У ВІВТОРОК - 20 ЛЮТОГО СЬОМА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ТРЕТЬОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Було приведено до присяги Анатолія ВОЛОКА, обраного народним депутатом України по загальнодержавному багатомандатному виборчому округу від Народно-демократичної партії України.

Народні депутати розглянули й затвердили низку запитів своїх колег до вищих посадових осіб держави.

Головуючий оприлюднив зміни в персональному складі парламентських фракцій і груп.

Згідно з Регламентом, як завжди по вівторках, відбулося оголошення заяв, повідомлень, пропозицій. У дискусії взяли участь народні депутати Володимир ФІЛЕНКО, Михайло БРОДСЬКИЙ, Олександр ТУРЧИНОВ, Роман БЕЗСМЕРТНИЙ, Юрій КОСТЕНКО, Іван БОКИЙ, Володимир МАРЧЕНКО, Петро ЦИБЕНКО.

Далі продовжилася законотворча робота.

По доповіді заступника міністра праці та соціальної політики Миколи СОЛДАТЕНКА і співдоповіді голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Валентини ГОШОВСЬКОЇ першим розглядався проект Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік. Проектом пропонується місячний прожитковий мінімум на одну особу 311 гривень 30 копійок. Водночас окремо визначаються розміри для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: для дітей віком до 6 років - 276,48 гривні; від 6 до 18 років - 345,66 гривні; працездатних осіб - 331,05; для осіб, які втратили працездатність - 248,77 гривні. Одним із положень законопроекту пропонується встановити, щоб розміри державних соціальних гарантій визначалися (залежно від прожиткового мінімуму) відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами, виходячи з економічних умов, можливостей Державного бюджету, Пенсійного фонду та кошторисів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Такими законами, зокрема, є: "Про прожитковий мінімум", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам".

Слідом сесія розглянула законопроект змін до чинного закону "Про пенсійне забезпечення" (доповідала народний депутат України Наталія ВІТРЕНКО). Йшлося про встановлення мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму та відновлення статті 64 попередньої редакції згаданого закону щодо обчислення розміру трудової пенсії залежно від стажу та умов праці. Потрібний для цього фонд пропонувалося сформувати за рахунок коштів корпорації "Єдині енергетичні системи України", що не сплатила до держбюджету мільярдні податкові суми. Представники профільного комітету, ряд інших учасників обговорення проекту в основному оцінювали його схвально. Водночас висловлювалися істотні зауваження до документа. Зокрема, щодо неузгодженості з трудовим законодавством.

Від авторської групи народний депутат України Григорій ДАШУТІН охарактеризував проект Закону про використання в Україні іноземної робочої сили. Він спрямований на забезпечення пріоритетного права громадян нашої держави займати вакантні робочі місця на національному ринку праці, на запобігання нелегальній трудовій міграції. Пропонується ввести дозвільну систему залучення роботодавцями іноземців із запровадженням квоти щодо їх чисельності, що б забезпечувало певні переваги у працевлаштуванні наших громадян. Виходячи саме з цього, Комітет з питань соціальної політики та праці, від якого співдоповідав Олександр СТОЯН, підтримав законопроект, рекомендував прийняти його в першому читанні з врахуванням думки профільного Комітету.

Турбота про здоров'я населення - мета законопроекту змін до чинного закону "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини". Доповідь про нього зробив заступник міністра економіки Андрій ГОНЧАРУК, співдоповідь - голова парламентського Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства Віталій ЧЕРНЕНКО. Йдеться про запровадження обов'язкової сертифікації продтоварів, які надходять у сферу харчування. Реалізація такого законодавчого акту, за підрахунками авторів документу, обійдеться в 40 мільйонів гривень, які здобуватимуться незначним підвищенням цін (у межах 10 відсотків). Однак виграш від цього буде незрівнянно вищий, оскільки попереджуватимуться захворювання через неякісні продукти, витіснятимуться з ринку недобросовісні виробники. Такий закон узгоджуватиметься з відповідним європейським правом.

