У ВІВТОРОК - 3 ЛИПНЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ. ЗГІДНО З РЕГЛАМЕНТОМ ЦЬОГО ДНЯ РАНКОВЕ ЗАСІДАННЯ ВІДКРИЛОСЬ ОГОЛОШЕННЯМ ДЕПУТАТСЬКИХ ЗАПИТІВ, ЗАЯВ І ПОВІДОМЛЕНЬ, ВНЕСЕННЯМ ПРОПОЗИЦІЙ.

Уповноважені від парламентських фракцій у своїх виступах привертали увагу уряду, міністерств і відомств, органів місцевого самоврядування та держадміністрації до злободенних проблем. Йшлося, зокрема, про необхідність поліпшити фінансове забезпечення АПК на придбання техніки для жнив. Зазначалося, що з намічених бюджетних асигнувань у 2,5 мільярда на поточний рік село одержало поки що лише близько 15 мільйонів гривень. Це загрожує зривом збирання урожаю, втратами зерна, підвищенням цін на нього. На адресу Мінфіну висловлювалися докори й у зв'язку зі складним становищем, у якому опинилася освітня галузь. В контексті законотворчої роботи зазнали критики суб'єкти законодавчої ініціативи, причетні до підготовки проектів законів про відшкодування втрат громадян через банкрутство трастів та знецінених вкладів в Ощадбанку і Держстраху. Йшлося про потребу прискорити роботу над вдосконаленням пенсійного законодавства.

Торкаючись міжнародного життя, народні депутати говорили про позитивне значення візиту папи Римського Іоанна - Павла ІІ для освоювання України у складі європейської спільноти. Висловлювалися й думки щодо ситуації, яка склалася навколо постаті колишнього югославського лідера Слободана Мілошевича.

Підбиваючи підсумок дискусії, Голова Верховної Ради України Іван ПЛЮЩ повідомив, що з окремих порушених питань відповідним парламентським структурам буде дано доручення.

Відповідно до узгодженого порядку денного першим розглядався законопроект про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Доповідав голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Леонід ДАЙНЕКО. Він зазначив, що законопроект вносить ряд змін до чинного закону, який було прийнято Верховною Радою в 1998 році. Зокрема, в проекті чіткіше виписується порядок здійснення виборчого процесу на місцевому рівні і визначається, що до суб'єктів виборного процесу відносяться: громадяни України, які мають право голосу; виборчі комісії, утворені відповідно до цього закону, а також Центральна виборча комісія; збори виборців, які висунули кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; органи державної влади та місцевого самоврядування, а також уповноважені особи, офіційні спостерігачі від суб'єктів виборчого процесу. Законопроект позначений прагненням ширше запроваджувати гласність і відкритість виборчого процесу, повніше інформувати про нього громадськість. У документі передбачено утворення територіальних виборчих комісій, які формуються за поданням регіональних осередків партій (блоків), зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності і навчання.

Головні зміни, які вносяться законопроектом, передбачають, що вибори депутатів та сільських, селищних, міських, районних у місті рад проводяться за мажоритарною системою на основі відносної більшості в одномандатних округах, а вибори депутатів міських, районних та обласних рад, Київської, Севастопольської міської ради - за змішаною системою.

Було висловлено ряд зауважень до законопроекту. Зазначалося, що запропонована система навряд чи достатньою мірою сприятиме запровадженню повноцінної пропорційної системи виборів народних депутатів України, створенню розгалуженої системи місцевих осередків партій, підвищенню політичної активності і свідомості громадян. Долю законопроекту буде вирішено в день голосування.

У трьох варіантах сесія розглянула проект Закону про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Від авторських груп з цього питання доповідали народні депутати України Наталія ШТЕПА, Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ та Лев МИРИМСЬКИЙ. Н.ШТЕПА, висловивши пропозиції та зауваження до проектів колег, зняла з розгляду свій варіант. Ю.КЛЮЧКОВСЬКИЙ надав пояснення з основних концептуальних положень другого варіанту. На його думку, головне з них - змішана мажоритарно-пропорційна система виборів, за якої 50 депутатів обираються по загальнореспубліканському багатомандатному округу від місцевих осередків політичних партій або їх блоків, а 50 депутатів - по одномандатних округах на основі відносної більшості. Крім того, з останніх 50 округів 41 пропонується визначити як територіальні, а 9 - як національні. Серед національних округів у семи обираються депутати від кримських татар, в одному - від караїмів та кримчаків, ще в одному - від депортованих болгар, вірменів, греків та німців. Цей національно-етнічний підхід, який, на думку авторів, хоча б частково відшкодовує минулі тоталітарні переслідування громадян згаданого етносу, викликав чимало запитань і заперечень. У варіанті, представленому Л.МИРИМСЬКИМ, пропонується змішана система за пропорцією другого проекту (50 : 50), але без мажоритарних округів за національно-етнічного ознакою. На відміну від чинного закону, згаданим варіантом пропонується, щоб дільничні виборчі комісії утворювалися не місцевими радами, а за рішенням виборчої комісії АРК.

