ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

на тему: „Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”

Сесійний зал Верховної Ради України

11 березня 2009 року, 15.00 година

Засідання веде заступник Голови Верховної Ради України

ТОМЕНКО М.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня шановні учасники парламентських слухань. Хочу поінформувати вас, що відповідно до Постанови Верховної Ради України, яку запропонувала група народних депутатів Віктор Корж, Павло Костенко, Микола Томенко, Олександр Волков і низка інших народних депутатів, Верховна Рада ухвалила рішення про проведення сьогодні парламентських слухань на тему: „Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”.

І ми маємо нагоду сьогодні з вами протягом трьох годин обговорити стан справ, який є у нас сьогодні в країні, і подумати про те, як максимально сконсолідувати зусилля органів центральної та місцевої влади, як знайти параметри чіткої, консолідованої, синхронної діяльності української та польської сторони при підготовці до „Євро-2012”.

І ще одне завдання, яке депутати, які ініціювали парламентські слухання, ставили перед собою, про які я хотів би сказати на початку, - це розуміння ситуації, в якій ми знаходимося. Коли затверджувалась державна програма підготовки України до „Євро-2012”, ми жили дещо в іншій країні, де було достатньо висока ступіть піднесення української економіки, перевиконання державного бюджету. Сьогодні ситуація змінилася. І тому я хотів би, щоб ми теж реалістично подивилися на те, що стратегія такої оптимістичної версії підготовки України до „Євро” мусила змінити стратегії реалістичності і антикризовості.

Що я маю на увазі? Якщо ви подивитесь в свої матеріали і подивитеся параметри фінансові, пов’язані з фінансування державного і місцевого бюджету, ви побачите, що це доволі значні суми коштів. І на моє переконання ми мусили би страхуватися активним залученням інвестиційних коштів, коштів бізнесу. Це означає, що в свою чергу ми мусили б думати про створення пільгових умов та преференцій для іноземного та українського бізнесу, який готовий працювати в Україні.

Я неодноразово дебатував з міськими головами і з представниками місцевого самоврядування, що вкрай важливо було б для них, для підготовки міст, є абсолютно очевидно, і сьогодні я говорив вже з керівниками фракцій, що ми найближчим часом у Верховній Раді винесемо на друге читання Бюджетний кодекс для того, щоб посилити позиції місцевого бюджету через механізм залишання, я так скажу, в місцевому бюджеті доходів від... Транспортний збір ми вже проголосували, чекаємо на підпис Президента, на це рішення, очевидно податок, пов'язаний від забруднення навколишнього середовища. Я знаю міські голови пропонували 10 відсотків від податку на прибуток. Отже ми повинні максимально фінансово посилити позиції міст, щоб вони мали ресурс і можливості впевнено себе почувати.

Насамкінець хочу сказати, я думаю, що ми всі прекрасно розуміємо, що „Євро-2012” - це презентація країни, а не лише презентація стадіонів. І тому очевидно мусили б активно звернути увагу на ті державні програми, які лише починають розвиватися. Я маю на увазі облаштування митних прикордонних переходів, забезпечення громадської безпеки і порядку, облаштування транспортної інфраструктури, ситуацію з аеропортами і інші речі. Ми мусимо думати про доволі велику кількість підготовлених волонтерів, які б могли працювати, зустрічати гостей „Євро”.

Насамкінець хочу сказати, що я переконаний, що межі нашої дискусії будуть коливатися між оцінками того, що ми підготуємось до „Євро” на задовільно і оцінкою, що ми підготуємось до „Євро” на високому рівні. Я вважаю, що часу достатньо, щоб ми всі разом попрацювали і підготовилися до цього в європейському форумі на високому рівні.

Друзі, згідно з регламентом, який ми погодили, ми працюємо наступним чином. Від Уряду доповідь проголосить віце-прем’єр-міністр України Васюник Іван Васильович протягом 20 хвилин. Маємо дві співдоповіді голови профільного комітету Костенка Павла Івановича і президента Федерації футболу України Суркіса Григорія Михайловича по 10 хвилин. Далі ми працюємо в п’ятихвилинному режимі. І так, як ми домовлялися, ми слухаємо представників міст, що претендують на те, щоб приймати „Євро”. А далі представники міністерств, які опікуються державними програмами підготовки до „Євро”, представників громадськості, народних депутатів, що представляють різні фракції. І плануємо за три години завершити, до 18-ої години завершити нашу дискусію.

Ми з комітетом домовилися, що найближчим часом вам дадуть проект рекомендації парламентських слухань, які ми згодом як парламент мусимо ухвалити як постанову, що дасть можливість нам чітко систематизувати роботу і парламенту, і уряду. Тому коли цей документ буде, я просив би виступаючих так само конструктивні ідеї до цього документу пропонувати.

І ми домовилися, що віце-прем’єр міністр матиме можливість отримати записки, якісь ідеї, пропозиції в ході дискусії і в кінці парламентських слухань підведе підсумок, відреагує на запитання, якісь репліки, щоб ми чітко підвели підсумок цієї розмови.

Якщо не буде заперечень друзі до регламенту, я запрошую до слова віце-прем’єр-міністра України Васюника Івана Васильовича. А всім наступним виступаючим нагадую, що ми працюємо за принципом Верховної Ради за 30 секунд до закінчення вашого регламенту, вас попередять і ви будете завершувати. Іван Васильович як досвідчений депутат це знає. Тому надаю слово для виступу Івану Васильовичу Васюнику.

ВАСЮНИК І.В. Шановний пане Головуючий! Шановні народні депутати України ! Учасники парламентських слухань! Насамперед, хотів би висловити подяку народним депутатам, керівникам Верховної Ради, комітетам Верховної Ради за своєчасну ініціативу проведення сьогоднішніх слухань. Сподіваюсь, що вони стануть етапним кроком на шляху якісної підготовки фінальної частини чемпіонату „Євро-2012” з футболу на теренах України та Польщі. Переконаний, що сьогоднішня подія ще раз затвердить і підтвердить унікальність цього проекту для України.

Пригадаймо, що право на його проведення Україна отримала разом з Республікою Польща, я хочу нагадати, за ініціативою української сторони Федерації футболу України і її президента, майже два роки тому. Тоді таке рішення виконкому УЄФА розглядалося, як знаковий, стратегічний крок до розширення кордонів футбольної, але не тільки футбольної Європи.

Водночас це рішення було і своєрідним кредитом довіри і відповідно містило в собі об’єктивні ризики при реалізації цього проекту в двох державах. Адже керівництво УЄФА добре усвідомлювало, що спортивна та і взагалі інфраструктура України, рівно ж і Польщі, потребує кардинальної відбудови.

Не секрет, що на той час в Україні не було жодного футбольного стадіону міжнародного рівня, жодного аеропорту достатньої пропускної спроможності для прийому десятків тисяч вболівальників і лише декілька п’ятизіркових готелів. Більшість інфраструктурних об’єктів такого рівня в Україні необхідно створити практично з нуля. Однак в цьому і полягає, на наше переконання, унікальний шанс, який надає Україні, як державі, цей чемпіонат.

За наступні декілька років нам треба пройти такий шлях модернізації інфраструктури, який не вдалося подолати за попередні 17 років. Зауважу, що базовим підходом УЄФА є підготовка інфраструктурних об’єктів не лише на період чемпіонату, це повністю співпадає з стратегічними інтересами України.

Тому для України чемпіонат був і залишається програмою до якої по суті немає політичної опозиції у традиційному для України її прояві і це велика заслуга Верховної Ради України і всіх політичних фракцій.

Масштабні завдання і стратегічні вигоди від проекту не лише для чотирьох приймаючих міст, я наголошую, але й для усієї держави мають величезний потенціал економічного та гуманітарного розвитку. Його реалізація буде сприяти і сприяє внутрішній консолідації у країні.

Саме ця масштабність завдань, як це не дивно, та значною мірою неготовність системи державного управління до реалізації такого роду стратегічних і коштовних програм і зумовили певні проблеми перехідного періоду.

Першим свідченням цих проблем була заява Президента УЄФА пана Платіні в січні минулого року, що Україна більше не може зволікати з початком підготовчих робіт до чемпіонату. А вже в червні Наглядовий комітет УЄФА поставив перед Україною питання рубом??? або ми демонструємо реальний прогрес у розв’язанні критичних проблем підготовки до чергового засідання у вересні, або ми взагалі ризикуємо втратити право на його проведення. Я акцентую на цьому увагу, тому що це було ще не так давно і було чи не більшість тих, хто не вірив і був песимістом у частині позитивного розвитку подій.

Таку позицію УЄФА українська сторона сприйняла як виклик, який мобілізував урядову команду, і я хочу наголосити, і команду Федерації футболу України на швидке усунення головних перешкод у підготовці.

Ключовими проблемами у підготовці України були:

- зволікання з початком реконструкції головної футбольної арени НСК „Олімпійський”;

- не спланованість термінів підготовки інфраструктурних об’єктів та джерел їхнього фінансування;

- неструктурованість та низька ефективність системи управління підготовкою до чемпіонату.

Для виправлення головної проблеми з підготовкою столичного стадіону уряд України сформував антикризовий штаб, до якого увійшли всі представники як замовника, так і виконавців проекту.

За два місяці роботи штабу вдалося вивести проект з кризового стану, зокрема, була підписана угода з генеральним проектувальником, визначений підрядник на демонтаж, знесена забудова напроти стадіону, ви знаєте, що роками ця проблема була дуже серйозною і дуже болючою, у 2008 році вона була вирішена.

Прогрес у підготовці НСК „Олімпійський” був відзначений експертами УЄФА і став однієї з підстав для підтвердження виконкомом УЄФА вже у вересні минулого року права України проводити матчі чемпіонату.

Наступними знаковими етапами в реалізації проекту стадіону стали затвердження загального кошторису, затвердження генерального підрядника української корпорації „Київміськбуд”, початок повноцінних будівельних робіт у грудні минулого року згідно генерального плану та беззастережне на цей день виконання цього графіку. Згідно графіку, нагадаю, завершення будівельно-монтажних робіт очікується в грудні 2010 року, а введення стадіону в експлуатацію - в червні 2011року.

Хочу ще раз наголосити, що виведення з кризового стану проекту реконструкції НСК «Олімпійський» та початок реальних фізичних робіт на інших інфраструктурних об’єктах з другого і половини минулого року, практично, відновили довіру УЄФА до України, як до відповідального партнера.

Іншим важливим кроком у підготовці до чемпіонату стало затвердження урядом комплексного чотирьохрічного Плану дій з підготовки понад 500 об’єктів інфраструктури. Цей документ, яким є державна цільова програма, передбачає витратити на підготовчі заходи загалом майже 160 мільярдів гривень, з них 27,5 мільярдів, а це 17 відсотків коштів Державного бюджету України, майже 23 мільярди гривень, а це 14 відсотків кошти місцевих бюджетів і майже 110 мільярдів гривень, а це майже 70 відсотків приватні інвестиційні кошти.

Ці цифри підтверджують сказані мною вище щодо безпрецедентності для України цього проекту, але разом з тим вони в умовах 2009 року і ми про це будемо сьогодні говорити нижче, заставляють нас, практично, кожного дня проводити аналізи ризиків і приймати оперативні рішення. Лише за рахунок державного фінансування в Україні до 2012 року будуть реконструйовані окрім збудованих шести стадіонів аеродроми в 15 містах та спроектовані нові авіатермінали в шести містах. Збудовано та відремонтовано до 5 тисяч кілометрів доріг міжміського сполучення. Збудована сучасна футбольна арена в Києві загальною місткістю майже 70 тисяч місць. Збудовані, реконструйовані та оснащені сучасною технікою медичні заклади у шести містах та запроваджені нові європейські стандарти надання швидкої медичної допомоги, зауважте, не в чотирьох приймаючих містах, а на всій території України. Впроваджені новітні інформаційні технології для висвітлення ходу чемпіонату. Переоснащені студентські гуртожитки для розміщення гостей. Відкриті нові пункти пропуску та митні переходи через державний кордон.

Для забезпечення громадського порядку та упередження надзвичайних ситуацій запроваджується нова система екстренної допомоги, знову ж таки, по всій Україні, населенню за єдиним телефонним номером 112. Початок її функціонування запланований на 2011 рік. Цей неповний перелік гуманітарних і соціальних проектів ще раз підтверджує комплексність і масштабність програми підготовки України до „Євро”. Зрозуміло, що в 2008 році, переломному й по суті визначальному, уряд України, міста змушені були концентруватися на тих проектах, без зрушення в реалізації яких в принципі ми не могли говорити про шанс України на „Євро”. А це, як би ми не говорили, стадіони і аеропорти.

Гарантією реалізації програми стала реорганізація системи управління підготовкою до чемпіонату. Її мета – сформувати чітку вертикаль управління та визначити зони відповідальності за процес підготовки. Ще раз хочу наголосити, що Рішенням Кабінету Міністрів від 19 листопада 2008 року було створено Координаційне бюро з питань підготовки та проведення до „Євро” виключно за цих обставин, що по суті весь Кабінет Міністрів, а це 17 міністерств і відомств залучені до реалізації цієї програми. І функціонування такого Координаційного бюро у секретаріаті Кабінету Міністрів є ефективним. У кожному з 17 міністерств, залучених до підготовки чемпіонату, визначені національні координатори на рівні заступників міністрів, які відповідають за всі профільні питання підготовки. Така системна реорганізація схвально оцінена керівництвом УЄФА та продемонструвала свою ефективність за останній час.

Загалом, ще раз дозвольте наголосити, дії урядової команди минулого року дозволили вивести Україну з кризового етапу підготовки і розпочати фізичні роботи на інфраструктурних об’єктах. Нагадаю деякі з них – головні: у грудні розпочалося будівництво нового стадіону у Львові; виконана більшість робіт з реконструкції злітно-посадкових смуг аеропорту в Донецьку та аеропорту „Жуляни”; розпочалося проектування нового авіатерміналу у Львові, реконструкція аеродромів у Запоріжжі, Луганську, Миколаєві; завершені проектні роботи з реконструкції аеродрому у Харкові та Львові, і фізичні роботи у Львові мають розпочатися у найближчий тиждень; проведений за минулий рік капітальний ремонт майже тисячі кілометрів автомобільних доріг, побудовано майже 155 кілометрів нових та реконструйовано 41 кілометр.

Реалізація основних інфраструктурних проектів у 2008 році була профінансована майже у повному обсязі з Державного бюджету України. Нагадаю, що з Державного бюджету спрямовано 3, 5 мільярди гривень, з них: роботи з реконструкції стадіону НСК профінансовано на 95 відсотків – це майже 250 мільйонів гривень; підготовку аеропортів – майже на 98 відсотків – це практично 1 мільярд гривень; підготовка автомобільних доріг загального користування профінансована майже на 90 відсотків – це майже 1,5 мільярди гривень.

Водночас в умовах фінансово-економічної кризи першочерговим завданням цього року є забезпечити стабільне і у повному обсязі фінансування заходів з підготовки до чемпіонату. Саме, нагадаю, таким шляхом в умовах фінансової кризи світової ідуть провідні держави світу, зокрема, Китай, Сполучені Штати Америки, Німеччина. Вони активно займаються реалізацією масштабних інфраструктурних об’єктів. І саме тому для України програма підготовки особливо у 2009 році є і повинна стати одним з наріжних елементів антикризового плану. Її виконання дозволить зберегти і створити десятки тисяч нових робочих місць, сповільнити різке падіння виробництва, забезпечити металургійні та будівельні компанії довгостроковими замовленнями і залучити нові інвестиції. Нагадаю, що Законом України „Про Держбюджет на 2009 рік” на виконання заходів Програми передбачено спрямувати зі стабілізаційного фонду 4,4 мільярда гривень. 25 лютого цього року уряд затвердив порядок використання цих коштів, в тому числі визначивши деякі додаткові статті і зокрема уряд має намір цього року виконати свої зобов`язання, взяті перед містами щодо 50-відсоткового фінансування підготовки комунальних доріг до Чемпіонату Європи. Додатково ще 2,8 мільярдів гривень державних коштів передбачено на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг та ліній електропередач.

Я хотів би поінформувати учасників слухання, що на момент слухань з початку 2009 року завдяки прийнятим заходам уряду не припинено фізичні роботи на жодному з ключових об`єктів і хочу поінформувати, що уряд після прийняття рішення про порядок використання коштів забезпечив вже реальне фінансування заходів підготовки до „Євро” на березень-місяць. Так що затримки не буде.

Водночас треба наголосити, що джерелом фінансування більшої частини заходів Державної цільової програми цього і наступних років визначені насправді кошти приватних інвесторів, хоча всі ми прекрасно розуміємо, що світова криза не тільки створила проблеми для Державного бюджету, для держави, але, перш за все, вона обмежила можливість і спроможність приватних інвесторів приходити в такого роду проекти. Для нас головною проблемою є проблема інфраструктури розміщення, підготовка якої планується практично здійснити майже на 100 відсотків за приватний кошт.

Для стимулювання підготовки готельної інфраструктури в умовах фінансової кризи уряд України ухвалив розпорядження про першочергові заходи з будівництва, реконструкції та переоснащення об’єктів розміщення. Нагадаю, що майже 300 нових готелів різної зірковості повинні бути побудовані, реконструйовані чи переоснащені до 2012 року.

Урядом також проведена низка консультацій з представниками Світового банку, міжнародних фінансових інституцій таких, як Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк, щодо кредитування реалізації інвестиційних проектів. Хочу наголосити, що ця робота урядом, не дивлячись на проблеми кризи, не припиняється жодного дня. І останніми місяцями ці інституції прийняли рішення: майже на мільярд доларів фінансування інфраструктурних об’єктів підготовки України до „Євро”.

Упродовж першого півріччя 2009 року ми маємо намір за сприяння Світового банку у Києві провести певну інвестиційну зустріч з міжнародними фінансовими організаціями, на який попробувати у відвертій бесіді скорегувати наші плани щодо реалізації об’єктів підготовки України до „Євро”. Водночас суттєве покращання інвестиційного клімату можливо лише шляхом ухвалення низки законів, які вже схвалені Кабміном та подані на розгляд Верховної Ради України.

Окремо дозвольте зупинитися на декількох законопроектах, пріоритетних для формування сприятливого інвестиційного клімату.

Ухвалення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інвестиційної діяльності дозволить визначити критерії і механізми заохочення залучення інвестицій до пріоритетних сфер та видів економічної діяльності. Він також сприятиме запобіганню та припиненню правопорушень у сфері інвестиційної діяльності. Проект Закону України про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності врегульовує порядок відчуження земельних ділянок, а також сприяє підвищенню правового захисту інтересів їхніх власників і економічної безпеки держави. Особливий наголос хочу зробити на необхідність прийняття закону України про загальні засади розвитку державного приватного партнерства в Україні.

