15 квітня 2015 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: "Перспективи запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України" (відео)

15 квітня 2015 року у Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання на тему: "Перспективи запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України".

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи слухання, сказав, що питання безвізового режиму -  одне з найважливіших питань зовнішньої політики нашої держави. "Воно, на відміну від багатьох аспектів зовнішньої діяльності України, стосується безпосередньо кожного громадянина. І проходження цього етапу дасть змогу  нам полегшити і покращити життя кожного з наших громадян, щоб він мав право і можливість пересуватись країнами Європи без віз", - сказав він.

А.Парубій також зазначив, що Україна вже багато зробила на цьому шляху. Ще у 2005 році ми в односторонньому порядку скасували візові вимоги для громадян ЄС. Переговори щодо запровадження безвізового режиму для українців наша держава проводить з Європейським Союзом з 2008 року.

Перший віце-спікер нагадав про низку прийнятих законів, які сприятимуть просуванню України на цьому шляху. За його словами, на сьогодні ми знаходимося на завершальному етапі виконання другої фази Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС . Європейська Комісія високо оцінює кроки, які зробила Українська держава. Чималий шлях уже пройдено.

А.Парубій висловив сподівання, що під час Ризького саміту "Східного партнерства" буде чітко означено перспективу безвізового режиму для України. На його думку, слухання стануть своєрідним імпульсом для України аби  зробити все, що від неї залежить, щоб наблизити і завершити виконання Плану дій з візової лібералізації.

Перший заступник торкнувся питання місцевого прикордонного руху, який, за його словами, є невід'ємною частиною візовою лібералізації. "Фактично на кожному етапі ведеться активна співпраця з державами-членами ЄС у напрямі спрощення місцевого прикордонного руху. За станом на сьогодні Україною укладено чотири угоди про місцевий прикордонний рух - із Словацькою Республікою, Республікою Польща, Угорщиною, Румунією. Положеннями цих угод регулюється спрощений порядок перетину кордону жителями прикордонних зон України та цих держав. Дія відповідних угод охоплює понад 1800 населених пунктів і стосується понад 2 мільйонів громадян, які проживають у прикордонній зоні", - сказав він, підсумовуючи, що в питаннях встановлення безвізового режиму не лише з країнами Європейського Союзу пріоритетними є інтереси наших громадян, їхнє право на свободу пересування, яке держава має забезпечити.

Перед учасниками парламентських слухань виступив з доповіддю міністр закордонних справ України Павло Клімкін. На початку виступу глава зовнішньополітичного відомства повідомив, що Європейська комісія завершила свою оцінку виконання нашою державою критеріїв другої фази. "Ми побачимо звіт на початку травня. Логіка всіх місій стосується таких сфер: безпеки документів, що посвідчують особу, охорони кордонів, міграції та притулку, правоохоронного співробітництва, дотримання прав людини, протидії дискримінації і свободи пересування", - повідомив він.

П.Клімкін зупинився на кількох з цих критеріїв, розпочавши з того, що в Україні підвищено рівень безпеки та захищеності проїзних документів. "Ми почали оформлення біометричних паспортів, які відповідають всім міжнародним стандартам якості. Організація процесу, починаючи від подання та обробки заяв, виготовлення бланків, персоналізація, також відповідають  найвищим стандартам безпеки. До речі, ми самостійно забезпечуємо повний цикл виготовлення та оформлення документів", - зазначив міністр.

Доповідач нагадав, що система персональних даних останніми роками створена в Україні майже з нуля.

П.Клімкін поінформував про міжнародно-правове співробітництво, зазначивши, що Україна є учасником практично всіх багатосторонніх конвенцій у сфері правової допомоги в кримінальних справах. "Дуже важливий виклик, який ще стоїть перед нами, - це реформування правоохоронних органів України. У нас схвалений чіткий план, який  ми маємо  виконати. Європейській комісії потрібні не лише плани, а справжні  дії", - наголосив він.

Міністр закордонних справ у виступі торкнувся питання сфери торгівлі людьми, нагадавши, що Україна була однією з перших в Європі, адже ще в 1998 році криміналізувала такий злочин, як торгівля людьми. Він наголосив: "Наше законодавство є одним з найбільш прогресивних в Європі. Чому? Допомога надається не тільки громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства - всім, хто постраждав. І тепер перед нами постали нові виклики, пов'язані з хвилею внутрішньої міграції, і це є одним з головних  завдань на майбутнє, оскільки нашим ключовим пріоритетом має бути соціальний захист громадян, які переселяються зі сходу України від тих загроз, які пов'язані з терористами в Донецьку й Луганську".

