У ВIВТОРОК, 15 КВIТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.

Вiдповiдно до регламентно-процедурних норм, Голова Верховної Ради Володимир ЛИТВИН оголосив депутатськi запити до керiвникiв центральних органiв державної влади. Впродовж години проходило оприлюднення заяв i повiдомлень, внесення пропозицiй вiд парламентських фракцiй i груп.

Далi головуючий оголосив, що вiдповiдно до пункту 8 статтi 85 Конституцiї України має вiдбутися представлення Щорiчного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрiшнє i зовнiшнє становище України. В.ЛИТВИН повiдомив, що в засiданнi беруть участь Уряд на чолi з Прем'єр-мiнiстром України В.ЯНУКОВИЧЕМ, керiвники вищих судових iнстанцiй, голови облдержадмiнiстрацiй, представники дипломатичного корпусу.

З доповiддю на засiданнi виступив Президент України Леонiд КУЧМА. Нагадавши про стiйку тенденцiю до стабiльностi i розвитку економiки України, вiн привернув увагу парламентарiв до злободенних питань подальшого реформування господарства, вдосконалення полiтичної системи, пiдвищення добробуту громадян. Зокрема, торкаючись питання політичної реформи, Президент України наголосив, що її авторитет посилиться, якщо проект документа пройде аналіз у міжнародних організаціях - ПАРЄ, Венеціанській комісії. Глава держави запропонував провести круглий стіл щодо політичної реформи за участю представників уряду, політичних партій, народних депутатів і Президента. У Посланні також докладно охарактеризовано становище України на мiжнароднiй аренi.

Заслухавши звернення Президента України, Верховна Рада продовжила законотворчу роботу. Розглядалися проекти законiв у першому читаннi.
Про законопроект щодо внесення змiн до Закону України "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" (стосовно лiцензування експортно-імпортних операцiй) доповiдав заступник державного секретаря Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї Володимир СТЕЦЕНКО. Iз спiвдоповiддю виступив голова пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй Володимир СКОМАРОВСЬКИЙ.

Згiдно зi змiнами, якi пропонується внести, лiцензування експортно-iмпортних операцiй має бути приведено у вiдповiднiсть до вимог ГАТТ/СОТ. У законопроектах визначається, що в разi застосування автоматичної процедури лiцензування, в будь-якому випадку надаватиметься згода на експорт (iмпорт) товарiв. Це дасть змогу уникнути обмежувального впливу лiцензування на експорт (iмпорт) товарiв, а також, на думку авторiв, сприятиме упорядкуванню та здiйсненню з боку держави належного контролю i монiторингу за перетином визначених Урядом товарiв через митний кордон України.

Законопроектом також встановлюються граничнi термiни офiцiйного опублiкування перелiку товарiв, експорт (імпорт) яких пiдпадає пiд режим лiцензування. Це дасть змогу, як стверджують розробники, оперативно проводити процедуру лiцензування з метою дiєвого захисту внутрiшнього ринку.

Певною мiрою схвалюючи проект, промовцi зазначали, однак, що вiн не позбавлений iстотних недолiкiв. Наприклад, не передбачено, в який мiнiмальний термiн має вiдбуватися прийняття заявок на отримання лiцензiї. Висловлювалися й категоричнi думки. Про те, скажiмо, що законопроект взагалi слiд повернути на доопрацювання, i взагалi не вносити змiн до вiтчизняного законодавства аж до вступу України до СОТ.

У двох редакцiях (президентськiй i депутатськiй) розглядався проект Закону про екологiчний аудит. Мали слово мiнiстр екологiї та природних ресурсiв Василь ШЕВЧУК i перший заступник голови парламентського Комiтету з питань екологічної полiтики, природокористування та лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи Iван ЗАЄЦЬ.

Даючи загальну оцiнку документовi, доповiдач i співдоповідач, учасники обговорення відзначили доцiльнiсть його прийняття. Адже вiн пропонує правовий механiзм врегулювання складних проблем проведення природоохоронного обстеження підприємств, установ i органiзацiй. Завдяки цьому можна буде оперативнiше виявляти найбiльш небезпечнi з них, щоб своєчасно вживались застережнi заходи.

Що ж стосується рiвня юридичної розробки, то вiн, як зазначалося в ходi обговорення, вищий у проектi, внесеному Президентом України. Цю редакцiю й пропонувалося взяти за основу для пiдготовки узгодженого варiанту законопроекту.

З доповiддю щодо проекту Закону про державнi цiльовi програми виступив мiнiстр економiки та з питань європейської iнтеграцiї Валерiй ХОРОШКОВСЬКИЙ. Спiвдоповiдав перший заступник голови парламентського Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та інвестицій Володимир ДЕМЬОХIН.

