У ВІВТОРОК - 22 ТРАВНЯ ПРОДОВЖИЛАСЯ РОБОТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Ранкове засідання розпочалося з оголошення депутатських запитів, заяв та повідомлень, внесення пропозицій. Порушувалися проблеми стосовно реалізації зобов'язань України перед Радою Європи; прийняття Податкового кодексу та нового Закону про вибори народних депутатів України; призначення Прем'єр-міністра України. Йшлося, крім того, про незадовільну ситуацію в регулюванні тарифів за комунальні послуги; порушення законодавства у фінансовій сфері; зволікання з поверненням заборгованості із заробітної плати та пенсій в освітній галузі.

Після вступної дискусії продовжився розгляд законопроектів у першому читанні.

По доповіді заступника міністра економіки Ігоря ШУМИЛА та співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Олександра СТОЯНА було проаналізовано поданий урядом проект Закону про внесення доповнення до статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Як відомо, ця стаття містить перелік випадків, за яких забороняється проведення страйку. А в законах "Про аварійно-рятувальні служби", "Про електроенергетику", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про транспорт", у "Гірничому законі" та деяких інших встановлено категорії працівників, які забезпечують сталу роботу певних виробництв і не мають права на участь у страйках.

Поправка до ст. 24 пропонує ще 15 категорій, що мають бути позбавлені такого права. Тут, як зазначалося у співдоповіді та промовах учасників обговорення, допущено "перебір", бо в разі прийняття доповнення вища форма протесту - страйк стає недоступною по суті нікому. Тим самим порушуються конституційні права громадян на догоду роботодавцям. І це за умов заборгованості з виплати зарплати, зокрема, в приватному секторі - понад шість мільярдів гривень. Пропонувалося відхилити поданий законопроект.

За дорученням авторської урядової групи перший заступник голови Державного комітету зв'язку та інформатизації Олександр БАРАНОВ охарактеризував законопроект змін до чинного закону "Про Національну програму інформатизації". Йшлося про поправки до статей 2, 10, 11, 13, 14, 15, 20 і 26, якими конкретизуються або уточнюються деякі норми і положення, усуваються певні прогалини. Наприклад, щодо фінансових джерел на придбання засобів інформатизації структурами, які утримуються за рахунок бюджетних асигнувань. Щодо повноважень керівника програми стосовно організації відбору проектів та контролю за виконанням завдань. Щодо функціонального обов'язку органів державної влади та місцевого самоврядування подавати генеральному державному замовникові повний обсяг інформації, за винятком тієї, яка стосується національної безпеки та оборони.

Доцільність запропонованих змін підтримав Комітет з питань науки і освіти, про що доповів сесії голова комітету Ігор ЮХНОВСЬКИЙ. Здобули вони схвалення й переважної більшості промовців. Водночас пролунали думки про необхідність внести до закону ще низку доповнень і змін, спрямованих на уніфікацію програмного забезпечення, насамперед українською мовою. Запропоновано доопрацювати проект.

Далі за порядком денним розглядався законопроект щодо внесення змін до Закону України "Про національний архівний фонд і архівні установи". У новій редакції його проаналізував голова Державного комітету архівів Руслан ПИРІГ. Проектом визначаються засади формування, обліку і зберігання, право власності та порядок використання документів із архівного фонду держави. Передбачено, зокрема, що фінансування державних установ здійснюється за рахунок коштів бюджету, а приватних - за рахунок їх засновників або власників. Даним правовим актом передбачається, що у разі порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи винні нестимуть відповідальність згідно із законом. Співдоповідав секретар Комітету з питань культури і духовності Станіслав ПХИДЕНКО. Він зазначив, що комітет підтримує законопроект і рекомендує прийняти його для підготовки до другого читання.

