16 квітня 2019, 17:45 ( Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України )

Микола Княжицький: Кожен народ має право на розвиток своєї мови, яка безумовно є цивілізаційною цінністю

 
Голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький переконаний, що кожен народ має право на розвиток своєї мови, яка, безумовно, є цивілізаційною цінністю.

На цьому він наголосив під час круглого столу щодо асиміляції народів РФ. Захід проходив у Дипломатичній академій ім. Геннадія Удовенка при МЗС України.

«Ви бачите скільки часу ми обговорюємо в парламенті мовний законопроект та намагаємося захистити право українців на мову у власній країні. Українці досі є жертвами тієї боротьби, яку стільки століть з нами проводить Російська Імперія. Але ми вірні нашим принципам. Кожна нація та кожен народ має право на розвиток своєї мови, яка безумовно є цивілізаційною цінністю», - сказав голова Комітету.

Він також зауважив, що українці завжди поважали право на самовизначення, розвиток власної культури та традиції всіх народностей та, зокрема поневолених Росією народів. Такі заходи, присвячені проблемам народів, які намагається знищити Російська Федерація, є свідченням того, що Україна є демократичною державою, для якої гуманістичні європейські цінності є основоположними.

«Є народи, які взагалі можуть зникнути з культурної та політичної карти світу. А зникнення народу, зникнення культури, з моєї точки зору, є цивілізаційною катастрофою», - зазначив Микола Княжицький.

Круглий стіл «Народи Російської Федерації: між асиміляцією та самовизначенням» був присвячений проблемам народів Росії, які зазнають системного тиску з боку уряду РФ.

Організатори заходу звернули увагу на те, що у боротьбі за демократичні свободи, національні права, політичні переконання, в тому числі й відмовляючись визнавати анексію Криму або воювати на Донбасі, активісти національних рухів залишаються в інформаційній ізоляції, вони очікують на міжнародну підтримку та солідарність.

***Під час круглого столу була представлена виставка періодичних видань мовами народів РФ, у тому числі, малочисельних та нині зниклих (експонати з Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані). Це раритетні газети латиницею, кирилицею, арабською графікою, зокрема й такі, що видавалися на території сучасної Росії ще на початку ХХ ст. (найстарішому екземпляру – більш як 100 років). Загалом на виставці представлені видання 20 народів РФ.