День Уряду у Верховній Раді України 14 листопада 2006 року

14 листопада 2006, 17:00

У ВІВТОРОК, 14 ЛИСТОПАДА, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУВСЯ ДЕНЬ УРЯДУ УКРАЇНИ З ПОРЯДКОМ ДЕННИМ: "1. ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЩОДО РОЗВИТКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ.

2. РОЗВИТОК ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІКИ ШЛЯХ ДО НАБУТТЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ."

У Дні Уряду взяли участь члени Кабінету Міністрів, представники міністерств, державних установ, Національного олімпійського комітету України, федерацій видів спорту, обласних управлінь у справах сім'ї, молоді та спорту, управлінь з питань фізичної культури і спорту.

На початку засідання із заявами, пропозиціями, повідомленнями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

З першого питання доповідав міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко. На початку виступу він сказав, що можливо за 24 години буде рішення в цьому залі про його відставку. Але поза тим, він впевнений, що дії влади мають бути системними, послідовними і безперервними незалежно від того, хто в цей конкретний момент є міністром.

За словами доповідача, аналіз проблем у цій сфері дозволить не тільки оцінити зроблене, але й визначити напрями подальших спільних дій органів державної влади та місцевого самоврядування задля створення сприятливих умов для реалізації права кожного громадянина на заняття фізичною культурою і спортом.

Найважливішим досягненням за останні роки Ю.Павленко вважає те, що вдалося перевернути піраміду державної політики щодо фізичної культури і спорту, коли декілька років тому назад майже щодня доводилося чути про закриття спортивного об'єкту. Сьогодні майже щодня в тому чи іншому населеному пункті України відкривається новий спортивний об'єкт.

Говорячи про певні позитивні тенденції, доповідач відзначив, що вперше в усіх регіонах України на виконання рішення Національної ради і Кабінету Міністрів були проведені колегії обласних державних адміністрацій, на яких були затверджені регіональні програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2011 року, а також регіональні програми реконструкції, ремонту та будівництва спортивних споруд. Зараз міністерство наполягає на затвердженні відповідних програм по кожному місту та району.

Закладаються основи ефективної системи масових спортивних змагань: "Спорт для всіх здоров'я кожного", "Повір у себе", "Козацький гарт", "Шкіряний м'яч", спартакіади школярів, працівників різних галузей, ветеранів, сільські ігри. У цих змаганнях протягом лише 2006 року взяли участь понад 10 мільйонів українських громадян.

Міністр детально ознайомив про розвиток вітчизняного олімпійського спорту, пріоритетних видів спорту, стрімкий розвиток спорту інвалідів та неолімпійськіх видів спорту. За його словами, формується клубна система організації спорту, розвивається мережа дитячих, юнацьких спортивних шкіл, центрів олімпійської підготовки, центрів фізичного здоров'я "Спорт для всіх", центрів фізичної культури "Інва-спорт". Зростає кількість і роль громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, поміж яких особливе місце займає Національний олімпійський комітет, Національний комітет спорту інвалідів, спортивний комітет, фізкультурно-спортивні товариства "Динамо", "Колос", "Спартак-Україна".

Запроваджено ліцензування фізкультурно-оздоровчої діяльності спортивної галузі. Формуються нормативні та організаційні засади на забезпечення боротьби проти застосування допінгу у спорті.

Ю.Павленко наголосив: "проведення всіх цих заходів центральних і місцевих органів влади дозволяють засвідчити: у державі, нарешті, виробився цілісний комплексний підхід до розвитку фізичної культури і спорту".

Проблемою державної політики у сфері фізичної культури і спорту, а також проблемою державної політики у сфері національної безпеки, проблемою гуманітарної безпеки доповідач назвав те, що 38 відсотків українських чоловіків не доживають сьогодні в Україні до пенсійного віку, тому, що нехтують своїм здоров'ям.

