Під час засідання "круглого столу" на тему: "Практика
застосування парамедичної допомоги в Україні. Перспективи її розвитку та
законодавчого закріплення" обговорювалося питання впровадження
парамедицини в систему охорони здоров'я України та вибір найоптимальнішої
моделі її інтеграції.
В заході взяли участь народні депутати, представники
Кабінету Міністрів України, Міністерства
охорони здоров'я , Міністерства оборони, МВС, Національної гвардії, Державної служби
з питань надзвичайних ситуацій, інших
зацікавлених міністерств та відомств, регіональних центрів екстреної медичної
допомоги, Товариства Червоного Хреста України, міжнародних організацій, а також
громадських організацій, що мають досвід з надання парамедичної допомоги. Парамедична
допомога дає змогу більш раціонально використовувати лікарський ресурс,
заощаджувати час доїзду бригад екстреної медичної допомоги, стабілізувати пацієнта до моменту прибуття у приймальне відділення
медичного закладу.
На думку голови Комітету Ольги Богомолець, розвиток парамедичної служби є необхідним для нашої держави, особливо з огляду на триваючу антитерористичну операцію на сході України. "Адже ефективність такої допомоги було яскраво доведено на практиці в зоні проведення бойових дій волонтерами-парамедиками, які врятували сотні життів завдяки своїм навичкам та вмінню", - зазначила вона.
О.Богомолець зауважила, що базовими навичками парамедицини мають володіти працівники таких служб оперативного реагування, як поліція, рятувальники, військові, тощо.
Учасники "круглого столу" ознайомилися з досвідом МВС, Національної гвардії , державної прикордонної служби, ДСНС щодо організації навчання особового складу навичкам домедичної допомоги. Громадські організації представили досвід навчання парамедиків у США, Ізраїлі та Литві, а також досвід навчання в Україні.
Учасники заходу погодилися з тим, що до внесення відповідних змін до законодавства необхідно чітко визначитися з тим, яким чином побудувати українську модель парамедичної допомоги.
Довідково: «Парамедицина» (з англ.) - це розділ медицини, що вивчає методи надання екстреної лікарської або долікарської медичної допомоги на догоспітальному етапі. У світі існують різні моделі парамедичної служби. Найвідомішими серед них є американо-британська (США, Великобританія, Ірландія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія) та європейська, що існує у більшості країн Європи та Ізраїлі. Певні моделі парамедичної допомоги існують в окремих країнах пострадянського простору (Естонія, Литва, Латвія, Казахстан та ін.).
Усі вони мають відмінності, але їх об’єднує спільна мета –
забезпечення максимально швидкої доставки хворого до лікарні та надання йому
максимально повної долікарської допомоги на місці. За даними фахівців, до 90%
смертей можна попередити у разі своєчасного надання першої допомоги при
невідкладних станах.
Парамедична допомога дозволяє більш раціонально використовувати лікарський ресурс, заощаджувати час доїзду бригад екстреної медичної допомоги, стабілізувати пацієнта до моменту прибуття у приймальне відділення медичного закладу. Вона є складовою системи екстреної медичної допомоги. При цьому жоден парамедик не є лікарем. Для оволодіння відповідними навичками парамедики проходять спеціальну підготовку різних рівнів, тривалість якої є різною для кожної країни.
В Україні на сьогодні немає парамедичної служби. До надання екстреної долікарської медичної допомоги на догоспітальному етапі залучаються фельдшер, медична сестра, молодший медичний персонал бригад екстреної медичної допомоги.
Основні засади надання екстреної (швидкої) допомоги населенню визначено прийнятим у 2012 році Законом України «Про екстрену медичну допомогу». Однак Законом не передбачено надання парамедичної допомоги як складової цієї системи.