РАНКОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСIДАННЯ 14 БЕРЕЗНЯ, В СЕРЕДУ, ВIДПОВIДНО ДО РЕГЛАМЕНТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ, ПОЧАЛОСЯ З ДИСКУСIЇ ЗА ПУНКТОМ ПОРЯДКУ ДЕННОГО "ОГОЛОШЕННЯ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТIВ, ЗАЯВ, ПОВIДОМЛЕНЬ, ВНЕСЕННЯ ПРОПОЗИЦIЙ".

Продовжилася розмова на теми, порушенi напередоднi. Промовцi висловлювали стурбованiсть загостренням суспiльно-полiтичної ситуацiї, до чого спричинилися подiї пiд час покладення квiтiв до пам'ятника Т.Г.Шевченка в Києвi 9 березня. Зазначалося, що конфлiкт з правоохоронцями опозицiйно налаштованого зiбрання слiд розслiдувати й вирiшити винятково в правовiй площинi. Йшлося, крiм того, про необхiднiсть заходiв з боку влади для повернення прострочених бюджетних позичок в агропромисловому секторi економiки. Було оприлюднено пропозицiю народним депутатам передати свiй мiсячний заробiток у фонд допомоги потерпiлим вiд повенi в Закарпаттi.

Як i намiчалося напередоднi, сесiя заслухала iнформацiю Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Служби безпеки та Генеральної прокуратури України стосовно подiй, що вiдбулися 9 березня в Києвi. Перед початком розгляду питання народнi депутати переглянули вiдеофiльм з мiсць цих подiй, наданий МВС. Iнформацiю оприлюднили та вiдповiли на запитання народних депутатiв перший заступник мiнiстра внутрiшнiх справ Микола ДЖИГА, голова СБУ Володимир РАДЧЕНКО, заступник Генпрокурора Сергiй ВИНОКУРОВ. Зазначалося: численнi порушення громадського порядку, що сталися останнiми днями, викликанi серйозною полiтичною напругою, в основi якої - кризовi явища в соцiальному життi, економiцi. Iнформацiю було взято до вiдома.

По доповiдi мiнiстра з питань надзвичайних ситуацiй та у справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи Василя ДУРДИНЦЯ i спiвдоповiдi голови Комiтету Верховної Ради
з питань екологiчної полiтики, природокористування та лiквiдацiї наслiдкiв Чорнобильської катастрофи Юрiя САМОЙЛЕНКА сесiя розглянула проект Закону щодо затвердження Указу Президента України "Про оголошення окремих районiв Закарпатської областi зоною надзвичайної ситуацiї".

В цю зону як найбiльш потерпiлi увiйшли Берегiвський, Виноградiвський, Iршавський, Мiжгiрський, Рахiвський, Тячiвський, Ужгородський та Хустський райони. Президент України вiдповiдно до Конституцiї України та чинного закону "Про зону надзвичайної екологiчної ситуацiї" у зв'язку з катастрофiчними наслiдками стихiї та з метою якнайшвидшої нормалiзацiї умов життєдiяльностi населення, здiйснення ефективних комплексних заходiв з лiквiдацiї наслiдкiв паводка видав Указ вiд 9 березня цього року. Сесiя була одностайна щодо його затвердження, яке має вiдбутися завтра, 15 березня -
в день голосування.

Пiд час дискусiї з цього питання висловлювалися пропозицiї щодо пiдготовки цiльової державної програми, реалiзацiя якої застерегла б захiдний регiон країни вiд таких стихiйних лих у майбутньому. Зазначалося, що Урядовi слiд докласти зусиль, аби виконання такої програми стало турботою i сусiднiх країн Карпатського регiону, де навiч спостерiгається порушення екологiчної рiвноваги. Було обговорено й запропоновано на голосування проекти вiдповiдних постанов.

Далi сесiя розглянула проект Закону про механiзм повернення трудових заощаджень населення, внесений народними депутатами України Наталiєю ВIТРЕНКО та Володимиром МАРЧЕНКОМ. Представила законопроект Н.ВIТРЕНКО. Ним передбачається, що Нацiональний банк України здiйснює кредитну (зв'язану) емiсiю з наступним наданням кредиту Мiнiстерству фiнансiв України. Це мiнiстерство, в свою чергу, переводить отриманi вiд НБУ кошти Ощадному банку. А останнiй здiйснює розподiл грошей по вiдокремлених рахунках громадян. Суми, якi будуть надходити на рахунки, мають обертатись винятково в безготiвкову виглядi, а також не можуть конвертуватись в iноземнi валюти. На їх залишки не нараховуються банкiвськi вiдсотки, їх забороняється використовувати на кредитну дiяльнiсть. Громадяни будуть мати право за рахунок коштiв, якi знаходяться на вiдокремлених рахунках, здiйснювати:

- оплату за житлово-комунальнi послуги;
- проведення газу;
- встановлення телефону i оплату переговорiв;
- оплату послуг системи охорони здоров'я;
- оплату послуг системи освiти;
- ремонт житла, купiвлю квартири, будинку, дачi;
- купiвлю легкових автомобiлiв та iнших товарiв вiтчизняного виробництва;
- оплату витрат на поховання;
- оплату весiлля, ювiлеїв, свят.

Суб'єкти пiдприємницької дiяльностi, якi надають громадянам вищезазначенi послуги та продають названi товари, отримують право на податковий кредит. Вiн погашається шляхом здiйснення вiдповiдних платежiв Мiнiстерству фiнансiв, яке консолiдує кошти, отриманi при погашеннi податкових кредитiв, з наступним погашенням кредиту Нацiонального банку.

Кошти на поточних, ощадних та iнших рахунках, що вiдкритi громадянами в установах Ощадбанку до 01.01.1992 р., перераховуються згiдно з умовами деномiнацiї та збiльшуються згiдно з iндексом споживчих цiн з 1992 по 1998 роки, i повертаються їх вкладникам протягом трьох рокiв рiвними частками. Кожна частка становить 10 млрд. гривень i виплачується готiвкою таким чином, щоб кожний власник заблокованого рахунку отримав кошти пропорцiйно до суми вкладу. Решта вiд однiєї третини загальної суми вкладу конвертується на вiдокремлених рахунках, якi вiдкриваються всiм учасникам зв'язаних емiсiй. Кожний власник вiдокремленого рахунку стає учасником так званої зв'язаної кредитної емiсiї, яка передбачає випуск Нацiональним банком грошових коштiв, що обертаються виключно у безготiвковому виглядi i тiльки в системi вiдокремлених рахункiв. Використання населенням коштiв з вiдокремлених рахункiв здiйснюється рiвномiрно на протязi року (тобто 1/12 рiчної суми може використовуватись щомiсячно). Винятком можуть бути витрати великих розмiрiв, наприклад на придбання житла i коштовних товарiв, на весiлля, поховання тощо, якi здiйснюються за рахунок майбутнiх перiодiв. Грошовi кошти, що надходять на вiдокремленi рахунки суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, як оплата за будь-якi товари чи послуги, дають право податкового кредиту.

Таким чином, на думку авторiв, буде розблоковано борг перед громадянами. Вони зможуть певною мiрою користуватися знецiненими заощадженнями у безготiвковому виглядi. Висновок Комiтету з питань соцiальної полiтики та працi, вiд якого спiвдоповiдав Ярослав СУХИЙ, був однозначним: прийняти законопроект у першому читаннi i доручити його пiдготовку до остаточного схвалення цьому ж самому комiтетовi. Учасники дискусiї в основному пiдтримували таку пропозицiю.

Завтра, 15 березня, у Верховнiй Радi - день прийняття рiшень.