3 лютого 2016 року у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему: "Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України"

За словами головуючого А. Парубія, проведення парламентських слухань щодо реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвитку інформаційного простору України  обумовлено необхідністю комплексного вивчення стану проведення реформ у галузі, передбачених рядом документів, а також Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні, схваленим Постановою Верховної Ради України і Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, стратегією сталого розвитку України 2020, Позачерговим посланням Президента України Петра Порошенка до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України" від 27 листопада 2014 року, програмою діяльності Кабінет Міністрів України та коаліційною угодою.
"Розбудова правової, високорозвиненої, цивілізованої України, з високим рівнем життя, культури та демократії неможлива без радикальної модернізації економіки України та її галузей. Невід'ємною складовою стратегічних перетворень започаткованих в Україні є наближення галузей економіки до європейських принципів", - зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради України.
Голова Державної Служби спецзв'язку Леонід Євдоченко розпочав свою промову  тезою про те,  що В Україні світові тенденції розвитку ІКТ стали основою для прогресивного  розвитку сфери електронних комунікацій, впровадження інноваційних технологій, розбудови сучасної телекомунікаційної інфраструктури. "На сьогодні інформаційні та телекомунікаційні послуги – це п'ята частина вітчизняного  ринку послуг. При цьому частка ІКТ у ВВП країни становить понад три відсотки," - зазначив промовець.
На думку промовця,   прийняття базового закону у сфері електронних комунікацій стане підґрунтям прогресивного реформування сфери ІКТ, прискорення її розвитку на інноваційній основі і стимулюватиме створення прозорих і сприятливих умов діяльності у сфері електронних комунікацій для забезпечення інвестицій у розвиток мереж та послуг ІКТ, розподіл та користування радіочастотами і нумерацією на об’єктивних, пропорційних, чесних, прозорих та недискримінаційих засадах.

Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації,  Олександр Животовський окреслив три пріоритети для законодавчої діяльності на найближчий час: "Перший пріоритет –  це прийняття проекту Закону "Про електронні комунікації" №3549-1, який  зареєстрований і визначений  як невідкладний Президентом України. Другий пріоритет –  це прийняття проекту Закону  "Про доступ до інфраструктури" щодо  стимулювання конкуренції та рівного доступу на ринку, якого бажає галузь. Над цим законопроектом також ведеться робота в НКРЗІ разом з широким загалом, разом з галуззю. І сподіваюсь, що найближчим часом, після доопрацювання разом з комітетом зв'язку,  цей законопроект також буде внесено в Раду. Третій пріоритет – це зміни до   врегулювання радіочастотного ресурсу, тобто зміни до чинного  законодавства,  зокрема, до Закону "Про радіочастотний ресурс".

Голова Державної  агенції  з питань електронного урядування Олександр Риженко сказав, що протягом 2015 року агентством модернізовано  систему  електронних взаємодій органів виконавчої влади, яка готується до запровадження в промисловій експлуатації з метою забезпечення міжвідомчого електронного документообігу, а також здійснювалося відновлення роботи Національного реєстру державних  електронних інформаційних ресурсів та запровадження електронної взаємодії реєстрів, та запровадження формату електронного документу  відповідно до    європейських норм.

За словами  голови Комітету Верховної Ради  України з  питань інформатизації та зв'язку Олександра Данченка, на сьогодні Україна  є постачальником інтелекту, розробок, стартапів для всього світу. "Ми експортуємо свої найкращі мізки, тому що на державному рівні не цінуємо того, що підніме нашу державу  в світових рейтингах, зробить її технологічно могутньою та дозволить наповнювати державний бюджет наш, а не інший бюджет" - наголосив промовець.

