У Комітеті Верховної Ради України з питань
паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки відбулося
засідання "круглого столу" на тему: «Ратифікація Паризької угоди: що далі?»
До участі долучилися понад 100 осіб: представники депутатського
корпусу, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження
України, представники Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства
енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство інфраструктури
України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України, Представництва ЄС в Україні,
міжнародні та українські експерти, керівники зацікавлених компаній, громадських
організацій.
Ініціатор проведення заходу народний
депутат Олексій Рябчин наголосив, що імплементація Паризької угоди передусім сприятиме прискоренню
впровадження інноваційних, високоефективних технологій і матиме як стратегічну
мету закінчення ери викопного палива задля уникнення катастрофічних наслідків
зміни клімату.
Директор
департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Світлана
Гринчук розповіла, що першочерговими кроками Міністерства екології та природних
ресурсів стануть прийняття концепції кліматичної політики держави та низьковуглецевої
стратегії.
Представник
Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Оксана Мороз
наголосила, що попри необхідність переходу до низьковуглецевої енергетики ми
не можемо відмовитися від вугільної енергетики.
Німецький
експерт Крістоф Бальс поділився своїми враженнями від поїздки на Донеччину та
розповів, яким чином ресурси цього регіону можуть бути використані для розвитку
альтернативної енергетики. Експерт також зазначив, що відчувається зростання
соціальної напруги через збільшення тарифів, тож перед урядом постане
складне завдання – збалансувати соціально-економічні інтереси суспільства і
забезпечити розвиток альтернативної енергетики, яка є дорожчою за традиційну.
Одним з можливих варіантів політик в такій ситуації є сприяння впровадженню
енергоефективних заходів.
Тарас
Бебешко, один з основних учасників кліматичних переговорів від України
наголосив на ключовій відмінності Кіотського протоколу від Паризької угоди:
якщо перший договір є «кошиком з рибою», то другий – це «вудочка». Наразі
країни мають сконцентруватися на випрацювані бачення щодо механізмів
імплементації Паризької угоди.
Учасники заходу також наголосили на тому, що важливою частиною дій в рамках Паризької угоди мають стати заходи з адаптації до змін клімату.
Підсумовуючи засідання круглого столу Олексій Рябчин підкреслив, що обсяг роботи по імплементації цього міжнародного договору потребує надзусиль та координації всіх гілок влади та представників громадянського суспільства, науки, бізнесу та міжнародної спільноти.
Довідково:. 14 липня 2016 року було прийнято проект Закону "Про ратифікацію Паризької угоди". Таким чином Україна стане 20-ю країною, яка ратифікує цей договір, випереджаючи ЄС, США, Канаду, Японію. Паризьку угоду було підписано в квітні цього року 175 країнами світу. Цей міжнародний договір має на меті не допустити зростання глобальної температури на Землі більш ніж на 2°С до 2100 року і докласти зусиль, щоб зростання не перебільшило 1,5°С. Угода має створити умови, за яких кількість викидів стане такою, яку зможе поглинати середовище без шкоди для природи.