ВIДПОВIДНО ДО РЕГЛАМЕНТУ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ В СЕРЕДУ (21 ЛЮТОГО), ЯК I ЗАВЖДИ В ЦЕЙ ДЕНЬ ТИЖНЯ, ПЛЕНАРНЕ ЗАСIДАННЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ПОЧАЛОСЯ З РОЗГЛЯДУ ПУНКТУ ПОРЯДКУ ДЕННОГО "ОГОЛОШЕННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТIВ, ЗАЯВ, ПОВIДОМЛЕНЬ, ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦIЙ".

У перебiгу дискусiї порушувалися проблеми суспiльного життя країни. Говорилося, зокрема, про необхiднiсть удосконалити систему регресних виплат шахтарям, полiпшити органiзацiю залізничних перевезень, вжити заходiв для вiдродження рiчково-морського пароплавства, для малозабезпечених студентiв - ввести замiсть комерцiйної бюджетну форму оплати навчання, докласти зусиль до скорочення дитячої бездоглядностi. Промовцi говорили про необхiднiсть кадрових змiн у вищих ешелонах влади, привертали увагу парламентаріїв до потреби докорiнного полiпшення законотворчого процесу, прискорення прийняття в основному готових десяти кодексiв з різних галузей права.

Згiдно з ухваленим рiшенням для виступу з парламентської трибуни було надано слово Вiктору ТУРМАНОВУ - представниковi шахтарiв, якi пікетували будинок Верховної Ради, вимагаючи врегулювати проблему державного соцiального страхування. Сесiя вирiшила: в четвер,
22 лютого, завершити розпочатий ранiше розгляд законопроектiв з цiєї проблеми.

Першим iз внесених до порядку денного законопроектiв розглядався проект Закону щодо змiн до чинного закону "Про порядок висвiтлення дiяльностi органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування в Українi засобами масової iнформацiї". Вiд авторської групи його представив у своїй доповiдi народний депутат України Борис БЕСПАЛИЙ. Як зазначив доповiдач, статтею 9 дiючого законодавчого акту встановлено процедуру висвiтлення дiяльностi парламенту, згiдно з якою порядок i форми цього висвiтлення (на виконання державного замовлення) визначаються окремою постановою Верховної Ради на кожну поточну сесiю в межах трьох вiдсоткiв рiчного обсягу часу загальнонацiонального каналу, на якому здiйснюється мовлення. Законопроектом змiн пропонується, щоб до часу висвiтлення не включався час прямої трансляцiї пленарних засiдань, щорiчних i позачергових послань Президента України та щорiчних доповiдей Уповноваженого ВР з прав людини, оскiльки вони переважною мiрою вiдносяться до сфер дiяльностi саме цих посадових осiб, а не парламенту. Проект змiн пiдтримано Комiтетом з питань свободи слова та iнформацiї, про що iнформував сесiю у своїй спiвдоповiдi голова комiтету Олександр ЗIНЧЕНКО. Пропонувалося прийняти законопроект у першому читаннi.

Стосовно кошторису Верховної Ради України на 2001 рiк доповiдав голова парламентського Комiтету з питань Регламенту, депутатської етики та органiзацiї роботи парламенту Вiктор ОМЕЛIЧ. Вiн сказав, зокрема, що кошторис витрат на здiйснення повноважень Верховної Ради України, пiдприємств та закладiв, що забезпечують її дiяльнiсть, який подається на затвердження, становить 185,4 млн. грн., з них 27,4 млн. грн. - спецiальний фонд i загальнi видатки (бюджетнi кошти) - 158 млн. грн. Проект iз загальних видаткiв (бюджетних коштiв) було подано до Мiнiстерства фiнансiв у сумi 197,4 млн. грн. Проте, враховуючи дефiцит бюджетних коштiв у державi, кошторис було переглянуто i узгоджено в сумi 158 млн. грн. (загальний фонд). Кошторис розраховано, виходячи з iндексу споживчих цiн - 114,3 вiдсотка (у середньому до попереднього року) i зростання заробiтної плати на 15 вiдсоткiв. У загальних видатках на забезпечення дiяльностi народних депутатiв та апарату, асигнування на заробiтну плату i нарахування на неї становлять 51,6 млн. грн., або 43,9 вiдсотка.