Міністр чесно і відверто визнав, що нерозв'язаних проблем у сфері фізичної культури і спорту залишається ще багато. Найгострішою є низький рівень залучення населення до системних фізкультурно-оздоровчих змагань, занять, які в Україні складає трошки більше 13 відсотків. А недостатність оздоровчої, рухової активності населення стримує формування здорового способу життя українців, від якого на 60 відсотків залежить стан здоров'я людини.

Відзначивши результативність виступів вітчизняних спортсменів на міжнародних змаганнях, яка характеризується певною стабільністю, Ю.Павленко висловив занепокоєння ефективністю підготовки резерву для національних збірних команд, головним стримуючим фактором якої є недостатність ресурсного забезпечення роботи дитячих юнацьких спортивних шкіл.

Доповідач повідомив, що для оцінки результативності роботи запроваджено спеціальний рейтинг регіонів щодо створення умов для розвитку фізичної культури і спорту. В 2005 році серед лідерів були Сумська, Миколаївська, Донецька, Запорізька області. Найгірший стан в цій сфері залишається в Автономній Республіці Крим та Житомирській області. З метою покращення матеріально-технічного забезпечення сфери вже другий рік реалізовується спільний проект держави і місцевих органів влади - облаштування сучасних спортивних майданчиків. В минулому році було збудовано 175 нових спортивних майданчиків для ігрових видів спорту. В цьому році планується створити більше 200 для ігрових і близько 400 загальнофізичної підготовки.

Ю.Павленко переконаний, що консолідація зусиль центру та регіонів повинна використовуватись і для будівництва інших спортивних споруд. Він зауважив, що доцільним було б, щоб органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про виділення земельної ділянки під житлове будівництво, зобов'язували забудовників створювати доступні об'єкти масового спорту.

Окремо доповідач торкнувся питання загального стану фінансування сфери фізичної культури і спорту. Він навів деякі цифри: за останні 5 років видатки з бюджетів всіх рівнів зросли в 3,5 рази або на 630 мільйонів гривень. Однак, зараз фінансування цієї сфери є недостатнім. На одного жителя України з усіх джерел виділено в минулому році 26 гривень 45 копійок, що вдвічі менше ніж в Російській Федерації, або в 15 разів менше ніж відповідних коштів виділяється сьогодні в європейських країнах.

Ю.Павленко повідомив, що законопроектом про Державний бюджет на 2007 рік видатки із загального бюджету на програми фізичної культури і спорту передбачені в обсязі 315 мільйонів гривень.

Завершуючи виступ міністр наголосив на тому, що він усвідомлює, що потрібно залучати інвестиції та спонсорські кошти. Але у держави відсутня сьогодні система преференцій для позабюджетного фінансування сфери, а також надходження від лото і виробників алкогольної та тютюнової продукції. Вони сьогодні не спрямовують частини своїх прибутків на фінансування програм з розвитку масового спорту як важливого компенсатора негативних наслідків за здоров'я від зазначеної продукції. До цього часу заблоковано Закон України "Про підтримку олімпійського та параолімпійського спорту, спорту вищих досягнень", який передбачає, що платники податку до 20 відсотків з суми податку на прибуток можуть перераховувати на спеціальні рахунки "Україна олімпійська" і "Україна параолімпійська". Шляхи розв'язання багатьох проблем передбачені відповідною Державною програмою розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки.

"Кожен з нас повинен пам'ятати, що без розвинутої системи сфери фізичної культури і спорту неможливо говорити про здорову націю", - наголосив Ю.Павленко.

Міністр у справах сім'ї, молоді та спорту дав вичерпні відповіді на запитання народних депутатів.

