Новини

19 липня 2018, 10:11

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко провела зустріч з представником Міністра оборони США з питань України, Росії та Євразії Лорою Купер

докладніше
19 липня 2018, 09:51

Анонс головних тем «Голосу України»

докладніше
18 липня 2018, 16:35

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко взяла участь у круглому столі з питань релігійних свобод та провела зустріч з Послом Семом Браунбеком

докладніше
18 липня 2018, 11:17

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко провела зустрічі з членами Комітету закордонних справ Палати представників Конгресу США

докладніше
18 липня 2018, 11:03

Про звернення громадян до Верховної Ради України у січні - червні 2018 року

докладніше
18 липня 2018, 10:39

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики спорту та туризму провів слухання на тему: "Доступ молоді до вищої освіти в Україні"

докладніше
18 липня 2018, 09:46

Анонс головних тем «Голосу України»

докладніше
18 липня 2018, 09:41

Комітет з питань бюджету підбив підсумки роботи за восьму сесію Верховної Ради України восьмого скликання

докладніше
17 липня 2018, 18:06

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко перебуває з робочим візитом у м. Вашингтон (США)

докладніше
17 липня 2018, 18:03

Повідомлення стосовно інформації про ухвалення Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до статей 165 та 166 Податкового кодексу України"

докладніше
17 липня 2018, 11:50

Про особистий прийом громадян головами комітетів, головами депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України під час роботи восьмої сесії

докладніше
17 липня 2018, 10:22

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування під час восьмої сесії провів 12 засідань, на яких розглянуто 100 законопроектних, організаційних та контрольних питань

докладніше
16 липня 2018, 16:53

У Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки проведено слухання на тему: "Ядерна енергетика України - виклики та перспективи"

докладніше
16 липня 2018, 15:26

Проблемні питання пенсійного забезпечення обговорено під час робочої зустрічі Першого заступника голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення С.Капліна з колишніми військовослужбовцями та особами, які проходили службу в правоохоронних органах

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Конституційна комісії
Децентралізація влади
22 листопада 2017, 17:14

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

Відбулася міжнародна конференція на тему: "Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 р.: проблеми застосування та перспективи удосконалення"

Конференцію було присвячено актуальним проблемам, які виникають під час застосування окремих положень Кримінального процесуального кодексу України та можливим способам їх вирішення.

Захід організовано Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності спільно з Комітетом з питань правової політики та правосуддя за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні.

У конференції взяли участь народні депутати, керівники та представники правоохоронних органів, міністерств та відомств, представники судової гілки влади, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, адвокати, провідні вчені, міжнародні експерти, представники громадських та міжнародних організацій.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін зазначив, що за п’ять років, відколи діє чинний Кримінальний процесуальний кодекс, його застосування на практиці показало як його позитивні сторони, так і деякі проблемні.

А.Кожем’якін також поінформував про те, що у Комітеті зараз на розгляді знаходиться чимало законопроектів, спрямованих на усунення виявлених проблемних питань та удосконалення КПК.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко у виступі зазначив, прийнятий п’ять років тому Кримінальний процесуальний кодекс, дійсно був проривом до європейських стандартів. У своїй більшості автори заклали дуже багато потрібних і сучасних інновацій.

За його словами, зараз прокуратура має сконцентруватися на своїх основних конституційних функціях: процесуальне керівництво, представництво у судах, підтримання обвинувачення. У цьому контексті Кримінальний процесуальний кодекс є основним інструментом діяльності прокуратури і по переслідуванню обвинувачених і по захисту потерпілих.

Ю.Луценко зазначив, що за п’ять років застосування нового КПК, на практиці виявлено певні проблеми у його застосуванні.