Цей закон широко використовується і працює в наших сусідів і, безперечно, його схвалення створить необхідну правову базу для залучення для України інвесторів на довготермінову перспективу. Нагально важливим є термінове внесення змін до базового Закону України „Про організацію та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року”.

Запропоновані урядом України зміни вже затверджені і я хотів би, користуючись сьогодні нагодою цих слухань звернутися до керівництва, до вас, Микола Володимирович, Верховної Ради з проханням: в наступні пленарні тижні виділити окремий пленарний день для комплексного розгляду всіх законо… і прийняття всіх законопроектів, які стосуються питань підготовки України до „Євро”.

Щодо проекту Закону „Про загальнодержавну цільову програму підготовки та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року”.

Якщо можна, ще 2 хвилини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість, ще 2 хвилини додайте. Будь ласка.

ВАСЮНИК І.В. Я хотів би з розумінням, щоб Верховна Рада віднеслася, і ми цей законопроект розглянули і утвердили як кінцевий законопроект після прийняття 8 травня УЄФА рішення щодо остаточного вирішення чотирьох міст, які будуть господарями „Євро”. Це дозволить нам з однієї сторони зробити більш реалістичною і точною програмою, з другої сторони сконцентрувати кошти на підготовку об’єктів чотирьох приймаючих містах, хоча я не раз наголошував, що я буду підтримувати таке рішення, щоб всі інші інфраструктурні проекти, які були започатковані в двох містах, які не пройдуть конкуренцію, були завершені вчасно з-за повного фінансування.

Наступні два місяці підготовки будуть вирішальними для визначення тих українських міст, які прийматимуть матчі чемпіонату. Їхній остаточний перелік буде оголошений УЄФА на початку травня. Принципова позиція України, паритетна участь українських та польських міст у проведенні матчів за формулою чотири на чотири. Таку позицію поділяє і польська сторона, що було офіційно закріплено у нещодавній спільній заяві щодо принципів співпраці організації чемпіонату.

Ще раз хочу наголосити, Україна шанує і визнає право УЄФА визначати міста господарі чемпіонату відповідно до комплексних критеріїв і організацій. Водночас уряд України переконаний, що восьмого травня рішення УЄФА буде відповідати паритетному принципу чотири на чотири, що… власне кажучи, тому, що на цей час щонайменше чотири українських міста будуть відповідати цим критеріям.

Для забезпечення цієї мети нам важливо не лише виконувати графіки з підготовки ключових об’єктів до чемпіонату, але й демонструвати скоординованість кроків виконавчої та законодавчої влади, необхідних для його проведення.

Хочу відзначити, що існуючий політичний консенсус щодо перспективності чемпіонату сприяє збереженню довіри керівництва УЄФА до готовності української сторони виконати на себе… зобов’язання. Така політична єдність за кризових економічних та політичних умов – вагомий аргумент на користь України. Тому від імені уряду України дозвольте ще раз подякувати Верховній Раді України за критично важливу підтримку нашої спільної справи.

Уряд розраховує на підтримку високого рівня співпраці і взаєморозуміння в майбутньому, адже підготовка до чемпіонату Європи з футболу – це стратегічна інвестиція, яка може кардинально змінити обличчя усіх регіонів України та зробити її особливо привабливою для світу. За результативністю цієї спільної роботи сьогодні нас будуть оцінювати і прийдешні покоління.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Васильович.

Як ми домовилися, шановні колеги, ви протягом слухань можете у письмовій формі передавати Івану Васильовичу чи міністрам, які присутні тут. І Іван Васильович матиме можливість у кінці, в підсумковому слові відреагувати на ваші запитання, репліки, пропозиції.

А я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Костенка Павла Івановича. Як ми і домовлялися, регламент – 10 хвилин.

15:31:01

КОСТЕНКО П.І.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні учасники парламентських слухань! У народі побутує такий вислів: на футболі, як і на політиці, розуміються усі. Тому пропозицій щодо удосконалення самого процесу підготовки і проведення фінальної частини „Євро-2012” з футболу, на мою думку, у цьому залі пролунає предостатньо.

Сьогодні нам вкрай важливо отримати фахову, компетентну оцінку дій відповідних державних органів, визначити також адекватність їх дій вимогам законодавства, рекомендаціям УЄФА. Врешті знайти спільне рішення з приводу подальшого удосконалення нормативно-правової бази.

Хочу проінформувати учасників слухань про те, що комітет з квітня 2007 року, коли було покладено початок виконання взятих нашою державою гарантій щодо безпосередньої організації і проведення цього заходу, діє відкрито, прозоро, згідно з вимогами законодавства, щоб сприяти розв’язанню питань, які потребують правового врегулювання. На жаль, в силу різних обставин і причин процес становлення органів управління, організації та проведення чемпіонату невиправдано затягнувся.

Базовий закон щодо „Євро-2012” було прийнято ще в квітні 2007 року, а перші практичні дії щодо його реалізації за великим рахунком розпочалися в 2008 році. Непроста політична ситуація позначилася і на своєчасному старті підготовки до чемпіонату. Тільки організаційні питання було врегульовано, на черзі постали гострі проблеми загальносвітової кризи в економіці. Зрозуміло, що у зв’язку з процесами, пов’язаними з тим, виникли проблеми в економіці України, а відтак і у фінансовому забезпеченні підготовки „Євро-2012”.

Тому сьогодні на порядку денному стоїть питання: коли і які будуть вноситися зміни до законодавства з питань оподаткування, які можуть бути задіяні механізми щодо залучення позабюджетних коштів тощо. До речі, законопроект щодо реалізації гарантій, наданих Об’єднанню європейських футбольних асоціацій (реєстраційний номер 2372) вже прийнято за основу і він готується до розгляду у другого читання в профільному комітеті.

Хочу також вас повідомити, що комітет за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув звернення членів Асоціації міст України, де будуть проводитись ігри „Євро-2012 року”. Члени комітету вважають за доцільне, якщо буде ваша підтримка, повернутись до цього питання і розглянути його у Верховній Раді України з врахуванням реалій сьогоднішнього дня.

Четвертого червня 2008 року комітет на своєму засіданні за участю народних депутатів України, фахівців, представників громадськості в порядку контролю розглянув питання про стан реалізації міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту нормативно-правових актів щодо підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату „Євро-2012 року” з футболу. На мою думку вдалося конкретно і по діловому обговорити ступінь адекватності дій посадових осіб тим завданням, які повинні вирішувати відповідні органи державної влади.

Спільними зусиллями вдалося зрушити на краще ситуацію з центральним стадіоном в місті Києві. Прояснили ситуацію з головним розпорядником коштів програми реконструкції стадіону.

Хоча варто зауважити, що питання гласності і відкритості, використання бюджетних коштів все ще хвилюють представників громадськості. Думаю, що кожний комітет Верховної Ради України може в межах наданих йому повноважень підключатися до вирішення актуальних проблем, пов’язаних з підготовкою до „Євро-2012”.

На сьогодні вкрай загрозливе становище складається на ринку житлово-комунальних послуг. За останні роки загальний приріст туристів в місті Києві становить 15-20 відсотків. На сьогодні готелі міста в основному за власні кошти ведуть підготовку до зустрічі футбольних вболівальників. Намагання підвищити тарифи на комунальні послуги для цієї категорії підприємств звичайно підніме ціни на їх послуги на 25-30 відсотків. Ціни на проживання будуть в два-три рази більші ніж в Європі. При цьому активізуються нелегальні готельні заклади та окремі громадяни, що здають квартири. Найкращий вихід зафіксувати ціни в готелях на рівні початку 2008 року. Ми не можемо допустити, щоб готелі та інші суб’єкти господарської діяльності в сфері туризму опинилися на межі банкрутства.

Хочу нагадати, комітет підтримав і пропонує Верховній Раді України схвалити законопроект щодо встановленого прозорого порядку зміни ціни туристичного продукту і визначення механізмів обов’язкового інформування, встановлення обов’язкових суттєвих умов на туристичне обслуговування. Зрозуміло, що після введення його в дію стандарти вимог до турагентської і туроператорської діяльності значно зростуть, посилиться захист прав споживачів, в тому числі і гостей „Євро-2012”.

Хочу звернути увагу, що після внесення змін до Закону про концесію на будівництво, експлуатацію автомобільних доріг в країні відкрилися нові можливості. Треба зробити все можливе щодо створення і розбудови транспортних коридорів та туристичної інфраструктури. При цьому необхідно використовувати внутрішні можливості України, зокрема, фінансування з залученням можливостей Національного банку України. За допомогою цієї установи, за умови залучення комерційних банків, було б можливо розробити та застосувати надійний механізм для безперебійного будівництва необхідної інфраструктури. Наприклад, я б вважав за доцільне втілити механізм аналогічно використаному державною іпотечною компанією. Буквально сьогодні Комітет Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму розробив цей дієвий механізм і готовий долучитися до цієї роботи, і цей лист сьогодні буде переданий до Кабінету Міністрів України.

Цілком очевидні намагання Верховної Ради України, Кабінету Міністрів в подальшому вдосконаленні законодавства відповідно до вимог Міжнародних спортивних організацій. Свого часу ми ратифікували європейську конвенцію про насильство і неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, і зокрема футбольних матчів. Україна підписала та ратифікувала анти допінгову конвенцію та додатковий протокол до цієї конвенції. Взяті нами зобов’язання складають добру модель для адаптації нашого законодавства до міжнародного правового регулювання відносин у сфері спорту. В цьому зв’язку не менш важливим є медичний аспект, йдеться про розробку програми створення реабілітаційних центрів, що після проведення „Євро-2012” будуть надавати відповідні послуги не лише спортивним товариствам, але й всім громадянам Ураїни. І такі можливості є. Комітет має необхідні документи і пропозиції. Уряд підтримує такий підхід до цієї проблеми.

Ще про одне. Так уже складається, що сьогодні головна увага зосереджена на пускових об’єктах, які повинні бути підготовлені в терміни, визначені УЄФА. Це закономірна і, як-то кажуть, оскарженню не підлягає. Варто тут лише добавити наступне: всі ми, громадськість, вигравши право на проведення „Євро-2012” в Україні, очікували, що ця подія дасть могутній позитивний імпульс у плані підйому всього спортивного життя. На жаль, сталося не так, як гадалося. Йдеться про те, що продовжується практика ліквідації спортивних і дитячих майданчиків, спортивних секцій і клубів, що викликає найбільше занепокоєння.

В багатьох випадках, як наприклад в місті Києві, робиться це з дозволу і благословення органів місцевого самоврядування. Давайте не будемо забувати просту істину, якщо здоров’я населення визначається як один із стратегічних резервів розвитку держави, то здоров’я наших дітей і молоді - це один з головних чинників її національної безпеки. У нас є шанс і можливість засвідчити світовій спільноті, що Україна є європейською державою і може провести „Євро-2012” на належному рівні.

І ми повинні зробити все можливе і неможливе, щоб всупереч усім негараздам, всім недоброзичливцям, всупереч світової економічній кризі фінальна частина чемпіонату Європи в 2012 року увійшла в історію як одне з найкращих спортивних змагань ХХІ віку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Іванович.

Я до співдоповіді запрошую президента Федерації футболу України Суркіса Григорія Михайловича. Будь ласка.

СУРКІС Г.М.

Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Я піднявся на високу трибуну Верховної Ради не для того, щоб агітувати вас за „Євро-2012”. Це вже пройдений етап. Адже протягом останніх двох років унікальний гуманітарний проект впевнено завоював лідерські позиції серед пріоритетів громадської думки. Він став по суті новою візитною карткою нашої держави, а для значної частини патріотично налаштованого населення країни, без перебільшення, національна ідея. Тому я буду говорити про „Євро-2012” як про невід’ємну складову буття всього українського суспільства. Воно усвідомило винятковість історичного моменту і готується скористатися ним для масштабної трансформації свого нинішнього соціально-економічного стану.

Переважна більшість людей вже сприймає підготовку до чемпіонату, як реальний крок до сучаснішої та досконалішої європейської моделі якості життя. Зробити її доступною для кожної української сім’ї якраз і покликаний авторитетний футбольний турнір.

Немає нічого дивного в тому, що соціальний зміст улюбленої гри мільйонів так гармонійно вписався у стратегічні плани політичної еліти. Це задавалось би феноменальне явище лише зайвий раз підтверджує універсальність футбольного проекту, який виявився найефективнішим провідником широкого спектру евроінтеграційних ідей, доволі популярних серед пересічних українців. Тому ставлення з боку держави до „Євро-2012” має бути особливо виваженим і підкреслено дбайливим.

Президент та Прем’єр-міністр України, користуючись власною шкалою цінностей, вже задекларували публічно свою позицію щодо почесного місця, яке вони відводять третій за значенням спортивній події у світі.

Я сподіваюся, що український парламент устами лідерів усіх провідних політичних сил, як і два роки тому, сьогодні знову підтвердить солідарну підтримку проекту „Євро-2012”. Це має знайти своє реальне відображення насамперед у невідкладному та відповідальному голосування за принципові для підготовки турніру законопроекти.

Окрім цього, саме Верховна Рада мусить стати для „Євро-2012” надійною гаванню стабільного політичного мікроклімату, яку обминатимуть руйнівні шторми конфліктів між різними гілками влади.

Адже барометр УЄФА дуже чутливо реагує на будь-які примхи української політичної погоди. До речі, так само, як і потужні індикатори світових ЗМІ, які на жаль регулярно продують невтішні та образливі для нас провокаційні гіпотези.

Несправедливість цих мінорних прогнозів, особливо контрастує зі щирими сподіваннями переважної більшості населення країни в усіх регіонах, наші люди не мають сумніву в тому, що їхня держава, як господарка турніру, попри всі труднощі вчасно впорається зі своїми амбітними зобов’язаннями.

Гарантій цьому додає також високий рівень патріотизму та ентузіазму мільйонів жителів потенційно приймаючих Євро-2012 територій. Вони дедалі впевненіше беруть під пильне око народного контролю стан справ на ключових будівельних об’єктах.

Незаперечною ознакою наявності в Україні повноцінного громадянського суспільства можна вважати і той факт, що неурядова громадська організація, якою є Федерація футболу взагалі спромоглась спочатку завоювати для країни право на фінальний турнір, а потім і мобілізувати велетенську державну управлінську машину на реалізацію цього загальнонаціонального гуманітарного проекту.

Таким чином, в Україні створені об’єктивні передумови, а також задіяні всі визначальні чинники для успішної підготовки до проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

На теперішньому етапі цього процесу вкрай важливо продемонструвати УЄФА адекватний рівень партнерського взаєморозуміння і кваліфікованого реагування на актуальні виклики, адже наступний період діловий стосунків, котрий розпочнеться вже в травні відразу після остаточного визначення переліку приймаючих міст вимагатиме від українського сторони ще більш поглибленої інтеграції у єдині централізовані механізми управління турніром. За таких умов особливого значення набуває принцип корпоративної відповідальності та командної дисципліни. Не в останню чергу це стосуватиметься будь-якого публічного згадування бренду „Євро-2012”, адже УЄФА дуже прискіпливо ставиться до формул та змісту промоційної діяльності відносно турніру.

У цьому зв’язку перед Федерацією футболу та Верховною Радою постає спільне завдання напрацювати взаємоприйнятні та найбільш ефективні механізми скоординовані на реалізації потужного представницького та пропагандистського потенціалу вітчизняного депутатського корпусу.

Я переконаний, що саме народні обранці у рамках своїх законних повноважень на теренах держави та за її межами могли б гідно і плідно виконувати місію громадських адвокатів, кваліфікованих агітаторів проекту „Євро-2012”. Регулярна присутність на великолюдних політичних, економічних спортивних, мистецьких та інших світових форумах, щоденна робота у багатьох міжнародних організаціях дозволяють парламентарям безперешкодно розповсюджувати правдиву та вигідну для України інформацію про перебіг підготовки до чемпіонату Європи. Можливо, доцільно було б навіть запровадити почесне звання „Український посол турніру”, яким уповноважити авторитетних політиків на таку відповідальну та суспільну корисну діяльність.

Неважко помітити, що ключовою фігурою українського парламенту є частими гостями провідних телеканалів України. У той же час ми не бачимо в національному ефірі системного підходу до висвітлення теми „Євро-2012”. Вона з’являється хіба що уривками у сюжетах новин і не відображає повної картини підготовки до турніру. Очевидно, телевізійники досі не розібралися, з якого боку краще підібратися до цього багатогранного масиву інформації. Тому і не можуть скористатися належним чином, усіма перевагами статусу своїх титулованих співрозмовників.

Зважаючи на це, було б цілком логічно спрямувати депутатську ініціативу на співавторське корегування редакційної політики телевізійних мовників. Це можна зробити легко і безконфліктно шляхом наповнення змісту чисельних ток-шоу за участю парламентарів різноманітними аспектами актуальної проблематики турніру.

Такий свідомий патріотичний крок сприяв би не лише підвищенню авторитету Верховної Ради в очах виборців, але і був би правильно оцінений УЄФА, котрі в першу чергу опікується створенням навколо цього потужного заходу виключно позитивного та привабливого інформаційного середовища.

І у цьому зв’язку дуже серйозне переймається відсутністю порозуміння серед суб’єктів українського політикуму. Питання політичної стабільності в державі, яка є приймаючою стороною, віднесене нашими європейськими партнерами до списку стратегічно важливих.

Тому я глибоко переконаний, що будь-які аспекти процесу підготовки до турніру повинні бути деполітизованими і недоторканними у стінах законодавчого органу, а також не ставати заручниками жодних кон’юнктурних рішень, у тому числі, між іншим, і кадрових. Вилучивши цю тему із зони політичного протистояння взагалі, Верховна Рада продемонструє високий рівень патріотизму, колективної мудрості, прагматизму і толерантності, зрозумілі для вітчизняної та міжнародної громадської думки. Я не уявляю собі таких принципів політичної доцільності, якими не можна було б поступитися заради інтересів свого народу, котрі уособлені у загальнонаціональному гуманітарному проекті „Євро-2012”. У той же час, керуючись управлінською логікою підготовки до турніру, не важко дійти висновку про нагальність появи у порядку денної іншої за змістом доцільності, а саме утворення під куполом парламенту постійно діючої спеціальної депутатської комісії на зразок міжвідомчої робочої групи швидкого реагування при оргкомітеті, яку очолює Віце-прем’єр-міністр Іван Васюник. Ефективність скоординованої роботи центральних органів виконавчої влади спільно з оперативним законодавчим штабом незрівнянно зросла б, а її наслідки відразу позитивно позначились би на контрольних оцінках нашої діяльності з боку УЄФА. Адже, виконуючи свої зобов’язання у рамках проекту „Євро-2012”, Україна дедалі частіше поставатиме перед необхідністю негайного внесення змін та доповнень у діюче законодавство і застосування нових норм на практиці буквально з коліс.