Співдоповідав Голова Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Микола Томенко. Висловивши впевненість у тому, що уряд ближчим часом затвердить Державну програму розвитку фізичної культури і спорту, якої в Україні не було 15 років, співдоповідач звернув увагу на ті важливі проблеми, які необхідно найближчим часом розв'язувати. Перша проблема - ідеологія фізичної культури і спорту. М.Томенко переконаний, що не лише формування України як великої спортивної держави є ключовим завданням. Найважливішим завданням сьогодні, за його словами, є формування здорової країни. За статистикою сьогодні 80% українських дітей мають фізичні відхилення в розвитку або проблеми зі здоров'ям. Тому пріоритетом має стати здоров'я, здоровий спосіб життя, фізична культура і спорт.

"Сьогодні треба не медалі рахувати, а оцінювати розвиток фізичної культури і спорту по стану здоров'я дітей, молодих людей, старших людей. Це - реальна оцінка того, що робиться в цій сфері", - наголосив М.Томенко.

Голова парламентського Комітету вважає, що розвиток фізичної культури і спорту має стати національною ідеєю.

Другою надзвичайно важливою проблемою М.Томенко вважає систему управління. "Якщо сьогодні говорити про керованість в галузі фізичної культури і спорту, то треба малювати спортивну карту не лише об'єктів, які у власності міністерства, за які вони відповідають, а всю систему координат", - зазначив він.

"Мусить бути єдина централізована система управління. Тут є аргументи і на користь окремого державного комітету з питань спорту, є аргументи на користь міністерства. Треба зробити таким чином, щоб хто не займався, ступінь повноважень був такий, щоб будь-який спортивний об'єкт на території України підпадав під вплив і контроль. Тоді це буде ефективне управління", - наголосив М.Томенко.

Голова Комітету назвав ще одну проблему у цій сфері кадрову. Він навів деякі статичні дані, які красномовно характеризують стан справ. Фізична культура, спорт в селі трималися на інструкторі з питань фізичної культури і спорту, який фінансувався. За даними, які навів М.Томенко, у Донецькій області 384 сільські, селищні ради, які оплачують 9 інструкторів. У Львівській області 666 сільських селищних рад, 4 інструктори оплачується. У Чернігівській 550 сільських селищних рад, а оплачується лише один інструктор. "Ви хочете, щоб у нас в селі були фізична культура і спорт, якщо у нас один чоловік на область займається в сільській місцевості фізичною культурою і спортом?!". запитав він.

М.Томенко повідомив, що він надіслав звернення до голів обласних рад і голів обласних адміністрацій запровадити в кожній сільській раді посаду інструктора по фізичній культурі і спорту.

Ще одна проблема пов'язана із спортивною інфраструктурою. "Ми єдина держава в світі, яка за кошти влади чи держави не збудувала жодного сучасного об'єкту для спорту" зазначив М.Томенко.

Голова Комітету вважає, що "тут повинен бути чіткий і зрозумілий державний підхід. Міська влада повинна розуміти, що коли вона вступає у контакт з бізнесменом чи з інвестором, вона повинна розуміти, що не можна з нього вимагати плату за землю, як із того, хто будує торговий офісний центр, тому що сюди треба вкласти гроші і будувати".

М.Томенко далі торкнувся проблеми фінансування. Він переконаний, що державним фінансуванням питання фізичної культури і спорту не вдасться вирішити.

М.Томенко переконаний: "суспільство сьогодні готове опікуватися фізкультурою і спортом. Бізнес готовий це робити. Треба владі об'єднатися з суспільством і бізнесом і будувати здорову країну. Це вихід із ситуації".

Народні депутати, які взяли участь в обговорення питання, зазначали, що сучасний спорт переживає глибоку кризу. Але в кризовому стані перебуває і все наше суспільство. Тому криза спорту це не є його руйнування, а лише наша невідповідність уявлень про сутність і роль спорту новим соціальним структурам, новому спектру суспільних і індивідуальних потреб кожного громадянина нашого суспільства. Промовці наголошували, що сьогодні найбільшою проблемою є відсутність в спорті самої інфраструктури спорту.