За словами доповідача, критично важливими є система запобігання і протидії корупції. 14 жовтня 2014 року Верховною Радою прийнято низку важливих законів, спрямованих на виконання цих завдань. У нас існує чіткий поетапний план, і ми йдемо за ним. Йдеться про започаткування діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.

П.Клімкін зазначив, що на сьогодні в Європейському Союзі є певні побоювання щодо додаткового міграційного тиску. "Це питання є одним з найбільш важливих, оскільки в Європейській комісії, в європейських країнах немає ніяких сумнівів, що ми виконаємо весь блок реформ. Але на фоні тієї міграції, яка останніми роками відбувалася в багатьох країнах, у тому числі з Балканського регіону, ми маємо довести, що ми здатні допомогти всім, хто страждав, -  Донецьку і Луганську, і ми маємо забезпечити, щоб біометричні паспорти видавалися і функціонували виключно на основі всіх міжнародних правил. Над цим ми працюємо", - сказав він.

П.Клімкін поінформував про те, що наприкінці травня відбудеться Ризький саміт Європейського Союзу "Європейський Союз плюс східне партнерство". За його словами, Україна послідовно працює над тим, щоб під час цього саміту було прийнято принципове рішення про просування в напрямі безвізового режиму для України. "Звичайно, за умов виконання всіх тих реперних точок, які ми маємо зробити у наступні місяці", - уточнив він.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко у співдоповіді зазначила, що напередодні саміту Україна-ЄС, який відбудеться 27 квітня у Києві, та Ризького саміту Східного партнерства вкрай важливо провести такий відвертий аналіз виконання Україною плану дій лібералізації візового режиму з ЄС для того, щоб здійснити аудит виконання плану з візової лібералізації, дати оцінку тому, що вже зроблено, і написати чіткий план дій на ці кілька тижнів, щоб виконати наше домашнє завдання.

Голова Комітету поінформувала учасників слухань про те, що питання імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, а також виконання Україною Плану дій візової щодо лібералізації обговорювалися на останньому засіданні Ради реформ під головуванням Президента України. "Президент України закликав і уряд, і парламент, всіх відповідальних за ці напрями, відмовитися все-таки від таких "шапкозакидательських" оцінок і настроїв, відповідально і чесно промоніторити все, що зроблено нами, прискорити виконання технічних передумов. Україна не повинна дати жодної підстави жодній країні ЄС говорити про невиконання нами цих завдань", - наголосила І.Геращенко.

Співдоповідачка зупинилася на політичній складовій питання. За її словами, війна на Донбасі, інспірована Російською Федерацією, створює перешкоди для України не лише в розвитку, не лише  в реформах, тому що руйнує нашу економіку. Це є також намаганнями з боку Російської Федерації створити перешкоди для впровадження безвізового режиму. "Очевидно, що країни ЄС переживають через збільшення потоку нелегальних мігрантів і через те, що ризики конфлікту посиляться на європейську сторону. І тут позиція української влади є єдиною і незмінною: жодні візи проти українців не захистять Європейський Союз від російської агресії, від можливої ескалації  конфлікту. Очевидно, що візова стіна не захищає від російських градів. Від цього можна захиститися іншим: спільною солідарною позицією тиску на країну-агресора. Тільки так можна встановити мир на Донбасі і допомогти людям, які  втратили домівки. На сьогодні ми маємо 1 мільйон 200 тисяч внутрішніх переселенців. Тільки виконання Мінських домовленостей дозволить Україні вирішити питання миру на Донбасі і людям повернутися додому", - наголосила І.Геращенко.

Голова Комітету також нагадала, що рівно 10 років тому, у травні 2005 року, Україна в односторонньому порядку скасувала візові вимоги для громадян ЄС, вважаючи такий крок актом доброї волі і сигналом Європейському Союзу щодо готовності розвивати наші контакти. "По суті з цього моменту візові відносини між сторонами будувалися на принципі асиметричності. На сьогодні українцям доводиться  заповнювати купу папірців , анкет, збирати довідки для того, щоб отримати візи. Попри те, що ми дійсно маємо прогрес у спрощені візового режиму, на жаль, ми маємо і факти відмови в візах, факти скасування віз. І звичайно дуже добре, що наше міністерство реагує на ці факти в діалозі з нашими європейськими колегами", - зазначила вона.