Таким чином, законодавча та виконавча гілки влади приречені вже сьогодні на пошуки таких форматів співробітництва, які б забезпечували кінцевий результат у більш гнучкому режимі взаємодії з УЄФА. Я прошу ще буквально дві з половиною хвилини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 2 хвилини додайте.

СУРКІС Г.М. До речі, запровадження такої схеми роботи солідаризує реакцію української влади у протидії світовій фінансовій кризі, в умовах якої проект „Євро-2012” стає реальним механізмом колективного порятунку. Я не можу зараз достеменно підрахувати, скільки гарантованих робочих місць з’являться у пропозиціях соціальних служб зайнятості. Проте, аналізуючи досвід проведення попередніх чемпіонатів Європи, авторитетні світові експерти вказують, що у країнах-господарках європейських турнірів, особливо в період активної підготовки, проблема безробіття втрачала актуальність.

Стратегічна місія „Євро-2012” полягає також у здатності проекту вилікувати масової епідемії соціальної апатії та депресії, якими традиційно супроводжуються кризові явища в економіці. Це потужна життєздатна ін’єкція в імунну систему нації, яка стабілізує морально-психологічний стан суспільства, програмуючи його на позитив.

Особливо важливим цей фактор є для молодіжного середовища, в якому, на разі, без втручання політтехнології може статися ідейно-стимульований вибух патріотизму. Уявіть собі, яка сила неформальної мотивації буде акумульована у такому виховному моменті, котрий суттєво вплине і на зміну життєвих пріоритетів підростаючого покоління.

Підсумовуючи виступ, я хочу поінформувати учасників парламентських слухань, що у квітні в нашу країну, а саме, 14-15 квітня з офіційним візитом вдруге прибуде президент УЄФА Мішель Платіні. Він планує зустрітися з керівництвом держава та іншими офіційними об особами, причетними до підготовки турніру. Його особисті враження від поїздки – це своєрідний депозит, яким українська політична еліта дуже вигідно може скористатися вже у найближчій перспективі, але за єдиної умови, якщо сьогодні, не зволікаючи, покладе на нього свій сукупний інтелектуальний капітал.

Я закликаю вас, шановні колеги, зробити правильну, прагматичну інвестицію у майбутнє наших дітей, нашої Вітчизни. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Григорій Михайлович.

Шановні колеги, як ми і домовились, переходимо зараз до дискусії. І ми зараз надаємо слово уповноваженим представникам міст, які готуються до підготовки до „Євро”, потім залучимо міністерства, відомства, народних депутатів. Регламент нашої роботи у цьому форматі - до 5 хвилин.

Від міста Києва запрошую першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Червоненка Євгена Альфредовича, будь ласка.

ЧЕРВОНЕНКО Є.А. Я дякую Верховній Раді за те, що сьогодні розглядається проект підготовки проекту „Євро-2012”, бо це один із найбільш системних бізнес-проектів держави України, який може стати реально рятівною паличкою під час економічної кризи. Я особливо вдячний віце-спікеру за те, що, не дивлячись на тиск, він надав мені слово.

Це проект країни, а не окремих осіб і вже достатньо зроблено і треба надати належне, будуються стадіони, розробляється проектна документація аеропортів, будуються та модернізуються трохи готелі і дороги. Водночас не можна зупинитись на стратегічних помилках, які були допущені в процесі підготовки, бо без цього ми реально в умовах кризи, як сьогодні на брифінгу казав пан Томенко, нам буде дуже тяжко виконати всі умови. УЄФА абсолютно реальна, нормальна, серйозна і стратегічна організація, яка вірить справам.

Перше. На жаль, навесні минулого року уряд відмовився від дешевих кредитів, які надавалися цільовим чином на будівництво автобанів і дуже низький відсоток з державною гарантією. На жаль, всупереч в деяких місцях гарантованими пропозиціями інвесторів і позиції Національного агентства, яке потім було знищено, урядом було прийнято рішення про державне фінансування аеропортів. В умовах кризи це буде дуже тяжко. На жаль, навіть там, де залишаються інвестори, наприклад, Дніпропетровськ, на жаль, проблема є і про це мабуть буде говорити місцевий голова.

Було проігноровано наші пропозиції щодо виділення видатків на Євро в окрему бюджетну програму та перенесення її до загального фонду Держбюджету. В бюджеті ці видатки передбачені в стабілізаційному фонді, наповнення якого може бути сумнівним, а розподіл коштів буде здійснюватися фактично у ручному режимі. На жаль, держави не встановлено… я маю на увазі місцеві влади, прямий канал спілкування з УЄФА. Безумовно Ф…..У має перевагу, але, якщо місцеві бюджети і держава вкладають гроші, вони мають право на прямий контракт… контакт. Проігноровані проблеми з будівництвом готелів, коли ми почали кричати, проти нас була інформаційна війна, але готелі зараз, їх будівництво знаходяться в тяжкому стані і наші пропозиції були і на Коордраді і сьогодні це тим банкам, яким йде рефінансування, переглянути і заключити контракти на тих, де є реальна гарантія добудови готелів. І, на жаль, покладені під сукно ті законопроекти урядом, які ми розробляли ще в агентстві разом з відомими міжнародними компаніями. Це проекти, які були для заохочення інвесторів до процесу „Євро”. Не впроваджено ані податкових пільг під час будівництва, ані спрощення дозвільних процедур, ані інших стимулів. Натомість активно лобіюються пропозиції щодо скасування імпортного мита для товарів, які ввозитимуться для потреб „Євро”. Тобто ідея чорних дірок на митниці, через які потече контрабанда під великим гаслом.

Якраз більше мене турбує і те, що останнім часом збільшуються деякі негативні тенденції, які можуть, на жаль, до великого свята „Євро” причепити корупцію. Особи, уповноважені державою відстоювати інтереси в цьому проекті, на жаль, часто лобіюють комерційні інтереси певних приватних компаній і громадських організацій, впроваджуючи непрозорі принципи, схеми прийняття рішень, тендерні процедури замінюються закупівлею у одного обраного чиновниками виконавця. Відверто лобіюються земельні питання і тиск на інвесторів. Справа в тому, що без приватного інвестора сьогодні ми цей проект …закінчити буде дуже тяжко.

Наші пропозиції. Все вищеперечислене – це частка проблем. На жаль, держава не виконує свої зобов’язання сьогодні до приймаючих міст, про рекордні вилучення з міста Києва я не кажу, хоч нам обіцяли фінансування доріг 50 на 50, сьогодні реально – 20 на 80. А вилучення з міського бюджету, особливо з функції виконання функцій столиці ця цифра збільшилась в 3 рази, зменшилась в 3 з половиною рази, що робить для нас великі проблеми, бо із 500 мільйонів на виконання функцій столиці тільки 300 піде на забудову лінії метро до Виставки досягнень народного господарства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ЧЕРВОНЕНКО Є.А. Я буквально 7 пунктів, які пропонуємо, і все. Необхідно відійти від марних намагань готувати все одночасно. Треба розділити всі проекти на три групи: критичні, важливі і бажані.

Друге. Терміново переглянути бюджет з метою концентрації в 2009 році фінансових ресурсів держави виключно на критичних об’єктах, поки переживемо кризу.

Третє. Основне фінансування з боку держави начати після визначення чотирьох місць, які приймають ігри Чемпіонату про… при цьому, на жаль, треба сконцентрувати гроші і за рахунок тих, хто може і зійде з дистанції, але це допоможе нам підготуватися. І на скільки я знаю, така ж позиція УЄФА.

Четверте. Виконати умови держави по дорогах 50 на 50.

П’яте. Видатки на підготовку „Євро-2012” ввести до загального фонду державного бюджету.

Шосте. Припинити практику злочинну - вичавлювання інвесторів з об’єктів інвестицій, це не приведе до залучення інвесторів.

Сьоме. Терміново запровадити заохочення для інвесторів об’єктів „Євро-2012”, надання податкових канікул до введення об’єктів в експлуатацію, забезпечення доступу до кредитних ресурсів спрощення бюрократичних процедур у державних і дозвільних органах тощо. Вжити заходів до запобігання утворення митних чорних дірок.

Восьме. Передбачити передачу державі та приймаючим містам, якщо це можливо в переговорах з УЄФА, частину прав на використання інтелектуальної власності УЄФА з метою залучення додаткових інвестицій, бо це є великим стимулом. І, якщо можливо, провести від імені держави і комунальних міст якісь переговори з УЄФА, бо на кшталт Португалії, коли держава вкладала гроші, вона і приймала, як держава, участь в розподілі прибутків. На жаль, у нас сьогодні лобіюється форма, де в прямих доходах від „Євро” держави, на жаль, на сьогодні не видно.

Дякую за увагу. Хочу зазначити, що місто Київ, мер просив передати, за будь-яких умов, зробить все належне і знайде можливості, щоб бути взірцем і підготуватися достойно до проведення „Євро”. Якщо ми будемо казати собі і суспільству правду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Альфредович.

Я запрошую до слова дніпропетровського міського голову Івана Івановича Куліченка. Приготуватися донецькому міському голові.

КУЛІЧЕНКО І.І. Добрий день, шановні учасники парламентських слухань! Я вперше у своєму житті на такій високій трибуні, тому не буду говорити про політику, корупцію і інші питання. Ми знаємо, що відповідальність перед даними зобов’язаннями перед УЄФА, і зробили все для того, щоб у Дніпропетровську першим серед міст України і Польщі був введений стадіон в той час, коли необхідно було приймати рішення стосовно України і Польщі.

Завдяки тому, що Міністерство оборони передало вчасно нам земельну ділянку, ми можемо говорити, що по спортивній інфраструктурі у Дніпропетровську питань немає.

І не буду говорити про труднощі інвестиційних залучень, які стосуються розвитку інфраструктури без державного фінансування. Ми зробимо все для того, щоб ці питання не виникали на високих урядових трибунах.

Але є питання, які без держави вирішити не можемо. І дійсно, перше питання, яке стосується всіх міст, шести міст, які приймають, ну, може, за Київ не говоримо, є Закон „Про столицю”, п’яти міст, які приймають, нашої власної дохідної бази для виконання всіх робіт, які є у програмі, затверджені урядом України, недостатньо для того, щоб роботи виконати у повному обсязі і вчасно.

І прохання до вас одне, залежить від парламенту. І Микола Володимирович у своєму виступі, вступній промові сказав про це: в першому читанні затверджені зміни до Бюджетного кодексу, які надають право містам, приймаючим „Євро” до 2012 року отримати до своїх надходжень 10 відсотків податку на прибуток.

Повірте, у складних умовах… Ми розуміємо, що треба обмежувати використання коштів, в складних умовах кризи це дасть можливість нам розрахувати свою частину прибутків для того, щоб виконати всі роботи, які є. І просив би, щоб у резолюції, яка сьогодні роздана, було внесено до переліку тих питань по прийняттю, внесенню і прийняттю законів, було включено і зміни до Бюджетного кодексу.

Друге питання. Дійсно, у Дніпропетровську найважчим, я вважаю, до вчорашнього дня було питання по аеропорту. П’ять років знаходиться в санації, і держава не змогла визначити свого замовника, хоч це державна власність і знаходиться за межами міста Дніпропетровська. Сьогодні є указ Президента, який зняв з обмеження як стратегічного об’єкту, і в указі записано: вжити заходів щодо приватизації державного пакету акцій відкритого акціонерного товариства „Авіаційна компанія „Дніпро…..”.

Питання у Дніпропетровська одне. Чи просити, чи доручити органу приватизації України, комітету державної власності розробити графік приватизації державного пакету акцій авіакомпанії в Дніпропетровську. Тому що після того, як пройде приватизація, треба ще виконати роботи по будівництву. Ми просили б це питання взяти державній структурі на контроль.

Друге питання чи третє питання – метрополітен Дніпропетровська. Це державний об’єкт, знаходиться в управлінні Мінтрансу. Будується по замовленню державної адміністрації. Вами ж, парламентом цього скликання, у минулому році було прийнято рішення в постанові по затвердженню бюджету 2008 року внести зміни по будівництву однієї станції в Дніпропетровську. На жаль, зміни не пройшли, кошти не виділені. А в цьому році в Дніпропетровську строчки „метрополітен” немає зовсім.

І не питання у тому, що цей метрополітен повинен перевезти вболівальників у ті три тижні, в які буде проходити чемпіонат. Питання у тому, що стоять будівельні майданчики на центральному проспекті міста. І не виконати ці роботи, а треба побудувати наземні комунікації, підвести інженерні споруди, це питання, яке потребує серйозних руйнувань по території міста, і ми не можемо сьогодні на центральному проспекті робити ні дороги, ні тротуари, тому що їх треба потім буде перерити для того, щоб побудувати станційні споруду.

Вісімсот мільйонів для України на 2,5 роки – це не таке велике інвестування для того, щоб його вирішити.

І останнє питання. Це я прошу пробачення, ми радіємо тому, що від Дніпропетровська в п’яти напрямах будуються магістральні дороги. Але в Дніпропетровську немає жодної об’їзної дороги. Ми сьогодні потерпаємо від того, що транзитний транспорт їде через центр міста. Ми реконструювали набережну, подивіться 30-40 тонні фури йдуть по ньому і що буде з цією набережною через п’ять років? Питання одне, знову звертаюсь до вас до депутатів, бюджетом 2008 року було передбачено 100 мільйонів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую. Я завершую.

Сто мільйонів для будівництва з’їздів з Кайдакського мосту. Це дорога Київ-Луганськ і Зварине. В тому році не пройшли зміни, в цьому році немає такого питання. Прохання „Укравтодор” повинен вирішити, як буде рухатись транспорт, який під’їжджає до Дніпропетровська по цим п’яти реконструйованим напрямом по місту Дніпропетровську.

Ми зробили цей проект, працювали, „Укравтодор” готовий, але я розумію, що питання місто саме не вирішить. Все у Дніпропетровська інших питань не буде, я завіряю, що ми здатні виконати всі свої гарантії для того, щоб „Євро” в Дніпропетровську відбулося. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Іван Іванович.

Я до слова запрошую донецького міського голову Олександра Олексійовича Лук’янченка, підготуватися Львівському міському голові.

ЛУК’ЯНЧЕНКО О.О. Уважаемый Николай Владимирович! Уважаемые члены правительства! Уважаемые члены парламента! Я хотел бы сказать, что на сегодняшний день полностью присоединяюсь к тем словам, которые сказал Иван Иванович. И хочу доложить, что за 2008 год на реализацию подготовки к «Евро-2012» в городе Донецке было затрачено один миллиард 994 миллиона гривен. Из них 1,2 миллиарда это средства инвесторов, которые вкладывали деньги в подготовку к «Евро-2012». Программа на 2009 год составляет сегодня, набрано один миллиард 657 миллионов. В том числе 558 миллионов из местного бюджета, это так запланировало Министерство финансов, в то же время собственные полномочия города Донецка составляют всего-навсего 287 миллионов, изъятия из городского бюджета составляют 301 миллион. И все те обещания, которые были и говорились по этому вопросу, они остались просто-напросто пожеланиями. И поэтому здесь не будем говорить о какой-то политике, о каких-то других вопросах. Для того, чтобы подготовится в оставшиеся три года, меньше чем уже три года осталось, к «Евро-2012», необходимо целенаправленно решить вопросы и отдать преференции тем городам, которым Украина отдаст приоритет по принятию «Евро-2012». И не на словах это делать, а на деле и решать этот вопрос из тех всех обещаний, которые пообещали, решился вопрос 70%, с налога с владельцев транспортных средств остается в городе и 70% налога с загрязнения окружающей среды, все остальное осталось на бумаге, все осталось в пожеланиях. И изъятия остались на уровне, в прошлом году было 327 миллионов, сегодня осталось 301.

Поэтому настоятельная просьба, Николай Владимирович, и настоятельная просьба к членам правительства, сколько бы мы не проводили совещаний всевозможных, написали программ, решали на бумаге какие-то прекрасные мероприятия, они не будут решены, если мы не объединим усилия верховной власти, усилия государственного бюджета, усилия региональных бюджетов и местных бюджетов. И только тогда мы сможем достойно подготовиться к «Евро-2012». И сегодня я могу доложить с этой высокой трибуны, что вся спортивная база, которая готовится, она подготовлена сегодня к «Евро-2009», в том числе размещение инфраструктуры и все остальное, и мы в июле месяце, и вначале августа примем Чемпионат Европы среди молодежи, не старше 19 лет, в городе Донецке. Это будет генеральная репетиция не только для города Донецка, это будет генеральная репетиция для всей нашей страны Украина.

Далее. Вопросы сегодня вышли на самый, так сказать, злободневный вопрос, если спортивная инфраструктура не вызывает никаких сомнений, то вопросы, касающиеся внешней инфраструктуры, - это железнодорожный вокзал, который не реконструировался, не ремонтировался с 1953 года, это собственность «Укрзалізниці». И, безусловно, метрополитен,на который сегодня выделено 500 миллионов из стабилизационного фонда,и заканчивается первый квартал, никто не знает, когда будет это финансирование.

Далее. Одним из важнейших вопросов остается вопрос размещения. 14 гостиниц мы должны построить, 5 начато строительство. Но сегодня ни один инвестор, ни одно банковское учреждение, которое потенциально еще собирается финансировать, не имеет никаких преференций. И под 25 процентов брать, и под 28 процентов брать кредит, безусловно, никто не будет. Поэтому необходимо сегодня рассмотреть эти конкретные вопросы, определить перечень банков, которые будут финансировать, перечень инвесторов утвердить и на этом, так сказать, дать время, время еще есть для того, чтобы этот вопрос решить.

Я уверен, что если мы объединим усилия всех ветвей власти – то мы сможем достойно подготовиться и принять «Евро – 2009-2012».

Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олексійовичу.

Я до слова запрошую Львівського міського голову Андрія Садового. Приготуватися представнику харківської міської влади.

САДОВИЙ А.І. Шановний пане Головуючий! Шановний пане віце-прем’єр-міністр! Шановні члени уряду! Шановний пане голово Федерації футболу! Шановні панове депутати! Запрошені гості і журналісти! Я коротко проінформую вас про цей стан по підготовці, який сьогодні є у Львові.

Почну з головної арени нашого міста – це є стадіон. На сьогоднішній день ми знаходимося у фазі фундаментних робіт. Почали ми роботи 20 листопада 2008 року. Сьогодні працює 150 людей на будівельному майданчику. Починаючи з квітня місяця, кількість робітників буде збільшена до 800 працівників. Здача стадіону - грудень 2010 року.

Ми чітко, день в день, йдемо за тим графіком, який погоджений з УЄФА. Загальна вартість будівництва – це є 607 мільйонів гривень. Ми будуємо стадіон за міські кошти і для цього ми залучаємо кошти міські і також ми випускаємо муніципальні облігації на 300 мільйонів гривень.

