02 листопада 2016, 17:45
Слухання відкрила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко.
Виступ І.Геращенко.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 1 червня 2016 року сьогодні ми проводимо парламентські слухання про становище молоді в Україні на тему: «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді».
За результатами обговорення будуть прийняті Рекомендації парламентських слухань. Ми вдячні всім учасникам слухань – представникам органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядуванням, молодіжних, громадських та інших організацій, які беруть участь у слуханнях.
Шановні колеги! Тема парламентських слухань охоплює широкий спектр ключових проблем становища української молоді, її життєвих цінностей, а також державної молодіжної політики на сучасному етапі, її оновлення і реорганізації, обґрунтування основних пріоритетів, шляхів, рекомендацій щодо забезпечення її ефективності.
Сьогодні ми маємо приділити основну увагу актуальним питанням, а саме: працевлаштуванню молоді, сприяння молоді у вирішенні житлових проблем, соціальній підтримці молоді, підтримці молодих сімей, заохоченню та підтримці молодих науковців.
На жаль, за трагічних і болісних обставин, в нашій державі знову відродився дух патріотизму, любов до Батьківщини, віра в її майбутнє. Тому питання національно-патріотичного виховання молоді зараз як ніколи є на часі. Також особливу увагу маємо приділити проблемам учасників антитерористичної операції, учасників бойових дій, адже переважна більшість з них є молоді громадяни України.
Я переконана, що у доповідях і виступах буде озвучено багато нагальних проблем та запропоновані цікаві пропозиції щодо вдосконалення політики держави у цьому напряму. Завдяки Вашій активності, ми зможемо забезпечити нашу плідну роботу під час парламентських слухань.
Перед учасниками слухань виступив голова Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артур Палатний.
Виступ А.Палатного.
Хочу нагадати, що попередні парламентські слухання відбулися у листопаді 2013 року на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність».
Темою сьогоднішніх парламентських слухань є «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді», що є логічним продовженням минулорічних комітетських слухань щодо формуванню патріотизму та національної свідомості дітей та молоді в сучасних умовах.
Проте тема сьогоднішніх слухань має надважливе значення, оскільки саме ціннісні орієнтири молодого покоління визначають його соціальне становлення та розвиток, визначають майбутнє української держави.
Адже, молодь визначає демографічні перспективи держави, впливає на суспільно-політичну ситуацію у країні. Саме від позиції та поведінки молоді багато в чому залежить стабільність в державі і перспективи її подальшого розвитку.
З іншого боку, треба констатувати, держава недостатньо уваги приділяє розв’язанню проблем молоді. Жодний стратегічний документ держави – ні Стратегія сталого розвитку «України-2020», ні Програма діяльності Уряду, ні Коаліційна угода не містять конкретних завдань щодо покращення соціального становища молоді.
Відтак, метою парламентських слухань є донесення до суспільства, влади, що ціннісні орієнтири молодого покоління є однією із головних складових національної безпеки України.
Впевнений, що ми єдині в тому, що визначальними цінностями молоді є здоров’я, якісна освіта, гідна робота, житло, родина. Проте, всі ці питання неможливо вирішити, якщо не забезпечити незалежність та територіальну цілісність України.
Не можливо оминути проблему сьогодення – це військовий конфлікт на Сході нашої країни.
І свою доповідь розпочну зі слів подяки молодим сучасним українцям – хлопцям та дівчатам – військовослужбовцям, бійцям добровольчих батальйонів, лікарям, волонтерам, які захищають честь, свободу і незалежність України.
Ми повинні пам'ятати вічний подвиг Героїв Небесної Сотні, які дали поштовх до розуміння, що саме українська нація повинна писати свою нову історію та творити своє майбутнє.
На превеликий жаль, за сумною інформацією Міністерства оборони України кількість військовослужбовців Збройних Сил України віком до 35 років, які загинули під час виконання завдань в районі проведення АТО складає 906 осіб.
Тому прошу вшанувати хвилиною мовчання наших героїв - цвіт нашої нації, всіх хто віддав своє життя за волю та незалежність нашої держави
Ми будемо завжди їх пам'ятати. Вічна їм пам'ять!
Більш того, саме їхні вчинки дали величезний поштовх справжньому національно-патріотичному вихованню молоді.