І.Геращенко також повідомила, що європейська сторона досить позитивно оцінює виконання Україною другого етапу Плану дій щодо лібералізації. Але, за її словами, є певні застереження і вони стосуються передусім того, що правоохоронні органи, нещодавно створена Державна міграційна служба, мають пришвидшити свою роботу.

Голова Комітету висловила сподівання, що результатом цих слухань має стати ухвалення постанови Верховної Ради України щодо чіткого часового переліку тих завдань, які протягом цього місяця має зробити Україна.

Користуючись нагодою, що на слуханнях присутній представник Представництва ЄС, І.Геращенко зауважила, що це буде сигналом не українським політикам і не українській владі. Українські політики й українська влада мають дипломатичні паспорти. Питання віз не так боляче б'є по них. Це  сигнал українцям, які на сході України захищають європейські цінності і насправді безпеку Європейського Союзу.

Голова підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету у закордонних справах Світлана Заліщук у виступі зазначила, що безвізовий режим - це та перспектива, яка  безпосередньо кожному українцеві дасть змогу відчути, що означає Європа. Передусім для нас - для країни, яка своїми життями відстоює своє право на майбутнє. За її словами, Ризький саміт не стане тією точкою, коли ми справді зможемо скасувати ці візи. Але перспектива не така вже й далека. Тож для нас дуже важливо сказати, які завдання перед нами залишилися, щоб нарешті ці двері справді були відкритими.

С.Заліщук у виступі зосередила увагу на завданнях, які стоять перед парламентом і урядом. За її словами, треба виконати по суті дві речі - технічні умови, які містяться в Плані дій з візової лібералізації. Це перше. І друге - переконати міністрів Європейського Союзу у тому, що ми справді зможемо впоратися з тими подіями, які відбуваються на сході країни, і з потенційною хвилею міграції.

С.Заліщук зазначила: "Для завершення залишилось не так і багато. І насправді перше -  аби повноцінно запрацювали антикорупційні органи.

Ми вже чули заяву Президента України, який сказав, що до п'ятниці ми отримаємо Голову Антикорупційного бюро. Цей момент дуже важливий для фіксації Європейською комісією виконання наших зобов'язань.

Друге. Ми повинні внести зміни до Закону щодо практики стосовно осіб, котрим не надано притулку, але котрих не можна депортувати в країну їхнього походження.

Третє. Нам необхідно переглянути законодавство про Єдиний державний демографічний реєстр. Це те законодавство, яке по суті було символом корупції. І можливо, нам взагалі потрібно ліквідувати цей ЄДАПС.

Четверте. Нам потрібно забезпечити безперебійну видачу біометричних паспортів. Про це вже говорив Міністр закордонних справ.

П'яте. Нам потрібно внести зміни до Трудового кодексу, щоб забезпечити недискримінацію в трудовій сфері згідно з європейськими стандартами.

Шосте. Нам потрібно вдосконалити інформаційні бази даних правоохоронних органів".

Голова підкомітету також зазначила, що за останній рік з тридцяти країн, громадяни яких просили притулку в Європі, Україна ввійшла до п'ятірки. "Ми повинні переконати наших європейських партнерів, що в повній мірі зможемо впоратися з нашими переселенцями, з нашою міграційною хвилею. Для цього, я думаю, ми повинні запросити міністрів внутрішніх справ Європейського Союзу і на практиці їм показати, що українські правоохоронні органи в повній мірі справляються із цим завданням", - зауважила вона.

С.Заліщук наголосила на тому, що Європа не може покарати Україну, яка воює за європейські цінності, збереженням віз. Це буде ударом по Європі.

Перед учасниками парламентських слухань виступив Керівник відділу політики Представництва ЄС Ганнес Шрайбер. Він акцентував увагу на позитивних кроках, зроблених за минулі роки в питанні лібералізації візового режиму для української громади.

Г.Шрайбер повідомив, що за декілька останніх років кількість українських гостей в країни Європейського Союзу, в Шенгенську зону постійно зростає. В 2013-2014 роках найбільше українських громадян перетнуло кордон Європейського Союзу за всю історію наших відносин. Водночас збільшилася кількість відмов у візах для українців - із 1,3 мільйона виданих віз - понад 700 тисяч відмов (багаторазові візи). Натомість відмови в одноразових візах зменшилися  на 2 відсотки. Це найкращий показник серед країн Східного партнерства.

Г.Шрайбер відзначив, що українською стороною  зроблено багато за останній рік і два місяці - прийняті певні закони щодо економічної інтеграції, політичної асоціації,  швидкість прийняття таких законів суттєво зросла. "Зроблено декілька кроків в контексті лібералізації візового режиму. Це технічний крок. Минулого року прийнято всі необхіднізаконодавчі  документи. Друга фаза завершиться успішно, коли буде виконано певні конкретні завдання, про які дуже добре знає уряд України. Вони зафіксовані в плані заходів. Йдеться про впровадження реформ в галузі боротьби з корупцією, з організованою злочинністю, з відмиванням коштів і поліпшення в галузі недискримінації", - зазначив він.

Стосовоно підтримки Європейського Союзу Г.Шрайбер наголосив на тому, що ЄС за останні чотири роки виділив дуже багато коштів на підтримку різних заходів щодо лібералізації візового режиму для управління кордоном, на антикорупційні заходи, на заходи щодо протидії торгівлі людьми, підвищення рівня співпраці по кримінальних справах.

Керівник відділу Представництва ЄС підкреслив: "Політична воля в Європейському Союзі є, як і відповідні діїі українських урядовців. Таким чином ми досягли досить серйозних результатів в цьому плані, не дивлячись на те, що Україна переживає дуже складну ситуацію".

Він також зазначив, що економічна ситуація в країні дуже складна, тож необхідно боротися з намаганнями встановити недемократичний режим на частині території України. "Ми не повинні применшувати значення цих факторів. Ми маємо ще раз сказати, що досягнуто дуже багато в цьому напрямі. Є певні пункти в досягненні візового режиму: це зовнішні стосунки і права людини. По всіх цих галузях продемонстровано прогрес і поступ. Цей прогрес зараз оцінюється нашими колегами в Брюсселі. Було направлено декілька місій в Україну для того, щоб оцінити, що власне було зроблено для впровадження відповідного законодавства", - підкреслив він.

Г.Шрайбер повідомив, що остання місія відвідала Україну наприкінці березня. Вона цікавилася питаннями боротьби з корупцією, організованою злочинністю й торгівлею людьми. За його словами, наступну доповідь буде зроблено 13 травня після виконання певниих завдань.

"Дуже важливо пам'ятати, що план 2010 року продовжує працювати в тому вигляді, в якому він був прийнятий. Та зараз треба сфокусувати увагу на впровадженні і виконанні законодавства, яке було вже прийнято", - завершив свій виступ Г.Шрайбер, запевнивши, що з боку делегації Європейської комісії робитиметься все необхідне для того, щоб  керівництво в Брюсселі знало про прогрес у виконанні прийнятого плану, який демонструє Україна.

Перед учасниками парламентських слухань виступили народні депутати - представники політичних сил, представлених у Верховній Раді, керівники державних органів влади, представники наукових закладів і громадських організацій.

У виступах зазначалося, що виконання завдань, передбачених візовою лібералізацією, може слугувати достатньо ефективним інструментом у подоланні тих безпекових викликів, які на сьогодні постали перед Україною. За словами промовців, ми постійно говоримо про Європейський Союз і виконання необхідних вимог з тим, щоб вони були зараховані європейською стороною. Насправді нам потрібно думати про те, як ці завдання сприйматимуть громадяни України, адже ці завдання виконуються фактично для України.

Учасники слухань неодноразово наголошували на тому, що залишилося виконати. Йшлося  про ситуацію з безпекою документів, ідентифікаційної інформації тощо. За їхніми словами, є питання щодо сфери управління міграцією, зокрема, щодо біженців. Без сумніву, питання, відповідь на яке чекає українське суспільство - коли ми нарешті покажемо прогрес у боротьбі з корупцією, організованою злочинністю і реформуємо судову систему, прокуратуру тощо.