Доповiдач i співдоповідач наголосили, що зараз не iснує закону, який би визначав засади розроблення, затвердження та виконання державних цільових програм. Тому в поданому законопроектi надається визначення таких документiв, їх подiл та спрямованiсть, а також основнi стадiї пiдготовки i виконання. Визначаються також повноваження центральних органiв виконавчої влади у сферi розроблення та реалiзацiї програм. В цiлому вiдзначалося, що прийняття законопроекту дасть змогу комплексно врегулювати програмний процес, який набув у нас широкої практики (нинi дiють понад 200 таких загальнодержавних документiв).

На цьому ранкове пленарне засiдання завершилось.

ПІД ЧАС ВЕЧІРНЬОГО ЗАСІДАННЯ ПРОДОВЖУВАВСЯ РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ ЗА ПРОЦЕДУРОЮ ПЕРШОГО ЧИТАННЯ.

Як продовження початої ранком розмови щодо цільових програм відбулось обговорення проекту Закону про затвердження загальнодержавної програми розвитку малих міст (по доповіді державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Володимира ПЕРШИНА і співдоповіді голови парламентського Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Валерія ПУСТОВОЙТЕНКА).
Зміст проекту, на переконання розробників, зводиться до визначення визначальних напрямів сталого розвитку малих міст (з населення менше 50 тисяч жителів), яких в Україні налічується нині більше 350. Основними проблемами в них є, зокрема, одностороння спеціалізація промислових комплексів; слабка диференційованість містоутворюючої бази; недостатня розвиненість водо-, енерго-, теплопостачання та водовідведення; незадовільний стан ресурсозбереження, дорожнього господарства, транспортних зв'язків та інше.

Підтримуючи деякі головні положення проекту, В.ПУСТОВОЙТЕНКО, учасники обговорення, однак, піддали його критиці за необгрунтованість джерел фінансування розвитку таких міст. У цій частині, наголошували промовці, програма є занадто декларативною. В ній, на жаль, не визначаються конкретні норми стосовно оподаткування, інвестиційної діяльності, що можуть і повинні стати засобом поліпшення ситуації в таких населених пунктах.

Лише з врахуванням цих зауважень, додаткової розробки шляхів реалізації визначених завдань, підкреслили В.ПУСТОВОЙТЕНКО та інші промовці, проект можна прийняти в першому читанні.
Простим і водночас складним видався учасникам обговорення проект Закону про захист персональних даних, представлений головою підкомітету парламентського Комітету з питань науки і освіти Михайлом РОДІОНОВИМ. Простим в контексті організаційних заходів його реалізації, а складним, як зазначалось, через його нелегко регульовані політичні, технічні та моральні аспекти. В проекті визначаються права власності на персональні дані, порядок здійснення певних дій із ними (збирання, нагромадження, зберігання та поширення), регламентування доступу та внесення змін до них, а головне - захист персональних даних, відповідальність за їх недозволене використання та можливість компенсації завданої матеріальної і моральної шкоди.

В перебігу дискусії відзначалось, що ухвалення такого законодавчого акту матиме позитивні наслідки, оскільки дає змогу конкретизувати положення Конституції України стосовно права збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово чи в інший спосіб.

Водночас говорилось про значні прогалини проекту. Скажімо, стосовно непоширення його на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Крім того, нечіткого визначення, яка саме інформація відноситься до персональних даних. Чомусь під таке регулювання підпадають дані, що обробляються системами автоматизованого опрацювання, і не підпадають опрацьовувані іншим способом. Ці та інші недоліки викликали гостру дискусію. Висновок, що випливав з неї, однозначний: законопроект потребує істотного доопрацювання. І, як підкреслювалось, з рухом у відкритість і прозорість. Але без порушень прав людини.

По доповіді народного депутата України Івана ТОМИЧА сесія розглянула проект Закону про державну землевпорядну експертизу. Ним пропонується врегулювати діяльність уповноважених органів державної влади, спрямовану на дослідження, перевірку, аналіз та оцінку об'єктів експертизи на предмет їх відповідності чинному законодавству, існуючим нормам і стандартам, а також на підготовку обгрунтованих висновків для прийняття рішень у сфері використання і охорони землі, реалізації прав на неї.

Висловивши низку критичних зауважень до проекту, учасники обговорення все-таки підтримували його в цілому, пропонували прийняти в першому читанні.
За скороченою процедурою розглядалося питання стосовно кількох проектів Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки. Йшлося про поправки до чинних законів "Про фіксований сільськогосподарський податок", "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зміни мають на меті сприяти підтримці безпосереднього виробника сільськогосподарської продукції та обмеженню надмірного посередництва.

На цьому завершилось вечірнє засідання у вівторок, 15 квітня.

Зранку в середу, 16 квітня, Верховна Рада України продовжує роботу в пленарному режимі.

ПЕРШИМ З УЗГОДЖЕНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ПИТАННЯ ПРО ПРОГРАМУ ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ.

З 15-ї години в сесійній залі Верховної Ради проходять парламентські слухання: "РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ".

З 16-ї години - робота в комітетах і фракціях.

* * *