Новини

Новини

Презентовано результати соціологічного дослідження: «Реформи в Україні: інформаційні лакуни»

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 29 червня 2016, о 15:49

Програма USAID/РАДА спільно з Інтерньюз-Україна, офісом Ради Європи в Україні, офісом ООН в Україні, Фондом Демократичні ініціативи підготувала соціологічне дослідження: "Реформи в Україні: інформаційні лакуни", яке було презентовано широкому колу експертів.
На думку Ігоря Когута, директора Програми "USAID/РАДА", формування інформаційної політики - дуже важлива площина у реформуванні держави.
"Дослідження зроблено задля доброго інформування суспільства щодо того, що відбувається в Україні. У суспільстві панує істотна недовіра до перебігу реформ в країні. Громадяни не хочуть терпіти матеріальних утискань через реформи. 22 відсотки громадян не бачать сенсу, бо не вірять в успіх реформ, а 39 відсотків вважають сьогоднішнє економічне становище в державі наднизьким" - зазначив Голова правління Громадського об'єднання "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт. За його словами, успіх реформ неможливий без довіри суспільства. "Ще Президент Кучма декларував демократичні зміни в Україні, натомість його діяльність призвела до двох революцій" - наголосив К.Квурт.

Він назвав основні напрями дослідження: загальна оцінка процесу реформ - сприйняття та оцінка прогресу; рівень поінформованості про процес реформ - про які реформи громадяни знають, а про які - ні; зацікавленість у темі реформ - запит на інформацію про конкретні реформи; основні проблеми у сфері висвітлення реформ та рекомендації щодо каналів і методів поширення інформації.
За словами Марії Золкіної, аналітика Фонду Демократичні ініціативи, під час проведення дослідження відбулися інтерв'ю з провідними редакторами й журналістами України. "Станом на травень 2016 року в громадській думці щодо перспектив реформ домінували песимістичні очікування і настрої невіри в успіх реформ. Так, 37 відсотків в успіх реформ не вірили, хоча і мали певну частку надії на цей успіх, а 28 відсотків категорично не вірять в успішність процесу реформ в Україні. Водночас впевненими оптимістами, що переконані в можливості успішного проведення реформ, є 5 відсотків українців, і ще 24 відсотки загалом вірять, але мають певні сумніви" - зазначила промовець. Як наголосила М.Золкіна, доповненням до картини настроїв і очікувань щодо перебігу реформ є зростання в українському суспільстві частки громадян, що не готові терпіти матеріальні труднощі заради успіху реформ: 22 відсотки - бо не вірять взагалі в успіх реформ і ще 39 відсотків - бо їхнє матеріальне становище вже сьогодні є нестерпним. «Запас» терпіння мають близько 31 відсотка українців: 7 відсотків готові терпіти матеріальні проблеми внаслідок болісних реформ стільки, скільки треба, і ще 24 відсотки готові терпіти, але недовго, не більше року.

"Пріоритетними для громадян є реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції); податкова реформа; антикорупційна реформа; освітня реформа; дерегуляція і стимулювання розвитку підприємництва та інвестицій; реформування армії, зміцнення обороноздатності" - підсумувала вона.
Ірина Бекешкіна, аналітик Фонду Демократичні ініціативи, переконана, що лідерами поміж спікерів стану реформ є критики цих процесів. " Справді, реформи тривають, хоч і не системні. У свідомості представників громадського сектору панує враження, що нічого не відбувається. Абсолютна більшість населення беруть інформацію з телебачення,

власниками телеканалів є олігархи, які зацікавлені у провалі реформ. Необхідно долучати до створення інформаційної політики представників громадянського суспільства, які володіють правдивою інформацією" - наголосила вона. За словами І.Бекешкіної, слід розповідати громадянам історії успіху. " Вплив на власників ЗМІ мінімальний, натомість потрібно шукати шляхи, як розповісти людям про здобутки" - підсумувала промовець.
5ГГолова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, кураторка Української школи політичних студій Світлана Матвієнко зазначила, що Проект щодо підтримки демократичної політичної культури у Верховній Раді через політичний діалог та етичні стандарти спрямований на підвищення якості парламентському процесі і просування етичних стандартів у ньому.

Промовець окреслила основні напрями роботи в цьому контексті:
- створення міжфракційного діалогового майданчика для обговорення тичних дилем;
-дискусії у форматі світових кафе за участі провідних експертів з ОБСЄ та Нідерландського інституту багатопартійної демократії для фасилітації діалогу;
- інклюзивний процес напрацювання Кодексу парламентської етики, "власниками" якого є безпосередньо депутати;
- проведення інтерактивних тренінгів на теми парламентської етики та політичних партій. консультації з зацікавленими сторонами та громадськістю;
- формування аналітичних звітів за результатами дискусій, що ляжуть в основу проекту Кодексу парламентської етики;
На думку С. Матвієнко, результатом проекту має стати підвищення рівня культури парламентського діалогу, посилення міжпартійної співпраці, наближення до міжнародних стандартів відповідно до Рекомендацій Місії Кокса та поновлення довіри до Верховної Ради України. Наприкінці зустрічі учасники поставили запитання, які цікавили їх, поділилися планами на майбутнє.