Генеральний прокурор зазначив, що основна проблема стосується вимог щодо скасування так званої дослідчої перевірки, яка раніше існувала. «Сьогодні будь-яка заява реєструється в ЄРДР, при чому заява, яка може навіть не містити в собі ознак скоєного правопорушення. І запускається весь механізм призначення слідчого, призначення процесуального керівника, проведення відповідних дій. Достатньо багато витрачається часу, паперів зусиль тільки для того, щоб в очевидних, інколи безглуздих випадках дати рішення про закриття кримінального провадження. Сьогодні один мільйон 800 тисяч проваджень. Реєструвати усі підряд провадження без жодного фільтру означає кожного року збільшувати принаймні на 300-400 тисяч цю цифру, що звичайно не буде допомагати ефективному розслідуванню справжніх кримінальних правопорушень і важких злочинів», - зазначив він.

Також Генеральний прокурор звернув увагу на проблему встановлення новим КПК особливості визначення підслідності, зокрема, між НАБУ, Генеральною прокуратурою України та іншими органами. Це поєднання складів злочинів, суб’єктів їх вчинення, розміру шкоди, предмету злочину. За його словами, це створило умови для постійних спорів про підслідність. «Зараз не йдеться про те, що ГПУ відмовляє НАБУ у передачі будь-якої справи. Навпаки, у Генеральній прокуратурі накопичується десятки відмов НАБУ брати до свого провадження ті чи інші кримінальні правопорушення. Спочатку вважалося, що підслідністю НАБУ будуть справи, де є і сума збитків від високого рівня, насправді, невисокого, і кваліфікуюча ознака державного службовця категорії «А». Пізніше НАБУ прийняло рішення, що принцип «або/або» не працює, а буде працювати «і/і». І навіть у випадках, коли є «і/і» вони також відмовляються. Звичайно це треба врегульовувати. Треба виписати більш точно, хто має право вирішувати спори про підслідність, і який порядок цього вирішення.», - додав він.

Ю.Луценко також зазначив, що скасування положень, які давали прокурору вищого рівня можливість витребовувати кримінальні провадження, запроваджені в новому КПК на практиці зробило практично неможливим реалізацію вищестоящим прокурором своїх законних повноважень. «До чого це призводить? Суттєвого ускладнення додали і встановлені строки для скасування прокурором, наприклад незаконних обґрунтованих постанов про закриття кримінальних проваджень - 20 днів повідомлення з моменту такої постанови. Знаючи на практиці, що процесуальний керівник має до 400 проваджень в своєму розпорядженні не завжди виключаються випадки невикористання цього права скасування постанови. Очевидно колосальне навантаження якраз сьогодні лягає на плечі більш скорочуваного апарату прокуратури потребує встановлення інших термінів або інших механізмів», - зазначив він.

За словами Генерального прокурора, практика застосування положень КПК засвідчила негативну тенденцію використання окремих його положень як інструмента ухилення від кримінального переслідування, передусім у справах про корупцію. Одним з найбільш уразливих в цьому аспекті виявився інститут застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, окремі елементи якого здебільшого мізерні розміри застави створили передумови для використання його з метою уникнення відповідальності.

«В країні не існує масової проблеми втечі підозрюваних, які вийшли під заставу. З іншого боку це викликає масове, фактично тотальне обурення населення, яке вважає, що людей, яких вчора взяли на отриманні хабаря, відпускають додому. На жаль, КПК з чорної ситуації перекинувся в чисто білу ситуацію. Якщо раніше було обов’язковий арешт, то тепер обов’язкова застава. Мені здається, що треба дати суддям волю. Вони мають приймати рішення в повному спектрі можливостей: від затримання, наприклад, на перших два місяці службовця. Мені здається, це треба було б зробити імперативним при хабарництві службовців, при корупції службовців, аби вони не могли тиснути на своїх підлеглих та свідків, до прийнятних розмірів застави, не менше певної суми, яку міг би визначити законодавець. Ми маємо рахуватися з тим, що успіх правоохоронної діяльності у величезній мірі залежить від довіри населення. Населення сьогодні тотально не довіряє сьогоднішній ситуації із запобіжними заходами», - наголосив Ю.Луценко.

Проблемні питання КПК також обтяжує невідповідність визначених у ньому повноважень прокуратури новим конституційним функціям. Насамперед КПК потребує приведення у відповідність статті 131-1 Конституції України, положення якої набрали чинність ще у вересні минулого року і визначають повноваження прокуратури. Відповідний законопроект №5177 вже близько року знаходиться на розгляді Верховної Ради і досі не ухвалений.

