ПЕРШОГО ДНЯ ПІСЛЯ ВЕЛИКОДНИХ СВЯТ - 17 КВІТНЯ (ВІВТОРОК) ПРОДОВЖИЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСІЇ. ВЕРХОВНА РАДА РОЗГЛЯНУЛА ЗВІТ УРЯДУ ПРО ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ДІЯЛЬНОСТІ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ "РЕФОРМИ ЗАРАДИ ДОБРОБУТУ" В 2000 РОЦІ.

Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Іван ПЛЮЩ оприлюднив рішення Погоджувальної ради стосовно процедури розгляду Звіту уряду. Було повідомлено про те, що здійснюється пряма радіотрансляція перебігу засідання на площу біля парламентського будинку, де зібралися пікетуючі на захист нинішнього складу уряду. Тут же сесія прийняла рішення про пряму трансляцію пленарного засідання по першій програмі Національної радіокомпанії.

Відбулася дискусія з процедури. В результаті було вирішено внести до порядку денного сьомої сесії питання щодо відповідальності уряду за ситуацію, яка склалася в країні впродовж часу діяльності нинішнього складу Кабінету Міністрів.

Доповідав та відповів на запитання щодо Звіту уряду Прем'єр-міністр України Віктор ЮЩЕНКО. Зусилля уряду, сказав він, зосереджувалися, зокрема, на таких пекучих проблемах, як:

· зниження рівня бідності суспільства;
· найдієвіші важелі економічної стабілізації й подальшого розвитку;
· зрушення в сфері державних фінансів і в грошово-кредитній системі;
· кроки до конкурентоспроможності національної економіки;
· розвиток експорту, міжнародного співробітництва та інтегрування в Європейський союз;
· забезпечення захисту прав і свобод людини, безпеки особи, суспільства, держави;
· перебудова регіональної політики;
· здійснення адміністративної реформи.

Оцінюючи діяльність уряду в перелічених напрямах, сесія виходила з двох позицій. По-перше, що і чи достатньою мірою робилося, аби швидше і безболісніше подолати кризові прояви. В соціальній сфері це, насамперед, погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій, інших виплат; реформування оплати праці, соціального страхування й пенсійного забезпечення; удосконалення адресної допомоги найвразливішим верствам населення; поліпшення становища на ринку праці, підвищення її безпечності. А по-друге, звіт розглядався у вимірі продовження системної перебудови вітчизняної економіки, формування сприятливого підприємницького середовища, забезпечення макроекономічних умов сталого розвитку. І на цій основі - передумови подальшого виконання урядових зобов'язань щодо соціального захисту населення, підвищення його реальних доходів, розвитку гуманітарної сфери. Отож, за улюбленим висловом деяких політиків, "в кінці тунелю з'являється світло". Тим паче, що бюджетний процес уже забезпечується доцільно вибудованою системою оподаткування, набуває більшої усталеності завдяки прийняттю Бюджетного й Кримінального кодексів, підготовці до остаточного схвалення Податкового, Цивільного, Земельного, інших кодексів. Говорилося, наприклад, що надходження до зведеного бюджету торік зросли на 14,5%, до державного - на п'ять відсотків (1999 року недовиконання становило відповідно чотири та 16,4 відсотка). Що державний зовнішній борг на кінець минулого року становив 10 мільярдів 337 мільйонів доларів - на 2 мільярди 165 мільйонів гривень менше затвердженого граничного обсягу. Що на 40 відсотків збільшилися й видатки на погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу.

Водночас говорилося про необхідність подальшого посилення державного контролю за витрачанням і збереженням коштів. Про збереження максимального відшкодування заподіяних державі збитків. Про потребу активізувати боротьбу з організованими формами злочинності, особливо в найбільш прибуткових галузях економіки, в кредитно-фінансовій і банківській системах, зовнішньоекономічній діяльності, сфері приватизації, енергетичному комплексі тощо.

На цьому робився наголос і в перебігу відповідей на запитання. Зазначаючи, що слід послідовно йти шляхом лібералізації відносин власності, промовці водночас підкреслювали важливість зниження кримінального тиску на економіку держави. Згадувалося, що серед викритих злочинів понад 13 тисяч розкрадань, допущених посадовими та матеріально відповідальними особами, близько 2,5 тисячі випадків хабарництва. Особливо це має місце в фінансово-кредитній сфері, в приватизаційних процесах, зовнішньоекономічній діяльності, у вугільній та електроенергетичній галузях. Найпоширеніша форма економічної злочинності - ухилення від сплати податків. Не випадково в цій сфері було порушено торік близько 11 тисяч кримінальних справ, половина яких - умисне приховування злочинно набутих прибутків в особливо великих розмірах.

У доповіді й промовах відповідях на запитання у зв'язку з цим підкреслювалася важливість проведення правової реформи, вдосконалення судоустрою, додержання законності. Говорилося про невідкладність прийняття законів щодо:

· легалізації доходів фізичних осіб, з яких не сплачено податки, збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів;
· запобігання та протидію "відмиванню" доходів, отриманих злочинним шляхом;
· внесення відповідних змін і доповнень до чинних законів "Про боротьбу з корупцією" та "Про державну службу", до інших чинних законодавчих актів, пов'язаних з цією проблематикою.