"Архівна" тема продовжилася під час розгляду двох законопроектів стосовно змін до статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" та до статті 53 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо термінів зберігання документів у місцевих державних архівних установах). Від авторської групи доповідав народний депутат Леонід (Лесь) ТАНЮК. Висновки парламентських фахівців оприлюднив заступник голови Комітету з питань культури і духовності Дмитро ГНАТЮК.

Проектами передбачається змінити термін зберігання виборчих бюлетенів після оголошення підсумків виборів з чотирьох до одного року. Це, на думку авторів, значно розвантажить площі для зберігання архівних матеріалів у районних та міських архівах, оскільки в них на сьогодні склалася критична ситуація з розміщенням документів. При цьому зауважувалося, що йдеться лише про бюлетені, а не протоколи лічильних комісій. Більшість народних депутатів підтримала проекти. Хоча дехто не погоджувався з ними, посилаючись на те, що скороченням терміну зберігання, мовляв, усувається первинне доказове джерело на випадок розслідування скарги або судового позову щодо фальшування виборів.

Одним блоком розглядалися урядовий законопроект змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" і суміжні з ним депутатські законопроекти "Про свободу світогляду, віросповідання та релігійні організації", "Про свободу віросповідання та релігійні організації". Від авторських груп їх охарактеризували (відповідно) голова Державного комітету у справах релігій Віктор БОНДАРЕНКО, народний депутат Віталій ЖУРАВСЬКИЙ. Підкреслювалася злободенність цього питання, оскільки з часу схвалення нині чинного закону минуло десять років і він багато в чому не відповідає життєвим реаліям. Невипадково всі три подані проекти є, по суті, новою редакцією діючого. В принципі, вони повною мірою відтворюють конституційне положення про те, що кожен має право на свободу світогляду й віросповідання, безперешкодне відправлення релігійних культів і ритуальних обрядів, проведення релігійної діяльності.

Від Комітету з питань культури і духовності мав слово голова підкомітету Михайло КОСІВ. Він оприлюднив рішення парламентських фахівців, які вважають, що перевагу слід віддати урядовому варіанту, який повніше враховує зміни ситуації в цій галузі, містить ряд концептуальних положень державної політики щодо релігійних організацій. Водночас пропонувалося доповнити проект рядом назрілих норм. Зокрема, щодо групових дій, які не можуть визнаватися релігійними, хоча й видаються за такі. Щодо вдосконалення схеми реєстрації статутів релігійних організацій, порядку й умов передачі їм об'єктів колишньої церковної власності. Учасники обговорення доповіді та співдоповіді переважно поділяли думку профільного комітету - взяти за основу для подальшого доопрацювання урядовий варіант законопроекту.

Наступним був законопроект змін до деяких законодавчих актів (у зв'язку з прийняттям Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"), поданий урядом. Як випливало з доповіді заступника міністра економіки Ігоря ШУМИЛА, поправки мають на меті встановити конкурсний порядок закупівель, робіт і послуг, доповнюють Кримінальний кодекс України, що передбачатиме судову відповідальність за використання посадовою особою бюджетних коштів з порушенням порядку, встановленого законодавством. Проект було підтримано і співдоповідачем - заступником голови Комітету з питань бюджету Євгеном ЖОВТЯКОМ. Рішення комітету - рекомендувати документ для прийняття за основу.

Від парламентської авторської групи проект Закону про державну підтримку вітчизняних виробників рухомого складу представив народний депутат Сергій МАТВІЄНКОВ. На його думку, зазначену проблему можна вирішити наданням значних податкових пільг галузям, причетним до виробництва залізничних вагонів. У зв'язку з цим йдеться про те, щоб розробити спеціальну національну програму, внести відповідні поправки до деяких законодавчих актів, зокрема "Про плату за землю", "Про Єдиний митний тариф", "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" тощо. Проект було сприйнято неоднозначно, оскільки автори не надали економічного розрахунку для його реалізації. Водночас багато хто з промовців підкреслював важливість проблеми, необхідність такого закону.

Пленарні засідання продовжаться в середу, 23 травня.