Промовці також зазначали, що набуття Україною безвізового режиму є суспільним запитом, бо відкриває перед нашими співвітчизниками нові перспективи. Наводилися дані, згідно з якими лише 10 відсотків українців побували в країнах Європейського Союзу. Учасники слухань наголосили, що можливість безперешкодно переміщуватися в європейському просторі дасть змогу українцям відчути себе частиною європейської спільноти, адже що більше людей відвідає європейські країни, то більше громадян привезе в Україну європейські стандарти, які дадуть можливість почуватися європейцями. Безвізовий режим, на думку учасників слухань, змінить свідомість і менталітет, бо коли люди безпосередньо пізнають європейський життєвий уклад, то зможуть не лише протистояти пропагандистським впливам російських каналів, а й не піддаватимуться сумнівам у європейській траєкторії руху Києва, доцільності змін виключно за європейським, а не російським прикладом. "Безвізовий режим стане дієвим чинником, що буде змінювати Україну як державу, її суверенітет і обороноздатність", - наголошували вони.

На думку учасників слухань, слід розмежувати політичні й технічні аспекти процесу набуття Україною безвізового режиму з Європейським Союзом. Політичне рішення з цього питання вже прийнято. За їхніми словами, політично Європейський Союз готовий запровадити безвізовий рух для українців і має однозначний намір скасувати візи. Низка країн - членів ЄС вже спростили процедуру надання українцям віз. Зокрема, це Хорватія, Румунія, Болгарія, Чехія та Польща. Наприклад, минулого року консульствами установ Польщі в Україні видано нашим громадянам понад 830 тисяч віз, а найбільшу їх кількість - консульствами Польщі у Львові. Водночас з кожним роком знижується рівень відмови у видачі віз до Європейського Союзу. Наразі це трохи більше двох відсотків.

У виступах також зазначалося, що європейськими експертами позитивно оцінено прогрес досягнень України, водночас висловлено рекомендації, які потрібно врахувати в подальшій роботі.

Учасники слухань закликали зосередитися і показати конкретні результати. "Лише конкретні результати можуть довести, що ми достойні і можемо отримати безвізовий режим. І що ми можемо з впевненістю сказати, що країна крокує до Європи", - наголосили вони.

Промовці також зазначали, що досвід впровадження плану дій, руху до безвізового режиму стане гарним уроком для нашого парламенту й уряду, як треба здійснювати координацію, враховувати свої власні помилки з тим, щоб подібні завдання виконувалися значно швидше, значно зосередженіше і значно якісніше, щоб не було, як зараз, коли доводиться по кілька разів вносити правки, зміни й доповнення до тих законів, які приймалися під план дій з візової лібералізації.

Під час слухань було внесено пропозиції, які мають допомогти успішному виконанню поставлених завдань. Учасники слухань переконані, що першочерговим завданням уряду в дуже короткостроковій перспективі є необхідність у максимальному оперативному реагуванні з боку української сторони на попередні зауваження експертів, що сприятиме зменшенню кількості рекомендацій і зауважень. На їхню думку, також необхідно розробити конкретний покроковий план уряду щодо антикорупційної політики з конкретними діями і заходами. Також необхідно "запустити" Антикорупційне бюро.

Учасники зауважили, що в рекомендаціях слухань парламент має дати чіткий сигнал уряду, що на шляху до Європейського співтовариства, до безвізового режиму уряд не повинен забувати про пересічних українців, а робити українське життя європейським -  підвищувати стандарти і забезпечувати економічний розвиток кожного українця.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко у заключному слові висловила впевненість у тому, що українська влада робитиме все для того, щоб отримати чітку відповідь на Ризькому саміті стосовно часових термінів, коли Україна може отримати безвізовий режим. За її словами, йдеться про українських громадян. Українська влада усвідомлює, що вона  має виконати технічне завдання. Але без допомоги експертів, журналістів, студентського середовища щодо того політичного тиску в даному разі на європейську сторону щодо прийняття такого рішення, бо там є політична складова, влада сама не впорається.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій, підсумовуючи, зазначив: "Верховна Рада України усі ці законодавчі ініціативи, які надходять від міністерств, які надходять від Президента, просто від депутатів є кроками на шляху до виконання дорожньої карти, яка стоїть перед нами. Верховна Рада буде активно і ефективно ці питання вирішувати".

А.Парубій сказав, що усі подані пропозиції, які прозвучали, будуть враховані під час підготовки рекомендацій парламентських слухань і будуть внесені на розгляд Верховної Ради України. "Свою частину роботи Верховна Рада України буде виконувати системно, активно і продуктивно, - наголосив він.

На цьому парламентські слухання, присвячені перспективам запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України завершилися.