З точки зору ринкової перебудови та підвищення конкурентоспроможності аналізувалися здобутки й прорахунки в паливно-енергетичному й агропромисловому комплексі, у провідних галузях промисловості, а також у зв'язку, на транспорті, в житлово-комунальному господарстві, будівництві, торгівлі. А крім того, у військовому будівництві, в галузі національної безпеки і оборони. Детальне відображення знайшли в перебігу розмови стан справ і шляхи його поліпшення в галузях: освіти і науки; культури і мистецтва; інформаційного простору; охорони здоров'я, фізичної культури, спорту і туризму; природокористування й ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; запобігання надзвичайним ситуаціям тощо.

Міжнародне становище України, зазначалося під час звіту уряду, характеризується посиленням її співробітництва з ООН, світовими фінансовими інституціями, подальшими кроками до інтегрування в Європейський союз. Послідовно здійснюється спеціальна Програма з комплексом коротко-, середньо- та довготермінових заходів щодо створення умов для набуття Україною членства в ЄС.

У дискусії стосовно звіту взяли участь народні депутати України: Віталій ЧЕРНЕНКО, Олексій КОСТУСЄВ, Михайло БРОДСЬКИЙ, Юрій КОСТЕНКО, Олександр ЗІНЧЕНКО, Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ, Віктор ОМЕЛІЧ, Петро СИМОНЕНКО, Іван БІЛАС, Олександр МОРОЗ, Володимир ЗАЄЦЬ, Віктор ПИНЗЕНИК, Катерина ВАЩУК, Геннадій УДОВЕНКО, Олександр КАРПОВ, Володимир ДАВИДОВ, Валерій ШМАРОВ, Ярослав СУХИЙ, Юрій КАРМАЗІН, Віталій КОНОНОВ, Лесь (Леонід) ТАНЮК, Юрій КРУК, Олексій МАРЧЕНКО, Олександр ГУДИМА, Сергій МАТВІЄНКОВ, Наталія ВІТРЕНКО, Ігор ЮХНОВСЬКИЙ, Борис АНДРЕСЮК, Юрій САМОЙЛЕНКО, Валентина ГОШОВСЬКА, Рефат ЧУБАРОВ, Олександр РЯБЧЕНКО. У промовах, зокрема, приверталась увага уряду до таких гострих питань як: підвищення добробуту кожного громадянина; поліпшення якості життя та посилення соціальної захищеності людини; стимулювання економічної активності, заощаджень та інвестицій, створення умов для сталого зростання у 2002-2004 роках; розширення практичного співробітництва між Україною і ЄС; сприяння економічному і соціальному розвитку регіонів; реформування та розвиток військової й адміністративної реформи; формування бюджету на 2002 рік.

Докладно дискутувалися кілька проектів постанови з розглянутого питання. Багато в чому схожі за висновками щодо діяльності Кабінету Міністрів, а також за пропозиціями щодо поліпшення його роботи, проекти, однак, відрізняються узагальненою оцінкою. Зокрема, пропонується взяти звіт до відома; визнати діяльність КМ незадовільною; рекомендується урядові піти у відставку.

Голосування проектів постанови відбудеться в день прийняття рішень (четвер).

Узагальнене підсумкове слово від парламенту оприлюднив Голова Верховної Ради І.С.ПЛЮЩ. Зазначивши, що поділяє переважну більшість висловлених рекомендацій і докорів, він порадив урядові особливу увагу приділити приватизаційним процесам, оскільки вони ще не відповідають цивілізованим нормам. А насамперед, - не дають тієї віддачі, яка очікується від них. І.С.ПЛЮЩ сказав, що нинішній склад уряду лише третій з часу незалежності країни, який розробив програму своєї діяльності і прагне виконувати її. Отож, сказав Голова парламенту, слід дати йому таку можливість. І.ПЛЮЩ закликав народних депутатів прискорити прийняття законів, визначених як невідкладні та висловив думку, що висловлення недовіри КМ може потягнути за собою деструктивні політичні наслідки.

Із заключним словом до сесії звернувся Прем'єр-міністр В.А.ЮЩЕНКО. Подякувавши промовцям за слушні пропозиції і зауваження, він пообіцяв, що уряд прагнутиме врахувати їх у подальшій роботі. Водночас Прем'єр звернувся до парламентаріїв з проханням не захоплюватися політизуванням ситуації. Головне - визначитися з тими позиціями в ланцюгу завдань, реалізація яких сприятиме поступові. В.ЮЩЕНКО відкинув закиди стосовно причетності уряду до розпаду політичної більшості. Не вживаймо, закликав він, таких висловів, як "проурядова", "пропрезидентська" більшість. Більшість має бути "проукраїнською". Уряд за співпрацю, за консенсус у вирішенні складних соціально-політичних та економічних проблем. І тут ідеться поки що не про здобутки, а лише тенденції до розв'язання. Ваша критика, підкреслив Прем'єр, звертаючись до народних депутатів, має бути окрилюючою.

РОБОТА В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ПРОДОВЖИТЬСЯ В СЕРЕДУ - 18 КВІТНЯ. ПІСЛЯ РАНКОВОГО ЗАСІДАННЯ, З 15-Ї ГОДИНИ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ПРОХОДИТИМУТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ ДО 2030 РОКУ".