В тому числі на оплату працi: 1) народних депутатiв України - 16 млн. грн.; 2) помiчникiв-консультантiв народних депутатiв - 19,4 млн. грн.; 3) колишнiх народних депутатiв - 0,7 млн. грн.; 4) апарату - 14,9 млн. грн.; 5) за трудовими угодами - 0,6 млн. грн.

Обов'язковi поточнi витрати, сказав В.ОМЕЛIЧ, становлять 17,1 млн. грн. Вони призначаються на придбання паперу та канцприладдя; технiчне обслуговування та ремонт комп'ютерного, iнженерного i копiювального обладнання; ремонт кабельних мереж; представницькi витрати для комiтетiв, фракцiй; на проведення нарад, семiнарiв вiд галузей i регiонiв; проживання народних депутатiв у готелях; депутатськi i транспортнi, витрати на проїзд народних депутатiв та вiдрядження помiчникiв-консультантiв i працiвникiв апарату; послуги зв'язку; державне страхування народних депутатiв; iншi поточнi видатки.

Потреба на капiтальнi видатки становить близько 75 млн. грн., з яких 43,9 млн. грн. - це роботи, якi необхiдно провести, щоб забезпечити вiдповiднi умови проживання i працi народних депутатiв. Проте затверджено держбюджетом 46,4 млн. грн. Зменшення згаданих видаткiв позбавляє можливостi виконати такi невiдкладнi роботи:

- забезпечити автобазу транспортом (знос дiючого становить
80 вiдсоткiв, потреба - 6,5 млн. грн.)

- реконструкцiю двох холодильних станцiй, якi дiють з 60-х рокiв, та капiтальний ремонт примiщень (6 млн. грн.)

- створення телевiзiйного комплексу центральної апаратної телебачення Верховної Ради України (3,8 млн. грн.).

В минулому роцi, зазначив доповiдач, фiнансування видаткiв здiйснено на 97,4 вiдсотка вiд плану. У поточному - Мiнiстерство фiнансiв затвердило помiсячний розпис видаткiв без узгодження з управлiнням справами Верховної Ради i на сiчень - лютий передбачено всього 7,8 вiдсотка вiд рiчного плану, тодi як вiдповiдно до 1/12 частини видаткiв необхiдно було визначити 16,7 вiдсотка рiчної суми.

Розгляд питання буде продовжено.

Головi пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної дiяльностi Михайловi РАТУШНОМУ було надано слово з пункту порядку денного "Про iнформацiю Генеральної прокуратури України щодо стану законностi в державi та заходiв, що вживаються Генеральною прокуратурою України по дальшому її змiцненню". Перед цим Голова Верховної Ради Iван ПЛЮЩ дав пояснення стосовно колiзiї, яка створилася наприкiнцi минулої та на початку поточної сесiй навколо пропозицiй заслухати звiт Генпрокурора. Михайло РАТУШНИЙ проаналiзував правовi аспекти цiєї ситуацiї з урахуванням того, що на звернення Генпрокурора з питання його пiдзвiтностi парламентовi дав висновок Конституцiйний Суд. Голова Комiтету з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю Юрiй КАРМАЗIН (цьому комiтетовi спiльно зi згаданим вище доручалася пiдготовка питання до розгляду) доповiв рiшення комiтету: висловити недовiру Генеральному прокурору України ПОТЕБЕНЬКУ Михайлу Олексiйовичу. Такий висновок тiєю чи iншою мiрою пiдтримала переважна бiльшiсть учасникiв дискусiї. Зокрема, народнi депутати Борис БЕСПАЛИЙ, Володимир ЯЦЕНКО, Григорiй ОМЕЛЬЧЕНКО, Вiталiй ЧЕРНЕНКО, Павло ТИЩЕНКО, Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ. Незгоду з пропозицiєю антикорупцiйного комiтету висловив народний депутат Олександр БАНДУРКА. Прийняття рiшення вiдбудеться в день голосування.

ПIСЛЯ РАНКОВОГО ЗАСIДАННЯ НАРОДНI ДЕПУТАТИ ПРАЦЮВАЛИ В ПРОФIЛЬНИХ КОМIТЕТАХ, ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ФРАКЦIЯХ I ГРУПАХ.

У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI СЕСIЯ ПРОДОВЖИТЬ РОБОТУ
22 ЛЮТОГО, В ЧЕТВЕР - ДЕНЬ ПРИЙНЯТТЯ РIШЕНЬ З НЕВIДКЛАДНИХ ТА РАНIШЕ РОЗГЛЯНУТИХ ПИТАНЬ.