ЗВЕРНЕННЯ Верховної Ради України до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932 - 1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
07 грудня 2016, 11:50

 У Зверненні наголошується:

«Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію - Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Злочинний комуністичний тоталітарний режим шляхом насильницького вилучення продовольства, блокади сіл та цілих районів, заборони виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій щодо незгодних зумисне створив для українців такі життєві умови, що були розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму - злочин проти людяності відповідно до Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

Верховна Рада України Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» від 28 листопада 2006 року визнала Голодомор злочином геноциду проти Українського народу, а Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року засудила комуністичний тоталітарний режим як злочинний.

У 1932-1933 роках тоталітарний режим ховав свій злочин за стіною пропаганди і брехні. Режим впродовж усіх наступних десятиліть намагався не тільки приховати правду про Голодомор в Україні, але й назавжди знищити крихти пам’яті про нього. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, листах до партійних «вождів» або ж родичів за кордон, але навіть згадувати у приватних щоденниках. Будь-який необережний запис міг зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборів ҐУЛАҐу. Однак, попри всі небезпеки, у найважчі часи знаходилися люди, що, відчуваючи свою відповідальність перед наступними поколіннями, не могли мовчати.

Керівництво СРСР блокувало будь-яку інформацію про реальну ситуацію в Україні. Воно свідомо дезорієнтувало світову громадськість. Тим не менш, деякі іноземні журналісти, які побували в оточеній залізною завісою й охопленій голодом Україні, зуміли своїми публікаціями донести світові правду про злочин убивства мільйонів людей.

Ми їх сьогодні називаємо Людьми правди. Це журналісти, громадські діячі, митці, політики демократичного світу і звичайні українські селяни. Одні публікували статті в вільній пресі, інші - описували побачене й пережите у щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо.

Вони вірили - зафіксована ними правда важлива для протистояння злу, яке вбиває мільйони людей. Завдяки їх зусиллям вдалося зберегти інформацію про один із найстрашніших злочинів в історії людства – Голодомор. Через багато років ця інформація стала однією з причин краху комуністичного режиму, на руїнах якого постала незалежна Україна.

Сьогодні Україна знову стала жертвою агресії сталінських послідовників із Кремля. Україна протистоїть не лише агресії зі сходу, але й масштабній інформаційній навалі, опертій на брехню. Агресор знову вибудовує стіну пропаганди, щоб приховати свої злочини. І сьогодні, як і вісім десятків років тому Україна потребує слова правди, щоб світ знав.

«Щоб світ знав» - ці слова були актуальними для тих, хто говорив і писав 1933-го, і такими вони залишаються досі. Нам надзвичайно важливо, аби за межами України знали, що саме відбувається у нас.

Верховна Рада України, вшановуючи пам’ять убитих голодом, висловлює глибоку подяку усіх тим, хто проривав вибудовану комуністичним тоталітарним режимом залізну завісу пропаганди і брехні, усім тим, хто зберігав пам’ять про трагедію, яку пережив Український народ і усім тим, хто по крупинках відновлював правду про Голодомор.

Верховна Рада України також висловлює подяку усім державам світу, які сьогодні підтримують нашу державу у протистоянні із агресором, висловлює подяку усім, хто сьогодні доносить правду про події в Україні до світової громадськості.

Верховна Рада України звертається до держав світу визнати Голодомор 1932 - 1933 років в Україні злочином геноциду Українського народу.

Наша спільна пам’ять про злочини минулого є запорукою їх не повторення у майбутньому!»

Відповідний проект Постанови за №3525 прийнято 233 голосами народних депутатів.