У СЕРЕДУ - 17 СIЧНЯ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI. ДО ТОГО Ж, НА ЗМIНУ РЕГЛАМЕНТНОЇ НОРМИ, ВИРIШИЛА ЦЬОГО ДНЯ ПРОВЕСТИ Й ВЕЧIРНЄ ЗАСIДАННЯ, ОСКIЛЬКИ ВIВТОРОК БУВ ПОВНIСТЮ ПРИСВЯЧЕНИЙ ПАРЛАМЕНТСЬКИМ СЛУХАННЯМ З ПРОБЛЕМ IНФОРМАЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI, I РОЗГЛЯД НИЗКИ ЗАКОНОПРОЕКТIВ ДОВЕЛОСЯ ВIДКЛАСТИ.

Упродовж пiвгодини вiдбулося оголошення депутатських запитiв, заяв, повiдомлень. Промовцi висловили своє бачення сучасного моменту суспiльно-полiтичного життя, пропозицiї й критичнi зауваження на адресу органiв виконавчої влади в центрi i на мiсцях. Аналiзувався стан законотворчої роботи та впровадження новоприйнятих правових актiв. Зокрема, йшлося про потребу швидше ввести в дiю оновлений Закон щодо державного соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi. Оприлюднювалися побажання прискорити розгляд звiту Генпрокуратури стосовно координацiї роботи правоохоронних органiв.

Першим iз внесених до порядку денного розглядався проект Закону про визнання та виконання в Українi рiшень iноземних судiв. Як зазначалося в доповiдi заступника мiнiстра юстицiї Миколи ХАНДУРIНА, спiвдоповiдi голови пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань правової полiтики Василя ОНОПЕНКА, а також у багатьох виступах, законопроект якраз iз тих, що мають узгоджувати вiтчизняне право зi свiтовим, зокрема європейським. Згiдно з ним в Українi намiчається визнавати та виконувати рiшення iноземних судiв країн, з якими наша держава має вiдповiднi договори. Пропонувалося прийняти законопроект у першому читаннi, а пiд час доопрацювання узгодити його положення з проектом Цивiльного та iнших вiдповiдних кодексiв. Водночас було висловлено поради щодо уточнення деяких норм, щоб громадяни України сповна урiвнювалися в правах з iноземцями.

По доповiдi заступника голови Нацiонального банку України Володимира КРОТЮКА та заступника голови парламентського Комiтету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної дiяльностi Петра МЕЛЬНИКА сесiя розглянула й рекомендувала прийняти в першому читаннi проект Закону щодо внесення змiн до деяких законодавчих актiв у зв'язку з ухвалою закону "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi". Законопроектом намiчається, зокрема, доповнити Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення новою статтею 1666, що встановлює вiдповiдальнiсть голови лiквiдацiйної комiсiї, лiквiдатора, iнших посадовцiв, залучених до лiквiдацiї структури (юридичної особи), за неподання або несвоєчасне подання лiквiдацiйного балансу, порушення порядку бухгалтерського облiку. Стягнення пропонується у виглядi штрафу розмiром вiд 30 до 60 неоподатковуваних мiнiмумiв. Пiд час дискусiї висловлювалися схвальнi думки щодо цiєї законодавчої iнiцiативи, оскiльки останнiм часом спостерiгаються масовi ухилення вiд оподаткування, iншi правопорушення пiд час здiйснення операцiй з лiквiдацiї структур, що мають статус юридичної особи.

Стосовно внесеного Кабiнетом Мiнiстрiв наприкiнцi минулого року законопроекту змiн до статтi 6 чинного закону "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту" доповiдала заступник мiнiстра працi та соцiальної полiтики Свiтлана ВЕГЕРА. Поправкою пропонується вiднести до осiб, що належать до числа учасникiв бойових дiй, вiйськовослужбовцiв частин протиповiтряної оборони Наркомату МВС колишнього Союзу РСР, якi брали участь у вiдбиваннi ворожих нальотiв, лiквiдацiї наслiдкiв бомбардувань та артобстрiлiв мiст України. Висновок парламентського Комiтету у справах пенсiонерiв, ветеранiв та iнвалiдiв (вiд нього спiвдоповiдав Георгiй БУЙКО) був однозначним: з певними уточненнями проект доцiльно готувати до прийняття. Переважно такої ж думки були й учасники обговорення доповiдi та спiвдоповiдi. В рамках дискусiї з цього законопроекту говорилося також про необхiднiсть напрацювання базового законодавчого акту щодо соцiального захисту жертв Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рр.