Ми зобов’язані максимально підтримувати учасників бойових дій, переважна більшість яких є молоддю, забезпечити їх інтеграцію в мирне життя. Адже дуже болючим є питання щодо забезпечення молодих бійців та членів їх родин ефективною адаптацією та психологічною реабілітацією, встановлення групи інвалідності, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, забезпечення житлом та надання іншої допомоги. Кожен боєць на фронті має відчувати, що може розраховувати на надійну підтримку з боку держави.
Неодноразові дослідження в сфері молодіжної політики показали, що саме молодь є найбільш уразливою частиною незахищених серед всіх груп населення.
Серед найгостріших молодіжних проблем слід зазначити:
труднощі з отриманням якісної освіти та гідної роботи, погіршення здоров’я та відсутність кваліфікованого медичного забезпечення, створення міцної сім’ї, значна економічна та соціальна залежність від батьків, відсутність ресурсів для поліпшення житлових умов.
Становлення молодої людини, формування її характеру, отримання професійних навичок відбувається у навчальних закладах.
Тому освіта є визначальним чинником для соціального становлення молоді та її розвитку.
Українська молодь орієнтована переважно на набуття вищої освіти, оскільки більш високий рівень освіти підвищує шанси знайти добре оплачувану роботу, однак не гарантує її працевлаштування.
Молодь має усвідомити стратегічний характер вибору освіти та отримання гідного першого робочого місця. Держава в свою чергу має забезпечити молодим громадянам можливості для здійснення свідомого вибору напряму освіти. Також молода людина повинна мати можливість хоч частково утримати себе протягом навчання у вищому навчальному закладі.
Тому Комітет вважає помилковим радикальне реформування системи нарахування стипендій, запропоноване Урядом. Якщо стипендії будуть отримувати лише відмінники та малозабезпечені, можемо отримати потужний соціальний вибух серед молоді.
Досі не вирішене питання фінансування професійно-технічних навчальних закладів. Це позбавляє молодь з малозабезпечених сімей можливості отримати освіту і знайти своє гідне місце в житті. Необхідно розробити механізм їх фінансування, зокрема, визначити відповідальність місцевих рад за належне функціонування ПТУ, а також шляхи компенсації видатків тим місцевих бюджетам, що не мають необхідних ресурсів для фінансування ПТУ.
Проте, будь-яка освіта стає непотрібною, якщо не вирішене питання працевлаштування. Однією з головних причин безробіття молоді є неможливість влаштуватися на роботу після закінчення навчальних закладів.
Особливо гостро стоїть проблема працевлаштування сільської молоді, яка готова працювати будь-де, аби тільки платили.
Вважаю, що потрібно напрацювати ефективний механізм залучення молоді до праці.
Адже неефективність системи профорієнтації, проблеми створення продуктивних робочих місць для молоді, обмежені можливості стажування знижують рівень соціальної захищеності молоді. Таким чином, її творчий потенціал не використовується ефективно, що шкодить розвитку країни.
Адже саме молодь вносить у життя країни нові знання, технології, нові форми роботи, здійснює наукові відкриття. Більш того, саме інтелектуально підготовлена молодь з мовчазної згоди суспільства виїжджає на постійне місце проживання за кордон. На міграцію молодих українців штовхають відсутність гідної роботи, доступного житла та соціальних перспектив.
Так, за інформацію Головного управління статистики Польщі у минулому році у їхній країні навчалося 30 589 студентів з України. А це до речі складає 60 відсотків іноземних студентів у Польщі.
Масовий виїзд за кордон молоді обертається для нас втратою свіжих ідей, інновацій та кращих фахівців в майбутньому. Маємо створити такі умови, щоб молоді люди не хотіли б працевлаштуватися за кордоном, а залишалися в Україні.
Вважаю, що держава має стимулювати роботодавців за працевлаштування молодих людей. На сьогодні їх участь у сприянні зайнятості молоді, дотриманні трудових стандартів щодо трудових відносин є недостатньою. Зокрема, необхідно відновити механізм фінансування першого робочого місця для молоді.
Якщо молода людина має стабільну роботу, лише тоді вона може створити міцну сім’ю. Тому проблеми молодих сімей є дуже актуальними. Проте, найбільш гостро стоїть питання забезпечення житлом, майже половина молодих сімей живе з батьками, що нерідко породжує гострі конфлікти. У підсумку маємо велику кількість розлучень.
Тому маємо відновити фінансування державної програми забезпечення молоді житлом.
Однією з важливих цінностей є здоров’я нашої молоді.
Більшість молодих громадян України не веде здоровий спосіб життя. Серед молоді поширюються такі шкідливі звички як тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків. Для багатьох гаджети замінили заняття фізичною культурою і спортом.
