У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ДНЯ СЕРЕДИ - 18 КВІТНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ "ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ ДО 2030 РОКУ".

Відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Степан ГАВРИШ відзначив провідну роль енергетичної галузі в розвиткові економіки держави та наголосив на необхідності якнайшвидшого схвалення енергетичної стратегії України. Віце-спікер висловив переконання, що при розробці енергетичної стратегії буде враховано зауваження та пропозиції, висловлені в ході сьогоднішніх слухань у парламенті. Зокрема, щодо диверсифікації джерел енергозабезпечення, участі в закордонних енергетичних ринках, пошуку фінансових джерел, які б забезпечили реформування енергетичного сектору держави тощо.

С.ГАВРИШ поінформував, що для участі в парламентських слуханнях запрошені майже 500 представників виконавчих структур, які забезпечують керівництво паливно-енергетичною галуззю, підприємств та енергетичних компаній.

Міністр палива та енергетики України Станіслав СТАШЕВСЬКИЙ у своїй доповіді пов'язав кризові явища в паливно-енергетичному комплексі із загальним економічним станом у державі.

За словами міністра, порівняно з 1991 роком обсяги виробництва скоротилися в усіх енергетичних галузях. У 2000 році виробництво електроенергії становило 170,69 млрд. кВт. год., або 62 відсотки від обсягів її виробництва 1991 року. Видобуток нафти (разом з газовим конденсатом) у минулому році склав 3,69 млн. тон (74%), природного газу - 18,04 млрд.куб.м (62% від рівня 1991 року).

Одним з наслідків такого становища є те, сказав міністр, що на сьогодні 96 відсотків устаткування теплоелектростанцій вже відпрацювали свій ресурс, 73 відсотки - перевищили граничний.

С.СТАШЕВСЬКИЙ відзначив, що глибока залежність від постачальника - монополіста природного газу, в якій опинилася Україна зумовлює необхідність прийняття дієвих заходів щодо енергетичної безпеки, зокрема, шляхом диверсифікації джерел постачання природного газу в Україну.

Далі міністр навів перелік невідкладних та першочергових заходів з покрашення технічного стану енергетичних підприємств, всіх галузей ПЕК. Наголосивши на необхідності створення механізмів відновлення матеріальної бази енергетики, одним з можливих рішень С.СТАШЕВСЬКИЙ назвав створення спеціального фонду розвитку галузей ПЕК з визначенням джерел його наповнення.

За словами міністра, прогноз розвитку національної економіки на період до 2030 року, що використаний в основних положеннях Концепції енергетичної стратегії, базується на розрахунках прогнозних обсягів ВВП. Зокрема, що на період виходу економіки з кризи (2001-2003 роки) темпи щорічного приросту ВВП складатимуть 4-7 відсотків, в 2004-2017 роках - 8 відсотків, в 2020 р. - 8 відсотків, далі цей відсоток не перевищуватиме 4,2 відсотка.

Згідно з прогнозами, сказав С.СТАШЕВСЬКИЙ, обсяги виробництва ВВП у 2030 р. повинні у 2,7 раза перевищити обсяги його виробництва у 1990 році, сягаючи 4,2 відсотків приросту ВВП на рік. За цих умов, наголосив він, необхідно забезпечити значне зростання енергетичної ефективності в прогнозованому періоді.

Торкаючись проблем та перспектив вугільної промисловості, С.СТАШЕВСЬКИЙ окреслив ряд заходів, передбачених Концепцією енергетичної стратегії України на період до 2030 року, спрямованих на удосконалення роботи підприємств вугільної промисловості, подальше реформування структури управління ними.

За оптимістичними оцінками, сказав міністр, обсяги видобутку вугілля на 2010 рік можуть досягти 100 млн. тонн. Зокрема, приріст видобутку вугілля в 2005 р. повинен скласти 16,8 млн. т, в 2010 р. - 23,8 млн. тонн. Основний приріст планується отримати за рахунок 72 перспективних шахт. Для забезпечення такого варіанту розвитку, сказав С.СТАШЕВСЬКИЙ, із держбюджету щорічно потрібно виділяти близько 3 млрд. грн.

