ХРОНІКА ЗАКОНОТВОРЕННЯ

Шоста Сесія


Ранкове пленарне засiдання 1 листопада, у середу, вiдповiдно до регламентних вимог, вiдкрилось оголошенням депутатських запитiв, а далi вступною дискусiєю.

У виступах заторкувалося чимало питань, безпосередньо пов'язаних iз законотворчою роботою. Наприклад, щодо розгляду законопроектiв про особливостi приватизацiї Марiупольського металургiйного комбiнату iменi Iллiча, реструктуризацiю заборгованостi Приднiпровського хiмiчного комiтету (м.Днiпропетровськ). Йшлося, крiм того, про важливiсть урядових дiй, спрямованих на дотримання законодавства, правопорядку в країнi.

Народний депутат Михайло Косiв привернув увагу колег до пам'ятної дати - 82-ї рiчницi проголошення Західно-Української Народної Республiки (ЗУНР), яка згодом поєдналась актом злуки з Українською Народною Республiкою (УНР). Перебiг тих iсторичних подiй, сказав промовець, має неабияке значення i для дiйсностi наших днiв, коли вiдбувається становлення державностi в сувереннiй Українi.

Далi сесiя приступила до розгляду законопроектів згiдно з узгодженим порядком денним.

По доповiдi директора Державного департаменту у справах нацiональностей та мiграцiї Григорiя Середи i спiвдоповiдi першого заступника голови парламентського Комiтету з питань прав людини, нацiональних меншин i мiжнацiональних вiдносин Рефата Чубарова аналiзувалися урядовий i депутатський варiанти проекту Закону про реабілітацію та забезпечення прав осiб з числа нацiональних меншин, що зазнали репресiї та були депортованi з територiї України. В ходi дискусiї пiдкреслювалося, що такий правовий акт має стосуватись усiх без винятку людей будь-якого етнiчного походження, якi зазнали переслiдувань. У полiтичному планi цьому сприяє чинний iз 1991 року закон "Про реабiлiтацiю жертв полiтичних репресiй на Українi". Нинi запропонованi законопроекти мають на метi забезпечити подальшi умови для поновлення в правах депортованих осiб з числа нацменшин. Тим самим держава бере на себе вiдновлення справедливостi, усунення наслiдкiв свавiлля i порушень, допущених у тоталiтарнi часи, прагне забезпечити посильну на цей час компенсацiю матерiальної та моральної шкоди, заподiяної репресiями. Однак промовцi застерiгали, щоб розробники законопроектiв не стали на шлях надання переваг меншинам певного етносу, зокрема кримськотатарським. Саме з цiєї позицiї оцiнювались подані проекти. Бiльш грунтовним визнавався урядовий. Однак, зазначалось, i вiн потребує iстотного доопрацювання. Особливо щодо економiчного забезпечення. Запровадження цього правового акту обiйдеться не менш як у 5-6 мiльярдiв гривень. "Чи можливi такi витрати в одноразовому порядку за нинiшньої загальної скрути в країнi?" - звучало питання в багатьох промовах. Автор одного з варiантiв - народний депутат Олексій Кучеренко вiдкликав свiй проект. Доопрацьовуватиметься редакцiя, подана урядом.

Грунтовно аналiзувався i законопроект змiн до чинного закону "Про пенсiйне забезпечення" (стосовно статей 19, 53, 64, 77 та 95), запропонований народним депутатом Наталiєю Вiтренко. Вона сама й представила його на розгляд. У перебiгу обговорення зазначалось, що головне спрямування пропозицiї доцiльне й зрозумiле: визначення розмiрiв пенсiй вiдповiдно до першої редакцiї чинного з 1991 року закону "Про пенсiйне забезпечення". Основнi засади встановлення пенсiйних виплат тодi не були реально запровадженi. Але в подальшому коригувалися рядом рiшень парламенту, виходячи з реальних економiчних умов. З точки зору нинiшнiх фiнансових можливостей визначати розмiр пенсiй для абсолютної бiльшостi отримувачiв у 400 гривень (удвоє бiльше середньої зарплати), як пропонується, - нереально. Ця думка висловлювалась багатьма промовцями, в тому числi заступником мiнiстра працi та соцiальної полiтики Оленою Гарячою. Вона, до речi, запевнила, що найближчим часом парламентовi буде зарпопоновано законопроект з полiпшення пенсiйного забезпечення в умовах наявних життєвих реалiй. Доля законопроекту вирiшиться в день голосування.

Мету запобiгання економiчно необлгрунтованому використанню статусу "безробiтний" ставить нiбито законопроект доповнень до статтi 2 чинного закону "Про зайнятiсть населення". Таке призначення поправки обгрунтовував вiд авторської групи народний депутат України Олександр Свирида. Йшлося про те, щоб таким статусом не надiлялися особи, якi мають у приватнiй власностi земельну дiлянку, отриману згiдно з Указом Президента України № 720/95 вiд 8 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власнiсть сiльськогосподарським пiдприємствам i органiзацiям". Законопроект не пiдтримали в Комiтетi з питань соцiальної полiтики та працi, вiд якого зi спiвдоповiддю виступив Олександр Стоян. Таке доповнення, зазначалося, по сутi дискримiнуватиме сiльгоспвиробника порiвняно з iншими категорiями населення. Подiляючи думку парламентських фахiвцiв у цiй галузi, промовцi наголошували на кончiй необхiдностi вдосконалення в цiлому згаданого закону "Про зайнятiсть населення".

Проблеми узгодження вiтчизняного законодавства з зарубiжним i, насамперед, європейським були предметом дискусiї, що вiдбулася по доповiдi народного депутата України Iгоря Осташа та спiвдоповiдi голови Комiтету з питань правової полiтики Олександра Задорожнього. У пiдсумку було вирiшено пропонувати на голосування проект Постанови Верховної Ради про програму гармонiзацiї законодавства України iз законодавством Європейського Союзу.

З 15-ї години цього дня народнi депутати працювали в парламентських комiтетах, фракцiях i групах.

Пленарнi засiдання продовжаться в четвер, 2 листопада.

 

 

1 листопада 2000 року
Інформаційне управління
Верховної Ради України