У зв’язку з цим, більшість юнаків та дівчат мають незадовільну фізичну підготовку. Тому постає питання всебічної активізації фізкультурно-спортивної роботи як головного чинника здорового способу життя.
Я цілком переконаний, що якщо сьогодні ми разом не відродимо спортивну інфраструктуру, не зробимо фізичну культуру і спорт популярними у молодіжному середовищі, отримаємо сумні наслідки.
На жаль, молодь не може розраховувати на якісне медичне обслуговування. За сумною статистикою 80% учнів старших класів через відхилення у стані здоров'я мають обмеження у виборі професії. А неякісне харчування викликане, насамперед, соціальними чинниками, призводить до подальшого погіршення їх здоров’я, зниження успішності у навчанні та зменшення працездатності.
Переконаний, що якщо кожен з нас усвідомить свою особисту відповідальність за долю України, то ми зможемо об’єднати всі політичні сили та органи влади задля формування «успішної, здорової, освіченої і культурної нації».
Сьогодні у парламентській залі зібралися справжні фахівці у сфері молодіжної політики - представники державних органів, місцевих рад, громадських організацій. Тому Комітет очікує на змістовну дискусію, висвітлення проблем молоді у різних сферах суспільного життя, конкретні пропозиції щодо вдосконалення проекту Рекомендацій слухань.
Учасники слухань зазначили, що Україна знаходиться на шляху реформ, впровадження яких займе не один рік, тому те, що започаткували зараз, потрібно буде реалізовувати протягом ще багатьох років. Молодь є енергійною, рушійною силою, що займає важливе місце в розвитку суспільства. Українська молодь налаштована на реформаторські зміни в країні і вже сьогодні долучається до їх реалізації.
Наголошувалося також, що в інтегрованому світі сучасне юнацтво істотно відрізняється у своїх уподобаннях та інтересах від молоді, яка була 10-20 років тому. Це нове покоління, яке зростало при прогресі в електроніці і техніці та нових економічних, соціальних та політичних умовах. Унаслідок суспільних перетворень і викликів, що стоять перед нашою державою, суттєво підвищилася значимість для молоді таких життєвих цінностей як: державна незалежність України, демократичний розвиток країни, свобода слова, демократичний контроль рішень влади, національно-культурне відродження, участь у політичному житті.
Виступаючі звернули також увагу на те, що для молодого покоління питання гордості за країну є природнім: молодь не відокремлює себе від незалежної України, вона є її частиною. Українська молодь стала повноправною частиною міжнародного молодіжного співтовариства, активно інтегрується в глобальні економічні, політичні і гуманітарні процеси.
На думку учасників, пріоритетними сферами молодіжного життя, що потребують уваги з боку держави, є зайнятість молоді, забезпечення її житлом, підтримка талановитої молоді, популяризація здорового та безпечного способу життя. Формування системи ціннісних орієнтацій молоді має отримати більш практико-орієнтований характер на основі урізноманітнення форм роботи з молоддю щодо виховання самостійної, відповідальної особистості за власне життя та життя країни, активного члена громадянського суспільства.
Одним із головних завдань молодіжної політики в умовах гібридної війни Російської Федерації проти України має стати формування у молодого покоління українських національних суспільно-державницьких цінностей, як ідеологічних засад української громадянської ідентичності. Це стане фундаментом консолідації українського суспільства в межах держави, так і світового українства, сприятиме сталому розвитку держави, що є особливо важливим в умовах захисту територіальної цілісності України від російсько-терористичної агресії.
Зазначалося також, що формування громадянської ідентичності української молоді має бути невід’ємною складовою державотворчих процесів та розвитку суспільства. Важливим завданням є поглиблення інтеграції сучасної концепції виховання молоді в державну економічну, екологічну політику, політику зайнятості, культурну політику.
Учасники слухань обговорили низку рекомендацій органам державної влади, серед яких:
Президенту України - розглянути доцільність відновлення діяльності Національної ради з питань молодіжної політики при Президентові України.
Верховній Раді України - прискорити розгляд та прийняття проектів законів України:
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень молодіжної політики та утворення молодіжних центрів (реєстр. № 1248);
про державний фонд гуманітарного розвитку України (реєстр. № 3597);
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа (реєстр. №5045);
про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (про державну підтримку громадських об'єднань на виконання заходів щодо національно-патріотичного виховання), (реєстр. №5010);
про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів (реєстр. №2917).