Якщо говорити про транспортну інфраструктуру, починаючи наприклад з минулого року, ми інвестували в дороги 112 мільйонів гривень, відремонтовано понад 306 доріг міста. В цьому році ми плануємо освоїти 470 мільйонів гривень, це власне на дороги, тому що дороги, інженерія, на мою думку це є те, що лишиться назавжди і в це необхідно вкладати кошти.

Ми сьогодні не чекаємо подарунків від держави, тому що розуміємо складну економічну ситуацію. Нами підписана угода з Європейським банком реконструкцій та розвитку на 50 мільйонів євро, це є під дороги і 30 мільйонів євро підписана угода під реконструкцію електротранспорту міста. Можливо, з часом, ми зможемо отримувати кошти від Державного бюджету, але для нас підготовка, це є святе, тому не може бути жодних затримок.

Якщо говорити про літовища – це відповідальність міністерства транспорту. Наскільки є ситуацію на сьогодні, в цьому місяці вже буде визначена організація, яка буде реконструювати злітно-посадкову смугу, кошторис є затверджений постановою уряду, ми також повинні збудувати у Львові новий термінал, цього року ми починаємо його будувати і закінчуємо в кінці 2011 року, це власне є повноваження держави.

Тепер коротко про готельну галузь. Відповідно до січневого звіту УЄФА, станом на сьогодні, Львів та курортні зони біля Львова забезпечують 45 відсотків вимог УЄФА по п’яти та чотирьохзірковим готелям – це є третій показник в Україні. Реалізація тих проектів, які сьогодні нами впроваджуються, дає можливість вийти на сто процентів тих вимог, які передбачає УЄФА. Жодних затримок по готелях ми сьогодні не маємо, в 2008 році у Львові відбулося зростання трафіку туристичного на 40 відсотків, ми прийняли в минулому році півтора мільйони туристів.

Сьогодні ми маємо регулярне авіасполучення з 13 містами Європи, також цього року Львів має прямі рейси з Лондоном і Дортмундом. Тобто ми готелі будуємо не під „Євро”, ми готелі будуємо під туризм і сьогодні маємо достатньо хорошу активність в цьому напрямку.

І тепер про ці питання, які наболілі. Власне, „Євро” – це є той лакмусовий папірець, який оголив велику кількість проблем, які сьогодні є в Україні і, зокрема, в містах. Як ви прекрасно знаєте, Україна підписала Хартію про місцеве самоврядування, але, на превеликий жаль, нам бракує чомусь часу і розуміння її виконувати, тому що, хто би що не казав, міста – це є фундамент нашої держави, міські голови, міські ради відповідають за життя людей від народження, потім садочок, потім школа, лікування, до останніх днів, це відповідальність кожного дня. Тому на сьогоднішній день гостро стоїть питання реформ. Тут є міські голови приймаючих міст і всі вони пам’ятають як півтора року назад ми чітко сказали, що треба зробити, щоб зняти проблеми – 50 процентів з податку з прибутку закріпити в приймаючих містах, не було би жодної дискусії по коштах взагалі, не було би проблем. Цього не було зроблено з тих чи інших причин і сьогодні ми фактично побираємося просячи, нам відмовляють, самотужки це все робимо, надіємося на завтрашній день.

Що важливо ще зробити і хочемо ми того чи не хочемо, ми зобов’язані це будемо зробити, я ще прошу буквально 40 секунд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Дайте можливість.

САДОВИЙ А.І. Ми зобов’язані буде це зробити.

На сьогодні є абсурдальна ситуація, міська влада відповідальна за безпеку в місті. Ми сьогодні не маємо жодного юридичного і жодного фактичного впливу на міліцію з питань громадської безпеки, ми не маємо жодного впливу на місцеві податки і збори, ми не маємо жодного впливу на місцеву санстанцію, це пряма вертикаль на Києву, ми не маємо впливу на „Архбудконтроль”, на МНС. Чому? Тому, що це є ці напрямки, які є корупційні, і всі це прекрасно знають. Тому, якщо говорити про корупцію, то в кожному місті, таким, ви знаєте, фундаментом корупції є державна гілка влади, ви це також всі прекрасно знаєте.

Якщо підпорядкувати ці органи місцевій владі, буде порядок, буде відповідальність. Тому що ми хочемо відповідати за те, що ми робимо згідно чинного законодавства. І цей парламент, який прийме ці закони, і цей уряд, який це підтримає, він увійде в історію назавжди. Це є шанс, шановні колеги, я пропоную тим шансом скористатися. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, запрошую до слова заступника Харківського міського голови Віктора Анатолійовича Христоєва, підготуватися представнику Одеської міської влади.

ХРИСТОЄВ В.А. Дякую. Шановний Миколо Володимировичу, шановні учасники парламентських слухань! Сьогодні в стінах парламенту відбувається великий представницький захід, на який ми чекали ще з травня минулого року. І я переконаний в цьому, як і всі співвітчизники, що шляхом реалізації наданих гарантій стосовно проведення в Україні і в Польщі фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року ... буде сприяти інтеграції України в європейське співтовариство. І цей шанс ми, дійсно, не повинні впустити.

Об’єкти „Євро-2012” в місті Харкові міським головою Михайлом Марковичем Добкіним, міською радою розглядається як головні пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку міста. А вся організаційна робота направлена на виконання умов угод для приймаючого міста і гарантії надані міським головою поважній Європейський футбольній асоціації.

Для нас завдання мінімум – це перш за все завершення реконструкції серця „Євро-2012” - обласного спортивного комплексу „Металіст” до кінці 2009 року. Вимоги УЄФА – це червень 2010 року. Виконати надані гарантії по заходам програми, а їх всього 212 в нашій міській цільовій програмі, а для гостей міста забезпечити конформні умови перебування і організувати в місті Харкові, як і в цілому по всій Україні, свято спорту. Хочу підкреслити, що міська та обласна ради, обласна державна адміністрація, інвестор і керівники підприємств працюють єдиною командою.

Стратегічний інвестор міста – це компанія DCH. Президент компанії Ярославський Олександр Владленович, який вкладає в інфраструктуру „Євро-2012” міста більше 600 мільйонів американських доларів.

Разом з тим, виходячи на цю трибуну, хотів би звернути увагу на те, що нам заважає і гальмує темпи реалізації завдань.

По-перше, про це вже йшла мова в цій поважній залі, це ще недосконалість нормативно-правової бази. Тому вважаю, що сьогодні, під час парламентських слухань необхідно приділити значну увагу процесу становлення національного законодавства в частині наданої 2005 року Верховної Радою України гарантії щодо підтримки проведення Чемпіонату Європи 2012 року в Україні та Угоди УЄФА, з приймаючоюA асоціацією.

Також викликає стурбованість те, що в плані законопроектних робіт Кабінету Міністрів на 2009 рік практично відсутні законопроекти з проблемних питань підготовки України до „Євро-2012”, які потребують врегулювання на законодавчому рівні. А саме: терміново прийняти на рівні Верховної Ради закон про загальнодержавну програму підготовки проведення „Євро-2012” в Україні. І не треба чекати рішення УЄФА травня місяця про призначення чотирьох приймаючих міст та втрачати час, який так швидко плине. Я не випадково зупиняюсь на цьому. Тому що дане питання дуже активно мусується в колах окремих урядових керівників. Необхідно внести зміни до існуючого Бюджетного кодексу і Державного бюджету України, визначитись з додатковими джерелами фінансування місцевих бюджетів, про що вже йшла мова. І це, перш за все, частина відрахування прибутку від підприємств некомунальної форми власності. До речі, це питання, воно мусується ще з лютого місяця 2008 року.

Я підтримую пропозицію, про що вже йшла мова, що кошти для реалізації загальнодержавної цільової програми „Євро-2012” терміново треба перенести із стабілізаційного фонду до загальнодержавного, до загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік. Також потребує в період існуючої фінансової кризи вирішення і питання щодо надання преференцій інвесторам і забудовникам об’єктів, які включені до державної цільової програми, у вигляді як здешевлення банківських кредитів, шляхом рефінансування кредитів та надання відстрочок по сплаті відсотків за вже надані кредити, термін сплати яких вже настав. Також, шановні колеги, вважаю, що вкрай потрібний сьогодні розгляд питання, це розвиток у країні державного приватного партнерства, що потребує прийняття відповідного закону України, а також запровадження процедури єдиного інвестиційного вікна. До речі, наші польські колеги уже пішли таким шляхом і в лютому місяці поточного року внесли відповідні зміни до закону України, розглянувши це питання в сеймі, і надали можливість інвесторам реалізовувати інвестиції по об’єктам Євро на особливих умовах.

І останнє. Я підтримую Івана Івановича Куліченка, про що йшла мова, - це розвиток метрополітенів в цілому по Україні. До речі, постанова Верховної Ради, яка була прийнята у вересні місяці, так і залишилась на папері. І до речі, до не треба повернутися, тому що так, як Дніпропетровськ, так і Харків, не знайшов себе безпосередньо в Державному бюджеті на 2009 рік.

Також, шановні колеги, потребує термінового затвердження комплексний план АН 2009 рік, про який йшла мова на Координаційній раді у Президента України. За доручення харківського міського голови Михайла Марковича Добкіна дозвольте запевнити вас, що харків’яни єдиною командою продовжують підготовку до футбольного форуму , і немає ніяких сумнівів у тому, що за підтримки державних інституцій ми виконаєм всі вимоги, які пред’являються УЄФА до …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ХРИСТОЄВ В.А. Дякую. А сьогоднішнє поважне зібрання надасть змогу зберегти і примножити ті позитивні зрушення, які зроблено з квітня 2007 року, коли в Кардіффі з рук Мішеля Платіні Україна і Польща отримали один проект „Євро-2012” футболу на дві країни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Анатолійович.

До слова запрошую заступника директора Департаменту з питань підготовки проведення „Євро” в Одесі, Одеської міської ради Марата Назимовича Якупова. Підготуватися міністру України у справах сім’ї, молоді та спорту.

ЯКУПОВ М.Н. Шановний Миколо Володимировичу, уважаемые участники слушаний, к сожалению, в докладе вице-премьер-министра не прозвучало ни слова за Одессу, поэтому хочу сказать, что на сегодняшний день 63 миллиона гривен уже освоено на реконструкции центрального стадиона «Черноморец»; отельная инфраструктура уже на сегодняшний день является самой развитой и может уже принимать гостей, потому что Одесса имеет большой опыт в приеме туристов; международный аэропорт «Одесса» является вторым аэропортом в стране после Борисполя, тем не менее он нуждается в реконструкции, и на сегодня уже определен в результате тендера стратегический партнер, и уже в апреле, в мае начнутся работы по строительству новой взлетно-посадочной полосы; идут большими темпами идет реконструкция коммунальных дорог за счет местных средств естественно. Кстати говоря, к сожалению, Одесса находится в такой ситуации, что все достижения, которые у нее есть на сегодняшний день, она достигает своими собственными средствами, силами и на сегодняшний день правительство, государство не способны… не готовы, вернее, поддержать финансово Одессу.

Но я хотел сказать… готовясь к этому выступлению, я хотел сказать о другом. От имени людей, которые занимаются подготовкой Евро в Одессе, это инвесторы и подрядчики, хотел бы поблагодарить тех народных депутатов, которые подготовили законопроект о мерах по подготовке к Чемпионату… финального турнира Чемпионата Европы и от имени тех же людей хотел бы выразить обеспокоенность тем, что принятие этого законопроекта тормозится. Это в свою очередь тормозит принятие подзаконных актов, которые регулируют работу как и министерств, так и органов самоуправления. Что касается органов самоуправления, то мы хотели бы, чтобы их роль была усилена. Это бы сократило бы коммуникационную цепочку между правительством и непосредственными исполнителями. Торможение происходит уже на уровне переписки, и мы получаем задание, которое нужно было выполнить вчера, поэтому нашим предложением является принятие пилотного законопроекта об электронном документообороте применительно к «Евро-2012».

Также мы считаем, что необходимо усовершенствовать законодательство относительно мер безопасности, поскольку тот законопроект, который внес Лесь Доний, он несколько не совсем подходит для «Евро-2012», поскольку там нет… не регулируются вопросы взаимодействия между негосударственными службами безопасности и органами власти.

Мы считаем, что необходима законодательная база для деятельности волонтеров, поскольку они также нуждаются в социальной защите. Нужно определить их безопасность, права и обязанности.

Есть ряд неясных вопросов хозяйственной деятельности. Например, как отель, не являющийся субъектом внешнеэкономической деятельности может заключать договор с УЕФА, который является иностранным предприятием? Путь регистрации отеля как субъекта внешнеэкономической деятельности он не привлекательный для владельцев отелей, поскольку „Евро” будет проходить там несколько недель.

И кстати, насторожил тезис в докладе пана Костенко о том, что нужно фиксировать цены на услуги отелей. Я думаю, что это подход антирыночный, и он отпугнет только владельцев отелей от всей программы подготовки к „Евро-2012”.

И в заключение хотел бы выразить надежду, что Верховная Рада все-таки примет к маю, когда будет решающее заседание исполкома УЕФА, будут приняты основы, законодательные основы для всей нашей работы. И думаю, что вместе мы должны наконец что-то показать миру и создать что-то, чем Украина могла бы гордиться. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми послухали представників міст, які, як бачите, всі впевнені, що будуть на високому рівні приймати „Євро”. Тепер переходимо до міністерств, без яких теж не можлива якісна підготовка нашого європейського форуму.

Я до слова запрошую міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Павленка Юрія Олексійовича. Підготуватися Матвійчуку Володимиру Марковичу, заступнику міністра фінансів України.

Прошу, Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань! У відповідності до розподілу повноважень між органами центральної виконавчої влади Міністерство України у справах сім’ї, молоді і спорту є відповідальним за забезпечення належної підготовки об’єктів спортивної інфраструктури до проведення „Євро-2012”. Згідно державної цільової програми в підготовці до „Євро-2012” є такий перелік об’єктів, як 6 стадіонів та 32 тренувальні бази. Не стану коментувати детальний стан по кожному стадіону окремо, тим більше що загальну картину з їх підготовки в своїх виступах з цієї трибуни представили представники приймаючих міст. Зупинюсь на головних об’єктах і пов’язаних з ними проблемах. Але головний висновок: що Україна у визначений УЄФА термін буде мати 6 стадіонів і 32 тренувальні бази. І це головний підсумок роботи влади, головний підсумок роботи місцевих органів влади, головний підсумок роботи Федерації футболу і відповідних клубів, які представляють приймаючі міста. Ключовим, без сумніву, об’єктом майбутньої спортивної інфраструктури є стадіон Національного спортивного комплексу „Олімпійський” - центральна спортивна арена країни, на якій має відбутися фінал „Євро-2012”.

Реконструкція стадіону „Олімпійського” є найбільшим за всю історію незалежної України інфраструктурним проектом, що фінансується за рахунок бюджетних коштів і це покладає, без сумніву, на міністерство особливу відповідальність. Міністерством запроваджено регулярне інформування про хід робіт з реконструкції стадіону Служби безпеки України, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства регіонального розвитку і будівництва, уряду в цілому, а також Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

На постійний основі здійснюється фінансовий моніторинг та контроль за цільовим використанням коштів державного бюджету, що спрямовується на виконання робіт з реконструкції стадіону. Стан фінансового моніторингу та здійснені заходи дозволяють в повній мірі стверджувати, що жодна копійка, виділена з державного бюджету на реконструкцію стадіону, не була і не буде витрачена марно.

Наприкінці минулого року за підтримки уряду вдалося вирішити ключові питання необхідні для початку робіт з реконструкції. По-перше, був визначений генеральний проектант і ним стала одна з найкращих німецьких компаній „ГМП”. По-друге, укладено угоду з генеральним підрядником, яким був визначений „Київміскбуд” – акціонерна холдінгова компанія, яка здійснює сьогодні будівельно-монтажні роботи.

З метою прискорення реалізації проекту, уряд підтримав ініціативу міністерства та прийняв низку рішень щодо спрощення окремих дозвільних процедур. З метою забезпечення оперативного узгодження та міжвідомчої координації, рішенням Кабінету Міністрів було створено міжвідомчу робочу групу з питань реконструкції НСК „Олімпійський”, яку очолює віце-прем’єр-міністр Іван Васюник.

Не очікуючи завершення робіт з розроблення проект, вже 1 грудня минулого року на стадіоні були розпочаті будівельно-монтажні роботи. Це дозволяє, фактично, на півроку наблизити дату введення київської арени в експлуатацію та забезпечити дотримання при цьому визначених УЄФА термінів. Повне завершення робіт з розроблення документації стадії „п” заплановане на 25 березня 2009 року. Підстав для перенесення цієї дати на пізніші строки теж немає.

Затверджений міжвідомчою робочою групою та погоджений УЄФА у жовтні 2008 року графік робіт з підготовки НСК „Олімпійський” виконується у повній мірі без будь-яких затримок. Це стало можливим і завдяки прийнятому наприкінці минулого року урядовому рішенню про здійснення попередньої оплати. Це сьогодні роботи проводяться без вихідних і без свят. Загалом, на цей момент в минулому році вдалося оплатити 12 відсотків від загальної вартості проекту – 247 мільйонів або 95 відсотків від запланованих.

Головним висновком і головним завданням для нас сьогодні є для завершення в терміни будівельно-монтажних робіт і введення в …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПАВЛЕНКО Ю.О. …це безперебійне фінансування всіх робіт, пов’язаних із реконструкцією НСК „Олімпійський”.

Щодо міст. По Дніпропетровську ми чули інформацію, але головним завданням залишається приведення у відповідність до УЄФА кількість чистих посадкових міст на стадіоні.

Донецьк, як і очікується, 1 липня ми будемо мати найсучаснішу європейську футбольну арену. Я впевнений, що „Євро-2009”, які відбудеться на території Донецької області, підтвердить можливість України проведення змагань на найвищому рівні.

Щодо Львова. Урядом надані максимальні повноваженні Львівській обласній державній адміністрації для оперативного ухвалення і прийняття рішень, пов’язаних з будівництвом нового стадіону, і я впевнений, що та динаміка, яка сьогодні демонструється в будівництві нового стадіону, дає теж впевненість, що стадіон буде зданий вчасно.

Щодо Харкова. Без сумніву, Харків демонструє дуже високі темпи приведення спортивної інфраструктури, і Харків першим з усіх міст не тільки виконує термін, а і зміг перенести на півроку, пришвидшити терміни введення в експлуатацію свого стадіону.

Окрема позиція є по Одесі. І хоча багато рішень уже ухвалено по реконструкції стадіону в Одесі, разом з тим я хочу відзначити з цієї трибуни, що представництво міста Одеси на парламентських слуханнях, а також доповідь міської влади Одеси ставить більше сьогодні запитань щодо Одеси, ніж є відповідей. Тому я звертаю увагу одеської міської влади щодо поваги до органів державної влади і високої парламентської трибуни.