Народні депутати закликали повернутися обличчям до масового спорту, створювати майданчики, створювати інфраструктуру.

Вносилися пропозиції підтримати при розгляді бюджету у другому читанні збільшення фінансування спорту і фізкультури, доручити уряду розробити національну програму розвитку фізичної культури і спорту і, зокрема, спорту вищих досягнень, і забезпечити належний і регулярний контроль за комплексним виконанням намічених заходів.

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, підсумовуючи обговорення, підтримав внесені пропозиції щодо розробки законопроекту про державні лотереї, кошти від якої пішли б на підтримку спорту і фізичної культури.

О.Мороз закликав колег самим демонструвати повагу до закону, в тому числі щодо охорони здоров'я. Він нагадав про прийнятий закон, який не дозволяє палити в громадських місцях. Головуючий закликав депутатів не палити в громадських місцях, припинити порушувати цей закон.

О.Мороз звернувся до міністра у справах сім'ї, молоді та спорту відкликати свою заяву про відставку.

Рішення з обговореного питання Верховна Рада ухвалить на одному з наступних пленарних засідань.

З другого питання доповідав міністр вугільної промисловості Сергій Тулуб. Він ознайомив депутатів з сьогоднішнім станом галузі, зупинившись на тих кроках, які були здійсненні урядом останнім часом. С.Тулуб привернув увагу до деяких проблем, з якими уряд зіткнувся у серпні. Доповідач назвав деякі цифри, які за його словами свідчать, що перелічені ним недоліки призвели до зменшення на 2,3 мільйони тонн видобутку вугілля порівняно з минулим роком і зростанню збитків. Тільки в серпні збитки підприємств в перерахунку на 1 тонну були втричі більші, ніж у січні, а спочатку року вони склали майже 2 мільярди гривень. Проведеними перевірками виявлено чисельні порушення фінансової дисципліни та нецільового використання бюджетних коштів. Мали місце непоодинокі факти продажу вугілля на збиток шахті за зниженими цінами.

С.Тулуб зазначив, що виправити ситуацію в галузі вдалося тільки після втручання уряду. Він повідомив, що на виконання доручення Прем'єр-міністра була ліквідована заборгованість по заробітній платі шахтарів працюючих шахт, усі доступні кошти були спрямовані на підготовку нової лінії очисних вибоїв, тобто нових робочих місць, визначені реальні щомісячні обсяги видобутку вугілля по кожній шахті, відпрацьована система роботи з теплоенергетиками і коксохіміками, узгоджені та затверджені плани графіків відвантаження вугільної продукції та розрахунків за неї. За підтримки уряду за останні три місяці було збільшено виділення бюджетних коштів на будівництво та технічне переоснащення шахт.

Прискореними темпами, за словами міністра, повністю ліквідована заборгованість енергетиків та коксохіміків за відвантажене вугілля, надолужуються допущені з початку року відставання з підготовки до зими об'єктів виробничого призначення та соціальної інфраструктури галузі.

С.Тулуб повідомив, що одночасно з поточною роботою міністерством напрацьована концепція розвитку вугільної галузі на найближчі п'ять років до 2011 року, яка винесена на публічне обговорення, розглядається у трудових колективах. Мета концепції полягає у забезпеченні потреб економіки, конкурентноспроможної вітчизняної вугільної продукції. Обсяг видобутку вугілля у 2011 році планується довести до 100 мільйонів тонн. А в поточному році вийти на рівень 2004 року 80 млн. тонн. Необхідною умовою для цього є відновлення промислового потенціалу галузі, що неможливо без прискореного введення нових виробничих потужностей. Для реалізації цієї стратегії необхідно залучення в галузь капітальних вкладень екстраординарними темпами, вважає міністр.