Наразі між Генеральною прокуратурою та профільним комітетом Верховної Ради є максимальна співпраця. За зверненням Комітету стосовно необхідності напрацювання необхідних змін до КПК за результатами аналізу його правозастосування голова Комітету ще в червні цього року звернувся до Генеральної прокуратури з пропозицією створити спеціальну робочу групу, яка напрацювала б ряд пропозицій до змін КПК. Наказам Генерального прокурора така група була створена. До її складу входили в тому числі і представники Консультативної місії ЄС, науковці, співробітники структурних підрозділів центрального апарату Генеральної прокуратури, а також народні депутати. За результатами роботи було виявлено близько ста статей КПК, які потребують корегування. За результатами підготовлені зміни, які містяться в порівняльній таблиці з постатейним обґрунтуванням. Вони передані до Комітету. Зокрема, запропоновано такі ключові речі:

удосконалення норми про початок здійснення досудового розслідування, передбачивши, що відомості вносяться не пізніше 24 годин, але при повідомленні, яке містить достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

усунути випадки невиправданого виклику засуджених, пропонуючи їм можливість відеоконференції;

реалізувати повноваження сторони обвинувачення у кримінальному провадженні з метою забезпечення можливості ефективного здійснення досудового розслідування, а саме: надати прокурору право відсторонювати слідчого за наявності передбачених підстав або в разі неефективності досудового розслідування також ініціювати питання про його дисциплінарну відповідальність. Наразі вказівки процесуального керівника часто не виконуються і жодних механізмів впливу на слідчих немає.

передбачити, що рішення про зміну слідчого підрозділу може бути прийнято керівником органу прокуратури тільки за наявності обґрунтованих для цього підстав;

уповноважити керівника органу досудового розслідування призначати іншого слідчого за умов відсторонення слідчого прокурора або власної ініціативи або притягувати його до дисциплінарної відповідальності;

визначити статус особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, а також її права та обов’язки, чого не має;

передбачити особливості відводу слідчого судді та удосконалити порядок розгляду цього питання аби уникнути сумнозвісних каруселей відводу, котрі забирають декілька діб задля уникнення прийняття будь-якого рішення у відведений законодавством термін;

спростити процедуру отримання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів на стадії досудового розслідування, наділивши прокурора відповідними повноваженнями;

установити правові підстави для проведення перевірок та ревізій в межах здійснення досудового розслідування;

уточнити підстави та порядок оскарження рішень дій чи бездіяльності стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Зазначені пропозиції в серпні були направлені до профільного комітету. Зараз створена робоча група в самому комітеті, яка узагальнює ці пропозиції.

Особливі очікування Генеральний прокурор покладає на остаточне прийняття Закону «Про кримінальні проступки». Це дозволить зменшити з 75% до 50% паперову роботу, навантаження на слідчих та прокурорів.

Заступник Міністра внутрішніх справ Вадим Троян у виступі поінформував про нову стратегію реформування Міністерства внутрішніх справ, зокрема, реформування у роботі слідчих і оперативних співробітників. Адже сьогодні слідчий МВС має понад 100 справ у своєму провадженні, і це дуже багато. За кілька десятків років це навантаження зросло у кілька десятків разів. Все це потребує і законодавчих змін. Зокрема, необхідно повністю змінити Закон «Про оперативно-розшукову діяльність».

Сьогодні Національна поліція реєструє до ста тисяч проваджень в місяць, з них не менше половини такі, що носять ознаки кримінальних проступків, і які не потребують колосального паперового валу, передбаченого для серйозних кримінальних правопорушень.

Представники Генеральної прокуратури і МВС наголосили на тому, що сьогодні є можливість зробити новий КПК кращим, ніж він є.

Під час конференції відбулися панельні дискусії, присвячені наступним темам: підвищення ефективності досудового розслідування; вдосконалення процедури застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні; запровадження спрощеного порядку розслідування кримінальних правопорушень; особливі порядки кримінального провадження; захист прав окремих категорій потерпілих від злочинів у кримінальних провадженнях.