проживає та територія розміщення АЕС.

Міністр енергетики Ігор Насалик у виступі спростував інформацію про те, що Україна продовжує співпрацю з російською компанією «Росатом».

Президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський, доповідь якого була ключовою, наголосив на тому, що на сьогодні одним із головних завдань галузі є продовження строків експлуатації діючих енергоблоків. «У коштах це майже у більше ніж 20 разів дешевше, ніж будувати нові енергоблоки. На сьогодні Компанією реалізуються програми щодо ефективності підвищення номінальної потужності та коефіцієнта використання встановленої потужності. Виконання цих заході дозволить ядерні генерації збільшити потужність до 2760 МВт, що додатково дозволить виробляти від 6,9 до 14,8 млрд. КВт годин щорічно», - зазначив він.

Ю.Недашковський також повідомив про успішну реалізацію проекта спорудження спеціалізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива, на який отримані відповідні ліцензії. Успішно реалізуються міжнародні проекти, зокрема з компаніями Westinghouse (диверсифікація постачання ядерного палива) та Holtec (будівництво сховища зберігання відпрацьованого ядерного палива). Реалізується пілотний проект приєднання об’єднаної енергетичної системи України до об’єднаної системи Європейського Співтовариства.

Одним із викликів, які потребують рішення, це створення кадастру майбутніх майданчиків будівництва АЕС.

Він також наголосив на тому, що «на жаль, ця робота ведеться в умовах дефіциту тарифних коштів. НКРЕКП минулого складу практикував вибірковий підхід, застосовуючи для теплової генерації індикатив, а для атомної - "витрати+". В минулому році ми прогнозували тариф на відпуск електроенергії АЕС - 72 коп/кВт-год, отримали 47 коп/кВт-ч. Компанія розробила і затвердила фінансовий план, узгоджений з усіма міністерствами, відомствами і Кабміном, але вже після затвердження фінансового плану в кінці року НКРЕКП зняла ще 3,3 млрд грн, чим загнала компанію в штучні збитки".

За словами Юрія Недашковського, навіть при встановленому на 2018 рік тарифі 54 коп/кВт-год дефіцит «Енергоатому» складає 13,9 млрд грн. Він також зауважив, що з розрахунками, з 2006 по 2017 рік «Енергоатом» через низький тариф недоотримав 5,5 млрд дол., котрі могли би бути витрачені на добудову енергоблоків Хмельницької АЕС, а також на модернізацію діючих реакторів.

Голова НАЕК «Енергоатом» акцентував увагу, що завдяки тому, що НКРЕКП фактично двічі знімає кошти з Компанії, він таким чином отримує ресурси доля поповнення «Роттердам+». «В результаті, теплова генерація і банківський сектор, який її обслуговує, у виграші за рахунок "Енергоатому": приватний бізнес заробляє на державних активах… Ми не просимо ніяких преференцій. Ми лише просимо поставити НАЕК «Енергоатом» в рівні умови з усіма учасниками ринку», - підсумував Юрій Недашковський.

Водночас, член НКРЕКП Дмитро Коваленко заявив, що наразі Комісія розглядає можливості збільшення фонду заробітної плати НАЕК «Енергоатом», а також найближчим часом Регулятор готовий розглянути перегляд тарифу для компанії. Втім, він додав, що Компанія не завжди вибирає навіть ті кошти, які встановлені тарифом, а це важливо і впливає на подальше формування тарифу.

Підбиваючи підсумки, Олександр Домбровський запропонував провести внутрішню дискусію між НКРЕКП та «Енергоатомом», щоб вже визначитися з подальшими діями, запропонувавши для цього майданчик Комітету. При цьому він зазначив, що за потреби Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки готовий виступити і модератором цієї дискусії.