Доповідач також повідомив, що міністерством напрацьовані основні напрями реформування галузі, які викладено в проектах законів про розвиток та особливості приватизації вугільних підприємств та про підвищення престижності шахтарської праці. Розроблені також проекти галузевих та урядових документів, які стосуються створення Державної інспекції по контролю якості вугілля та Державного підприємства "Вугільна лізингова компанія". Ці та інші нормативні документи передбачають врегулювати взаємовідносини держави та приватного бізнесу, а також адаптувати законодавство України до вимог Європейського Союзу.

Для надання системі державної підтримки стимулюючого характеру уряд переглядає та вносить зміни до механізму її розподілу в залежності від обсягу відвантаженої вугільної продукції. Відпрацьовується реалізація проектів єдиного технологічного циклу: вугілля-кокс-метал, вугілля-теплова електростанція-електроенергія. Впроваджуються проекти промислового видобутку метану, система комплексної безпеки праці на базі сучасних технологій.

С.Тулуб, завершуючи виступ, наголосив на необхідності знайти компроміс між сьогоднішніми вкладеннями у вугільну галузь, новими підходами щодо її розвитку із завтрашніми вигодами для всієї України. Збереження існуючої ситуації без вжиття неординарних заходів в найближчий час, зауважив доповідач, призведе до незворотних деструктивних змін, наслідком яких може стати зниження обсягів вуглевидобутку на 30-40 мільйонів тонн і втрата енергетичної незалежності держави. Тоді вугілля, слідом за нафтою і газом, стане продукцією критичного імпорту.

З другого питання також доповідав міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Він зупинився на стратегічних завданнях паливно-енергетичного комплексу на найближчу перспективу. До них він відніс: забезпечення якісного і надійного енергопостачання, збільшення обсягів використання вугілля на виробництво електроенергії на ТЕЦ до 33 мільярдів кубічних метрів, реконструкцію та модернізацію гідроагрегатів ГЕС Дніпровського каскаду.

Ю.Бойко зазначив: "Реалізація енергетичної стратегії повинна забезпечити перетворення України у впливового і активного учасника міжнародних відносин у сфері енергетики і зміцнити енергетичну безпеку нашої держави. Електроенергетика є базовою галуззю економіки України, енергетичний потенціал держави дозволяє не тільки цілком забезпечити електроенергією потреби вітчизняних споживачів, але й здійснювати експортні постачання в значних обсягах".

Ю.Бойко наголосив на необхідності прийняття стимулюючих законодавчих актів, що дозволить заощаджувати, а також активізувати роботу щодо утворення незалежних інспекторських мереж за контролем якості енергоресурсів, зокрема, вугілля, дозволить суттєво підвищити якість енергозбереження в державі, а збереження в подальшому позитивної динаміки по розрахунку за електроенергію та енергоносії сприятиме фінансовому оздоровленню підприємств ПЕК, оновленню і модернізації їх основних фондів, що дозволить суттєво зміцнити енергетичну безпеку України.

Співдоповідав Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко. Він зазначив, що розглядає День Уряду, як принципову розмову про основні шляхи зменшення імпортованої, зокрема, газової залежності нашої держави.

М.Мартиненко вважає, що "лише максимальна опора на власні енергоносії, у тому числі і на вугілля власного видобутку, може бути гарантією збереження темпів економічного зростання та зменшення обсягів критичного імпорту енергоносіїв, якими надовго для України будуть залишатися нафта та газ".

Голова Комітету підкреслив, що зростання світових цін на природний газ відбувається на фоні відносно стабільних цін на вугілля, що підвищує конкурентоспроможність теплових електростанцій, які працюють на вугіллі, та стимулює розвиток нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії.

Тому перевага у структурі палива для виробництва енергії в Україні має надаватися власному вугіллю, що забезпечить певну стабільність паливної складової та підвищить рівень енергетичної безпеки країни.

М.Мартиненко констатував, що численні слухання стосовно вугільної галузі не забезпечили позитивної динаміки розв'язання проблем галузі. Він висловив надію, що сьогодні нарешті вдасться безпомилково визначити пріоритети подальшого розвитку вугільної промисловості.

