ВІДПОВІДНО ДО ПОСТАНОВИ, ПРИЙНЯТОЇ ЩЕ МИНУЛОЮ СЕСІЄЮ, У ВІВТОРОК - 12 ВЕРЕСНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІДБУВСЯ ЧЕРГОВИЙ ДЕНЬ УРЯДУ УКРАЇНИ.

Відкривши пленарне засідання, Голова Верховної Ради Іван Плющ поінформував депутатів з деяких організаційних і процедурних питань. Зокрема, він привернув увагу до ситуації щодо виконання Постанови "Про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України третього скликання". І.Плющ поінформував народних депутатів про лист першого віце-президента Національної радіокомпанії України Анатолія Табаченка, в якому наводяться аргументи щодо неможливості проведення прямих трансляцій засідань парламенту. У листі наводилося ряд аргументів, згідно з якими проведення прямих трансляцій пленарних засідань порушують встановлені норми Національного радіомовлення. Насамперед, йдеться в листі, за попередніми підрахунками, обсяги радіотрансляції сесії Верховної Ради значно перевищуватимуть 3%-й ліміт часу на висвітлення роботи парламенту, встановлений чинним законодавством. У листі від НРКУ, оголошеному І.Плющем, керівництво компанії запевнило, що "шукає шляхи виконання" постанови парламенту в частині надання ефірного часу для висвітлення діяльності Верховної Ради. Зокрема, НРКУ погодилася готувати з 15 вересня підсумкові 45-хвилинні програми "Депутатський тижневик", а також оперативно подавати передачі за підсумками Днів уряду у парламенті.

Голова Верховної Ради запропонував народним депутатам зважити на те, що сьогодні проходить День уряду, і перенести обговорення цього питання на інше пленарне засідання. За словами І.Плюща, депутати можуть підготувати проект відповідного документа і внести його до порядку денного на вересень для розгляду в сесійному залі.

З першого питання порядку денного - Інформація Кабінету Міністрів про практику застосування законів про спеціальну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку доповідав міністр економіки України Василь Роговий. Співдоповідь зробив член парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Гуренко.

В дискусії відзначалася важливість цього механізму економічного розвитку. Світовий досвід - наприклад, Китаю - демонструє значний ефект від діяльності СЕЗ. Особливо це стосується країн з перехідною економікою та великим ризиком інвестиційної діяльності, зокрема України. На сьогодні в нас діють 11 спеціальних економічних зон і 9 особливих територій пріоритетного розвитку. Цьому сприяло ухвалення парламентом низки відповідних законодавчих актів. Зокрема, - "Про внесення змін до законодавства щодо оподаткування (стосовно спеціальних економічних зон)", "Про деякі питання функціонування спеціальних економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності (щодо курортополісу "Трускавець" та в Житомирській області)", "Про внесення доповнень до деяких законів України з питань оподаткування (стосовно справляння податків на період запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків)", "Про стимулювання економічного розвитку виробництва і територій" тощо.

Наголошувалося, що створення таких зон в цілому розширює можливості для залучення інвестицій. Загальна кошторисна вартість затверджених інвестиційних проектів на сьогодні перевищує 1,3 млрд. доларів - майже третину загального обсягу інвестицій. Вони істотно збільшилися в Донецькій, Львівській, Закарпатській областях, де діють СЕЗ та зони зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. Однак, говорили промовці, створення пільгових умов для окремих підприємств, галузей фактично збільшує податкове навантаження на решту виробництв, що створює нерівні умови в оподаткуванні. Учасники дискусій наголошували на потребі повнішого законодавчого врегулювання статусу СЕЗ, створення державної концепції діяльності таких утворень, визначення чітких критеріїв надання пріоритету тій чи іншій території. Говорилося про необхідність прийняти нову редакцію Закону про вільні економічні зони. В ньому, зазначали учасники дискусії, слід чітко визначити поняття "вільна економічна зона", "територія пріоритетного розвитку", "спеціальний режим інвестиційної діяльності", однозначно унормувати умови для таких зон і територій, порядок контролю за наслідками їх діяльності. Відзначалися значні упущення у цій сфері з боку органів виконавчої влади як у центрі, так і на місцях.

Про стан реалізації адміністративної реформи стосовно вдосконалення діяльності органів виконавчої влади доповідав перший віце-прем'єр-міністр Юрій Єхануров. Точку зору парламентських фахівців виклали у співдоповідях голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юлій Іоффе, перший заступник голови Комітету з питань правової політики Ігор Коліушко. У доповіді та співдоповідях, виступах народних депутатів було проаналізовано хід реформування державного управління відповідно до критеріїв демократичної правової держави. Наприкінці минулого року прийнято рішення, спрямовані на запровадження нової концепції управління, підвищення керованості суспільно важливих процесів, перебудови державної служби. Але перебіг реалізації рішень, підкреслювали промовці, ще не відповідає вимогам прийнятої концепції ні на центральному, ні на місцевому рівнях. Питома вага бюджетних видатків на утримання органів виконавчої влади торік порівняно з 1996 роком збільшилась. Зросла чисельність фінансових і фіскальних органів. Мають місце паралелізм і дублювання в діяльності новостворених та наявних владних органів. Продовжують залишатися складними стосунки між центром і регіонами, є непоодинокі випадки порушення чинного законодавства в діяльності структур місцевого самоврядування. Наголошувалося, що впродовж останніх двох років Уряд прийняв три постанови, які всупереч чинному законодавству обмежують фінансові права самоврядних органів на місцях. Тим часом Міжвідомча комісія з питань самоврядування при Кабінеті Міністрів займає в цих питаннях позицію стороннього спостерігача. А робоча група з проведення реформи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та державної служби, яку створено згідно з Указом Президента "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні", досі так і не розпочала роботу.

Йшлося також про необхідність системної підготовки законодавчої бази з цього питання. Потребують оновлення чинні закони "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні". До законопроекту "Про Програму державної підтримки і розвитку місцевого самоврядування", який надійшов до парламенту від Уряду, слід додати докладне фінансово-економічне обгрунтування. Необхідно прискорити підготовку до пленарного розгляду проект Закону про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Наголошувалося, що одним з вирішальних і невідкладних кроків у здійсненні адмінреформи є розгляд і прийняття Верховною Радою Закону про Кабінет Міністрів України.

В обговоренні доповідей взяли участь народні депутати: Валерій Коломойцев, Віталій Черненко, Валерій Коновалюк, Ярослав Джоджик, Олександр Мороз, Володимир Марченко, Володимир Моїсеєнко, Віктор Роєнко.

Підсумки обговорення підбив Голова Верховної Ради Іван Плющ. Голосування проектів постанов з розглянутих питань відбудеться у четвер - 14 вересня.

До кінця робочого дня депутати працювали в комітетах і фракціях.

У пленарному режимі сесія продовжить роботу в середу - 13 вересня.