ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ЗАВЕРШИВСЯ У П'ЯТНИЦЮ, 17 ЛИСТОПАДА.

На початку засiдання сесiя розглянула й затвердила низку депутатських запитiв. Серед них - з таких питань, як тепло- i енергозабезпечення (на прикладi Одещини), соцiальний стан вуглезбагачувальникiв (м.Горлiвка - Донеччина), дотримання конституцiйних прав на працю й освiту молодi (Хмельниччина), правопорушення в галузi лiцензiйної справи (м. Київ) тощо.

Було оголошено про змiни в персональному складi депутатських фракцiй i груп, про додатковi можливості електронної системи "Рада", що сприятимуть полiпшенню процедури розгляду порядку денного.

Першим iз намiчених до обговорення цього дня розглядався проект Закону про корпоратизацію підприємств (по доповіді заступника міністра економіки Олександра Шлапака). За висновками парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, від якого зробив співдоповідь Володимир Матвеєв, проект підготовлено досить професійно. Його можна, говорилося, рекомендувати до прийняття в першому читанні. Однак і співдоповідач, і промовці привертали увагу й до прогалин документу. Йшлося передусім про те, щоб удосконалити механізм відповідальності за стан справ у корпоратизованому державному підприємстві, оптимізувати умови, що сприяли б залученню інвестицій. Прозвучали й різкі оцінки. Дехто з учасників дискусії кваліфікував проект як такий, що суперечить державним інтересам.

Сесія проаналізувала проект Закону про скріплення підписами посадових осіб актів Президента України. З врахуванням висловлених зауважень, наприклад щодо кола посадовців з таким правом, пропонувалося готувати документ до другого читання. Він, мовляв, стане актом, який застерігатиме від чиновницьких зловживань. Такою була думка доповідача - народного депутата Олега Петрова. Але Комітет з питань правової політики (від нього співдоповідав Микола Лавриненко) переконаний: потреби в такому документі немає. Його норми закладено в Конституції України, інших правових актах, зокрема в Законі про нормативно-правові акти, в Законі про закони.

На вдосконалення системи аварійно-рятувальних робіт спрямовано законопроект змін до деяких законодавчих актів, підготовлений Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Пропоновані поправки приведуть у відповідність із чинним законом "Про аварійно-рятувальні служби", такі, наприклад, правові акти, як "Гірничий закон", закони "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні".

Сесія заслухала інформацію Тимчасової спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України щодо стану розслідування кримінальних справ стосовно зникнення журналіста Г.Гонгадзе, громадського діяча М.Бойчишина, вбивств народних депутатів України Є.Щербаня і В.Гетьмана та спроби вбивства народного депутата України В.Бортника, нападів на народних депутатів України О.Єльяшкевича, В.Хару, викрадення сина народного депутата України А.Альохіна та загибелі народних депутатів України В.Бойка, М.Мясковського, С.Драгомарецького. Інформацію надав голова Тимчасової спеціальної слідчої комісії Олександр Лавринович. У перебігу відповідей на запитання, а далі й під час обговорення домінувала думка про те, що для достатньої ефективності роботи цієї і подібних до неї парламентських комісій необхідно на законодавчому рівні врегулювати їх статус, механізм взаємодії з правоохоронними органами. Інформацію взято до відома.

По доповіді народного депутата Костянтина Ситника та співдоповіді першого заступника голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Петра Толочка було проаналізовано поданий на перше читання проект Закону про атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Учасники обговорення в основному схвально відгукнулись про документ, який, ставши законом, сприятиме врегулюванню на правовій основі системи здобуття наукових ступенів та учених знань. Зазначалось, що в проекті враховано прийнятний в наших життєвих реаліях зарубіжний досвід. Такий законодавчий акт, говорили промовці, конче необхідний, оскільки поки що в цій галузі панує безладдя та брутальна комерціалізація. Проект запропоновано до прийняття в першому читанні.

Наприкінці засідання відбулася дискусія за пунктом порядку денного "Різне". Промовці торкнулися низки злободенних питань сьогодення, завдань законотворчого процесу. Йшлося, зокрема, про необхідність прискорити розгляд проекту Закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики України, повнiше сформувати правову базу вітчизняного інформаційного простору; зміцнювати співпрацю законодавчої, виконавчої та судової гілок влади; сприяти вжиттю заходів проти правопорушень у фінансовій сфері тощо.

З деяких порушених питань, як запевнив головуючий, буде дано доручення відповідним посадовим особам.

Вів засідання Голова Верховної Ради України Іван Плющ.

Наступного тижня (20-24 листопада) народні депутати працюють у виборчих округах.

У пленарному режимі сесія продовжить роботу 28 листопада, у вівторок. Того дня намічено заслухати щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.