Перший заступник голови Комітету Леонід Ємець, відкриваючи захід, запросив учасників обговорити процедуру і наслідки виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», висновки Венеційської комісії і законодавчі ініціативи, а також визначитися з подальшою стратегією реалізації завдань.
Представник Міністерства юстиції Дмитро Кохан поінформував про діяльність Робочої комісії з питань дотримання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Він повідомив, що за рік свого існування Комісія прийняла три рішення про невідповідність найменування політичних партій, а також рішення про невідповідність символіки Соціалістичної партії України, зараз готується позов до суду. За його словами, також Мін’юст готує позови про визнання відповідних свідоцтв низки друкованих засобів про їх анулювання у зв’язку з тим, що засновники не привели найменування цих засобів у відповідність до Закону.
Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович зазначив, що завданням цього Закону було дати певні легітимні рамки процесу декомунізації, для того, щоб демонтаж пам’ятників відбувався у цивілізований спосіб.
За його словами, кількість пам’яток тоталітарної доби є настільки великою, що навіть важко назвати цифру. «В Україні немає єдиних реєстрів. Знаємо тільки, що на 1991 рік в Україні було понад п’ять тисяч пам’ятників Леніну і Україна за кількість таких пам’ятників поступалася тільки Росії. І Україна була найбільш ленінізованою країною у світі. За неповною інформацією станом на квітень 2016 року, демонтовано одну тисячу 18 пам’ятників тільки Леніну, 148 монументів іншим радянських діячам», - повідомив він.
В.В’ятрович також відзначив, що хвиля демонтажу розгорнулася тільки у травні поточного року, але інформації про її результати поки що не отримано. «На жаль, ми є свідками того, що окремі органи місцевого самоврядування усуваються від виконання цього Закону, що провокує стихійні бажання громадян виконати цей Закон. Наприклад, сьогодні є заява однієї з громадських організацій про демонтаж пам’ятника Щорсу у Києві, який відноситься до зразка радянського мистецтва і який мав би бути збережений у музеї. На жаль, поки що нічого не зроблено місцевою владою для того, щоб демонтувати цей пам’ятник і він є під загрозою стихійного демонтажу», - зазначив В.В’ятрович.
Голова Українського інституту національної пам'яті також повідомив про стан перейменування об’єктів топоніміки в областях та про перейменування населених пунктів. «Станом на 30 червня 9-ма постановами Верховної Ради перейменовано одну тисячу адміністративних одиниць адміністративно-територіального устрою України. Залишається неперейменованими 13 таких одиниць, серед них - дві області», - повідомив він.
В.В’ятрович відзначив, що основними проблемами сьогодні є відсутність
єдиної бази або реєстру тих об’єктів, які мають бути перейменовані, такої ж
бази пам’ятників, відсутність іншої інформації. Загальною ж проблемою, яка
відобразилася на виконанні цього Закону, за його словами, є відсутність поваги
до законів і розуміння необхідності їх виконання.
«Процес реалізації Закону з декомунізації запустив надзвичайно важливі суспільні дискусії аж до рівня сіл і вулиць щодо українського минулого - що варто пам’ятати і яким чином пам’ятати? Це переосмислення українського минулого зараз є надзвичайно важливим з точки зору того, що історія є, на жаль, однією з арен інформаційної війни, яку веде проти України Російська Федерація», - наголосив В.В’ятрович.
Голова Українського інституту національної пам'яті повідомив про напрацьований Мін'юстом і громадськістю законопроект про внесення змін до Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Він був розроблений на виконання висновків і зауважень Венеційської комісії.
В.В’ятрович зазначив, що цей законопроект може бути позитивно сприйнятий більшістю народних депутатів і звернувся до членів Комітету з проханням якомога швидше його розглянути.
Леонід Ємець повідомив, що Венеційська комісія визнала цей закон таким, що переслідує законні цілі, але потребує певного технічного доопрацювання окремих його понять. Він назвав прийняття цього законопроекту пріоритетним для українського парламенту.
Віце-президент Асоціації народних депутатів Олександр Барабаш звернув увагу учасників «круглого столу» на те, що у Законі «не можна робити періодизацію певних історичних періодів, як це зроблено, зокрема щодо 90-х років минулого століття». Він запропонував народним депутатам «або взагалі зняти питання періодизації, щоб це не було нормою закону, або змінити її на ті часові рамки, які відповідають історичним реаліям».
Голова підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя
Наталія Новак назвала цей Закон «дуже важливим на шляху встановлення реальної
незалежності України, зміни світогляду українського народу». Але, мова йде не
тільки про перейменування, знесення пам’ятників.
Н.Новак повідомила, що представники Венеційської комісії приїздили в Україну для того, щоб з’ясувати, чи немає порушення прав людини в зв’язку з реалізацією цього Закону. Вона відзначила, що Міністерство юстиції зробило дуже багато для того, щоб зняти ці зауваження.
Н.Новак також повідомила, що на останній зустрічі з представниками Венеційської комісії, вони сказали, що в Україні немає порушення прав людини, оскільки ніхто досі не притягнутий до відповідальності за порушення цього Закону, є намагання мирним шляхом розв’язувати ті проблеми, які постають у нашій державі, немає переслідування ідеологічного характеру, немає випадків, які призвели б до кримінальної відповідальності.
Стосовно перейменувань народний депутат зазначила, що цей процес пішов, більшість людей його підтримали і цей поступ триватиме. «Цей Закон повинен все ж таки більше об’єднувати людей, ніж роз’єднувати. Коли трапляються випадки, що люди вимагають перейменувати, ми повинні їх переконувати у необхідності таких перейменувань… Треба все ж таки мати громадську дискусію і матимемо більше досягнень в реалізації цього Закону», - наголосила народний депутат.
Під час дискусії також були обговорені питання необхідності внесення змін до окремих документів (їх переоформлення) у зв’язку із перейменуванням районів, населених пунктів, вулиць, інших об’єктів топоніміки населених пунктів та безкоштовності надання відповідних послуг та перспективи подальшого вдосконалення норм Закону та інших законодавчих актів в частині:
- пом’якшення кримінальної відповідальності, яка передбачена за виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;
- деталізації визначення терміну «пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів»;
- подовження строків виконання Закону тощо.