У вiвторок, 31 жовтня, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимi.

Засідання розпочалося із розгляду депутатських запитiв. Кiлька парламентарiїв висловили невдоволенiсть тим, що окремi вищi посадовi особи держави недооцiнюють цю форму парламентської роботи, вдаються до формальних вiдписок. У запитах, а далi й у заявах вiд фракцiй i груп було наголошено на iнших проблемах, над якими має працювати уряд. Це, наприклад, скрутна ситуацiя на енергоринку; зловживання iмпортом дорогих товарiв (автомобiлiв, меблiв) замiсть вкладення затрачених коштiв у вiтчизняне виробництво цiєї та iншої продукцiї; штучне "накручування" плати за навчання у вузах; тяганина в розслiдуваннi кримiнальних справ; правопорушення в iнформацiйнiй сферi (обставини навколо конфiскацiї тиражу газети "Iнформбюлетень" - Кременчук). Представники деяких фракцiй i груп критикували президентську адмiнiстрацiю за недостатнi зусилля щодо подолання кризи, яка охопила країну.

Було повiдомлено про змiни в персональному складi груп і фракцій парламенту. Оприлюднив заяву представник щойно створеного депутатського об'єднання "Нове суспiльство".

Пiдбиваючи пiдсумки дискусiї, головуючий запевнив, що з переважної бiльшостi пропозицiй i зауважень буде дано доручення вiдповiдним парламентським структурам та урядовi.

Урядовий проект Закону про страховi тарифи на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатності, представив сесiї мiнiстр працi та соцiальної політики Iван Сахань. Законопроектом пропонується визначити розмiри тарифiв та порядок започаткування сплати внескiв загальнообов'язкового соцiального страхування для компенсацiї за нещаснi випадки. Як запевнив у своїй спiвдоповiдi голова пiдкомiтету Комiтету з питань соцiальної полiтики та працi Василь Хара, документ проаналiзовано в кiлькох парламентських комiтетах, профспiлкових органiзацiях, асоцiацiї роботодавцiв. Його пропонувалося взяти за основу для пiдготовки до другого читання. Зазначалося, що такий закон конче необхiдний, оскiльки борг держави регресникам вже перевищив мiльярд гривень. Водночас приверталась увага до недолiкiв законопроекту, якi зумовленi недосконалiстю окремих положень чинного закону "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi". Зокрема, йдеться про статтю 47 цього закону, що визначає рiчний фактичний обсяг реалiзованої продукцiї як основний об'єкт стягнення збору на регреснi вiдшкодування. Дехто з промовцiв взагалi не пiдтримував закладеної в проектi концепцiї, пропонуючи натомiсть систему страхових полiсiв. Вона, мовляв, повнiстю персонiфiкує порядок компенсацiйних виплат, застерiгаючи вiд зловживань з боку роботодавця. В результаті запропоновано компромісне рішення. Щоб запрацював згаданий чинний закон, слiд погодитись з урядовим проектом щодо тарифiв вiдрахувань до Фонду соцiального страхування. Це й може стати кроком до полiсного персонiфiкованого страхування, до якого слiд iти поетапно, враховуючи реальнi можливостi. Рiшення буде прийнято в день голосування.

По доповiдi заступника голови Державного комiтету будiвництва, архiтектури та житлової полiтики Миколи Руля сесiя розглянула проект Постанови про призупинення дiї деяких постанов Верховної Ради України, пов'язаних з оплатою житлово-комунальних послуг та енергоносiїв. Зазначений проект передбачає призупинити дiю положень Постанови Верховної Ради вiд 23 сiчня 1996 року
№ 9/96-ВР "Про iнформацiю Уряду про заходи щодо компенсацiї громадянам України витрат, пов'язаних з пiдвищенням плати за житлово-комунальнi послуги, електроенергiю та iншi енергоносiї" та дiю Постанови Верховної Ради вiд 18 березня 1999 року № 512-XIV "Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України", якi забороняють органам виконавчої влади, пiдприємствам i органiзацiям вiдключати жилi примiщення вiд енерго-, тепло- i газопостачання, вiдселяти iз житла громадян у разi невнесення ними плати за житлово-комунальнi послуги у зв'язку з невиплатою зарплати або пенсiї i непризначенням субсидiї. Така пропозицiя, на думку уряду, дасть змогу вирiшити проблему кризового становища у паливно-енергетичному комплексi та неплатежiв у житлово-комунальнiй сферi i, зокрема, лiквiдувати майже шестимiльярдну заборгованiсть населення.

