Пiсля тижневого перебування депутатiв у виборчих округах
30 травня - у вiвторок продовжились пленарнi засiдання Верховної Ради.

Вiдповiдно до Регламенту ранком вiдбулось оголошення запитiв та заяв. Вони стосувались переважно проблем бюджетного процесу, перебiгу приватизацiї в енергетицi, порушень виборчого права (на прикладi виборiв мiського голови у Васильковi на Київщинi). Пiдбиваючи пiдсумок дискусiї, головуючій пiдтримав оприлюдненi пропозицiї щодо протокольних доручень вiдповiдним посадовим особам виконавчих органiв державної влади про розслiдування фактiв порушень та вжиття належних заходiв.

З питання стосовно проекту Закону про оподаткування нерухомого майна (нерухомостi) було розглянуто кiлька законопроектiв. Їх представили народнi депутати Євген Жовтяк, Петро Мельник, Олександр Черенков. За висновком Комiтету з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi, що був оприлюднений першим заступником голови комiтету Сергiєм Терьохiним, за основу для доопрацювання рекомендовано взяти законопроект Петра Мельника. До того ж, є конча потреба врахувати деякi доцiльнi положення сумiжних варiантiв, а також пропозицiй Уряду. В дискусiї переважала застережна думка про те, що це має бути податок на багатих, а зараховувати його треба до мiсцевих, а не державного бюджету. Погоджуючись в цiлому з необхiднiстю законодавчого врегулювання механiзму важливого для економiки країни платежу, промовцi, однак, зауважували, що прийняття такого окремого закону навряд чи є доцiльним, оскiльки Верховною Радою в травнi 1999 року було розглянуто проекти Податкового кодексу i прийнято постанову "Про проекти концепцiй реформування системи оподаткування в Українi", про розробку узгодженого Податкового кодексу. Бiльш прийнятним, говорилось, було б включення пропозицiй цього законопроекту до вiдповiдного роздiлу кодексу. Заступник мiнiстра фiнансiв Василь Регурецький закликав депутатiв не зволiкати з прийняттям рішення.

Верховна Рада України 19 квiтня 2000 року розглянула законопроект змiн до чинного закону "Про перелiк об'єктiв права державної власностi, що не пiдлягають приватизацiї", поданий Кабiнетом Мiнiстрiв. Він двiчi (20.04 та 11.05) ставився на голосування, однак не набрав необхiдної кiлькостi голосiв. Зважаючи на важливiсть даного правового акту, Комiтет з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй оперативно проаналiзував зауваження, висловленi пiд час обговорення проекту, i прийняв рiшення про його повторний розгляд. В результатi пропонується вилучити з тексту підприємства, що випускають вина i лiкеро-горiлчанi вироби, пiдприємства соляної промисловостi, а також залишити в додатку № 1 до закону структури НАК "Нафтогаз України". Що стосується порад про вилучення тепло-електроцентралей, то бiльшiсть із них, як виявилося, вже передано до комунальної власностi, деякi лiквiдовано або включено до складу iнших пiдприємств. Враховано пропозицію вилучити з переліку п'ять пiдприємств ДАК "Укррудпром". Комiтет з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй, вiд якого виступив голова комiтету Олексiй Костусєв, радив взяти доопрацьований законопроект за основу.

На пропозицію заступника голови Державної податкової адміністрації Олексія Шитрі розглядався урядовий законопроект змін до чинного закону "Про податок на додану вартість" (щодо встановлення граничної межі оподаткування обороту). Вважається за доцільне визначити таку межу на рівні 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 61,2 тисячі гривень. Тобто втроє більше чинної ставки і відповідно до рівня інфляції. Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, від якого доповідав перший заступник голови Сергій Терьохін, підтримав законопроект. На думку парламентських фахівців він гармонізуватиме адміністрування податку на додану вартість у дрібному й середньому підприємництві.

