04 січня 2006, 10:10

Історія зведення сесійного будинку Верховної Ради України

Сесійний будинок Верховної Ради України
(вул. М.Грушевського, 5)

переглянути >>

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На початку 1934 р. після перенесення столиці УРСР з м. Харкова до м. Києва було розроблено і затверджено генеральний план будівництва та реконструкції міста над Дніпром.

В.Заболотний автор проекту сесійного будинку Верховної РадиУкраїни

У лютому 1936 р. було оголошено конкурс на кращий проект приміщення Верховної Ради УРСР, до якого були залучені провідні фахівці, відомі в Україні архітектори: В.Риков, В.Заболотний, С.Григор'єв і Є.Штейнберг. Журі зупинило свій вибір на проекті, запропонованому Володимиром Гнатовичем Заболотним.

Будинок українського парламенту споруджувався протягом 1936-1939 рр. і на початку літа 1939 р. був прийнятий державною комісією з оцінкою "відмінно".

Автор проекту В.Заболотний у 1940 р. був удостоєний Державної премії та призначений головним архітектором м. Києва. Архітектура будинку втілює притаманні тому часу класичні прийоми і форми. Світлий колір і співзвучність природному ландшафту роблять його справді київською спорудою. Будинок Верховної Ради є зразком "української архітектурної класики".

З 25 липня 1939 р. у будинку Верховної Ради України по вулиці М.Грушевського, 5, відбуваються засідання українського парламенту. Будинок спроектовано у строгій прямокутно-симетричній формі, невисоким - лише три поверхи. Його увінчує купол з металу і скла, через який освітлюється зала для сесійних засідань. Пласка покрівля сучасної споруди додає їй композиційної гармонії.

Під час Великої Вітчизняної війни будинку було завдано значних пошкоджень. У процесі реконструкції у 1945-1947 рр. за проектом В.Заболотного до головної споруди було добудовано триповерхову північно-західну частину для службових приміщень, що має в плані напівкільцеву замкнуту форму з внутрішнім подвір'ям.

Під час реставраційних робіт 1985 р., які здійснювалися під керівництвом Н.Чмутової, перед ризалітами центрального входу встановлено чотири скульптурні групи (скульптор В.Зноба), що передбачалося проектом В.Заболотного. Ці скульптури репрезентують різні верстви населення України: робітників, селян, науковців, інтелігенцію.

Зовні споруда вирішена в світлих тонах завдяки застосуванню світлого теразитового тиньку та світло-сірого турчинського граніту. З цими тонами контрастує темний тон цоколя, що виконаний з полірованого лабрадориту і має значний виступ відносно площини стін. Всі приміщення триповерхової споруди вирішені в єдиному компактному обсязі. Фасади симетричні і мають єдиний ордер, що одержав більш об'ємну трактовку в колонаді головного фасаду (четвертеві колони), а також на основних площинах бокових фасадів (тричетвертеві колони).