|
![]() |
ХРОНІКА ЗАКОНОТВОРЕННЯ Сьома Сесія З 15-Ї ГОДИНИ 25 КВІТНЯ (СЕРЕДА) В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ВЕРХОВНОЇ
РАДИ УКРАЇНИ ПРОХОДИЛИ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "15 РІЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ
КАТАСТРОФИ. ДОСВІД ПОДОЛАННЯ". Відкрив зібрання заступник Голови Верховної Ради України
Степан ГАВРИШ. Більше третини мільйона жителів України, зазначив він,
брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Багато
хто з них став жертвою гострої променевої хвороби, втратив здоров'я,
свідомо дбаючи про одне - захистити свою землю від ядерного монстра.
Тому сьогодні слід робити все можливе, аби виявлялася належна турбота
про ліквідаторів та мільйони українців, які найбільше потерпіли від
катастрофи. Йдеться, насамперед, підкреслив С.ГАВРИШ, про чітке виконання
Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильскої катастрофи". Головуючий сповістив, що до
участі в слуханнях запрошено народних депутатів, голів обласних і районних
рад та державних адміністрацій областей і районів, потерпілих від аварії,
представників міністерств і відомств, наукових закладів, громадських
організацій, дипломатичних і консульських установ. З доповіддю на слуханнях виступив віце-прем'єр-міністр
України Олег ДУБИНА, зі співдоповіддю - голова комітету Верховної Ради
України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій САМОЙЛЕНКО. Зазначалося, зокрема, що тільки з набуттям Україною
державного суверенітету стало можливим закласти основи для реалізації
системи законодавчого забезпечення радіаційного, медичного та соціального
захисту населення у зв'язку з аварією на ЧАЕС. З нею тепер пов'язується
весь комплекс екологічної державної політики - оздоровлення забруднених
територій, відновлення грунтів, лісів, водойм. Підкреслювалося, що для
України катастрофа стала причиною великих додаткових витрат. Впродовж
минулого десятиріччя вони становили 5-7 відсотків держбюджету, що в
цілому вже перевищує шість мільярдів доларів США. Але ж потреби у вкладеннях
колосальні. Адже економічні втрати у зв'язку з катастрофою (зниження
виробництва електроенергії, завдані всім галузям господарства збитки)
сягли 130 мільярдів доларів. На думку уряду й парламентських фахівців,
це зобов'язує до ретельнішого збалансування фінансової забезпеченості
чорнобильських програм, тіснішої співпраці всіх владних гілок у роботі
з удосконалення законодавства, особливо з його переорієнтації на новий
етап - запобігання віддаленим наслідкам катастрофи. У цьому зв'язку говорилося про необхідність прискорити
підготовку нової концепції проживання населення на територіях з підвищеним
рівнем радіоактивного забруднення. Адже діюче правове поле не враховує
особливості захисту, що виявилися з часу, як сталася аварія. Кабінет
Міністрів запропонував проект нової концепції. Але й він ще далекий
від досконалості. До парламенту надійшло понад сто зауважень до документу.
За його грунтовне доопрацювання взявся екологічний комітет Верховної
Ради. На його переконання, стратегія захисту людей і оздоровлення територій
має базуватися на більш системних засадах. Приміром, таких, як: - лікування і профілактика радіаційних захворювань; Йшлося також про потребу оновлення чинного базового
закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи". У дискусії по доповіді й співдоповіді взяли участь
народні депутати України Олександр МОРОЗ, Володимир ЯЦЕНКО, Іван ПОЛЮХОВИЧ,
Іван КІРІМОВ, Микола КУХАРЧУК, Юрій СОЛОМАТІН, а також міський голова
Славутича Володимир УДОВИЧЕНКО, міністр охорони здоров'я Віталій МОСКАЛЕНКО,
президент Всеукраїнської громадської організації "Союз Чорнобиль"
Юрій АНДРЄЄВ, міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Василь ДУРДИНЕЦЬ,
голова Національної комісії радіаційного захисту населення Дмитро ГРОДЗИНСЬКИЙ,
генеральний директор виробничого підприємства "Чорнобильська АЕС"
Віталій ТОЛСТОНОГОВ, міністр екології Іван ЗАЄЦЬ, представники деяких
громадських організацій. Промовці привертали увагу присутніх, насамперед урядовців,
до болючих питань, пов'язаних з катастрофою. Скажімо, щодо житлового
забезпечення переселенців із забруднених територій та індексації пенсій
з інвалідності за наслідками аварії, щодо поліпшення санаторно-курортного
лікування чорнобильців та відновлення до рівня 1997 року забезпеченості
ліками й оздоровчими путівками потерпілих громадян. Висловлювалася критика на адресу владних органів, які
допустили, що Україна, достроково закривши ЧАЕС на вимоги міжнародних
інституцій і сповна не одержавши обіцяних компенсацій, лишилася наодинці
з проблемами Чорнобиля. Докладно аналізувався підготовлений народними депутатами
Юрієм САМОЙЛЕНКОМ та Володимиром ЯЦЕНКОМ проект Рекомендацій парламентських
слухань. Пропонувалося, наприклад, до вересня поточного року розробити
й подати на затвердження парламенту загальнодержавну програму мінімізації
наслідків Чорнобильської катастрофи на 2001-2005 роки та на період до
2010 року. В програмі слід передбачити, зокрема, заходи, які сприяли
б успішному завершенню переселення громадян із небезпечно забрудненої
зони. Промовці радили внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів від
20 червня 2000 року "Про затвердження Порядку використання коштів
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи та спеціального захисту населення" в частині виплати
компенсації і допомог, передбачених відповідним чинним законодавством.
Пропонувалося щомісяця подавати Верховній Раді інформацію про стан фінансування
заходів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи
та соціальним захистом потерпілих від неї. Заключне слово мав Олег ДУБИНА. Юрій САМОЙЛЕНКО, закриваючи слухання, запевнив їх учасників,
що висловлені побажання і зауваження парламентські фахівці й урядовці
врахують, доопрацьовуючи Рекомендації. Голова комітету з питань екології
подякував присутнім за участь у слуханнях. У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА ПРОДОВЖИТЬ РОБОТУ 26 ЧЕРВНЯ, В ЧЕТВЕР. |
|
|
| 25 квітня 2001 року |
Інформаційне управління
|
|
|