Однак Комiтет з питань соцiальної полiтики та працi, вiд якого зробив співдоповідь Iван Ткаленко, вважає, що законопроект Кабмiну (за умов значної заборгованостi з зарплати та соцiальних виплат) є надто невиваженим i може призвести до подальшої соцiальної напруги в суспiльствi. Проект постанови запропоновано вiдхилити. Водночас Кабмiновi рекомендувалось пiдготувати законопроект з реально обгрунтованим механiзмом оплати житлово-комунальних послуг та порядком погашення заборгованостi за них перед органiзацiями, якi надають цi послуги.

Той самий висновок випливав i з дискусiї щодо проекту Закону про визнання таким, що втратив чиннiсть, Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пенi за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальнi послуги" (по доповiдi Миколи Руля i спiвдоповiдi Iвана Ткаленка). Пiдкреслювалось, що в структурi бюджетних витрат житлово-комунальнi становлять понад 60 вiдсоткiв. Тому урядовi слiд невiдкладно подати парламенту законопроект гнучкого порядку надання й оплати таких послуг залежно вiд доходу платника. За максимумом мають платити заможнi, за мiнiмумом - матерiально незахищенi. Основою для шкали треба вважати прожитковий мiнiмум (270 гривень). I ще одне. Такий законопроект повинен виходити з iнтересу платника, а не надавача послуг, який неминуче закладає в документ свiй вiдомчий iнтерес.

За скороченою процедурою сесiя розглянула проект Закону про внесення доповнень до Арбiтражного процесуального кодексу (доповiдав заступник голови Комiтету з питань правової полiтики Вiктор Шишкiн). Доповнення стосуються рацiонального розподiлу обов'язкiв мiж позивачем та вiдповiдачем. Сесiя пiдтримала подану законодавчу пропозицiю.

Законопроект змiн до чинного закону "Про вiдпустки" також не викликав тривалої дискусiї. Обгрунтування наводилися доповiдачем - заступником мiнiстра працi та соцiальної полiтики Iгорем Кравчуком i спiвдоповiдачем вiд парламентського Комiтету з питань соцiальної полiтики та працi Олександром Стояном. В основi поданих змiн - положення про те, що роботодавець позбавляється права посилати працiвникiв у безоплатну вiдпустку. Досi вiн, на жаль, мав таке право, що спричинялось до масового прихованого безробiття.

Вечiрнє засiдання розпочалося з iнформацiї Комiтету з питань бюджету про пiдсумки опрацювання додаткових пропозицiй до проекту закону "Про Державний бюджет України на 2001 рiк". Iнформацiю надав голова комiтету Олександр Турчинов. Вiн сказав, що в цiлому надiйшло пропозицiй i зауважень вiд народних депутатiв понад 1000. Бiльш як 800 з них враховано. О.Турчинов охарактеризував доповнення, якi надiйшли останнiм часом, пiсля представлення проекту парламентовi. Кабiнету Мiнiстрiв рекомендовано при пiдготовцi законопроекту до другого читання врахувати ще понад тридцять положень. Серед них такi, як:

- повнiше приведення проекту у вiдповiднiсть до Конституцiї, чинних законiв та постанови Верховної Ради "Про основнi напрями бюджетної полiтики на 2001 рiк (Бюджетна резолюцiя)";

- визначення джерел покриття дефiциту спецiального фонду держбюджету;

- передбачення витрат на регреснi виплати у видобувних галузях;

- подання на розгляд Верховної Ради перелiк прiоритетiв науково-технiчного та iнновацiйного розвитку;

- передбачення фiнансування програм соцiального захисту iнвалiдiв включно за рахунок держбюджету тощо…

Iнформацiю було взято до вiдома.

Далi розглядався проект Закону про об'єднання спiввласникiв багатоквартирних будинкiв, товариства власникiв житла та асоцiацiї кондомiнiумiв. Вiд авторської групи один з проектiв представив народний депутат Iван Ткаленко. Законопроект спрямований на вирiшення проблем ефективного використання iснуючого житлового фонду й управлiння ним, захист прав власникiв житла та громадян, якi орендують житло. Вiд Комiтету з питань будiвництва, транспорту i зв'язку Валерiй Череп повiдомив, що комiтет пiдтримує проект. За його пiдтримку висловлювались i багато хто з учасникiв дискусiї. Водночас вони зазначали: законопроект потребує iстотного доопрацювання. В ньому вiдсутнi, наприклад, норми, якi регулюють порядок реєстрацiї таких об'єднань i товариств. Бiльш детально слiд виписати взаємостосунки об'єднань з органами мiсцевого самоврядування. Дехто з промовцiв висловлював думку про передчаснiсть прийняття такого закону, оскiльки для утримання жильцями не квартири, а цiлого майнового комплексу (з життєзабезпечуючою комунальною мережею) громадянам треба мати високу матерiальну забезпеченiсть. Прийняття рiшення вiдбудеться в день голосування.

Врегулювання права власностi на окремi види майна, яке пов'язане зi значною потенцiйною небезпекою для життя i здоров'я людини, довкiлля, держави - предмет проекту закону "Про право власностi на окремi види майна". Його охарактеризував заступник мiнiстра внутрiшнiх справ Михайло Корнiєнко. Володимир Черняк (вiд Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та інвестицій) висловив пiдтримку проектовi, зазначивши, що такий закон має бути прийнятий вiдповiдно до статтi 92 Конституцiї України. Цей законодавчий акт застерiгатиме вiд передачi в приватну власнiсть зброї та боєприпасiв, iнших видiв майна, якi можуть бути використанi на шкоду громадянам, суспiльству, державi. Сесiя рекомендувала доопрацювати проект.

Узгодити вiтчизняне законодавство із зарубiжним щодо персонiфiкованого полiсного страхування автомобiлiстiв має на метi проект Постанови Верховної Ради щодо постанови Кабiнету Мiнiстрiв вiд 18 серпня 2000 року № 1276 "Про внесення змiн i доповнень до постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 7 вересня 1998 року № 1388 та вiд 31 грудня 1993 року № 1094". По доповiдi з цiєї проблеми члена Комiтету з питань будiвництва, транспорту i зв'язку Iвана Салiя вiдбулося обговорення. Висновок з нього: постанову приймати, але й зобов'язати уряд до кiнця року пiдготувати грунтовний закон у цiй сферi. Заступник мiнiстра фінансів Володимир Матвiйчук, у принципi виявивши згоду з намiром сесiї, пропонував відкласти розгляд питання на кiлька мiсяцiв, впродовж яких буде глибше проаналiзовано проблему i спецiальна робоча група пiдготує вiдповiдний законопроект зi страхування власникiв автотранспорту. Головне - не допустити бюджетних витрат через скасування чинного порядку стягування страхових внескiв.

А на найближчi днi голосування було запропоновано урядовий i депутатський законопроекти змiн до чинного закону "Про вiдходи". Проекти охарактеризували мiнiстр екологiї та природних ресурсiв Iван Заєць та народний депутат України Сергiй Курикiн. Змiнами встановлюється жорсткiший порядок i вищий рiвень вiдповiдальностi за поводження з життєнебезпечними вiдходами, правове регулювання виробництв, що використовують вiдходи (насамперед iмпортнi) як сировину. Приверталась увага до проблем менеджменту, тобто розпорядливостi, в цiй галузi. Оскiльки в країнi нагромадилося до 30 мiльярдiв тонн вiдходiв, якими слiд правильно розпорядитися. Пропонувалося пiдготувати до голосування узгоджений варiант проекту.

Ранкове засiдання вели Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради Вiктор Медведчук i Степан Гавриш. Вечiрнє - Голова Верховної Ради Iван Плющ.

1 листопада сесiя продовжить роботу в пленарному режимi.