Щодо тренувальних баз, то за вимогами УЄФА до проведення Чемпіонату Європи мають бути підготовлені 16 базових таборів. Наразі у відповідності до державної цільової програми ведеться підготовка 32 тренувальних баз, вісім з яких практично готові і потребують лише незначного дооснащення. Всім. На семи базах розпочаті роботи з будівництва, на сімнадцяти, сімнадцять перебувають у стадії проектування. Згідно наданих власниками та інвесторами гарантій до кінця 2009 року очікується введення в експлуатацію підготовлених згідно вимог УЄФА шести тренувальних баз, у 2010 – 17, в 2011 році закінчиться підготовка ще дев’яти баз.

Окрему увагу хочу звернути на ситуацію зі створенням Національного олімпійського центру підготовки з ігрових видів спорту в селі Гореничі, врегулювання цілого ряду юридичних питань теж розблокувало сьогодні роботи по підготовці і цього головного центру підготовки біля Києва для ігрових видів спорту.

Враховуючи все це, я ще раз хочу засвідчити, що ухвалені сьогодні рішення також спільна діяльність всіх органів влади зацікавлених, громадськості, приватних інвесторів і компанії дає впевненість, що Україна в усіх шести містах буде мати сучасні акредитовані УЄФА стадіони, необхідну кількість, тобто 32 не менше, тренувальні бази. І таким чином спортивна інфраструктура вчасно, в терміни УЄФА буде готова до прийняття „Євро-2012”. Принагідно запрошую народних депутатів, громадськість, вас Микола Володимирович, відвідати і пересвідчитись, а також вивчити детально стан реконструкції НСК „Олімпійський” так як раз в місяць у визначений день відбувається день відкритих дверей. Ікожен може перевірити ті слова і ті звіти, які надає міністерство щодо підготовки центральної спортивної арени. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую заступника міністра фінансів України Володимира Макаровича Матвійчука. Підготуватись заступнику міністра економіки України.

МАТВІЙЧУК В.М. Шановний Микола Володимирович! Шановні пані і панове! Враховуючи те, що попередні виступаючі уже багато говорили про фінансування програми підготовки до зазначеного чемпіонату. Я дуже коротко і тезисно хотів би зазначити наступне. Перше. Позиція міністерства фінансів є такою, ми вважаємо, що затверджена урядом програма щодо підготовки до проведення чемпіонату є мегапроектом, який сприяє розвитку різних сфер в Україні. І ми у міністерстві фінансів намагаємося всіма силами забезпечити фінансовими ресурсами реалізацію цієї програми.

Друге. Що стосується загального фінансування. Я хотів би просто нагадати, що єдиним документом, який визначає обсяг фінансування підготовки до чемпіонату є Державна програма затверджена урядом.

Відповідно до цієї програми у 2008 році на реалізацію цих заходів необхідно було спрямувати 7,3 мільярди гривень, з них з державного бюджету 4,8 мільярда і 2,5 мільярда гривень із місцевого бюджету. На 2009 рік згідно з цією програмою, необхідно забезпечити 13,5 мільярда гривень або більше на 6,3 мільярда гривень, в тому числі, з державного бюджету 7,2 мільярда гривень або плюс 2,4 мільярда, з місцевих бюджетів 6,3 мільярда гривень або плюс 3,8 мільярда гривень. Якщо сказати, який стан з фінансуванням цієї програми, то необхідно зазначити, що у минулому році з Державного бюджету практично забезпечено фінансування усіх заходів і незначна сума недофінансування є результатом того, що несвоєчасно десь були підготовлені відповідні документи для фінансування, не виконані роботи і так далі.

Що стосується фінансування з місцевих бюджетів, я не для того, щоб відповісти міському голові міста Донецька з приводу тієї критики, як він сказав, що ми там щось неправильно визначили у місцевих бюджетах фінансування підготовки до чемпіонату, хотів би зазначити наступне. За пропозиціями органів влади з міст до державної програми були внесені заходи, вносилася пропозиція фінансувати за рахунок коштів місцевих бюджетів, які не враховуються у міжбюджетних трансфертах. Це не ми вносили ці пропозиції, це шановні колеги, ви внесли, обласні державні адміністрації і органи місцевого самоврядування міст.

Якщо взяти минулий рік, за пропозиціями місцевих органів влади необхідно було профінансувати 1 мільярд гривень, у місцевих бюджетах було передбачено лише 785 мільйонів гривень, з них профінансовано лише 507 мільйонів гривень. Оце є такий результат. Безумовно, я розумію, що це є проблема з тим, що не виконуються певні заходи, але разом з тим є так, як воно є, ми не вносили таких пропозицій. Враховуючи цю ситуацію, що на 2009 рік за пропозиціями органів місцевого самоврядування і обласних державних адміністрацій передбачено у програмі профінансувати 6,3 мільярдів гривень. І враховуючи ситуацію, яка складається із місцевими бюджетами з виконанням доходної частини в поточному році, ми найближчим часом проведемо окремі зустрічі із кожним містом, де розглянемо цю проблему, розглянемо всі об’єкти. І я надіюся, що ми знайдемо якийсь вихід із зазначеної ситуації.

Безумовно, я згоден з тим, що тут говорив міський голова міста Дніпропетровська з приводу внесення змін до Бюджетного кодексу. Я думаю, що це конструктивна така позиція. І ми повинні її розглянути.

І завершуючи, я хотів би відповісти пану Червоненку. Ми не збираємося, значить, відміняти тих пільг по ввізному миту, які передбачені на сьогоднішній день відповідним законом, це стосується ввезення матеріалів на реконструкцію, будівництво спортивних споруд. Але разом з тим ми б і не хотіли, щоб під цей шумок ми запроваджували різні пільги не зрозуміло для чого. Я думаю в такій ситуації зазначений мега-проект повинен використовуватися якраз для розвитку національного виробництва, а не сприяти тому, щоб усе завозити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

МАТВІЙЧУК В.М. Ми готуємо відповідний проект, що стосується, взагалі оподаткування. Ми домовилися недавно із польською стороною, розглянемо паралельно всі ці питання і внесемо відповідні пропозиції на розгляд Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович.

Запрошую до слова Вітренка Юрія Миколайовича – заступника міністра економіки України.

Наступний буде виступати голова Державної служби автомобільних доріг України.

ВІТРЕНКО Ю.М. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парламентських слухань! За всю історію Україна не впроваджували в життя таких масштабних проектів, як підготовка до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Учасниками проекту є: 17 міністерств та відомств; міські ради шести міст, приймаючих міст; дві міські та двадцять шість облдержадміністрацій, практично органи виконавчої влади всіх рівнів, всі види джерел фінансування державні та місцеві, кошти інвесторів, кредитні та донорські кошти міжнародних фінансових організацій, кредитні ресурси комерційних фінансових установ. Цілком природно, що така велика кількість учасників цього проекту потребує певних координуючих та узгоджуючи дій.

В цьому зв’язку я хотів би сказати, що нами було розроблено відповідну програму планового забезпечення. На основі, перш за все це стосується того, що на основі програмно-цільового методу, відповідно до вимог Закону України „Про державні цільові програми”, Постановою Кабміну від 22.02.2008 року була затверджена державна цільова програма з підготовки та проведення в Україні „Євро-2012”.

Затверджена програма включає в себе двадцять одне завдання, які в свою чергу містять 835 заходів. Завдання і заходи програми сформовані на підставі вимог УЄФА, підписаних відповідних угод з приймаючими містами, стадіонами, аеропортами, готелями та досвіду проведення попередніх чемпіонатів.

Кожне завдання має відповідні конкретні показники та прогнозні обсяги фінансування по роках та у розрізі джерел фінансування. Наведу простий перелік цих завдань.

Завдання перше. Будівництво нових та реконструкції діючих стадіонів для проведення матчів чемпіонату Європи.

Завдання друге. Будівництво нових та реконструкція і переобладнання діючих стадіонів, або тренувальних баз.

Третє завдання. Будівництво, реконструкція та ремонт аеропортів.

Четверте. Будівництво, реконструкція, ремонт залізниць.

П’яте завдання. Будівництво, реконструкція, ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування, міжміське сполучення.

Шосте. Облаштування пунктів пропуску через державний кордон.

Сьоме. Створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту приймаючих міст та контролю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів.

Восьме. Будівництво, реконструкція, переоснащення діючих готелів, гуртожитків приймаючих міст та прилеглих до них територій.

Дев’яте завдання. Забезпечення громадського порядку, гарантування безпеки осіб, діяльність яких пов’язана з проведення чемпіонату проти дії терористичній діяльності. Головним виконавцями цієї програми є, являється Міністерство внутрішніх справ та Служба безпеки України за окремими галузевими програмами.

Десяти. Створення сучасних систем допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Галузева програма Міністерства надзвичайних ситуацій.

Одинадцяте завдання. Забезпечення захисту прав інтелектуальної власності УЄФА та її комерційних партнерів.

Дванадцяте. Забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності.

Тринадцяте. Будівництво, реконструкція, ремонт ліній електропередач.

Чотирнадцяте. Створення оптимальних умов для роботи засобів масової інформації та журналістів на основі впровадження найсучасніших інформаційно-телекомунікаційних технологій.

П’ятнадцяте. Будівництво, реконструкція, створення в приймаючих містах за маршрутами руху учасників і туристів належної інфраструктури розроблення спеціальних туристичних маршрутів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас ще є 30 секунд. Да, будь ласка, будь ласка.

ВІТРЕНКО Ю.М. Шістнадцяте. Проведення необхідних робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв і таке інше.

Сімнадцяте. Забезпечення випуску сувенірної продукції.

Вісімнадцяте. Забезпечення належної підготовки національної збірної команди.

Дев’ятнадцяте. Створення атмосфери футбольного свята шляхом монтажу в фанзонах там телеекранів і таке інше.

Двадцяте. Забезпечення підготовки та перепідготовки у навчальних закладах стюардів, волонтерів і працівників сфери обслуговування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ВІТРЕНКО Ю.М. І двадцять перше завдання. Створення організаційних та правових умов для залучення інвестицій.

Наведене надає підстави для твердження, що програмою охоплено всі аспекти необхідні для підготовки. На основі цієї програми розроблені міські галузеві і регіональні програми. Крім того, розроблений генеральний план розвитку інфраструктури, який узгоджено із УЄФА. І що стосується загальнодержавної програми.

Ми теж розуміємо необхідність затвердження загальнодержавної програми законом України. І зараз здійснюється ця підготовка. Після визначення у травні конкретних місць, ми готові подати на розгляд Верховної Ради проект закону щодо загальнодержавної цільової програми.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую голову Державної служби автомобільних доріг України Вадима Миколайовича Гуржоса. Підготуватись заступнику голови Державної авіаційної адміністрації України. Будь ласка.

ГУРЖОС В.М. Згідно завдань дорожньої галузі до підготовки до проведення фінальної частини „Євро-2012” є будівництво нових автомобільних доріг та поліпшення транспортного експлуатаційного стану існуючих автомобільних доріг.

Відповідно до галузевої програми підготовки доріг до обслуговування „Євро-2012” були прийнятті такі основні принципи, як:

- основні та запасні міста проведення футбольних матчів повинні бути з’єднанні з Києвом та найближчими місцями проведення футбольних матчів автомобільними дорогами державного значення відповідно з поліпшеним транспортно-експлуатаційним станом;

- міста Київ та Львів повинні бути з’єднані міжнародними дорогами з основними міжнародними пунктами пропуску через державний кордон і в першу чергу в напрямку найближчих міст проведення футбольних матчів у Польщі – це в містах Варшаві і переходи Ягодин – Рава Руська - …, та Краковим переходи - Краковець і Шигенін;

- від кордону будь-якої сусідньої країни до будь-якого міста проведення футбольних матчів повинна бути забезпечена можливість проїзду дорогою державного значення з поліпшенням транспортним експлуатаційним станом;

- для зменшення транспортного навантаження на місто Київ необхідно побудувати в першу чергу Південного півкільця Великої Кільцевої дороги та Південний мостовий перехід;

- від кордону будь-якої сусідньої країни до будь-якого місця проведення футбольних матчів повинна бути забезпечена можливість проїзду дорогою державного значення з транспортно-експлуатаційними станами, наближеними до європейського рівня. Із всіх цих завдань сьогодні практично всі завдання успішно виконуються. І єдине питання, це будівництво південного напівкільця з будівництвом південного мостового переходу. Скажемо, воно частково виконується і єдине, я кажу, що технологічно ми, скоріш за все, не встигнемо збудувати перехід в районі міста Українки, мостовий перехід.

В ході підготовки автомобільних доріг до обслуговування „Євро-2012” заплановано побудувати 300 кілометрів нових доріг, реконструювати 263 кілометра існуючих доріг і відремонтувати капітальним ремонтом 4024 кілометра автомобільних доріг. Загальна вартість ремонтно-будівельних доріг складає 42 мільярда гривень. З них за рахунок державного бюджету 15,8 мільярда гривень. До запланованих робіт також відноситься капітальний ремонт під’їзних доріг до основних і запасних аеропортів. Також капітальний ремонт під’їзних доріг до міжнародних автомобільних контрольно-пропускних пунктів, в першу чергу на кордоні з Польщею.

В 2008 році було виконано робіт, згідно з Програмою „Євро-2012” на загальну суму 2,2 мільярда гривень. І фактично по будівництву ми виконали робіт на 613 мільйонів гривень, і по капітальному ремонту – на 1 мільярд 622 мільйона. Залучено інших джерел в 2008 році, з інших джерел кредитні кошти міжнародних фінансових організацій на 471 мільйон гривень. Комерційних кредитів залучено 28 мільйонів гривень. Разом півмільярда гривень ми залучили додатково до наших програм в 2008 році.

На 2009 рік заплановано з державного бюджету 3,2 мільярда гривень. На будівництво, реконструкцію – 1,2 мільярда з державного бюджету і на капітальний ремонт – 1,9 мільярда. Також продовження будівництва доріг в обхід населених пунктів, в першу чергу в містах проведення фінальної частини чемпіонату Європи, державним бюджетом окремо передбачено 500 мільйонів гривень. Залучення недержавних інвестицій та кредитних ресурсів в розвиток дорожнього господарства, в першу чергу від міжнародних фінансових організацій, досить непогано у нас продовжується співпраця з Європейським банком реконструкції і розвитку, з Європейським інвестиційним банком, і маємо надію, що у найближчий час також ми підпишемо кредитну Угоду із Світовим банком покращання автомобільної дороги, якраз іде мова – ділянка від Борисполя до Лубнів, приблизно 129 кілометрів, і ліквідація місць концентрації дорожно-транспортних пригод на автомобільних дорогах загального користування. Є така програма, яка, в першу чергу, направлена на дороги, які співпадають з „Євро-2012”.

Проблемні питання, які ми маємо на сьогоднішній день – це те, що вже звучало, викуп земельних ділянок при новому будівництві, збільшення фінансування нам необхідне, ми дали свої пропозиції, частково вони враховані в частині збільшення акцизного збору, і плануємо деякі ще заходи для збільшення обсягів фінансування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. До слова запрошую заступника голови Державної авіаційної адміністрації України Кирила Поліщука. Підготуватись першому заступнику міністра культури і туризму.

ПОЛІЩУК К.А. Шановний головуючий, шановні присутні, підготовка аеропортів до „Євро-2012” проходила згідно Державної цільової програми. А сутність її заключається в тому, що ми повинні забезпечити на аеродромі прийом-випуск певної кількості літаків за певний час, а пропускна спроможність аеропорту - це прийом і відправка певної кількості пасажирів. Загальна вартість завдань та заходів, спрямованих на підготовку аеропортів, складає 8,6 мільярда гривень, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету – 2,7 мільярди, а також за рахунок інших джерел – це місцеві бюджети і інвестори – 5,9.

У 2008 році урядом профінансовано з Державного бюджету майже 1 мільярд гривень. То ми закрили майже всі роботи, які були заплановані Державною цільовою програмою.

По аеропортам приймаючих міст обсяг коштів розподіляється наступним чином: Міжнародний аеропорт „Бориспіль” – всього 2, 8 мільярда, з них: 120 мільйонів – це Державний бюджет (реконструкція аеродрому, перон С, перон Ф), інші джерела – 2,7 мільярда – це реконструкція терміналу Б, будівництво нового терміналу Державний бюджет і інфраструктура, під’їзна дорога і паркинги.

Міжнародний аеропорт „Дніпропетровськ” - 824 мільйона, з них 360 – це Державний бюджет і 464 – інші джерела. Але, як почули сьогодні, Указом Президента, наскільки я зрозумів, розблоковано питання надання аеропорту юридичної особи, що дозволить нам проводити бюджетне фінансування.

Міжнародний аеропорт „Донецьк” – 1,1 мільярда гривень. Реконструкція аеродрому - 70… 774 мільйона і 419 мільйонів – це реконструкція терміналу, будівництво нового терміналу і будівництво нових місць-стоянок.

Міжнародний аеропорт „Львів” – 778 мільйонів гривень. З них 684 – це Державний бюджет, реконструкція аеродрому, реконструкція терміналу та будівництво нового терміналу. І 94 мільйона – інфраструктура.

Міжнародний аеропорт „Харків” - 684 мільйона. З них 249 з Державного бюджету на реконструкцію аеродрому і 435 мільйонів - реконструкція терміналу, будівництво нового терміналу.

Міжнародний аеропорт „Одеса” – 1,2 мільярди. З них Державний бюджет – 0 і 1,2 відповідно - це реконструкція аеродрому, реконструкція терміналу, будівництво нового терміналу. Виключно кошти інвестора.

І інші резервні аеропорти. Будуть витрачені 1 мільярд 52 мільйона. З них 551 мільйон – це реконструкція аеродрому з Державних бюджетів і 500 мільйонів – реконструкція терміналу та інфраструктура.

Якщо до 10 квітня в аеропортах не розпочнеться… реальні роботи, ці аеропорти, а відповідно і міста не будуть допущені до „Євро-2012”.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую першого міністра культури і туризму Корнієнка Владислава Вікторовича. Підготуватися народному депутату Коржу Віктору Петровичу.

КОРНІЄНКО В.В. Шановний Микола Володимировичу! Високоповажні учасники парламентських слухань! Серед багатьох складових підготовки та проведення фінальної частини фінальної частини чемпіонату 2012 року на Міністерство культури і туризму України як центральний орган виконавчої влади покладено відповідальність, контроль і координацію за кількома напрямами, і перш за все Міністерство культури і туризму України несе відповідальність за координацію в межах своїх повноважень заходів, що здійснюються суб’єктами господарювання для розміщення гостей та учасників чемпіонату. Це перше. Наступне – це координація діяльності по розбудові туристичної інфраструктури, також підготовка об’єктів культурно-мистецького, історико-культурного призначення і безпосередня підготовка і під час проведення чемпіонату організація проведення заходів культурно-мистецького спрямування з метою створення атмосфери футбольного свята.

