Він зазначив, що «в останній період в Українській державі відбулися події, які можуть призвести до розхитування Української держави всередині. І це в той час, коли Україна веде воєнні дії проти російського агресора. Багато випадків, які ми бачимо, - це руйнування інститутів влади в Україні, в якій триває війна».

Голова Верховної Ради України стосовно учорашніх подій у сесійній залі зазначив, що всі інциденти будуть вивчені, він дав доручення провести розслідування і проінформує народних депутатів про його результати.

«Сьогодні український парламент має продемонструвати суспільству якісну і системну роботу», - наголосив А.Парубій, закликавши народних депутатів до роботи.

Прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (щодо документального оформлення травм (каліцтва, поранення, контузії) учасниками АТО)».

Законопроектом пропонується внести до статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зміни, які зобов’язують в обов’язковому порядку надавати військовослужбовцям, у разі їх направлення на лікування поза розташуванням частини, довідку про травму, яка у чинній нормі видається лише «за необхідності» і дає можливість лікарю військової частини трактувати необхідність видачі довідки про травму на свій розсуд.

Проект Закону зареєстровано за №3728.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження».

Законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими:

передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не зараховується до загального строку досудового розслідування;

збільшено до вісімнадцяти місяців максимально допустимий строк тримання під вартою для випадків, коли йдеться про особливо складні кримінальні провадження щодо особливо тяжких злочинів;

допускається можливість продовження до вісімнадцяти місяців строку досудового розслідування у провадженні  про особливо тяжкі злочини у спеціальному досудовому розслідуванні, а у виключних випадках, які чітко визначені частиною четвертою статті 294 КПК України;

встановлено, що у спеціальному судовому провадженні за наявності у ньому інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні у одному кримінальному провадженні;

передбачено можливість здійснення виклику особи, яка перебуває за межами України, шляхом надсилання повістки за останнім відомим місцем її проживання чи перебування та обов’язкового публікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті органу, що здійснює досудове розслідування (у таких випадках особа вважається належним чином ознайомлена зі змістом повістки про виклик з моменту її опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження);

визначено, що ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту добровільного з’явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що суд повідомляє прокурора;

встановлено порядок обчислення строків досудового розслідування у разі об’єднання кримінальних проваджень, зокрема визначено, що загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу-шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу-шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах  строків  досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження;

передбачено можливість укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою чи злочинною організацією, за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами;

встановлено, що після введення в дію положень частини четвертої статті 216 КПК кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

Законом також внесено зміни до пункту 20¹ Перехідних положень КПК України, які:

- визначають тимчасові особливості застосування глави 241 КПК України, передбачивши, що розгляд відповідних клопотань та спеціальне судове провадження щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297¹ та пункті 20¹ перехідних положень КПК, здійснює суд за правилами підсудності, встановленими КПК України;

передбачають, що особливості, передбачені пунктом 20¹ Перехідних положень КПК України, продовжуватимуть дію не довше двох років з дня введення в дію частини четвертої статті 216 цього Кодексу;

передбачають, що вимоги щодо особливостей застосування глави 24¹ цього Кодексу, передбачені цим пунктом, поширюються на кримінальні провадження, у яких підозрюваний на момент звернення до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування або обвинувальним актом оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

визначають, що кримінальні провадження, у яких здійснювалося спеціальне досудове розслідування щодо злочинів, передбачених цим пунктом, і обвинувальні акти направлені до суду до  спливу дворічного строку після введення в дію частини четвертої статті 216 КПК України, а так само кримінальні справи, які станом на цю дату перебувають на розгляді суду, розглядаються з урахуванням правил спеціального судового провадження та особливостей, визначених цим пунктом.

Проект Закону зареєстровано за №5610. 

Прийнято Закон "Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних".

Закон регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - військовозобов’язані (призовники).

Згідно з Законом, основними завданнями Реєстру є:

ведення військового обліку громадян України - військовозобов’язаних (призовників);

планування та виконання заходів з мобілізації, призову на строкову військову службу, прийняття на військову службу за контрактом;

інформаційне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо військового обліку.

Основними засадами ведення Реєстру є:

обов’язковість державної реєстрації - відомості про військовозобов’язаних (призовників) незалежно від місця їх проживання або перебування підлягають внесенню до Реєстру;

повнота відомостей – держава гарантує повноту відомостей Реєстру військовозобов’язаних (призовників), їх коректність, а також ведення бази даних Реєстру в єдиному форматі;

однократність внесення відомостей до Реєстру –військовозобов’язаний (призовник) може бути включений до Реєстру лише один раз;

поновлення відомостей Реєстру – база даних Реєстру із визначеною періодичністю або на вимогу розпорядника Реєстру (внесення чи знищення записів, зміна чи уточнення даних у разі їх зміни) оновлюється у строки, встановлені цим Законом;

захищеність Реєстру – держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення.

Законом встановлено, що «до персональних даних військовозобов’язаного (призовника) належать відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, за якими вона може бути конкретно ідентифікована».

Закон встановлює гарантії захисту та безпеки персональних та службових даних військовозобов’язаних (призовників) та відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Законом також частину першу статті 34 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” викладено в такій редакції:

“1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров’я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов’язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов’язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати”.

Законопроект зареєстровано за №2504а-д.

Прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб».

Законом посилено відповідальність військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів за порушення правил водіння або експлуатації машин, вчинені у стані алкогольного сп’яніння, вчинення ними військових адміністративних правопорушень, у разі невиконання (неналежного виконання) ними своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку.

Законом удосконалено порядок притягнення зазначених осіб до відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень.

Відповідні змін внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Стройового статуту Збройних Сил України, Статуту гарнізонної та вартової служб, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Проект Закону зареєстровано за №5112.

Прийнято Закон "Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" з урахуванням пропозиції Президента України.

Законодавчим актом частину другу статті 7 Закону України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” викладено в такій редакції:

“Державна охорона здійснюється щодо глав іноземних держав, парламентів та урядів і членів їхніх сімей, міністрів закордонних справ, керівників міжнародних організацій (інших посадових осіб міжнародних організацій), які прибувають в Україну чи перебувають на її території у складі офіційних делегацій або відвідують Україну на запрошення органів державної влади. Перелік посадових осіб міжнародних організацій, стосовно яких здійснюється державна охорона, визначає Президент України”.

Проект Закону зареєстровано за №2289а.

За результатами голосування відхилено проект Закону «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість продукції оборонного призначення» №4915-д.

Головуючий закрив ранкове засідання.