Заступник Голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, зокрема, зазначив: " На сьогоднішній момент, як вже згадувалося, в Верховній Раді зареєстрований проект Закону "Про електронні комунікації" №3549-1, який підтримав Президент України як невідкладний. Також законопроект про довірчі, електронні довірчі послуги, тому що він передбачає питання розбудови послуг електронного цифрового підпису, мітки часу, реєстрованої доставки повідомлень, але цей закон треба обов'язково синхронізувати з директивами Європейського Союзу. 2015 рік був досить вдалим для української ІКТ-галузі. Ми провели прозорий тендер по 3G, запустили  технологію   в понад 300 містах України  і отримали в державний  бюджет  11 мільярдів  гривень.  Snapchat  купив  Looksery за   150 мільйонів доларів, Фонд Сороса придбав частку  в Ciklum, "Нorizon"  -  частку в "Розетці", ЄБРР - частку  в  Depositphotos, Oracle купив  Maxymiser,  Ericsson відкриває центр  досліджень в Україні,  Augmented Pixels отримав інвестиції від каліфорнійських венчурних фондів,  Mobify купила Jiapie.  На початку  січня цього року  в Лас-Вегасі  на виставці електроніки CES були представлені 7 українських стартапів. Все це історії успіху 2015 року в країні, яка веде війну за свою незалежність і протистоїть агресії Російської Федерації.
За словами співробітника представництва Європейського Союзу в Україні  Танела Танга,  є п'ять основних пунктів у цій роботі.  "І я хотів би підкреслити п'ять пунктів, про які  колеги вже говорили. Перше –щодо законодавства. Є  цілий ряд законопроектів, які треба прийняти  в Україні для того, щоб закласти фундамент інформаційного суспільства. Дуже багато країн підтримують спрямування України до ЄС через Угоду про асоціацію, але  ми хочемо створити конкурентний ринок телекомунікацій, прозорий, ефективний, який буде функціонувати незалежно, а також незалежні регулятори, щоб всі гравці не були під дискримінацією.Важливим є  зростання рівня національних ресурсів для всіх громадян України. Неможливо створити інформаційне суспільство без хребта телекомунікацій. Віце-президент Єврокомісії  сказав, що треба постійно вкладати інвестиції, а також інновації   в розвиток технологій. І саме це шлях вперед, для того щоб триматися на рівні цифрового світу і давати людям найкращі і дешеві послуги, для людей і для бізнесу".

Заступник голови правління Інтернет-асоціації України  Тетяна Попова, зокрема, сказала: "Одним з головних завдань для нашої країни разом з подоланням  корупції та  створенням інституційно привабливого  клімату є подолання цифрового розриву.  Одним із інструментів подолання  цього розриву  є ефективне використання радіочастотного ресурсу та проникнення бездротового ШСД у малонаселені  та важкодоступні райони. Необхідно  терміново провести аудит використання наявного спектру. Всі пам'ятають, як у  2006 році перед появою нового плану використання РЧР з перспективними діапазонами, була видана значна кількість ліцензій на ці діапазони ще під старі технології. Це перше. Друге. Кабмін має забезпечити  безумовне і своєчасне виконання плану заходів щодо впровадження зв’язку четвертого покоління номер 1232р. Третє. Нам терміново потрібен новий закон про радіочастотний ресурс, який би чітко встановив критерії ефективності використання спектру, поняття технологічної нейтральності як для спектру, так і для послуг, рефармінгу, вторинної торгівлі, адміністративного цінового стимулювання, загального дозволу, особливо для …… L02. Четверте. Ринок має бути лібералізований, і в Україні мають з'явитися нові  гравці, наприклад,  незалежно від їх типу, звичайні дискантори чи з власною інфраструктурою. П'яте. Треба відкривати нові діапазони для широкосмугового доступу, наприклад, 5.670, 5.725 мГц, який здатен забезпечити дохід щонайменш 600 тисяч гривень на рік, а за умови L02 –  до 3,5 мільйонів. Шосте. Має бути затверджена методика формування орендної плати за використання РЧР, впровадження пропорційного невибіркового механізму формування рентної плати".
На думку президента товариства  з обмеженою відповідальністю  "Інтер Інвест"  Олександра Ольшанського,  надзвичайно важливим є питання боротьби з піратством, натомість, підійти до нього слід правильно й професійно.
За словами декана факультету інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрія Теслі, слід  працювати в сучасному світі за  сучасними стандартами,  впроваджувати проектні підходи, а не дивитися на світ по-іншому. "Ми  лише радимо, а справді хтось повинен це робити в  робочій обстановці, приймати рішення і впроваджувати їх в реальне життя".
В заключному слові  головуючий Андрій Парубій, зокрема сказав: "Я хочу подякувати і голові Комітету і всьому Комітету, власне, за організацію цих слухань. Відбулася дуже широка жвава дискусія з різних галузей, я  впевнений,   що ця дискусія допоможе нам і в законодавчій діяльності працювати,  приймати закони і здійснювати реформи, які нам вкрай необхідні".