І серед тих завдань, які я щойно назвав, най-, най- таким актуальнішим питанням саме на цьому етапі, в цьому році постає питання контролю за будівництвом закладів розміщення. І саме в цьому напрямку ми намагаємося координувати наші зусилля разом з Міністерством регіонального розвитку та будівництва, і саме в цьому напрямку сьогодні є питання, які ми хотіли винести на парламентське обговорення.

З метою контролю за темпами будівництва готелів наказом міністерства за дорученням уряду створено міжвідомчу робочу групу з питань моніторингу реалізації інвестиційних проектів щодо будівництва та реконструкції готельної мережі в рамках підготовки до чемпіонату. І це відповідальність за організацію роботи щодо проведення спільних перевірок, моніторингу реалізації саме інвестиційних проектів будівництва, реконструкції готельної мережі приймаючих регіонів. До складу цієї моніторингової групи входять представники Міністерства культури і туризму, Мінекономіки, Міністерство України у справах сім’ї і молоді, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Федерація футболу України, представники приймаючих міст та регіонів.

Я хотів би наголосити на кількох напрямах і проблемах, які є, фактично, результатом проведених моніторингів, протягом минулого року зокрема. За результатами проведених моніторингів та за оперативною інформацією з регіонів, будівництво та реконструкція об’єктів призначених для розміщення учасників, гостей Чемпіонату здійснюється з певним порушенням графіків зазначених в генеральному плані інфраструктури.

Заступник міністра економіки Юрій Миколайович Вітренко наголосив, що ключовим документом є Державна програма підготовки проведення „Євро”. В УЄФА ми подали генеральний план, або мастер-план, в якому чітко встановлені графіки і це, фактично, є нашим зобов’язанням по розбудові інфраструктури розміщення. І сьогодні основними проблемами, щодо розбудови готельної інфраструктури залишаються: відсутність фінансування, оскільки банки України з вересня минулого року, практично, не надають, або зменшили обсяги кредитування, навіть у випадках, коли були готові повністю всі документи по об’єктах; недосконалість законодавства щодо будівництва та земельних питань, зокрема зміни, що були внесені у 2008 році до деяких законодавчих актів не завжди позитивно вплинули на архітектурно-містобудівну діяльність.

Значною мірою ускладнено процедуру підготовки документів, необхідних для прийняття рішень про надання в оренду земельних ділянок, кількість необхідних погоджень. І ми знаємо цю кількість, часом вона складає більше 60-ти, від початку робіт до здачі об’єкту, уповільнює отримання рішень щодо надання в оренду земельних ділянок і проведення безпосередніх будівельних робіт.

Підводячи підсумок, я хотів би сказати, що сьогодні ми взяли зобов’язання 374 об’єкти розміщення побудувати, 64 гуртожитки будуються за рахунок державного бюджету, всі решта – за інвестиційні кошти. І саме сьогодні постає питання посилення підтримки і конкретні результати розбудови готельної інфраструктури залежать від приймаючих міст і регіонів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОРНІЄНКО В.В. … фраза, я вибачаюсь.

Підводячи підсумок виступу, я хотів би сказати: за результатами нашого спілкування останнього з польською стороною ми дійшли спільного висновку, що ми готуємо не об’єкти для „Євро-2012”, ми, користуючись нагодою проведення цього чемпіонату, розбудовуємо Україну. І саме основним завданням нашого сьогоднішнього парламентського слухання є консолідація діяльності виконавчої гілки влади, законодавчої гілки влади з метою підтримки регіональної ініціативи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до виступів представників фракцій і комітетів, від яких буде залежати, наскільки активною буде депутатська підтримка законодавчих ініціатив щодо підтримки „Євро”.

Запрошую до слова Коржа Віктора Петровича, народного депутата України, представника фракції Партії регіонів, заступника голови Комітету з питань охорони здоров’я. Підготувати Полохало Володимиру Івановичу.

17:05:40

КОРЖ В.П. Шановні колеги, шановний Миколо Володимирович! Дякую всім, хто витримав цей марафон і не втратив зацікавленість до такого важливого питання.

Я, дійсно, хотів би почати з того, що підготовка України до фінальної частини чемпіонату України з футболу більш ніж півтора роки є невід’ємною частиною повсякденного життя нашої держави, широкого кола фахівців та громадськості.

Проте в умовах максимальної концентрації уваги суспільства до цього питання, на превеликий жаль, ми не бачимо консолідованих зусиль усіх гілок влади щодо вирішення комплексу існуючих проблем.

З метою проведення широкого обговорення цього питання ще рік тому я і народний депутат Коновалюк виступили ініціаторам проведення сьогоднішніх парламентських слухань, ми були підтримані керівництвом Верховної Ради, але знадобився цілий рік для того, щоб ми з вами зустрілися сьогодні в цій залі.

Я хотів би звернути вашу увагу, що ще рік тому ми були стурбовані тим, що уповільнилися темпи підготовки, особливо в площині законодавчої роботи. І хотів би нагадати, що Президент нашої держави, який очолює координаційний комітет, називав остаточним терміном подачі необхідних законодавчих ініціатив, відповідних законів, які нам всім відомі, 1 лютого минулого року. Я думаю, що саме тоді, якщо б ми провели ці слухання рік тому, ми б могли упередити низку негативних тенденцій, які мають місце сьогодні під час підготовки до „Євро”.

Слід констатувати, що чисельні заяви щодо належного забезпечення підготовки, на мій погляд, не зовсім відповідають дійсності. А саме, ще й досі не розглянуто законопроекти, про які сьогодні ми вже багато говорили і саме ті законопроекти, які передбачають питання оподаткування, загальнодержавна програма, про яку вже сьогодні багато разів говорили, яку всі погодилися з тим, що необхідно було внести та завтвердити ще у березні минулого року. І сьогодні виникають нові обставини стосовно її просуванню вперед.

Я хотів би звернути увагу на те, що 40 відсотків приблизно наших державних програм взагалі не фінансується. І всім зрозуміло, що за цих обставин їй потрібен статус закону. Кому це не зрозуміло, я просто дивуюся. Відсутність зміни законів про концесію, про будівництво, експлуатацію автомобільних доріг, я не буду на цьому детально зупинятися, тому що про це багато вже сказано. І, зокрема, перший закон, який я мав честь доповідати з трибуни Верховної Ради у квітні 2007 року, це базований закон про проведення фінальної частини „Євро-2012”. Я вже не кажу про перелік та обсяги товарів, робіт, будівництв, оснащення спортивних споруд і інше.

Ганебним виглядає той факт, що діюча влада і коаліція в минулому році не спромоглася розглянути в Верховній Раді жодного законопроекту про „Євро-2012”. А запропонований перелік законодавчих ініціатив уряду, який нам демонструють у розданому матеріалі, є нічим іншим, як введенням в оману депутатського корпусу і громадськості, оскільки у плані законотворчої роботи уряду на поточний рік жодного законопроекту про „Євро-2012” немає. Як їх і немає у плані четвертої сесії Верховної Ради, яка буде працювати аж до липня-місяця. Оце те, що є реальним, а не намірами та деклараціями. На превеликий жаль.

Я хотів би додати, що на цьому тлі ми бачимо ігнорування в реалізації переважної більшості доручень керівництва держави, які були також надані ще рік тому. І також звертаю на себе увагу, що люди, які винні в зриві виконання цих рішень, не понесли ніякої відповідальності. Про яку планову роботу можна говорити, коли лише в листопаді минулого року затверджено річний комплексний план заходів на 2008 рік. А відповідний план на поточний рік ще і досі відсутній. Все керується в ручному режимі, як це притаманно сьогоднішньому уряду.

Про який прогрес, або системну роботу можна казати, коли рівень фінансування відповідних робіт за програмою „Євро-2012” з Державного бюджету, про це також, не одноразово сьогодні вже говорилося, складає трохи більше 50 відсотків. Про проблеми цього року детально говорили мери міст. Тому не будемо на цьому зупинятись. В умовах не прозорих на мій погляд процедур, річної тяганини, на тлі зубожіння населення України влада майже вдвічі збільшує вартість реконструкції НСК „Олімпійський”, який за існуючими розрахунками стане одним з найдорожчих стадіонів у світі. Звертаю увагу, що за попередніми аналізами незалежних експертів кошторис витрат на реконструкцію НСК визнається завищеним.

Заслуговується на увагу і така дрібниця, як втрата мінсім’я, молодь, спорту півтора мільйона гривень сплачених за ескізний проект, який не використано при підготовці до конкурсу.

Дивує те, що за відсутністю проекту, з реконструкції НСК „Олімпійський” уряд вже давно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОРЖ В.П. Уряд вже давно схвалив відповідний кошторис його вартості постанови з точністю до однієї копійки.

Я в котре звертаюсь і користуючись сьогоднішньою нагодою до уряду стосовно внесення в Державну програму підготовки до „Євро-2012” національного анти допінгового центру, який до речі, майже призупинив свою роботу та українського центру спортивної медицини, щоб їй знайшовсь місце на території НСК „Олімпійського”. Без цих ключових установ проведення якісного чемпіонату просто неможливо.

Також необґрунтованим виглядає використання мільйонів гривень міністерством і НСК „Олімпійський” на різного роду консультацій та юридичні послуги за бюджеті кошти. Повірте, що цю статистику можна було продовжувати.

Я думаю, що представники Рахункової палати можуть більш детально зупинитися на такого роду прикладах. Звертаю вашу увагу, що збільшення останнім рішенням видатків по державній цільовій програмі з підготовки до чемпіонату Європи, на шість мільярдів з державного та на десять з половиною мільярдів з місцевого бюджетів, втрати інвестиційної привабливості та комплекс інших проблем, пов’язаних з підготовкою до чемпіонату, у сьогоднішніх скрутних економічних умовах, фактично є намаганням покласти левову частку фінансового навантаження не на інвесторів, як це планувалося та відбувається у цивілізованому світі, а на плечах громадян України. Незважаючи на збільшення видатків для реалізації державної цільової програми „Євро-2012” на 2009 рік, кошти сьогодні сконцентровані дійсно виключно у стабілізаційного фонду Державного бюджету. І до речі на 2 мільярда менше від передбачених цією програмою на цей же рік. Я не буду також зупинятися, не треба бути великим фахівцем щоб зрозуміти, що стабілізаційний фонд в нашій державі наповнений не буде і це джерело дійсно є дуже сумнівним.

Відсутність видатків у загальному фонді Державного бюджету на реалізацію програми „Євро” можна вважати втраченим пріоритетом для діючої влади та ігноруванням виконання наданих гарантій щодо проведення цього важливого форуму в Україні. І все це, шановні колеги, відбувається в той час, коли за попередніми розрахунками саме 2009 рік мав стати піковим щодо фінансування підготовки та проведення фінальної частини „Євро-2012” в нашій країні. Перенос цього піку на 2011 рік, на мій погляд, також є не обґрунтованим.

З огляду на викладене вважаємо, що зазначена ситуація є критичною і незадовільною та загрозливою, і з кожним днем віддаляє нам від виконання довіреної міжнародної спільноти і справи. Водночас я звертаюсь до Уряду і пропоную зупинити будь-який популізм, оцінити реальний стан справ та забезпечити прозору і системну роботу усіх гілок влади щодо підготовки та проведення фінальної частини „Євро”. Я глибоко переконаний, що лише конструктивна співпраця, чітке усвідомлення того, що відбувається, щоденний моніторинг та оперативне вирішення існуючих проблем забезпечить ефективну підготовку до цього чемпіонату. А нам в цій ситуації необхідно об’єднатися задля досягнення поки що омріяної нами мети. Шановні колеги, закінчуючи я хотів би сказати, що сьогодні вкрай необхідно прийняти дійсно низку першочергових і відомих всім нам законопроекти. І в кінцевому рахунку в підсумковому документі побачити відповідальних та терміни виконання. Забезпечити стовідсоткове виконання рішень Президента та уряду, які дозволять, дійсно, оптимізувати фінансову ситуацію і сприятимуть рішенню всіх нагальних проблем.

Для належного і ритмічного фінансування я пропоную: терміново забезпечити реалізацію відповідної програми через загальний фонд Державного бюджету і саме в сумі 6,3 мільярдів, як це передбачено державною програмою.

З метою забезпечення парламентського контролю і стимулювання ефективної роботи необхідно двічі на рік заслуховувати інформацію Кабінету Міністрів України з цього питання у Верховній Раді та створити Тимчасову слідчу комісію для перевірки дотримання законодавства при проведенні реконструкції Національного спортивного комплексу „Олімпійський”.

Я вірю, що вирішення цих та комплексу інших питань відкриває нам шлях до проведення в Україні цього жаданого усіма нами футбольного свята в 2012 році. Дякую за увагу.

І прошу мої пропозиції вважати пропозиціями до проекту рішення, до резолюції або до проекту наступної постанови Верховної Ради. Ще раз дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Володимира Івановича Полохало, голову Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти. Підготуватися народному депутату Найдьонову.

17:15:36

ПОЛОХАЛО В.І. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парламентських слухань! Я хотів би привернути вашу увагу до аспекту, який мені здається найважливішим для того, чи буде, чи не буде успішним в України „Євро-2012”. Сьогодні говорили про споруди, інфраструктури. А щойно критика діючого уряду по повній програмі, хоча закладалося все це до цього часу, в 2007 році, 2008 році.

Але я хотів би сказати, що використання саме інтелектуальної власності, в тому числі маркетингових прав, медіа-прав та інших комерційних прав чемпіонату Європи УЄФА з футболу є одним, якщо ви знаєте, найважливішим джерелом прибутку УЄФА. І саме тому УЄФА дуже ретельно визначило вимогу з набуття цієї власності на використання та захисту. Так, справді, успіх і організація проведення фінальної частини Європи 2012 з футболу в Україні значною мірою залежатиме або визначально від ефективного захисту прав інтелектуальної власності.

Є закон, який щойно доповідав от мій колега. На жаль, цей Закон про організацію підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи - 2012 з футболу в Україні, який містить статтю шосту, яка лише декларує, просто проголошує, що Україна гарантує захист прав інтелектуальної власності. Він готувався поспіхом, є непрофесійним і таким, який практично може створити скандальну ситуацію, якщо той самий Мішель Платіні уважно проаналізує саме реальних захист об’єктів прав інтелектуальної власності торговельної марки в нашій країні.

Я просто привертаю увагу всіх тут, і урядовців, і присутніх, і нагадую, що рівно два роки тому був той самий головуючий Микола Володимирович, на парламентських слуханнях з питань інтелектуальної власності на це звертали увагу, але нажаль розробники цього поспішного закону якраз не включили ті рекомендації в парламентські слухання рівно два роки тому в цьому залі.

Тому вже сьогодні ми маємо численні порушення, випадки порушень інтелектуальної власності УЄФА. Наприклад от міністерство юстиції яке має саме піклуватися, реєструє, видає свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації міжнародного журналу „Євро-2012”. Показує приклад всім міністерство юстиції що можна творити і реєструвати те, що вже є власністю УЄФА. Це віртуальна власність, яка сьогодні четверте місце займає в світі по прибутковості. Це не є власністю міністерства юстиції і цих авторів, а власність УЄФА.

Сьогодні вже почали підприємницькі структури налагоджувати випуск алкогольних напоїв, там уже і „Медовуха-2012”, і „Благов-2012”. Я просто показую всі ці заявки, які сьогодні зроблені, абсолютно не маючи на це права. Розпочинається випуск сувенірної, рекламної продукції, спортивного обладнання та інвентарю з незаконно нанесеною символікою УЄФА. Незаконно нанесеною символікою УЄФА!

В тому числі і Федерація футболу України намагалася зареєструвати, подала заявки відповідного знаку і що було в неї відмовлено. І якщо ті, хто дбає про це, порушуючи чинне законодавство і ті, які створюють підстави для того, щоб наша країна вперше потрапила в таку скандальну ситуацію, тоді що говорити про широкий загал.

А той закон, він взагалі, про який йдеться, його треба терміново доопрацьовувати. Там не визначені не конкретні повноваження правоохоронних органів МВС, Державної митної служби, Антимонопольного комітету України і запобігання та припинення порушення прав інтелектуальної власності УЄФА, а також ……… маркетингу, не визначені органи, які зобов’язані забезпечити виконання вимог УЄФА щодо порядку обігу квитків на футбольні матчі, не міститься заборона державної реєстрації юридичних осіб, використання пряме, імітоване чи часткове найменувань, в яких порушено право інтелектуальної власності УЄФА і так далі, і тому подібне. Не хочу зупинятися.

Комітет, а це предмет відання комітету інноваційна діяльність і приватна власність, зробив аналіз всього цього. Я хотів би сказати, що сьогодні треба негайно доручити координаційній раді, уряду доопрацювати цей закон, який був у 2007 році прийнятий антикризовою коаліцією, включивши до складу його розробників представників Міністерства освіти і науки, міністерства внутрішніх справ України і так далі, і тому подібне. І ще є структура, єдина структура в Україні, 20 секунд буквально, якої немає в світі, є такий Державний департамент інтелектуальної власності і, знаєте, де він знаходиться, це центральний орган, в Міністерстві освіти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПОЛОХАЛО В.І. В Міністерстві освіти немає такого департаменту, при чому позиція міністра тут чітка і міністра економіки і всіх інших.

І ще одне. Я хотів би, користуючись нагодою, оскільки 21 листопада РНБО це питання розглядало першим і була інформація і був запит проголосований в Верховній Раді, що 3,5 місяці РНБО з цього питання проголосоване рішення не вводить в дію … … . Президента, я звертаюсь до Віктора Андрійовича Ющенка, що він порушив всі вимоги Конституції і не відповів на запит Верховної Ради щодо захисту прав інтелектуальної власності. Якщо ми це зробимо, зробить …….секретаріат Президента, привернемо до цього увагу, у нас не буде того неочікуваного скандалу, який трапляється з нами з контрафактної підробною продукцією.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович.

До слова запрошую Найдьонова Андрія Михайловича, народного депутата фракції Комуністичної партії України. Підготуватися Володимиру Стретовичу.

17:21:44

НАЙДЬОНОВ А.М.

Шановні учасники парламентських слухань, тема проведення фінальної частини Чемпіонату світу в Україні в 2012 постійно перебуває в зоні пильної уваги громадськості. Європейський форум подібного рівня - унікальний шанс для будь-якої держави заявити про себе на весь світ, підняти міжнародний авторитет, розвинути загальнодержавну інфраструктуру та цілі галузі народного господарства такі, як транспорт, туризм і так далі. Але держава, яка після 1991 року бездарно втратила виробництво, сільське господарство високий рівень розвитку продуктивних сил, навіть теоретично нездатна скористатися шансом, який дає „Євро-2012”.