Торкаючись перспектив розвитку нафтогазового комплексу, міністр зазначив, що не бачить можливості значного збільшення забезпечення потреб цієї сфери у природному газі власного видобутку в найближчі роки. За його словами, за період з 1994 до 2000 року видобуток газу в Україні перевищив приріст його запасів у 1,8 раза. Міністр вважає, що самофінансування галузі є практично єдиним чинником для підтримки і нарощування видобутку нафти і газу. За оцінками міністра, в період 2010-2015 років можна очікувати збільшення обсягів видобутку нафти і конденсату до рівня 5,5-6 млн. тонн.

Далі міністр зосередився на проблемах розвитку електроенергетичної галузі. В якій, на його думку, необхідно вирішити цілу низку проблем, головною з яких є перебудова існуючих потужностей в напрямку підвищення економічності енергосистеми.

Характеризуючи проблеми та завдання атомної енергетики, С.СТАШЕВСЬКИЙ, зокрема наголосив, що головними завданнями на найближчу перспективу має стати добудова енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Водночас, за словами міністра, завданням стратегічного характеру є створення в Україні власного ядерно-паливного циклу, що суттєво підвищить рівень енергетичного самозабезпечення країни. Міністр також зосередив увагу народних депутатів на проблемі будівництва національного сховища радіоактивних відходів.

С.СТАШЕВСЬКИЙ, аналізуючи проблеми енергозбереження, зокрема повідомив, що з 1997 року в Україні має місце стабілізація величини енергоємності ВВП, а у подальшому періоді до 2010 року передбачається її значне зниження. Це, за словами міністра, дозволяє розраховувати на те, що за період до 2010 року Україна може досягти європейських показників енергоефективності.

Міністр палива і енергетики України також наголосив, що підприємства сектору є одними з основних емітентів діоксиду вуглецю в атмосферу. Тому, за його словами, одним з головних завдань сектору є радикальне зменшення рівня впливу на довкілля, досягнення жорстких технологічних параметрів викидів, створення єдиної системи моніторингу викидів, гармонізації методології та системи обліку викидів із розширенням спектра речовин, що підлягають обліку, та зміною підходів до його порядку.

С.СТАШЕВСЬКИЙ, насамкінець, наголосив, що Енергетична стратегія України потребує взаєморозуміння законодавчої та виконавчої гілок влади, консолідації та інтенсифікації використання існуючого в Україні науково-технічного потенціалу.

Голова Комiтету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр ГУДИМА, який доповiдав вiд парламентських фахiвцiв, зосередився на концептуальних завданнях енергетичної стратегiї. У зв'язку з цим вiн зазначив, що прийнята в 1996 роцi Нацiональна енергетична програма до 2010 року не має достатнiх для сучасних умов механiзмiв реалiзацiї. Становище в цiй сферi виявилося близьким до критичного, сказав він. Україна лишилася наодинцi зi своїми проблемами пiсля закриття ЧАЕС. Iнерцiйно вичерпуються можливостi базису, який існував раніше. Тому визначальна мета на майбутнє - створити власний потужний паливно-енергетичний комплекс з орiєнтацiєю на iнтегрування в Європейський Союз. Україна має стати надiйним мостом у цiй галузi мiж Європою i Азiєю. Отже, стратегiя покликана визначити комплексну енергетичну полiтику в нових економiчних умовах, виходячи з необхiдностi забезпечення прийнятних життєвих стандартiв для населення, гiдного мiсця в свiтовому спiвтовариствi. Чи не вирiшальний шлях до цього - геополiтичне становище, що дає змогу "заробляти" на транзитi енергоресурсiв.

