Круглий стіл на тему: «Удосконалення законодавства щодо функціонування і обігу аграрних розписок» відбувся у Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики сьогодні у режимі відеоконференції.
Відкриваючи засідання, голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Ніколаєнко повідомив, що даний круглий стіл, фактично, є засіданням робочої групи, яка працює над удосконаленням законодавства щодо функціонування і обігу аграрних розписок.
У засіданні взяли участь народні депутати, керівники центральних органів виконавчої влади, міжнародні експерти, представники фінансових установ, а також аграрного бізнесу, які обговорили нову редакцію проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування та обігу аграрних розписок» (№2805).
Як повідомив Андрій Ніколаєнко законопроєкт, яким пропонуються системні зміни до законів України, що стосуються аграрної розписки, був розроблений у січні 2020 року.
«Проєкт базується на досвіді застосування аграрної розписки в Україні, а також кращій міжнародній практиці і пропонує вдосконалити процедуру роботи з цим інструментом та розширити його застосування», - сказав народний депутат, додавши, що «з початку впровадження даного інструменту, було оформлено 2063 розписки на загальну суму більш ніж 14 мільярдів гривень». З початку цього року видано більш ніж половину тієї кількості аграрних розписок, що були видані за весь попередній період – 1212 аграрних розписок, на майже 8 мільярдів гривень.
Він також зазначив, що всього цим інструментом скористались 995 сільгоспвиробників, 90% із яких невеликі за розміром, і понад 130 кредиторів.
Характеризуючи пропоновані зміни у законодавстві, доповідач сказав: «Фактично, цей інструмент дозволяє видачу аграрної розписки під заставу більшої кількості видів сільськогосподарської продукції, в тому числі, живих тварин, продукції тваринного походження і первинної переробки. Окрім того, він дає можливість кооперативам видавати аграрні розписки для залучення кредитних ресурсів на вигідних умовах для своїх членів».
Андрій Ніколаєнко підкреслив, що законопроєкт визнає природу аграрної розписки як неемісійного електронного цінного паперу, що дозволяє, за бажанням сторін, обіг таких розписок у депозитарній системі. «Це значно спрощує процедуру видачі, обігу та припинення аграрних розписок, знижує вартість цих операцій, тим самим робить цей інструмент доступним більшому колу агровиробників і розширює можливості залучення капіталу, в тому числі, іноземного, у вітчизняну аграрну галузь», - сказав він.
19 травня 2020 року проєкт Закону за результатами розгляду Верховною Радою у першому читанні був повернутий на доопрацювання для підготовки до повторного першого читання.
Як зауважив голова підкомітету, цей додатковий час дав можливість отримати зворотній зв’язок від усіх зацікавлених органів та учасників ринку і доопрацювати законопроєкт, врахувавши їх пропозиції.
Зокрема, за його словами, сільськогосподарські землі, які перебувають у власності боржника, або осіб, що несуть солідарну відповідальність, виключено з переліку активів, за рахунок яких можливе стягнення у разі відсутності предмету застави. Дане питання викликало застереження, що через цей механізм громадян будуть позбавляти землі.
Також положення законопроєкту узгоджені із рядом інших законів, прийнятих останнім часом, зокрема Законом «Про ринки капіталів». Передбачається, що зміни до законодавства про аграрну розписку наберуть чинності 1 липня 2021 року.
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму виступі зауважив, що даний законопроєкт вдалося суттєво доопрацювати.
За його словами, однією з перешкод, яка не дала прийняти законопроєкт у першому читанні, стало те, що, фактично, нотаріуси позбавляються можливості посвідчення аграрних розписок, отже, плати за це. З іншого боку, аграрні розписки стають інструментом, якому не варто довіряти без нотаріального посвідчення.
На думку голови Комітету: «Ми повинні рухатися до нормальних, цивілізованих інструментів і забезпечувати електронний облік цих інструментів, що і передбачено цим законопроєктом».
У засіданні взяв участь голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, який також відзначив, що законопроєкт суттєво доопрацьований: «Прибрані моменти, які створювали дискомфорт у залі». Він підкреслив, що законопроєкт збільшує базу, спрощує обіг аграрних розписок, робить даний інструмент цікавішим для учасників аграрного ринку.
Микола Сольський також підтримав перехід на бездокументарну форму аграрних розписок. «Мені здається, що для такого, порівняно невеликого, але важливого ринку як ринок аграрних розписок, давно настав час зробити цей крок, не дивлячись на інтереси інших інститутів, що супроводжують цей процес, як державних, так і недержавних, в тому числі, і нотаріату», - сказав він, додавши, що, в першу чергу, треба звертати увагу на інтереси основних учасників ринку – виробників і переробників.
На підтримку допрацьованого законопроєкту також висловились представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства юстиції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України.
Учасники обговорення наголошували на важливості законопроєкту, оскільки пропоновані зміни спрощують і здешевлюють процедуру оформлення аграрної розписки.
Представники міжнародних організацій зауважили, що даний інструмент добре зарекомендував себе за п’ять років свого існування на ринку України і виступають за його модернізацію, щоб процедура видачі аграрної розписки ставала легшою і швидшою. На їхню думку, законопроєкт значно збільшить використання даного інструменту.
Вони також висловили готовність і на далі продовжувати підтримку проекту з розвитку аграрної розписки.
На важливості прийняття законопроєкту наголосили як представники аграрних та фінансових асоціацій і спілок, так і бізнесу, що кредитує агровиробників з використанням аграрних розписок.
Під час обговорення були висловлені ряд конкретних пропозицій і зауважень до проєкту Закону, однак всі зацікавлені сторони підтримали прийняття його у першому читанні, оскільки аграрна галузь потребує підтримки, особливо, в умовах коронакризи.
Підбиваючи підсумки круглого столу, голова підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) зазначив, що профільний підкомітет рекомендуватиме Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики внести даний законопроєкт під номером 2805-д.
Водночас, Андрій Ніколаєнко зауважив, що ключовим наслідком прийняття даного законопроєкту стане відміна сплати 20% ПДВ з аграрних розписок, оскільки вони отримають статус цінного паперу. Відповідно, потрібні розрахунки за участі Міністерства фінансів України та міжнародних корпорацій щоб мінімізувати бюджетні недонадходження. За його словами, такі розрахунки будуть зроблені до засідання Комітету.
Модератор засідання також запевнив, що усі озвучені сьогодні пропозиції і зауваження будуть розглянуті і, якщо не будуть враховані при підготовці до першого читання, знайдуть своє відображення у вигляді правок під час розгляду проєкту Закону у другому читанні.