Світова фінансова криза лише підкреслила функціональну неспроможність державного апарату України впоратись із організацією підготовки до „Євро-2012”. Чвари посадовців, безглузде будівництво біля НСК „Олімпійський”, бійки за посади і фінансові потоки, відсутність чіткої вертикалі управління та намагання чиновників будь-що заробити на відкатах - всі ці фактори майже повністю дискредитували Україну. І дуже дивно, що з нами досі ведуть переговори. Але, якщо влада не змінить свою політику, втрата „Євро-2012” питання найближчого часу. Тепер щодо конкретних проблем.

Так згідно зі статтею 3 Закону України „Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні” Кабінет Міністрів України має затвердити щорічний комплексний план заходів з підготовки та проведення чемпіонату.

Хто небудь бачив чи може навіть читав цей план? Не дивно, що і місцеві органи виконавчої влади проігнорували вимоги статті 4 того ж самого закону, який вимагає від них затверджені щорічні плани заходів приймаючих місць з підготовки та проведення чемпіонату.

Але із тими документами, що є, також не все гаразд. Так Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу передбачала прогнозні обсяги фінансування програми у 126,4 мільярда гривень. В той же час Постанова Кабміну від 16.10.2008 року внесла зміни до вищезазначеної програми, збільшивши необхідну суму до 159,98 мільярдів гривень. Ці цифри були задекларовані перед фінансовою кризою. Зараз, коли гривня втратила майже половину вартості, ніяких перерахунків досі не зроблено. Я вже не кажу про те, що державна цільова багаторічна програма жодним чином не керулює з Законом України про організацію та проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні. Тому останній потребує внесення змін.

Далі. Угода між Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про співробітництво під час організації фінального турніру Чемпіоната Європи з футболу УЄФА „Євро-2012” підписна прем’єрами обох країн 28 березня 2008 року в Києві. Від Кабінету Міністрів України відповідальним за виконання положень угоди визначається Національне агентство України з питань підготовки та проведення „Євро-2012”, яке ліквідовано Кабінетом Міністрів України у 2008 році. В той же час, в Законі України про організацію та проведення фінальної частини Чемпіонату „Євро-2012” року з футболу чітко визначено, що органами управління організації та проведення чемпіонату є Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики, з питань фізичної культури та спорту. Виникає питання, хто з української сторони угоди координує співробітництво і хто має бути відповідальним за виконання угоди в цілому? До речі, зараз у Верховній Раді представлені 5 законопроектів, в той же час у парламенті Польщі зареєстровано понад 20 законодавчих ініціатив. Більшість запропонованих нам до розгляду законів носять відверто лобіський характер, оскільки передбачає під прикриттям підготовки до „Євро-2012” перерозподіл владних повноважень, безпідставні податкові преференції, немотивоване виділення земельних ділянок, з яких лише десята частка, в кращому випадку, піде на цілі Чемпіонату „Євро-2012”, Чемпіонату Європи. Ці закони не мають системного характеру і вирішують лише локальні питання. Підготовка до „Євро-2012” стала …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка , 30 секунд.

НАЙДЬОНОВ А.М. … для нашої держави, спотворена адміністративна податкова система, де жодне рішення неможливо вирішити без хабара у короткі терміни, і де кожний хоче керувати, але не хоче відповідати.

Враховуючи викладене, фракція Комуністичної партії України пропонує.

Перше. Чітко визначити єдиний організаційний та координуючий орган з підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи – 2012.

Друге. Опрацювати та привести до узгодженості всю законодавчу базу на рівні законів та підзаконних актів, які регулюють питання підготовки України до Євро-2012, з метою уникнення протиріч і неузгодженостей, оскільки наявні та ініційовані закони не вирішують всього комплексу питань, які були озвучені мною та моїми колегами на трибуні.

Третє. Враховуючи економічну кризу в Україні та зміну курсу національної валюти переглянути заплановані обсяги фінансування заходів на підготовку чемпіонату з метою приведення їх до відповідності з реальною ситуацією.

Четверте. Створити умови для залучення до будівництва великих інфраструктурних проектів, перш за все, українських безробітних та вітчизняних виробників. Доручити Кабінет Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади затвердити щорічні комплексні плани заходів з підготовки та проведення чемпіонату.

Не все втрачено і ми ще маємо шанс виправити ситуацію і перетворити підготовку до Євро-2012 на потужний локомотив оздоровлення економіки України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я ж, ви бачите, толерантну позицію зай маю, но ми зараз на грані того, що кілька учасників у нас не виступлять, якщо я буду давати можливість виступати не по регламенту.

Я запрошую до слова Володимира Стретовича, представника фракцій „Нашої України – Народної Самооборони”. Підготуватися Валерія Писаренка, народного депутата України.

17:28:49

СТРЕТОВИЧ В.М. Доброго дня, шановні учасники слухань! Майже два роки тому стараннями Федерації футболу України, особливо її президентом, багатьох відомих політиків, спортсменів наша держава спільно з Польщею отримала право на проведення континентальної першості з футболу. Ця подія стала топ-новиною у всіх випусках новин, про неї заговорили хлопчики у дворах і школах, парубки у пив барах і спортивні функціонери у високих кабінетах. Вже сам цей факт визнання футбольних заслуг і надання українським вболівальникам бути безпосередніми свідками у безкомпромісних баталіях грандів європейського футболу є успіхом.

І на мою думку, ми особливо у владних лаштунках дуже довго раділи з цього радісного факту, а нормальної, цілеспрямованої, щоденної роботи по підготовці Чемпіонату не починали. Хоча українське прислів`я „час котиться як віз згори, його не налигаєш” нагадувало про неповерненість втрачених можливостей. І тільки грізний ультиматум з берегів Бернського озера змусив державних мужів і галактичного мера не грати в …….., а взятись до справи. Сьогодні видається, що небезпека позбавлення нас надії доторкнутися і самим стати легендою футбольної історії вже позаду. Хочеться, щоб так і було. Але є сумніви. І сьогоднішні парламентські слухання підтверджують, що не все так просто в підготовці до „Євро-2012”. Так, подають сигнали наші речіпосполитанські брати, які за час перебування в Унії європейській, добре зрозуміли, що футбол – це гроші, то чому не підказати вустами міністра спорту, а по-нашому не настукати в УЄФА, що в Польщі треба провести 6 матчів, а неспокійній Україні віддати лише 2. Некрасиво якось виходить, все прашем, панове! Як за право проведення до змагань – змагались разом, а, отримавши його, почали доводити свою гоноровість. Думається мені, що у численної армії штабістів Мішеля Платіні вистачить кебети ухвалити оптимальне, справедливе рішення щодо міст проведення змагань. А до польської бюрократії від спорту звертаюсь з проханням не бентежити наших любителів народної гри, бо вони є величезною частиною нашого народу, а між українськими і польськими народами останніми роками намітилась стійка тенденція до солідарності. Особливо щодо європейського майбутнього України. для нас, українських політиків, митців, підприємців, спортсменів, зрештою всіх громадян, успішне проведення „Євро-2012” є іспитом на нашу державну зрілість, непростим випробуванням для управлінських кадрів і виробничого потенціалу, підтвердити євроатлантичні устремління молодої динамічної держави. Вважаю, що тільки після вдалого проведення футбольного форуму, без ексцесів, випадковостей, на високому рівні, з притаманною для українців гостинністю ми, відкривши очі мешканцям уколисаної бабусі-Європи, покажемо, що на її східних теренах стає на ноги такий собі східноєвропейський тигр, і що його краще приручити, ніж постійно дорікати неспроможністю дресирувальників поділити гроші від виступу в цирку. Лише після підведення підсумків ми зможемо надалі говорити про наше місце в Європейському Союзі, а у випадку успішного проведення восени 2012 року ще й чергових виборів до Верховної Ради.

Переконаний, що навіть у скептиків, яких нині чимало в Європейському Союзі, не вистачить аргументів зупинити наш поступ до об’єднаної Європи. Водночас високі цілі накладають і високу відповідальність. Зараз, в цей час управлінський виробничий менеджмент країни повинен демонструвати зразки відношення до справи, здійснювати свою роботу максимально прозоро через відповідні конкурсні процедури, бо, як відомо, на Україні висить клеймо країни корумпованої. Політичне керівництво, вище політичне керівництво зобов’язано, підкреслюю, зобов’язано показувати суспільству і всій Європі єдину узгоджену позицію підготовчих заходів до чемпіонату без будь-якої штовханини за право бути першим. Футбол – явище аполітичне. За нього, як за державу, вболівають і білі, і червоні, і помаранчеві, і біло-голубі, а також ті, що не входять до жодної партії.

Може трапитись, що на величне свято футболу у кризовий для держави період не вистачить коштів. Тож звертаюся до багатомільйонної армії українських вболівальників, заможних і не дуже, на заході і сході, віруючих і атеїстів, пожилих і юних, пожертвувати свої гривні - і провести Євро-2012 за народний кошт, а після підбиття прибутків від нього отримати від Української держави свої кошти назад з відсотками. Одна лише проблема: як переконати українців ще раз повірити у цей благий задум.

І на завершення – бувальщина. Приїжджає чоловік з Києва, а на вокзалі великий біл-борд з надписом: „У Києві Євро-2012”. Каже: „Це ж треба, а вчора було тільки 10”.

Бажаю вам, щоб Національний банк не допустив такого падіння і здешевлення нашої національної валюти, а ми всі – громадяни 46-мільйонної держави в центрі Європи – після вдалого проведення європейського конкурсу футбольних майстрів стали іншими, в сенсі – стали кращими, і після цього ні в кого: ні в Європи, ні в світі – не було сумнівів, що Україна як держава таки є. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Валерія Писаренка, народного депутата, фракція БЮТ. Підготуватися Самарцеву Євгену Вікторовичу.

17:33:50

ПИСАРЕНКО В.В. Дякую. Добрий день, шановні учасники слухань. Дійсно, це дуже добре, що сьогодні ця подія відбувається. І насправді, незважаючи на те, що ми достатньо довгий час, поки перебували такі політичні перипетії, були відсторонені від процесу розвитку цієї події, то сьогодні можна обговорити всі питання, які назбиралися у нас по цьому. Щодо позиції фракції "Блоку Юлії Тимошенко", то ми повністю підтримуємо зусилля уряду по підготовці України до проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу.

З того періоду, як відповідний оргкомітет очолила Юлія Володимирівна Тимошенко, Україна досягла суттєвих зрушень у підготовці до найважливішого спортивного заходу початку третього тисячоліття: став регулярно збиратися оргкомітет, прийнята Державна цільова програма з підготовки та проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу, яка містить конкретний перелік заходів. Виконання цієї програми дозволило Україні в короткий термін зняти більшість зауважень УЄФА: вирішення питання зносу офісного центру на НСК „Олімпійський” і початку реконструкції стадіону, створено чітку систему органів виконавчої влади, що відповідає за підготовку до фіналу Чемпіонату Європи. І якщо в перші місяці минулого року Україні загрожувала втрата „Євро-2012”, то енергійна політика уряду та особиста позиція Прем’єр-міністра, яка тримала все і питання підготовки до Чемпіонату під особистим контролем, призвела до кардинальної зміни настроїв УЄФА в позитивну сторону.

В минулому році на реконструкцію НСК виділено майже 250 мільйонів гривень. Водночас проведення „Євро-2012” повинно стати поштовхом не тільки економічного розвитку України, а й галузі фізичної культури та спорту, розвитку дитячо-юнацького спорту. Буде смішно, якщо ми збудуємо сучасні стадіони і остаточно зруйнуємо дитячо-юнацькі майданчики та спортивні школи.

Насправді, є велика проблема в тому, що сьогодні вже ми маємо відсутність системи підготовки спортивної. І дуже шкода, що саме в столиці нашої Батьківщини, яка повинна бути прикладом для всієї країни, руйнується система дитячо-юнацького спорту. А мер вважає ефективним шляхом наповнення міського бюджету – збільшення в декілька разів плати за зайняття і в дитячих спортивних школах і гуртках, в той час краще виходить у мера співати, танцювати, а до справ розвитку спорту руки не доходять.

Виграємо копійки, а скільки втратимо на лікування, на боротьбу з підлітковою злочинністю. Тут своє слово по відношенню до Києва повинні сказати, в першу чергу, правоохоронні органи. А в масштабах всієї країни треба навпаки використати проведення „Євро” для формування здорового способу життя дітей та молоді.

Безумовно, необхідно вирішити багато питань. Гострою проблемою залишається будівництво стадіонів в Києві та Львові, підготовка транспортної інфраструктури, насамперед, реконструкція аеропортів, побудови сучасних автомобільних доріг. Проведення фінальної частини чемпіонату повинно стати локомотивом економічного розвитку України і приносити віддачу після проведення „Євро-2012”. Перед нами є позитивний досвід Португалії та Китайської Народної Республіки, що провели відповідно попередній чемпіонат Європи та Олімпійські ігри, а зараз з цього мають значний зиск.

Водночас, для покращання підготовки до „Євро-2012” необхідно посилити відповідальність обласних державних адміністрацій перед Кабінетом Міністрів. Без єдиної виконавчої вертикалі буде важко виконати завдання щодо підготовки до чемпіонату Європи. На моє переконання, для прискорення подолання фінансово-економічної кризи саме інвестування коштів у спортивні та транспортні об’єкти дадуть можливість створити сотні тисяч нових робочих місць, дати Україні могутній поштовх вперед. Держава повинна в цей важкий час підтримати інвестора, надати йому податкові пільги, що буде сприяти збільшенню інвестицій у підготовці до чемпіонату.

Я впевнений, всі політичні сили повинні залишити свої суперечки і підтримати зусилля Кабінету Міністрів. Це загальнонаціональне завдання і виконувати його ми повинні разом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую до слова Самарцева Івана Вікторовича, голову Всеукраїнської громадської організації „Рада з питань туризму і курортів”. Підготуватися ……Івановичу Цирулю.

І, шановні друзі, я би просив, щоб ми, щоб завершити до 18-ї години, дамо ще такі серйозній інституції, як Генеральна прокуратура, і тоді віце-прем’єр мав можливість відповісти на запитання і застереження, щоб ми вчасно закінчили.

Якщо не буде застережень… Будь ласка, Іван Вікторович.

САМАРЦЕВ І.В.

Шановний Микола Володимирович, шановні присутні! Дійсно, хочу повернутися на декілька років назад, коли ми тільки починали розмову про „Євро” і про можливий економічний зиск для країни. Всі говорили про те, що це один з найбільш потужних імпульсів для розвитку туристичної індустрії країни.

Сьогодні, розробляючи державну цільову програму, інші документи, ми сконцентрувалися у першу чергу на виконанні вимог УЄФА, а про ті інтереси держави стратегічні, на яких наголошували декілька років назад, зокрема, в туризмі, фактично забули. Саме тому, на мій погляд, це перша пропозиція, зараз при доопрацюванні державної цільової програми, відповідних законодавчих документів нам треба зосередитися на програмі популяризації туристичного потенціалу України, бо де-факто, повторююся, це один із економічних чинників, на якому ми будували колись риторику підходу до Євро.

Крім того, хочу звернути увагу, що популяризація туристичного потенціалу безпосередньо пов’язана з таким важливим, навіть критичним на сьогоднішній … фактором, як інвестиції готелів. Шановні колеги, більшість проектів, які заплановано до Євро, це проекти ……………. Це кошти, які вкладаються сьогодні, вони вкладаються тільки в опис проекту і потім шукаються гроші на внутрішньому чи на зовнішньому ринку.

Скажіть мені, будь ласка, країна, яка, ви знаєте, тільки декілька днів назад опублікувала дослідження Давоського економічного форуму про рейтинг туристичної конкурентноздатності держав. Країна, яка сьогодні має 113 місце, з точки зору іміджу і туристичного бренду, може бути цікавою для іноземного туристичного інвестора системно? Думаю, що ні. І саме тому нам треба найбільш наполегливо, у найкоротший термін опрацювати, безумовно, ті кроки, які ми маємо зробити для того, щоб переконати інвесторів все ж таки прийти на проекти, які підготовлені до Євро, і вкласти сюди кошти.

Друга важлива позиція. Вже говорилося про те, що, на жаль, не доопрацьований механізм сприяння будівництва, реконструкції готелів, про які ми вже говоримо декілька років, і тут я хотів би, всі знають, ті, хто зав’язаний, складові цього механізму. До речі, підготовлений проект 3004, ще декілька законопроектів у даному випадку, і Колесніков, Кармазін про який цитував, необхідно тут в найближчий час все ж таки дати чіткі і зрозумілий поштовх чи посилку інвесторам, що вони реально отримають, якщо прийдуть в Україну вкладати в готель.

І тут на мій погляд треба зосередити увагу на тому, що на жаль, в Україні існує найбільш конкурентноздатне середовище для існування готельної індустрії. Нагадаю в Європейському союзі існує директива, яка дозволяє країнам членам ЄС встановлювати ПДВ на готельну послугу на рівні п’яти відсотків. І більшість країн Європейського союзу працює саме з цією готельною послугою. Це теж, до речі, є одним з чинників на якому будуються економічні плани інвестиції. Наші колеги з Польщі працюють з семи відсотками. Саме тому ми і пропонуємо і просимо народних депутатів, як найшвидше вирішити це питання, хоча б тимчасово запровадити зниженого податку на додану вартість. Кадри безумовно тут одна з найважливіших наших проблем і ми неодноразово подавали пропозиції щодо поєднання сфери туризму і готельного господарства в одну галузь знань, бо без цього ми також можемо серйозно загальмувати підготовку готельної індустрії на цьому найважливішому етапі. Безумовно ми маємо ввести мораторій на будь-які спроби підвищити на готелі так, як це було зроблено зараз в Києві, бо ми фактично зруйнуємо ту економіку, яка в стан кризи не дозволятиме взагалі існуючим готелям модернізуватися відповідно до „Євро-2012”.

І на останок хочу скакати таке, якщо ми дійсно хочемо системний ефект для країни отримати в галузі туризму, треба мабуть повернутися до того про що нам, до речі, сказали експерти з Давосу, що необхідно все ж таки відродити діяльність окремого центрального органу влади в галузі туризму, який і буде фактично планувати всі необхідні дії держави, особливо на цьому найбільш важливому і критичному етапі, який буде у нас 2009 рік.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до слова запрошую голову правління Всеукраїнської федерації роботодавців, туристичних агентств, готелів, санаторно-курортних організацій Павла Івановича Цируля. Підготуватися Кудрявцеву Віктору Вікторовичу, заступнику Генерального прокурора України.