Співдоповідач висловив здивування, що для багатьох урядів України та керівників галуззю головним показником її роботи вважається рівень видобутку вугілля. За його словами, цей показник за дев'ять місяців поточного року зріс аж на один відсоток порівняно з відповідним періодом минулого року. "Так галузь вийшла вже з кризи чи ні? Важко сказати, але, мабуть, ще ні" зазначив М.Мартиненко.

Для того, щоб вугільна галузь зазнала позитивних змін, вважає Голова парламентського Комітету, потрібно підвищити продуктивність виробничих потужностей, підвищити ефективність управління галуззю, визначити обсяг державної підтримки вугільної галузі. Для підвищення ефективності державної підтримки необхідно реформувати саме систему її надання.

М.Мартиненко також вважає, що альтернативою діючому механізму ціноутворення на вугільну продукцію має стати ринковий механізм, зорієнтований на рівень світових цін, на відповідні марки вугілля, а також на альтернативні види палива.

Для поліпшення ситуації у вугільній галузі, вважає М.Мартиненко, конче необхідно здійснити демонополізацію постачання гірношахтного обладнання. Тільки запровадження базових ринкових умов у галузі дозволить успішно провести приватизацію вугільних підприємств.

"Надання пріоритету вугіллю неможливо без підвищення рівня охорони та безпеки праці в галузі, розв'язання соціальних та екологічних проблем", - наголосив доповідач.

Верховна Рада за підсумками обговорення питання прийняла за основу проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України "Розвиток вугільної галузі України та запровадження енергозберігаючої моделі економіки шлях до набуття енергетичної незалежності", взявши її до відома. Проект був підтриманий 282 голосами.

Народні депутати рекомендують уряду, враховуючи нові реалії та підходи в реалізації соціально-економічної політики країни, у рамках реалізації енергетичної стратегії України на період до 2030 року розробити та затвердити Концепцію розвитку вугільної промисловості України. На її основі розробити поетапні державні програми розвитку вугільної галузі з установленням джерел їх фінансування на:

- поточну програму на 5-річний період (2007-2011 рр.);

- перспективну програму на період до 2030 року.

Кабінету Міністрів рекомендовано забезпечити впровадження:

- механізмів розрахунків за поставлену вугільну продукцію відповідно до її калорійності, енерготехнологічної цінності та екологічної прийнятності;

- системи незалежного контролю якості вугілля, що постачається на теплоелектростанції, в тому числі посилення статусу незалежних експертних компаній з визначення якості вугільної продукції;

Постановою також рекомендується розробити та затвердити цільові галузеві програми, державні програми "Допомога сім'ям загиблих шахтарів" та "Здоров'я шахтаря"; внести пропозиції щодо встановлення мораторію на закриття шахт, які мають значні підготовлені запаси вугілля; відпрацювати систему ефективного та швидкого фізичного закриття непрацюючих шахт і зняття їх з реєстру; розробити проект комплексного розвитку видобутку та використання бурого вугілля для потреб теплоенергетики; вирішити питання ефективного використання вугільних ресурсів; опрацювати питання щодо звільнення їх від рентних платежів за користування надрами на ту частку, яка буде спрямована на оновлення виробництва та збільшення видобутку вугілля, передбачивши диференційований підхід відповідно до гірничо-геологічних умов видобутку тощо.

Верховна Рада рекомендує профільному Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки разом з Кабінетом Міністрів України прискорити опрацювання та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів, спрямованих на стимулювання енергозбереження, застосування енергозберігаючих технологій та використання поновлюваних джерел енергії.

На цьому День Уряду, присвячений обговоренню у Верховній Раді питань "Про діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування щодо розвитку фізичної культури і спорту" і "Розвиток вугільної галузі України та запровадження енергозберігаючої моделі економіки шлях до набуття енергетичної незалежності" завершився.