О.ГУДИМА навiв докази, проаналiзувавши досвiд деяких зарубiжних країн. Вiн наголосив на потребi створення достатнiх iнвестицiйних ресурсiв i капiталовкладень для докорiнного переоснащення галузi. Це однаковою мiрою стосується як вугле- та газовидобування, нетрадицiйних енергоджерел, так i ядерної електроенергетики. Об'єктивно необхiдним стає, пiдкреслив вiн, створення цiльового державного фонду з фiнансування паливно-енергетичного комплексу. Доповiдач торкнувся й таких складових стратегiї, як полiтика енергозбереження, вдосконалення законодавчої та нормативно-правової бази функцiонування i розвитку, стандартизацiї i сертифiкацiї, лiцензування дiяльностi суб'єктiв енергетичного ринку. Досягнення поставлених Енергетичною стратегiєю довгострокових цiлей, пiдкреслив Олександр ГУДИМА, можливе лише за умови особливої уваги до механiзмiв її реалiзацiї.

На рiзних аспектах обговорюваної проблематики спинилися учасники дискусiї. Завданням з розвитку енергозберiгаючих технологiй присвятили в основному свої виступи народнi депутати України Iгор ЮХНОВСЬКИЙ та Ярослав ФЕДОРИН, проблемам фiнансового забезпечення галузi - директор Iнституту загальної енергетики НАН України Михайло КУЛИК, фiнансуванню оптового ринку електроенергiї - голова Нацiональної комiсiї регулювання енергетики Юрiй ПРОДАН, ефективному використанню визнаного в свiтовiй практицi паро-газового устаткування - народний депутат України Геннадiй УДОВЕНКО, освоєнню вiльноринкових принципiв господарювання - перший заступник мiнiстра палива та енергетики Вадим КОПИЛОВ, прорахункам у бюджетному забезпеченнi ПЕКу - народний депутат України Дмитро ПЕТРЕНКО, пiдвищенню надiйностi роботи атомних електростанцiй - президент НАЕК "Енергоатому" Юрiй НЕДАШКОВСЬКИЙ, диверсифiкацiї всього комплексу енергоджерел - народний депутат України Михайло КОВАЛКО.

Рiзних, не менш важливих, питань стосовно енергетичної стратегiї торкнулися в своїх промовах народнi депутати України Михайло КОВАЛКО, Валерiй КОНОВАЛЮК, Олексiй КУЧЕРЕНКО, Алла АЛЕКСАНДРОВСЬКА, а також керiвник Українського центру економiчних та полiтичних дослiджень iменi Разумкова Анатолiй ГРИЦЕНКО, начальник управлiння енергетичної полiтики Ради нацiональної безпеки та оборони Володимир БОНДАРЕНКО, iншi учасники дискусiї.

Промовцi водночас висловлювали пропозицiї i зауваження до проекту Рекомендацiй парламентських слухань. Поради стосувалися всього комплексу завдань енергосфери. В тому числi iнвестицiйної та фiнансово-бюджетної, виробничо-технiчної, цiнової i тарифної полiтики; керування державним майном галузi та сферою зовнiшньо-економiчної дiяльностi тощо. Кабiнетовi Мiнiстрiв спiльно з Верховною Радою пропонувалося в рамках законодавчого i нормативно-правового забезпечення Енергетичної стратегiї i структурних реформ у ПЕК швидше пiдготувати i прийняти на її основi Концепцiю енергетичного законодавства з цiєї проблематики, чiткiше вести розробку законодавчих актiв, якi регулюватимуть функцiонування паливно-енергетичної сфери.

Вiдповiднi профiльнi комiтети було зобов'язано разом з урядом доопрацювати Рекомендацiї та проект Постанови Верховної Ради з цього питання.

СЬОМА СЕСIЯ ПРОДОВЖИТЬ РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI 19 КВІТНЯ, В ЧЕТВЕР - ДЕНЬ ПРИЙНЯТТЯ РIШЕНЬ.