ЦИРУЛЬ П.І. Шановний головуючий, шановні учасники слухань, хочу звернути увагу на наступні проблеми. Перше, більшість громадян і зараз не розуміють, що таке „Євро-2012” і які в нього можливості. Чому? Тому що у нас до сих пір чітко не прораховані вигоди для України і для конкретних територій. Немає розрахунків прибутку – немає і системних інвестицій. Вважаю, що слід провести розрахунки необхідних інвестицій, доходів, прибутку, ці розрахунки повинні робити не наші чиновники, а серйозна консалтингова структура, що входить в топ десятку світового консалтингу. Чому саме вони? У нинішніх умовах серйозні інвестори повірять лише такій структурі та її розрахункам. Друге, туризм, будівництво доріг, готелів, аеропортів, все це розвиток туристичної інфраструктури. „Євро-2012” при грамотній реалізації це інструмент створення національного туристичного продукту, але двигуном торгівлі, як відомо, є реклама, а реклами „Євро-2012” немає. Що відбувається? Торік на всіх великих туристичних виставках у Берліні, Лондоні, Москві та Парижі, на нашому національному стенді ані слова не було про те, що ми виграли право проводити „Євро”, не було цього і в сумно відомому ролику „СНН”. Торік на розвиток туризму було виділено всього 23 мільйони гривень, цього року 2,5 мільйони, тобто в десятеро менше. Яким чином до нас повинно приїхати більша кількість туристів, мені особисто, незрозуміло.

Ще один аспект, реклама самого продукту і його висвітлення в ЗМІ. Хочу звернутися до журналістів, висвітлення слабке, а інколи не професійне. Немає соціально орієнтованої реклами про „Євро-2012”. Згідно з законом, п’ять відсотків від площі рекламоносіїв, що продаються, повинні віддавати на соціальну рекламу, у нас чомусь все місце виділено під соціальну рекламу, займає Президент, який поздоровляє населення з різними святами. Ефективність такої реклами для країни – нуль.

Нарешті третє, давайте уявимо, що все побудували, дороги, готелі, аеропорти, просте питання, а хто працювати буде, адже в нас не має кадрів, люди з дипломами є, а хороших досвідчених кадрів немає. Давайте чесно визнаємо ефективний державний менеджмент підготовки до „Євро-2012” практично відсутній. Необхідно вже зараз залучати на контрактній основі іноземних фахівців, що мають організацій досвід проведення саме таких заходів, а також готувати національні кадри для менеджменту „Євро-2012”, в тому числі в зарубіжних навчальних закладах. На жаль, перспектив тут немає. Знаєте скільки Україна послала фахівців учитися за контрактом за кордон? Нуль. Комітет громадського контролю …..… з моменту створення стверджував, що для України „Євро - 2012” може стати: перше - це національна ідея; друге – стимулом для початку структурної перебудови економіки; третє – майданчиком для об’єднання політичних сил, як у парламенті так і за його межами. На жаль, ми бачимо, що доки „Євро-2012” не став ні першим, ні другим, ні третім. Але в наших силах, я у цьому переконаний, покращити ситуацію на краще. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Віктора Вікторовича Кудрявцева, заступника Генерального прокурора. І після цього виступу будемо підбивати підсумки.

КУДРЯВЦЕВ В.В. Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Отримавши право на проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, наша держава взяла на себе високе зобов’язання з належної організації та проведення цього масового спортивного заходу світового масштабу. Насамперед, це зобов’язання виконати вимоги ФІФА, УЄФА щодо стадіонів.

Наведений сьогодні під час парламентських слухань свідчить, що не всі проблеми з організацією в Україні „Євро-2012” вирішено. Як відомо в підготовці стадіонів до проведення на них футбольних мачтів ”Євро” перешкоджає ряд обставин, які роблять неможливим виконання вимог міжнародних футбольних організацій щодо забезпечення безпеки глядачів стадіонів, через небажання окремих суб’єктів господарювання піти на зустріч державі.

Перш за все, це відносять до підготовки Центрального стадіону України. Указом Президента України від 12 травня 1996 року Республіканський стадіон перейменовано на спортивний комплекс „Олімпійський” та йому наданий статус – Національного спортивного закладу.

Зважаючи на центральну роль Національного комплексу проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи органами прокуратури в межах компетенції вжито заходів до припинення будівництва та … на Троїцькій площі перед Олімпійським стадіоном торгово-ділового комплексу, як відомо після пред’явленого Генеральною прокуратурою позову про припинення будівництва та знесення добудованого комплексу представники державної влади товариства Юджин досягли згоди щодо знесення торговельно-розважального комплексу.

Наземна частина цього об’єкту вже демонтована, зважаючи на це судові справи за позовами Генеральної прокуратури закриті.

Перебувають на завершальній стадії інші судові спори між органами державного управління та контролю з товариством Юджин.

Разом з тим, якщо питання навколо будівництва товариства Юджин торговельно-розважального комплексу на площі перед „Олімпійським” стадіоном на даний час можливо сказати, вирішене, то залишилися питання щодо господарської діяльності власників та користувачів інших земельних ділянок, суміжних з НСК „Олімпійський”.

Зокрема в 2007 році Київська міська рада прийняла незаконні рішення про надання товариствам „Урал” та „Інтер-спорт” в оренду земельних ділянок площею чотири та три гектари.

Слід відмітити, що ці ділянки, які відносяться до особливо цінних земель, без згоди Верховної Ради та з перевищенням повноважень були вилучені Київрадою з використанням державних підприємств НСК „Олімпійський” та навчально-спортивної бази „Атлет”,

За втручанням органів прокуратури скасовано незаконні судові рішення, якими було визнано укладений договір оренди земельної ділянки між товариством „Урал” та Київською міською радою та зобов’язано „Київзем” зареєструвати цей договір.

Крім того, Генеральною прокуратурою підготовлено позови про визнання недійсними договору оренди землі, укладеного Київрадою з товариством „Інтер-спорт”, а також про скасування рішення Київради про надання земельних ділянок в оренду цьому товариству та товариству „Урал”.

Разом з тим, хочу звернути увагу на наступне. Земельні ділянки навколо „Олімпійського” стадіону, які передані у власність та користування фізичних та юридичних осіб чимало. І ефективне вирішення у судовому порядку спорів з цими особами є через тривалий час розгляду судами справ.

Для того ж існує процесуальна можливість оскарження практично будь-яких судових актів до вищестоящих інстанцій, яких як у господарському, так і адміністративному судочинстві три.

Зловживання прав на оскарження судових рішень та ухвал призводить до довготривалих судових процесів, крапку в яких можна поставити через роки. Я думаю всім присутнім відомі випадки судових спорів, розгляд яких триває до десяти років.

Такий спосіб вирішення проблем навколо Національного олімпійського комплексу може призвести до зриву строків підготовки стадіону до проведення фінальної частини „Євро-2012” і неможливості виконання вимог ФІФА та УЄФА щодо організації чемпіонату та безпеки стадіону.

З огляду на це ми вважаємо найкращим вирішенням цих проблем вилучення земельних ділянок, суміжних з ними власників та землекористувачів з передачею в користування Національного комплексу „Олімпійський” шляхом прийняття парламентом окремого законодавчого акту. Цим законом передбачити спеціально спрощену процедуру вилучення та викупу для суспільних потреб земельних ділянок, що межують з НСК „Олімпійський”, порядок розрахунків з колишніми землевласниками та закріплення право власності на цій земельній ділянці за державою.

Цим же законом можна вирішити проблемні питання щодо нерухомого майна, яке знаходиться на території НСК „Олімпійський” і є також спірне. У нас підготовлено з цього приводу відповідні законопроекти, які ми готові надати для розгляду по суті.

І, підсумовуючи сказане мною, хочу завірити учасників парламентських слухань, що органами прокуратури, які вживали, вживались так і вживаються всі необхідні заходи реагування на порушення закону про організацію окремої фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу, а так вирішення цих проблем при підготовці цього заходу необхідні спільні та скоординовані зусилля всіх гілок влади і органів державного управління та місцевого самоврядування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо підбивати підсумки. Я даю можливість віце-прем’єр міністру Васюнику Івану Васильовичу, відповісти на запитання, якісь застереження і просив би, Іван Васильович, спробувати в 5 хвилин, спробувати.

ВАСЮНИК І.В. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники слухань! Перш за все, я хочу подякувати за дуже насичені слухання, за конструктивні пропозиції, за критику, бо, я вважаю, що будь-який виступ, який, і будь-які аргументи, які наводилися його підставовими причинами є співпереживання за ефективну організацію підготовки і за якісне проведення. Я в той же час хотів наголосити, що я не розділяв і не розділяю позиції фаталізму і позиції самобичування України як перед пресою, так і самим перед собою, можна, звичайно, закотити рукави і почати плакати, що в нас криза. А перед нами ситуація вимагає працювати.

Уряд високо цінує ці пропозиції, я переконаний, Миколо Володимировичу, що в найближчий час всі вони будуть зведені в рекомендації, що буде дуже допоміжним для уряду в плануванні і реалізації завдання наступного етапу.

Я хотів би з вашого дозволу підняти декілька питань, які так чи інакше звучали майже з уст кожного виступаючого, які є насправді визначальними для нас, для нашого успіху.

Перш за все спасибі головам міської влади кожного з міста за ваші партнерські відносини. Ми знаємо, що на вас основне навантаження – це не простий час. Разом з тим я, ми абсолютно розділяємо підхід міст приймаючих щодо створення певних умов для фінансової самодостатності приймаючого міста при реалізації програми підготовки. Хочу лише нагадати, що не треба забувати те, що уже зроблено і те, що планується. Тільки в 2008 році аеропорти приймаючих міст – це аеропорти, які залишаються вашим громадянам перш за все, отримали 1 мільярд гривень з Державного бюджету.

Хочу нагадати про те. що в Державному бюджеті 2009 року передбачено повне перерахування в місцеві бюджети 100 відсотків податку з власників транспортних засобів та 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Доречно буде нагадати про те, що уряд буде виконувати свої зобов’язання по 50 відсотковому фінансуванню комунальних доріг і в цьому бюджеті цьогорічного року виділено 500 мільйонів гривень для облаштування і будівництва об’їзних доріг в приймаючих містах. Просто не настав ще час їх розподіляти. Прийде час ви отримаєте відповідні рішення уряду.

Разом з тим і ми це говорили на недавній нашій зустрічі і це зав’язане питання щодо пропозицій частих чи нечастих змін державної цільової програми, а також інших програмних документів нашої підготовки до Євро. Ми не так давно ще міняли державну цільову програму у серпні місяці. І , я думаю, що найкращими, найефективнішим часом для прийняття закону, як державної програми буде травень місяць, коли ми будемо знати точно чотири міста.

Але я хочу нагадати, що за пропозиціями міст формувалися видатки місцевих бюджетів у 2008 році. І це було в серпні місяці. Міста виконали свою частину зобов’язань у такому процентному відношенні: Київ – 118 відсотків, Львів, Харків – 77, 72 відсотки. Всі інші три міста – на рівні 32-33 відсотків.

Дальше. Я змушений відповісти на певні роздуми, тільки не розумів і не розумію до цього часу, у якій функції людина ця висловлювала ці роздуми щодо проблем у підготовці. Я хотів би ще раз нагадати сьогодні, за рік після того, як в квітні місяці минулого року уряд прийняв рішення, принципове рішення про те, що, ще тоді про кризу ніхто не думав і ніхто не говорив, що обсяг інвестицій у смуги аеропортів є такий, що ніякий інвестор в Україну ніколи не прийде і через 10 років. І рік по тому, зрозуміло, що це було рішення упереджуюче ще до кризи. Я вже закінчую. Я дуже дякую Віктору Вікторовичу Кудрявцеву за принципову позицію. Тому що я змушений зачитати сьогодні, вже преси нема, останнє, останнє експертне заключення Комісії УЄФА з приводу НСК „Олімпійський”. На думку Експертної комісії УЄФА, присутність будь-яких інших власників на даній ділянці, це НСК „Олімпійський”, окрім власника стадіону, а саме: в межах периметру стадіону та на тих зонах, які будуть використовуватися для…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ВАСЮНИК І.В. …а у подальшому також і в разі прийняття міжнародних спортивних подій неминуче призведе до серйозних ускладнень з проведенням тут масових заходів. Існування таких ризиків є неприпустимим, враховуючи центральну роль київського стадіону для Євро-2012. У цьому контексті одним із пріоритетних завдань є забезпечення повного контролю менеджменту стадіону над багатоповерховою будівлею, яка прилягає до чаші Олімпійського стадіону і її вписує ГНП у проектне рішення.

Не у плані дискусії з Віктором Петровичем Коржем, професіоналізм якого я глибоко поважаю, а у плані просто відповіді на його певні зауваження, я хотів би сказати наступне. Шановні колеги, починаючи з 2003 року, територія унікального спортивного комплексу НСК „Олімпійський” навколо територія у буквальному розумінні відчужувалася і розкрадалася. І ми знаходилися якийсь час на межі бути чи не бути фінальному матчу чемпіонату Європи. Це не жарти, це факти. І я думаю, що тільки завдяки такій послідовній позиції Генпрокуратури ми можемо вийти з цієї ситуації.

І знову ж таки, шановний Вікторе Петровичу, я абсолютно підтримую вашу пропозицію щодо співпраці, але я не розумію такого підходу до співпраці, як спілкування тільки через пресу, і тільки особливо напередодні, за день або за два до засідання Наглядової ради.

Я уважно вивчаю всі вислови шановного міністра., навіть з причини тої, що на них, як правило, треба відразу відповідати на другий день на засіданні Наглядової ради. Я хочу просто зачитати деякі з них, бо можна у всьому звинуватити уряд, тільки не варто і не потрібно, бо немає підстав звинувачувати у тому, що ми щось або прикрашуємо, або когось намагаємося обманювати. Так от, останній вислів перед засіданням в кінці грудня.

За словами пана Коржа, на поточний момент оцінка ситуації УЄФА більш-менш позитивна. Чиновники накінець побачили рух, їм показали розрушений перед реконструкцією СК „Олімпійський”, заложений перший камінь стадіону „Львів”, хоч Корж думає, що це фікція. Не фікція, Віктор Петрович, будівництво львівського стадіону. Він будується на повну потужність і через декілька днів, там є зараз 300 осіб, а через декілька днів його буде будувати тисячу осіб. І він буде збудований як і всі інші об`єкти.

Ще раз прошу можливо вибачити за емоційність, але я думаю, що тільки наша єдність, наша розважливість і наша реалістичність в тому, що ми все-таки продовжуємо виконувати програму підготовки до Євро в умовах найскладнішого року для незалежної української держави потребує спокою, твердого розрахунку і, ще раз наголошую: єдності, яку я побачив і якій я завдячую головуючому на сьогоднішніх парламентських слуханнях. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Васильович.

Шановні колеги, я кілька слів на завершення скажу про те, що я теж задоволений конструктивним характером дискусії. Я підтримую ідею, щоб ми тут, на парламентському засіданні виділили спеціальний час для теми Євро. Єдине, просив би урядовців, зокрема представників низки міністерств, які тут виступали, активніше діяти, оскільки на сьогоднішній день ситуація виглядає таким чином. Значить, ми маємо законопроект про внесення змін з питань оподаткування в період проведення фінальної частини Євро, підготовлений Міністерством фінансів, ухвалено в першому читанні, підготував комітет до другого читання. Маємо законопроект щодо інвестиційної діяльності, ухвалений в першому читанні і підготовлений в другому читанні (це Міністерство економіки подавало). Маємо третій законопроект, непростий законопроект, бо дебатувався вже в комітеті: про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб. Мінприроди його готувало, але, я думаю, будемо переконувати, щоб він був прийнятий і працювали. І є лише четвертий законопроект: про загальні засади розвитку державного приватного партнерства в Україні. Теж він поки що в комітеті, Міністерство економіки його підготувало.

Отже, маємо офіційно від уряду, що його підготувало три міністерства, чотири законопроекти. Є Бюджетний кодекс, про який я сказав, і я беру на себе відповідальність, щоб ми ближчим часом його на друге читання винесли, оскільки це надзвичайно важливо, але тут згадувалася низка серйозних законопроектів. Той наш базовий законопроект про „Євро”, що ми прийняли ще в попередньому скликанні Верховної Ради, очевидно, нову редакцію, ці зміни, треба його готувати і подавати невідкладно.

Згадували ще низку інших законопроектів, які ми в парламенті і чекаємо і тоді, я думаю, не буде застережень, щоб ми от, як і домовилися по системі місцевого самоврядування, ми щонайменше півпленарного там тижня виділили під цю тему.

Друга позиція, про яку сьогодні говорили, я думаю, що це не є якась критична позиція, вона є конструктивна, щоб ми, дійсно, подумали і оптимізували те, що подавали міністерства до державної програми. Я не критикую міністерства, було інше життя, кожне міністерство хотіло зробити як краще, але ситуація є така, яка є.

Ну, от дивіться, значить, я дивлюся статтю по засобах масової інформації – біля мільярду гривень. Я зараз нікого не критикую, но можу я навести вам приклади, ми, скільки я тут, в парламенті, скільки ми під кожний захід закупаємо все найновіше для Держтелерадіокомпанії. Де воно дівається - ніхто не знає. От тільки кожний рік захід і ми все найновіше купуємо, потім зникає все це найновіше. Ну, хіба мільярд гривень ми можемо дозволити собі із державного бюджету сьогодні викинути на апаратуру там і таке інше? Очевидно, треба пошукати і Комітету з питань свободи слова подивитися, може десь воно заховалося там в запасниках ця техніка.

Скажімо, є стаття, значить, цікава, пов’язана з тим, що ми там 37 мільйонів виділяємо на створення атмосфери футбольного свята. Та воно і так буде свято, без бюджетних коштів. І люди будуть святкові, і бізнес підтримає.

І я міг би йти по багатьох статтях, де ми могли б трошки оптимізувати всю цю справу. І таким чином, краще б ми інфраструктуру уклали, містам допомогли і впевненіше себе почували.

Насамкінець, друзі. Ви мали цей документ. Я попросив комітет його сьогодні роздати не тому, що він готовий, а тому, що все-таки начерк наших рекомендацій. Ясно, що його треба серйозно доповнювати, і тут я звертаюся і до голови комітету, щоб ми на засіданні комітетів залучили і тих людей, які сьогодні, на жаль, не встигли виступити і мають пропозицію, і тих фахівців, що готові посилити наші рекомендації до парламентських слухань. Як тільки комітет подасть це все, я переконаний, що Верховна Рада ухвалить рішення, і ми матимемо рекомендації, по яких будемо рухатися далі.

І на завершення, друзі, я вже починав з цього і хочу сказати, що залишається не багато – 1185 днів до великого футбольного свята. Я так прогнозую, що, напевно, буде новий Президент у цей період, можливо, уряд зміниться, можливо, Верховна Рада зміниться, але ті люди, які сьогодні докладають всіх зусиль для того, щоб у 2012 році Україна була представлена на найвищому рівні, я думаю, що згадається їхній внесок і країною, і Європою, і світом, який буде із зацікавленістю дивитися за цим європейським дійством.

Тому я переконаний, що нам трошки менше пафосу треба і більше реалізму, і за 1185 днів ми будемо всі разом свідками великого європейського дійства.

Дякую вам за роботу. Парламентські слухання оголошую закритими.