Ірина Геращенко: У законопроекті про протимінну діяльність в Україні потрібно врахувати найкращий досвід Республіки Хорватія
08 грудня 2017, 10:52
«Сьогодні робоча група з напрацювання законопроекту про протимінну діяльність в Україні має перейняти найкращий досвід Республіки Хорватії у сфері протимінної діяльності та гуманітарного розмінування», - наголосила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко під час засідання неформальної депутатської групи «Мінська платформа» з вироблення стратегії мирного врегулювання ситуації на Сході України.
Чергове засідання «Мінської платформи» відбулось за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Хорватії в Україні Томіслава Відошовича представників Хорватського центру з протимінної діяльності (далі - CROMAC) та Заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгія Туки.
Під час вступного слова Ірина Геращенко зауважила, що сьогодні питання протимінної діяльності та гуманітарного розмінування для України є надзвичайно важливим. Вона наголосила, що це питання систематично порушується на засіданнях гуманітарної підгрупи ТКГ у Мінську. Перший віце-спікер зазначила, що сьогодні території Донецької та Луганської областей практично усіяні вибухонебезпечними предметами, які несуть загрозу місцевим жителям, зокрема дітям, які проживають поблизу лінії зіткнення.
«Звільнені території Донбасу практично усіяні мінами та вибухонебезпечними предметами. Сьогодні відповідними службами проводяться роботи з розмінування, аби забезпечити безпечні умови для громадян України», - зауважила І. Геращенко.
Проте, політик зауважила, що поточна напружена безпекова ситуація на Донбасі потребує запровадження нового механізму в Україні у сфері протимінної діяльності та гуманітарного розмінування. Вона повідомила, що сьогодні при Комітеті з питань національної безпеки і оборони під головуванням народного депутата України Андрія Тетерука відбувається напрацювання нового законопроекту у цій сфері. У цьому зв’язку політик висловила сподівання, що досвід Республіки Хорватії буде надзвичайно корисним на даному етапі для України.
У ході зустрічі Перший віце-спікер подякувала Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Хорватії в Україні Томіславу Відошовичу за підтримку України, вона нагадала нещодавній спільний візит до м. Авдіївки, під час якого депутати Європарламенту та представники дипломатичних відомств країн ЄС ознайомились із напруженою безпековою ситуацією на Донбасі.
Своєю чергою, Томіслав Відошович зауважив, що протимінна діяльність та гуманітарне розмінування залишається однією із головних сфер співпраці України та Хорватії.
«Хорватія почала розмінування у 1991 році. З того часу ми маємо значний досвід у цій сфері та готові поділитись ним з Україною, яка сьогодні потребує вирішення цього питання», - зауважив Т. Відошович.
Надзвичайний і Повноважний Посол Хорватії поінформував, що 8 грудня ц.р. делегація Республіки Хорватія у складі представників Хорватського центру з протимінної діяльності перебуватиме у Харкові задля обговорення співпраці з відповідними структурами у сфері розмінування.
Під час засідання «Мінської платформи» народні депутати України ознайомились із особливостями та системою протимінної діяльності у Республіці Хорватія і законодавчими нормами побудови системи протимінної діяльності в Хорватії, які були представлені представниками CROMAC Томіславом Баном, Анте Барклячичем та Санья Вакулою.
Заступник директора CROMAC, начальник сектора оперативного планування та програмування Томіслав Бан повідомив, що у 1996 р. у Хорватії 13 тис. км2 або 22% усієї країни були замінованими. Сьогодні ж, за його словами в Хорватії лишилось 413 км2 (0,73%) території які потребують розмінування.
Представники CROMAC поінформували про систему співпраці державних органів Хорватії у сфері розмінування. Так, Сабор Хорватії (Парламент) співпрацює з Міністерством оборони та Міністерством внутрішніх справ Хорватії. Далі відповідний урядовий офіс з розмінування Хорватії співпрацює з Хорватським центром з розмінування (CROMAC) який залучає приватні компанії для здійснення заходів з гуманітарного розмінування.
За словами Т. Бана, у 1998 році створено CROMAC - і лише у 2005 році було ухвалено перший Закон про гуманітарне розмінування. Пізніше, у 2015 році Хорватія ухвалила новий Закон у цій сфері.
Томіслав Бан зауважив, що станом на 2017 рік у Хорватії від вибуху мін постраждало 595 осіб, з яких 203 особи померло. Серед загиблих - 130 піротехніків, з яких 38 загинули.
У той же час, представники CROMAC зауважили, що Хорватія на законодавчому рівні запровадила особливості пенсійного забезпечення працюючих на розмінуванні. Так, за його словами, Хорватія гарантує право виходу на пенсію з особливими умовами уповноважених співробітників після
8 років, проведених на роботах з розмінування, та 25 років загального пенсійного стажу.
Заслухавши інформацію представників CROMAC, Ірина Геращенко запропонувала активізувати співпрацю представників Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України з CROMAC задля напрацювання ефективного документу у цій сфері.
У засіданні «Мінської платформи» також взяли участь народні депутати України: О. Бєлькова, О. Єднак, Д. Лубінець, О. Масоріна, С. Мельничук, А. Тетерук, Ю. Павленко, Б. Тарасюк, Р. Чубаров, Н. Шуфрич та О. Юринець та інші.