ПАРЄ  розглянула доповідь “Функціонування демократичних інститутів в Туреччині”, підготовлену співдоповідачами Моніторингового комітету І. Годскесен та Н. Вучкович. 

Член української делегації С. Заліщук, віддаючи належне Туреччині за важливу роль у зміцненні демократії в регіоні та рух у напрямі євроінтеграції, і нагадуючи, що Туреччина стикається з такими викликами як терористичні атаки Ісламської держави та прийом значної кількості біженців, наголосила, що свобода не може бути заручником безпекових та антитерористичних заходів, а переслідування незалежних ЗМІ не має нічого спільного з протистоянням зовнішнім загрозам. С. Заліщук звернула увагу на значне порушення прав жінок та свободи слова, тиск на вчених, державний контроль за Інтернетом і закликала реагувати належним чином, наголосивши, що відповідь Асамблеї не повинна виправдовувати нестачу політичної волі інших країн-членів у протистоянні таким викликам.

Підсумком обговорення стало ухвалення відповідної резолюції. У документі зазначається, що в результаті провалу мирних переговорів по курдському питанню в липні 2015 року та спричиненої цим ескалації насилля в південно-східній частині Туреччини, спостерігались серйозні порушення прав людини. Асамблея закликає Туреччину провести ефективне розслідування випадків таких порушень/
Крім того, Асамблея занепокоєна щодо позбавлення імунітету турецьких парламентаріїв, переважно представників опозиції, вжиття правових заходів з обмеження свободи слова та ЗМІ,  та недостатнього забезпечення незалежності судової системи. Згадане становить загрозу для функціонування демократичним інститутам в країні, і тому Асамблея закликає Туреччину привести своє законодавство у відповідність до стандартів Ради Європи.

 

До парламентаріїв звернувся Прем’єр-міністр Естонії Т. Ройвас, який, зокрема, окреслив основні теми, що становлять винятковий інтерес для його країни.

Так, він нагадав, що минуло два роки з часу, коли Росія незаконно анексувала Крим, розв’язала конфлікт на сході України та зруйнувала систему безпеку в Європі, що склалася після припинення Холодної війни. На думку Прем’єр-міністра, ця ситуація вимагає політичного рішення, в основі якого має бути повага до суверенітету та територіальної цілісності України.

Він також висловив занепокоєння щодо погіршення ситуації з правами людини в Криму, підкресливши, що моніторингові місії (в першу чергу РЄ та ООН) мають отримати повний доступ до цієї окупованої української території, і назвавши неприпустимою заборону Меджлісу кримськотатарського народу.  Т. Ройвас закликав підтримати Україну в її структурних реформах, які тривають фактично у стані війни.

Крім того, промовець закликав проявити солідарність у розв'язанні проблеми міграції, яка лягла важким тягарем на деякі країни-члени, та єднатися перед загрозою тероризму, аби не бути паралізованими від ненависті та страху, які породжуються цим страшним явищем.

В рамках засідання Комітету з юридичних питань і прав людини відбулися слухання на тему “Правові засоби подолання порушень прав людини на українських територіях, непідконтрольних українським органам влади”.

З представленням інформації щодо порушень прав людини на окупованій території Криму виступили член української делегації М. Джемілєв та заступник голови Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини              О. Фішер.
В загальній дискусії з цього питання  з української сторони взяли участь народні депутати України С. Власенко та С. Заліщук,  які застерегли Асамблею від спроб послабити санкції проти Російської Федерації на фоні продовження окупації української території та рішуче засудили позицію деяких членів Комітету, зокрема С. Дівіна, Італія щодо прийняття результатів псевдореферендуму в Криму та припинення боротьби з Росією за його повернення Україні. 
Парламентська асамблея заслухала Прем’єр-міністра Греції А. Ціпраса, який зазначив, серед іншого, що фундаментальні цінності Європи наразі піддаються складним випробуванням через політичну та соціальну кризу, а економічні труднощі призводять до зростання популізму.
На думку А. Ціпраса, Європі потрібний новий соціальний договір, який би посилив демократію та надав імпульсу боротьбі з нерівністю, і на цьому шляху слід дотримуватися стандартів Європейської соціальної хартії.

Також він поінформував про значні зусилля Греції з розв'язання гуманітарних наслідків кризи з мігрантами та біженцями, закликавши інші країни-члени солідарно розділити тягар цієї проблеми, та висловив сподівання, що Великобританія не позбавить себе членства в Євросоюзі, відзначивши при цьому що ЄС потребує нову стратегію майбутнього розвитку.

Асамблея розглянула доповідь “Адміністративне затримання”, підготовлену членом Комітету з юридичних питань і прав людини Р. Балфе.
 У дебатах взяла участь член української делегації О. Сотник, яка, зокрема, зазначила, що важливою вимогою застосування адміністративних заходів є дотримання принципу верховенства права та основоположних свобод. Крім того, за словами депутата, в законодавстві всіх країн-членів має бути передбачено надання адвоката під час адміністративного затримання.

В результаті дискусії було ухвалено відповідну резолюцію, у якій, окрім іншого, висловлюється занепокоєння, що в деяких країнах-членах спостерігається зловживання адміністративним затриманням з метою покарання політичних опонентів, отримання необхідних свідчень або придушення мирних протестів. Незважаючи на те, що адміністративне затримання є інструментом запобігання тероризму, Асамблея вважає, що превентивне затримання особи, яка підозрюється лише у намірі скоїти кримінальний злочин, є недопустимим, натомість допускається обмеження свободи людини в інтересах національної або громадської безпеки та попередження злочину.

ПАРЄ провела поточні дебати на тему “Підтвердження ролі Асамблеї як пан'європейського форуму для міжпарламентського діалогу та співробітництва”.

В ході обговорення, яке фактично звелось до дискусії щодо перспектив повернення російської делегації до роботи в Асамблеї, представники всіх політичних груп підтвердили необхідність діалогу. Розбіжності в поглядах виявились у визначенні умов відновлення такого співробітництва (позиції промовців  від власного імені не завжди співпадали з позицію групи).

Так, на думку Альянсу лібералів і демократів за Європу та Групи Європейської народної партії, умовою відновлення діалогу є безумовна відданість цінностям Ради Європи, яку зараз російські колеги не демонструють. Консерватори, ліві та соціалісти виступили за безпосередню взаємодію з російськими парламентаріями в стінах Парламентської асамблеї.     

Члени української делегації у своїх виступах одностайно заявили, що незмінною умовою налагодження взаємодії з російськими парламентаріями є виконання Росією відповідних рішень Асамблеї, зокрема щодо відмови від незаконної анексії АР Крим та припинення агресії на сході України.

М. Джемілєв, поінформувавши про значне погіршення ситуації з правами людини в Криму з часу окупації і перетворення півострова на територію страху та беззаконня, заявив, що діалог з агресором не може бути ефективним, передусім зважаючи на те, що парламент РФ є співучасником злочинів проти Української держави, і лише жорсткі санкції проти агресора можуть виправити ситуацію на краще.

Г. Логвинський, наголосивши, що Росія ігнорує або імітує виконання рішень ПАРЄ, ухвалених у відповідь на анексію АР Крим та військове вторгнення в Україну, назвав солідарну позицію всіх членів Асамблеї одним з способів зупинити вірус агресії від розповсюдження в Європі.

О. Сотник підкреслила, що Раду Європи було створено на засадничих цінностях, які всі її члени повинні поважати. Застерігаючи від намагань підмінять згадані цінності подвійними стандартами, і нагадавши, що російська делегація цього року сама позбавила себе можливості брати участь в роботі Асамблеї, народний депутат наголосила, що агресія виключає демократичний розвиток, а діалог з тиранією неможливий.
С. Соболєв відзначив, що на противагу Асамблеї, яка використовує слово, Росія використовує зброю. За його словами, діалог має розбудовуватися на принципах, які було брутально порушено усіма членами російської делегації в результаті їхньої законодавчої підтримки анексії Криму та розв’язання війни з Україною.
П. Унгурян, нагадав, що Асамблея є платформою для захисту прав людини, і поінформував про значне погіршення ситуації в цій сфері в окупованому Криму, звернувши особливу увагу на значні порушення прав релігійної свободи, припинення діяльності незалежних ЗМІ, позбавлення права міжнародних моніторингових механізмів здійснювати свою роботу на півострові.

С. Власенко назвав абсолютно неприйнятним жодним чином виправдовувати військову агресію. Він нагадав, що російську делегацію не було позбавлено усіх прав – її члени мали змогу без права голосу брати участь у пленарних засіданнях та роботі комітетів. Проте російські законодавці не захотіли скористатися цією можливістю, продемонструвавши таким чином небажання шукати спільну мову з Асамблеєю.

В. Ар’єв закликав поважати цінності Організації. При цьому він звернув увагу, що згідно зі статтею 8 Статуту Ради Європи країна-член може бути позбавлена свого представництва через нехтування цінностями Організації. На думку керівника української делегації, поновлення діалогу з Росією зараз неможливе, оскільки країна-агресор не виконала жодного рішення Асамблеї, натомість продовжує уникати будь-якого обговорення статусу Криму та не визнає присутності російських військ на сході України.

С. Кіраль акцентував увагу на тому, що Росія демонструє відверту зневагу до цінностей Ради Європи та небажання вести діалог.

Н. Савченко, охарактеризувавши Росію як тоталітарну державу, яка ігнорує цінності Ради Європи, застерегла Європу від негативних наслідків відсутності належної реакції на агресивну політику РФ і закликала спільним зусиллями навчити Росію розмовляти з Асамблеєю однією мовою
Народний депутат В. Вовк, зареєстрований для виступу, через обмежений часовий регламент не зміг взяти участь в обговоренні, проте його звернення було включено до офіційного протоколу засідання. У його виступі, зокрема, наголошено, що примирення з російським агресором може бути вигідним для європейців у короткостроковій перспективі, але стратегічно Європа програє. Історія показала, що спроби загравати з агресором провокують його на подальші дії та спонукають до війни.