За висновком комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, від якого співдоповідав Георгій ПОНОМАРЕНКО, концептуально вдалішим, а отже, більш придатним для прийняття в першому читанні є варіант Л.МИРИМСЬКОГО. Його й буде покладено в основу узгодженої редакції законопроекту, яку нині доопрацьовує комітет.

Народний депутат Борис БЕСПАЛИЙ представив сесії законопроект про внесення змін до чинного закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян". Пропонується доповнити ст.6 закону новими положеннями. Їх сутність полягає в запровадженні механізму компенсації знецінених заощаджень за рахунок усіх коштів від продажу земельних ділянок державної власності та 30 відсотків коштів від продажу земельних ділянок комунальної власності. Зазначалося, що прийняття проекту дасть змогу законодавчо закріпити фінансове джерело відшкодування знецінених заощаджень і матиме великий резонанс серед населення України.

Водночас висловлювалися істотні зауваження до документу. Зокрема, щодо недостатності джерел державного фінансування і невизначеності стосовно коштів від продажу земель комунальної власності. Адже, на сьогоднішній день в Україні не здійснено розмежування земель державної та комунальної власності і не розроблено правового механізму цього процесу.

Однак у цілому, на пропозицію Комітету з питань соціальної політики та праці, від якого співдоповідав Ярослав СУХИЙ, депутати підтримали законопроект, пропонували прийняти його в першому читанні.

По доповіді народного депутата України Павла ТИЩЕНКА (за дорученням авторської групи) сесія розглянула й пропонувала для невідкладного прийняття законопроект змін до чинного закону "Про оплату праці". Суть поправки (до статті 15) полягає в тому, щоб виплата зарплатні здійснювалася в першочерговому порядку, а не "після сплати обов"язкових платежів, як визначається в законі досі. Проект не викликав заперечень. В ході відповідей на запитання, у співдоповіді голови підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Ярослава СУХОГО, а також у виступах підтримувалась доцільність такого уточнення. Воно відповідає конституційним вимогам, може застерегти від сумної практики заборгованостей із зарплатні. А в подальшому - забезпечуватиме певною мірою умови поліпшення платоспроможності добробуту населення. Зауважувалося, однак, що в цілому такий шлях - не панацея. Остаточний вихід у тому, щоб поступово покінчити з орієнтуванням на дешеву робочу силу, переглянути структуру собівартості, збільшуючи в ній частку на оплату праці.

З питання стосовно проекту закону "Про охорону археологічної спадщини мав слово народний депутата України Петро ТОЛОЧКО. Він охарактеризував документ як такий, що чітко встановлює права археолога під час здійснення досліджень, визначає правовий статус експедицій, права на проведення досліджень, зобов'язання щодо реалізації вимог чинного законодавства про охорону культурної спадщини. Крім того, в законопроекті регламентуються функції та повноваження Інституту археології Національної академії наук України в археологічній сфері. Як випливало зі співдоповіді голови підкомітету Комітету з питань культури і духовності Михайла КОСІВА, парламентські фахівці також схвально оцінили законопроект. Хоча і зазначалось, що останнім часом до нього від НАН України надійшли додаткові зауваження з приводу неузгодженості деяких норм. З урахуванням цих зауважень у невідкладному порядку сесія пропонувала прийняти проект у першому читанні.

Своїм законопроектом щодо змін до чинного закону "Про аудиторську діяльність" доповідач - секретар Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Ірина БІЛОУСОВА запропонувала на розгляд сесії, по суті, нову редакцію зазначеного закону. Визначальна її ідея полягає в тому, щоб створити і ввести в дію національний реєстр аудиторів та аудиторських фірм, удосконалити порядок і засади діяльності Аудиторської палати України. Цього, як зазначалося, вимагає поточний момент економічних реформ. Адже такий важливий на сьогодні вид діяльності, на жаль, ще не має чіткого механізму правового регулювання. Досить сказати, що її введення не потребувало до останнього часу навіть звичайного ліцензування.

Умовам правового регулювання грального бізнесу присвячено проект Закону про створення та утримання гральних закладів, організацію азартних ігор і контроль за дотриманням відповідного законодавства. Охарактеризував законопроект його автор - народний депутат України Іван БІЛАС. Рішення щодо документу Комітету з питань фінансів і банківської діяльності в цілому схвальне. Проект визнано доцільним, оскільки в ньому передбачається ліцензування такого виду бізнесу (дозвіл видається юридичним особам), пропонується механізм застереження від податкових ухилень, контролю за моральністю різновидів грального підприємництва. Надходження від нього пропонувалося спрямовувати на боротьбу з епідемічними хворобами, зокрема туберкульозом.

У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ СЕСІЯ ПРАЦЮВАТИМЕ І 4 ЛИПНЯ, В СЕРЕДУ. НА РАНКОВОМУ ЗАСІДАННІ ПРОДОВЖИТЬСЯ ЗАКОНОТВОРЧА РОБОТА. З 15-Ї ГОДИНИ В СЕСІЙНОМУ ЗАЛІ ПРОХОДИТИМУТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ПО БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ.