ЯК ЗАВЖДИ ПО ВІВТОРКАХ, РАНКОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ 20 БЕРЕЗНЯ РОЗПОЧАЛОСЯ З ДИСКУСІЇ ЗА ПУНКТОМ ПОРЯДКУ ДЕННОГО "ОГОЛОШЕННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ, ЗАЯВ, ПОВІДОМЛЕНЬ, ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ". ЙШЛОСЯ ПРО ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ В СУСПІЛЬСТВІ, ПОТРЕБУ УЗГОДЖЕНИХ ДІЙ УРЯДУ З ПАРЛАМЕНТОМ, ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИХОДУ З КРИЗИ.

У попередньому порядку було повідомлено про створення у Верховній Раді депутатської групи "Регіони України" (координатор Володимир РИБАК). У зв'язку з подіями 9 березня та пікетуванням парламентського будинку ранком 20 березня деякі промовці знову поверталися до питань роботи правоохоронних органів. Від пікетуючих - ветеранів МВС України було надано слово Петрові МИХАЙЛЕНКУ.

Далі за процедурою першого читання народні депутати розглядали законопроекти.

Голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олексій КОСТУСЄВ охарактеризував свій проект Закону про Фонд державного майна України, поданий ще наприкінці минулого року, та частково порівняв його з аналогічним урядовим проектом, який надійшов у лютому поточного року. Нагальність розгляду цього питання, сказав доповідач, посилюється тією обставиною, що ФДМУ досі діє за тимчасовим Положенням, прийнятим ще 1992 року. Адже схвалений Верховною Радою в січні 1997 року відповідний закон чотири рази зазнавав вето Президента і, зрештою, парламент мусів прийняти постанову, якою уряд було зобов'язано в місячний термін підготувати новий законопроект.

Слово стосовно альтернативного урядового варіанту цього документу мав голова Фонду державного майна Олександр БОНДАР. У перебігу дискусії переважала думка щодо переваг варіанту парламентських фахівців. Він чітко визначає правові основи діяльності ФДМУ, його статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення. Пропонувалося підготувати єдину узгоджену редакцію проекту, звернувши особливо увагу на норми, якими визначаються підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність фонду. Адже за парламентським варіантом "Фонд підпорядкований Президенту України, підконтрольний Кабінетові Міністрів України та підзвітний Верховній Раді України". А за урядовим - "… підпорядкований і підконтрольний Кабінету Міністрів України та підзвітний Верховній Раді України". Крім того, на думку Конституційного Суду, через визначення Конституцією особливого порядку та звільнення голови ФДМУ (Президентом за згодою Верховної Ради), фондовi надано спеціальний статус, який виключає його підпорядкування Верховній Раді. Отож, на голосування вноситиметься пропозиція щодо підготовки до повторного першого читання доопрацьованого законопроекту.

З питання щодо проекту Закону про легалізацію доходів фізичних осіб, з яких не сплачено податки, збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, сесія розглянула в першому читанні три законопроекти - президентський, що надійшов до парламенту в червні минулого року водночас з виданням однойменного Указу, і два парламентські: "Про податкову амністію" (29.06.2000 р. Народний депутат Сергій ТЕРЬОХІН); "Про амністію осіб, які вчинили окремі господарські або посадові злочини, і легалізацію доходів фізичними особами" (19.01.2000 р. Народні депутати Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО та Анатолій ЄРМАК).

Перший проект охарактеризував у своїй доповіді заступник голови Державної податкової адміністрації України Олексій ШИТРЯ. Рішення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності оприлюднив перший заступник голови комітету Сергій ТЕРЬОХІН. Згідно з цим рішенням проект, поданий Президентом України, пропонувалося відхилити як адміністративно необгрунтований. За основу пропонувалося взяти проект "Про податкову амністію", оскільки в ньому, на думку співдоповідача, передбачаються повніші передумови для повернення коштів та майнових цінностей, раніше вивезених з території України, та легалізації доходів юридичних або фізичних осіб з їх врахуванням у розрахунках розмірів податкових баз для визначення податкових зобов'язань таких осіб у майбутніх податкових періодах. У документі також повніше, сказав автор, тлумачаться поняття податкової амністії, її об'єкти, механізм декларування коштів. Водночас, пропонуються зміни до Кримінального кодексу, спрямовані на встановлення відповідальності за приховування від митного огляду готівкової валюти, чеків, векселів тощо. Деякі положення третього проекту пропонувалося врахувати, готуючи на основі редакції С.ТЕРЬОХІНА узгоджений документ. Його доведеться повторно розглядати в першому читанні. Висловлювалися й думки про слушність багатьох норм президентського законопроекту.

По доповіді народного депутата України Олексія БАБУРІНА сесія розглянула законопроект змін до статті 2 чинного закону "Про списання заборгованості відкритого акціонерного товариства "АвтоЗАЗ". Проектом намічається списати як безнадійну всю прострочену кредиторську заборгованість ВАТ "АвтоЗАЗ" станом на 1 липня 1997 року за кредитом, отриманим під гарантію Кабінету Міністрів України, через Укрексімбанк за кредитною лінією Німеччини, та відсотками за користування цим кредитом, а також пеню, нараховану на цю заборгованість (через неточність одного з положень закону певну її частку не було списано). Комітет з питань банків і банківської діяльності, від якого співдоповідав В'ячеслав СОКЕРЧАК, нагадав сесії, що парламентські фахівці й раніше підказували Мінфінові необхідність такої зміни до закону, щоб він діяв у повному обсязі на користь підприємству. Отож, рішення фінансово-банківського комітету однозначне: пропонувати законопроект на голосування. Він сприятиме, як висловився В.СОКЕРЧАК, відновленню юридичної справедливості. В рамках обговорення цього документу промовці взагалі привертали увагу уряду до розвитку автомобілебудування в Україні, пропонували провести парламентські слухання, присвячені підготовці цільової державної програми з цієї проблеми. Головуючий висловився за те, щоб дати відповідні доручення урядовим і парламентським структурам.

Вiд Державного комiтету зв'язку та iнформатизацiї щодо законопроекту "Про поштовий зв'язок" доповiдав заступник голови цього комiтету Анатолiй ДОВГИЙ. Вiн поiнформував, що даний проект закону передбачає права та обов'язки операторiв i споживачiв та встановлює їх вiдповiдальнiсть. Прийняття законодавчого акту з цього питання дасть можливiсть врегулювати суспiльнi вiдносини у сферi поштового зв'язку в правовiй площинi. Спiвдоповiдач - голова пiдкомiтету Комiтету з питань будiвництва транспорту i зв'язку Олег ПОЛIЩУК сказав, що зазначений документ визначає правовi, соцiально-економiчнi та органiзацiйнi основи дiяльностi в галузi i пiдтримав доповiдача. Даний законопроект не викликав особливих зауважень в учасникiв дискусiї.

Як вiдомо, чинне пенсiйне законодавство не враховує трудового стажу та розмiру пенсiй пiдприємцiв, оподаткування яких здiйснюється шляхом сплати фiксованого, єдиного або фiксованого сiльськогосподарських податкiв чи шляхом придбання спецiального торговельного патенту. Врегулюванню цiєї проблеми присвячено законопроект "Про внесення змiн до деяких законiв України". Його подав Кабiнет Мiнiстрiв, а представила сесiї заступник мiнiстра працi та соцiальної полiтики Олена ГАРЯЧА. Проектом пропонується в рамках закону "Про пенсiйне забезпечення" визначити порядок розрахунку такого стажу i доходу для обчислення пенсiй суб'єктам пiдприємницької дiяльностi, якi обрали спрощену систему оподаткування, а також членам їх сiмей, за участю яких здійснюється така дiяльнiсть. За умови незначних уточнень проект пiдтримав Комiтет з питань аграрної полiтики та земельних вiдносин, чиє рiшення оприлюднив на пленарному засiданнi голова пiдкомiтету Василь КАЛIНЧУК. Промовцi в основному подiляли думку щодо доцiльностi й грунтовностi законопроекту. Його пропонуватимуть прийняти в першому читаннi, а готувати документ до другого сесiя рекомендувала безпосередньо профiльному парламентському комiтетовi.

По доповiдях голови Комiтету з питань прав людини, нацiональних меншин i мiжнацiональних вiдносин Геннадiя УДОВЕНКА та народного депутата (вiд авторської групи) Володимира ПУСТОВОЙТОВА було розглянуто два проекти Закону про мирнi збори. Вони пiдготовленi на виконання конституцiйної норми щодо права громадян на мирнi збори, мiтинги, походи i демонстрацiї, про проведення яких завчасно сповiщаються органи виконавчої влади, мiсцевого самоврядування. Проект регламентує механiзм таких заходiв, їх правове регулювання в повному комплексі. Як зазначив Г.УДОВЕНКО, за основу пропонувалося взяти варiант профiльного комiтету, доопрацьований з врахуванням положень В.ПУСТОВОЙТОВА. Серед концептуальних засад наголошувалося на тому, що влада не повинна вiдмежовуватися вiд людей, не вбачати упереджено в мирних зборах громадян якусь загрозу устроєвi, порядку. Допускається обмеження права, а не його заборона. Було висловлено й чимало конкретних зауважень. Зокрема, думка про перевагу другого проекту.

Голова пiдкомiтету Комiтету з питань правової полiтики Василь ОНОПЕНКО представив законопроект змiн i доповнень до чинного закону "Про адвокатуру". Сутнiсть поправок зводиться до того, щоб дозволити адвокатську дiяльнiсть (на основi лiцензiї Мiнюсту) особам, якi мають вищу юридичну освiту з квалiфiкацiйним рiвнем спецiалiста або магiстра i стаж практичної роботи не менше двох рокiв. Законопроект було розглянуто за скороченою процедурою i пропонувалося прийняти за основу.

Вели засiдання цього дня Перший заступник Голови Верховної Ради України Вiктор МЕДВЕДЧУК i заступник Голови Верховної Ради Степан ГАВРИШ.

Наступне пленарне засiдання вiдбудеться в середу, 21 березня.