По-діловому було обговорено законопроект змін до чинного закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (доповідав секретар Комітету з питань соціальної політики та праці В'ячеслав Кириленко). Поправкою до статті 2 зазначеного закону пропонується такий текст: "Держава зобов'язується врегулювати з Російською Федерацією питання про повернення сум заощаджень громадян України, що акумулювались на кореспондентських рахунках установ Ощадбанку (ощадкас), розташованих на території України, і які були, за станом на 1 січня 1992 року, перераховані на кореспондентський рахунок Правління Сбербанку колишнього Союзу РСР у Москві в сумі 84,3 мільярда рублів, що згідно з курсом рубля до долара США
(1 дол. = 0,56 рубля) становить 150 мільярдів доларів США, і неповернені Україні, всупереч угоді "Про принцип і механізм обслуговування внутрішнього боргу колишнього СРСР", яку було підписано в Москві 13 березня 1992 року головами урядів держав СНД, у тому числі Російської Федерації та України". Законопроект викликав неоднозначне ставлення учасників дискусії. І з огляду на так званий нульовий варіант, що був умовою виходу України з колишнього Союзу. І з огляду на лише часткове виконання нашим Урядом того ж таки закону "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України". Висловлювались думки про недоцільність такого законопроекту, але необхідність додаткових зусиль Кабінету Міністрів у розв'язанні боргових зобов'язань з Росією на засадах взаємних можливостей. Висновок профільного комітету - внести на голосування не законопроект змін до чинного закону, а зважену постанову з цього питання.

Далi сесiя розглянула блок законопроектiв, пiдготовлених фахiвцями Комiтету з питань нацiональної безпеки i оборони. Заступник голови комiтету Микола Мичко у своїй доповiдi охарактеризував наявнi депутатськi варiанти проектiв щодо внесення змiн до чинних законiв "Про пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв та осiб начальницького i рядового складу органiв внутрiшнiх справ" i "Про статус ветеранiв вiйськової служби та їх соцiальний захист". Призначення обговорених законопроектiв - полiпшити забезпеченiсть цiєї категорiї людей похилого вiку. Запропоновано, наприклад, встановити однаковий - вищий розмiр пенсiї вiйськовикам-iнвалiдам як працюючим, так i непрацюючим, рекомендовано прийняти проекти законiв у першому читаннi.

За профiлем того ж таки Комiтету з питань нацiональної безпеки i оборони, вiд якого зробив доповiдь Володимир Симонов, було розглянуто проект Закону про державну пiдтримку пiдприємств, науково-дослiдних iнститутiв i органiзацiй, якi розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхiмiї. Загальнонацiональна криза спричинилась тут до загрозливого вимивання обiгових коштiв, скорочення робочих мiсць, вiдпливу квалiфiкованих кадрiв. На думку авторiв законопроекту, вихiд iз становища в тому, щоб списати заборгованiсть галузi, надати їй пiльги в оподаткуваннi, звiльнивши, зокрема, вiд земельного податку, деяких митних платежiв, частково - вiд ПДВ. У запитаннях до доповiдача, а далi й у виступах висловлювалась пiдозра в лобiюваннi. Але переважна бiльшiсть промовцiв схилялась до думки про унiкальнiсть цього виду виробництва. Значить, його треба врятувати. Тим паче, що нацiональнi збройнi сили нинi на порозi оновлення як технiчної оснащеностi, так i боєприпасiв i їх елементiв. До того ж, ця наша продукцiя конкурентноспроможна. Та й нi для кого не секрет, що "оборонка" всюди й завжди - турбота державна. Отож, переважила пропозицiя щодо прийняття законопроекту в першому читаннi.

Таким самим було рiшення й стосовно нової редакцiї законопроекту змiн до чинного закону "Про бiженцiв". Свої варiанти представили народнi депутати Сергiй Кiвалов та Iван Мигович. Комiтет з питань прав людини, нацiональних меншин i мiжнацiональних вiдносин, вiд якого зi спiвдоповiддю виступив голова комiтету Геннадiй Удовенко, вiддав перевагу другому варiанту. В ньому повнiше виписано комплекс вiдповiдних правових норм. Вiн бiльше вiдповiдає вимогам акту прямої дiї. Може навiть стати базовим для створення в найближчому майбутньому Мiграцiйного кодексу.

Цього дня сесiя розглянула 16 законопроектiв.

Засiдання вели перший заступник та заступник Голови Верховної Ради Вiктор Медведчук i Степан Гавриш.

У пленарному режимi сесiя продовжить роботу 31 травня.