Вечірнє засідання почалося з розгляду урядового законопроекту змін до деяких законодавчих актів з питань страхування. Доповідав заступник міністра фінансів Володимир МАТВІЙЧУК. Сутність документу полягає в тому, щоб внести зміни насамперед до чинного закону "Про страхування", згідно з якими не підлягатимуть обов'язковому страхуванню, зокрема, військовослужбовці, працівники внутрішніх справ, працівники прокуратури, народні депутати, працівники податкової служби, судді. Водночас пропонуються відповідні поправки до законів "Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата", "Про статус суддів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і інших. Згідно з цими змінами сплачуватимуться компенсаційні виплати у разі поранення, інвалідності, загибелі. Під час дискусії зазначалося, що законопроектом визначається більш досконалий механізм, за яким пропонується "замінити обов'язкове державне страхування на безпосереднє здійснення компенсаційної виплати потерпілим з Державного бюджету головними розпорядниками бюджетних коштів за цільовими платежами за місцем роботи потерпілого". Це дасть змогу своєчасно здійснювати виплату потерпілим і зекономити бюджетні кошти. Зокрема, як сказано в обгрунтуванні, "за рахунок зменшення розміру плати НАСК "Оранта" (у розмірі 6% від отримуваних нею страхових платежів на суму близько 1,2 млн. гривень щорічно) за виконання послуг по перевірці документів потерпілого на виплату коштів, перерахованих міністерством або відомством". Фахівці Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, від яких співдоповідав Сергій ТИГИПКО, підтримали законопроект. Однак у перебігу дискусій висловлювалися й заперечення. Насамперед, стосовно механізму проведення таких виплат, який по суті не визначено чітко й зрозуміло. Отож, документ ще потребує доопрацювання.

Законопроект змін до чинного закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (за дорученням авторської групи) представив народний депутат України Леонід КОСАКІВСЬКИЙ. Цим проектом пропонується, щоб обов'язок зі збирання довідок та іншої офіційної інформації, необхідної для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, покладався на орган, що призначає цю допомогу. Термін для такої дії - десять днів. Законопроект підтримали учасники дискусії, водночас звернувши увагу уряду на необхідність збільшити розмір цієї допомоги, яка поки що лишається до смішного мізерною (8-37 гривень).

Перший заступник голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир ЧЕРНЯК доповідав з питання стосовно проекту Закону про особливості приватизації частини пакету акцій, що належать державі у статутному фонді відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот". Законопроектом визначаються істотні умови договору купівлі-продажу частини пакету акцій, що належать державі у статутному фонді зазначеного ВАТ. Це: здійснення програм технічного переоснащення; збереження технологічної цілісності виробництва; збереження робочих місць; утримання об'єктів соціально-побутового призначення тощо. Реалізація таких умов, зазначається в проекті, можлива лише тоді, коли із усього пакету акцій 25 відсотків належатимуть державі, а не менше 29 - трудовому колективові. І лише решта - трохи більше 46 - іншим інвесторам. Промовці в основному підтримали законопроект як такий, що убезпечує підприємство від руйнівних для вітчизняної економіки тенденцій зарубіжного інвестора, якщо в його руках виявляється контрольний пакет акцій.

Наступний законопроект - змін до чинного закону "Про охорону атмосферного повітря" охарактеризував у доповіді заступник голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій ПИСАРЕНКО. Запропоновано жорсткіші нормативи убезпечення атмосфери від різноманітних забруднень, усувається ряд неефективних та недоречних положень названого закону. Зокрема, стосовно використання повітря як сировини основного виробництва. Законопроект рекомендовано прийняти.

Як доповів голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Юрій САМОЙЛЕНКО, підготовлений парламентськими фахівцями законопроект змін до чинного закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з розумінням зустріли в усіх відповідних органах виконавчої влади. Учасники дискусії також сходилися переважно на тому, що проект хоча й не комплексно, а лише стосовно дітей, посилює соціальний захист потерпілих. Передбачається, наприклад, що дітям чорнобильців (після досягнення повноліття) за відповідним причинним зв'язком інвалідності надаються пільги й компенсації, чинні для осіб, віднесених до першої категорії постраждалих. Законопроект буде внесено на голосування.

Пленарні засідання продовжаться в середу - 21 лютого.