Сесiя визначилася стосовно двох депутатських законопроектiв щодо внесення доповнень до чинного закону "Про Конституцiйний Суд України" (автор одного з них - Олена МАЗУР, автори другого - Борис БЕСПАЛИЙ та Олександр ЗАДОРОЖНИЙ). Для пiдготовки узгодженої редакцiї пропонувалося взяти за основу проект Б.БЕСПАЛОГО та О.ЗАДОРОЖНОГО, врахувавши в ньому доцiльнi положення проекту О.МАЗУР. У цiлому намiчається внести до закону
12 поправок, якi мають за мету привести його в повнiшу вiдповiднiсть до конституцiйних вимог. Зокрема, пропонується, щоб повноваження КС визначалися Конституцiєю України, а порядок органiзацiї його дiяльностi - цим Законом (стаття 3). Щоб до повноважень КС вiдносилось ухвалення рiшень щодо:

- конституцiйностi нормативно-правових актiв Верховної Ради Автономної Республiки Крим у разi зупинення Президентом України їх дiї з мотивiв невiдповiдностi Конституцiї та чинним законам;

- додержання встановленої Конституцiєю процедури розгляду, ухвалення або набрання чинностi законами та iншими правовими актами (стаття 13) тощо.

Промовцi неоднозначно поставились до поданих законопроектiв. Переважала думка щодо необхiдностi пiдготувати до пленарного розгляду єдиний узагальнений документ.

На пояснення голови пiдкомiтету Комiтету з питань науки i освiти Костянтина СИТНИКА аналiзувався проект закону "Про державну систему бiобезпеки пiд час здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi". Його пiдготувала авторська група, до якої увiйшли О.БОРЗИХ, С.ДОРОГУНЦОВ, О.ЗАДОРОЖНИЙ та iншi народнi депутати України. Проектом визначаються вимоги до здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi залежно вiд рiвня ризику її для здоров'я людей та впливу на довкiлля. Пропонується механiзм державного регулювання цiєї галузi. Учасники дискусiї вiдзначали важливiсть такого законодавчого акту, потребу швидше прийняти його, щоб Україна не опинилася на узбiччi свiтового прогресу в новiтньому напрямi розвитку науки i технiки. Водночас було висловлено чимало пропозицiй та зауважень, спрямованих на вдосконалення документу, виконання його на рiвнi аналогiчних мiжнародних правових актiв.

Тема правової гармонiзацiї широко заторкувалася й пiд час розгляду проекту Закону про попередження насильства в сiм'ї. Законопроект представив народний депутат України Олександр БАНДУРКА. Висновки Комiтету з питань прав людини, нацiональних меншин i мiжнацiональних вiдносин оприлюднив голова комiтету Геннадiй УДОВЕНКО. Сутнiсть документу зводиться до того, щоб створити правове поле формування цивiлiзованої родини. Воно мiстить норми щодо органiзацiї системи реагування на насильство в сiм'ї, застереження її членiв вiд насильницької поведiнки, профiлактичного облiку схильних до цього осiб, захисних приписiв, позбавлення батькiвських прав тощо. Як зазначалося в доповiдi та спiвдоповiдi, аналогiчнi законодавчi акти дiють у 180 країнах свiту. В основному пiдтримавши законопроект, учасники дискусiї висловили низку побажань, спрямованих на його вдосконалення. Серед них, наприклад, пропозицiя: вiдповiдно до Вiденської декларацiї заснувати посаду Спецiального доповiдача, який збирає данi про порушення прав людини в сiм'ї. Зазначалося, однак, що основна пiдвалина запровадження такого закону - насамперед, посилення соцiального захисту громадян. Проект було рекомендовано прийняти в першому читаннi.

Повернувшись до питання стосовно Конституцiйного Суду, сесiя розглянула прийнятий у першому читаннi 16 червня 1999 року законопроект народного депутата України Олександра ЄЛЬЯШКЕВИЧА щодо змiн до закону "Про Конституцiйний Суд України". Проектом пропонувалося змiнити мiсце перебування КС з Києва на Харкiв. Голова Комiтету з питань правової полiтики Олександр ЗАДОРОЖНИЙ доповiв рiшення комiтету: вiдхилити законопроект як такий, що був прийнятий з порушенням Регламенту та зумовлює невиправданi витрати бюджетних коштiв. Питання обговорювалося на високiй дискусiйнiй нотi. Рiшення прийматиметься в день голосування.

Народний депутат України Валентина СЕМЕНЮК дала пояснення щодо пiдготовленого нею проекту Закону про списання податкової заборгованостi з редакцiї газети "Сiльськi вiстi". Взявши до уваги позитивне рiшення Комiтету з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi (спiвдоповiдь зробив секретар комiтету Василь ЦУШКО), учасники обговорення висловлювалися в основному за прийняття такого документа.

За скороченою процедурою було проаналiзовано проект постанови щодо зняття з розгляду проектiв законiв з питань полiпшення становища жiнок та забезпечення гендерної (тобто повної) рiвностi як таких, що або дублюють чиннi законодавчi акти з цього питання, або можуть бути внесенi до них у виглядi незначних доповнень. Як пiдстава для вiдхилення називалась i зорiєнтованiсть проекту на високозабезпечені, а не широкі, кола жiноцтва.

18 сiчня, у четвер, продовжаться пленарнi засiдання.