ПІСЛЯ ТИЖНЯ РОБОТИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ У ВИБОРЧИХ ОКРУГАХ У ВІВТОРОК, 28 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Ранкове засідання розпочалося з розгляду пункту порядку денного "Оголошення депутатських запитів, заяв, повідомлень, внесення пропозицій". Дискусія торкнулася, зокрема, правопорушень у податковому адмініструванні; кризової ситуації на ринку енергоносіїв (у зв'язку з цим - недопустимість зволікань з будівництвом Одеського нафтотерміналу); негараздів в освітянській галузі; недостатньої уваги до реформування пенсійної системи тощо.

Було оголошено про заснування депутатських об'єднань "За підтримку вітчизняного товаровиробника" та "За майбутнє села".

Цього дня відповідно до пункту 17 статті 85, а також статті 101 Конституції України вперше відбулася щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. У зв'язку з цим на пленарне засідання було запрошено представників Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Конституційного та Верховного судів, Генеральної прокуратури й інших правоохоронних органів, а також - дипломатів, представників різноманітних громадських організацій і формувань, керівників засобів масової інформації. Доповідь оприлюднила Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. Вона відповіла на численні запитання народних депутатів.

Аналіз стану справ у цій галузі, як випливало з доповіді, дає підстави стверджувати, що в Україні, попри напрацьоване демократичне законодавство, не створено ефективних механізмів захисту прав людини, що призводить до масових та систематичних порушень цих прав і свобод, а інколи й унеможливлює їх реалізацію. Ситуація ускладнюється соціально-економічною кризою, падінням загального рівня культури й моралі, бідністю переважного числа громадян, що сама по собі є порушенням прав людини. Зазначалося, що факт оприлюднення доповіді має справити відповідний вплив на настрій суспільства, допомогти в подоланні байдужості й неповаги до прав і гідності людини, закласти певне підгрунтя для формування нової правової свідомості як у представників органів державної влади та місцевого самоврядування, так і в населення. Цього вимагає наше орієнтування на цивілізований спосіб суспільного життя, на міжнародні стандарти в галузі прав людини.

Законотворчу роботу сесія цього дня розпочала з розгляду пропозицій Президента України (від 12.04.2000 року) до раніше прийнятого парламентом закону "Про політичні партії в Україні". Пояснення давав заступник міністра юстиції Микола Хандурін. Висновки Комітету з питань правової політики доповів голова комітету Олександр Задорожній. Він, зокрема, зазначив, що Верховна Рада врахувала переважну більшість президентських пропозицій і прийняла закон 16 березня цього року 351 голосом. Отож, керуючись частиною 4 статті 94 Конституції України та рішенням Конституційного Суду від 7 липня 1998 року у справі за конституційним поданням Президента щодо офіційного тлумачення статей Конституції з цього питання, комітет запропонував Голові Верховної Ради Івану Плющу звернутися до Леоніда Кучми з пропозицією підписати прийнятий Верховною Радою 16 березня 2000 року Закон "Про політичні партії в Україні". Під час обговорення висловлювалася й інша думка: частково врахувати окремі нові пропозиції глави держави. Рішення прийматиметься в день голосування.

По доповіді міністра екології та природних ресурсів Івана Зайця і співдоповіді заступника голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолія Писаренка сесія розглянула й пропонувала прийняти в першому читанні законопроект змін до чинного закону "Про охорону атмосферного повітря". Згідно з проектом розширюється перелік речовин, за якими контролюватиметься забруднення довкілля, посилюється відповідальність за це. Йдеться також про запровадження новітніх методик контролю, лабораторних досліджень. Зазначалося, що потреба поправок зумовлена майже п'ятикратним зростанням за останній рік кількості забруднюючих викидів. А реалізація запропонованих заходів не потребуватиме істотних фінансових затрат. Висловлювалася й незгода з поданим законопроектом як таким, що може нібито погіршити чинний закон.

Правове врегулювання в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства - мета проекту Закону про імміграцію, внесеного народними депутатами Романом Безсмертним, Геннадієм Удовенком та Сергієм Ларіним. Його необхідність зумовлена зростаючою кількістю заяв щодо прийняття українського громадянства. Порівняно з 1994 роком воно зросло в дванадцять разів. Окрім того, нині в нашій державі нелегально перебуває майже два мільйони іммігрантів. Ними опікуються 14 відомств, не маючи спільного механізму роботи. Отже, зазначений законодавчий акт створить необхідні правові засади регулювання цього процесу. Передбачається встановити порядок видачі дозволів на в'їзд, запровадити відповідну схему квотування. Про це й говорили Р.Безсмертний - від авторської групи, а Г.Удовенко - за дорученням парламентського Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. У ході відповідей на запитання та під час обговорення підкреслювалась особлива актуальність такого законодавчого акту і потреба прийняти його якомога швидше.

Від Комітету з питань свободи слова та інформації народний депутат Сергій Правденко представив сесії законопроект змін до чинного закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів". На переконання доповідача, документ, у разі його прийняття, сприятиме, зокрема, усуненню впливу державних органів на ЗМІ в частині їх можливостей обмежувати підтримку, якщо судом прийнято рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Тут закладаються також основи механізму використання з боку ЗМІ пільгових кредитів. Впорядковуються нарахування журналістам зарплати, визначення пенсій працівникам державних та комунальних мас-медіа. Виходячи з пріоритетності принципу свободи слова і незалежності засобів масової інформації пропонується чітко зафіксувати, що органи державної влади та місцевого самоврядування взагалі не мають права на отримання відшкодування за моральну (немайнову) шкоду, а для офіційних та посадових осіб це право обмежене у зв'язку з їх особливим публічним статусом. У перебігу дискусії було внесено чимало пропозицій щодо вдосконалення проекту, передусім - стосовно його відповідності конституційним нормам. Рішення щодо його прийняття в першому читанні або повернення на доопрацювання прийматиметься в день голосування.

Розглядалися два депутатські законопроекти змін до Арбітражно-процесуального кодексу України (уповноважені авторських груп - Володимир Арабаджи та Михайло Бродський). Один із проектів було запропоновано відхилити як юридично недосконалий, другий - знято з розгляду на авторське прохання.
Представлений народним депутатом Геннадієм Васильєвим законопроект змін до чинного закону "Про боротьбу з корупцією" не викликав заперечень. Адже згідно з ним розширюється перелік органів, які мають право накладати адмінстягнення за корупційні діяння - по-перше. По-друге, збільшується з двох до п'яти місяців термін розслідування цих діянь. Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, як доповів його голова Юрій Кармазін, поділяє думку про прийняття законопроекту в першому читанні.

Також у першому читанні пропонувалось прийняти узгоджений проект Закону про правовий статус закордонних українців, підготовлений народним депутатом Ігорем Осташем, який представив документ сесії. Висновки Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин оприлюднив перший заступник голови комітету Рефат Чубаров. Проект оцінювався, проте, неоднозначно. Зазначалося, зокрема, що він більше спрямований на західну і менше - на східну діаспору. Пропонувалося, крім того, посилити норму щодо державної підтримки закордонних українців, привівши ці норми у відповідність з чинними суміжними законодавчими актами.

Вели засідання цього дня Голова Верховної Ради Іван Плющ та його Перший заступник Віктор Медведчук.

29 ЛИСТОПАДА СЕСІЯ ПРАЦЮВАТИМЕ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ДО 14-Ї ГОДИНИ. О 15-Й - У ВЕРХОВНІЙ РАДІ РОЗПОЧНУТЬСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ ЩОДО ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА, НАПРЯМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ.