Вступна дискусiя за пунктом порядку денного "Оголошення запитiв i заяв" у середу - 21 червня вiдзначалась цiлеспрямованiстю й глибиною. Переважна бiльшiсть промовцiв привертала увагу колег до завдань з полiпшення законотворчого процесу. Йшлося, наприклад, про прискорений розгляд законопроекту щодо засад безпеки нацiональних iнтересiв України, проекту змiн до Бюджету- 2000 вiдповiдно до вимог чинного законодавства в галузi освiти i науки. Голова Верховної Ради Iван Плющ, пiдбиваючи пiдсумки ранкової дискусiї, запропонував пiдготувати вiдповiднi протокольнi доручення урядовi, профiльним парламентським комiтетам.

По доповiдi вiце-прем'єр-мiнiстра Юлiї Тимошенко i спiвдоповiдi голови Комiтету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної енергетики та ядерної безпеки Олександра Гудими розглядався урядовий законопроект змiн до чинного закону "Про електроенергетику" (щодо врегулювання питань купiвлi-продажу та розрахункiв за електроенергiю). Водночас обговорювався й сумiжний законопроект народного депутата Михайла Павловського "Про основнi засади функцiонування оптового ринку електроенергiї", уже прийнятий в першому читаннi. Паливно-енергетичний комiтет не визначився, якому iз законопроектiв вiддати перевагу. Тому порiвняльний їх аналiз проводився в перебiгу дискусiї. Зазначалося, що однiєю з причин недостатньої повноти розрахункiв енергопостачальних компанiй на оптовому ринку електроенергiї є вiдсутнiсть законодавчого врегулювання таких розрахункiв, зокрема iз застосуванням так званих розподiльчих рахункiв.

Їх механiзм i пропонується урядовим законопроектом змiн. Вiн посилює державне регулювання дiяльностi в електроенергетицi через визначення лiцензiями умов i правил дiй на оптовому ринку. Очiкується, що застосування адмiнiстративних стягнень та майнових санкцiй пiдвищить вiдповiдальнiсть суб'єктiв господарювання. Порядок впровадження цих умов визначатиме Нацiональна комiсiя регулювання електроенергетики України. Рекомендовано обидва законопроекти внести на голосування. Наступним розглядалося питання про надання згоди на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi та арешт народного депутата Миколи Агафонова. Пояснення давав виконуючий обов'язки Генерального прокурора Микола Обiход. За матерiалами розслiдування, якi вiн оприлюднив, М.Агафонову - спiльниковi Павла Лазаренка висувається звинувачення в розкладаннi державних коштiв в особливо великих розмiрах (в цiлому понад 23 мiльйони доларiв США).

Доповiдачевi було задано багато гострих, безкомпромiсних питань. У тому числi й щодо компанії "Бласко", iнших резонансних справ. Загалом, зазначив доповiдач, йдеться про розкрадання понад 250 мiльйонiв доларiв. Розслiдування триває. На запитання стосовно обгрунтованостi прохання дати згоду на арешт М.Агафонова доповiдач зазначив, що є пiдстави остерiгатись виїзду звинувачуваного за кордон. Висновки Комiтету з питань Регламенту, депутатської етики та органiзацiї роботи Верховної Ради оприлюднив перший заступник голови комiтету Володимир Заєць. Робоча група, яка опрацьовувала подання до розгляду, сказав вiн, дiйшла думки про правомiрнiсть дiй Генпрокуратури. Наведенi факти й докази визнано обгрунтованими. На засiданнi комiтету 20 травня цього року, де йшлося про подання, а також давав пояснення Агафонов М.I., вiдбулося таємне голосування.

Його результати: -за притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi Агафонова М.I. - 7 (сiм) народних депутатiв, 4 (чотири) з них - i за його арешт; - проти притягнення Агафонова М.I. до кримiнальної вiдповiдальностi - 6 (шiсть) народних депутатiв. Було заслухано й пояснення М.Агафонова. Вiн категорично вiдкидав пред'явленi йому звинувачення, квалiфiкуючи їх як "полiтичну розправу". Це твердження спростував у заключному словi в.о. Генпрокурора Микола Обiход. Вiн повторив прохання до парламенту, вiдповiдно до статтi 80 Конституцiї, дати згоду на притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi та арешт народного депутата Агафонова М.I. Рiшення прийматиметься в день голосування - четвер, 22 червня. Сесiя повернулася до розгляду двох депутатських варiантiв проекту Закону про особливостi приватизацiї вiдкритого акцiонерного товариства "Укртелеком".

Оприлюднюючи вiд авторської групи один з них, народний депутат Анатолiй Хмельовий наголошував, що принциповою вiдмiннiстю його законопроекту є вимога грунтовної i всебiчної пiдготовки "Укртелекому" до приватизацiї, чого, за його словами, не передбачав ранiше розглянутий урядовий варiант проекту i не передбачає нинi пропонований проект Олексiя Костусєва та Iрини Белоусової. О.Костусєв, даючи пояснення стосовно варiанту авторської групи, до якої вiн входить, серед переваг свого законопроекту назвав докладне визначення в документi поняття "промисловий iнвестор", розрахунок реальної цiни контрольного пакету акцiй, вiдмову на участь у тендерах офшорним компанiям. Вiд Комiтету з питань будiвництва, транспорту i зв'язку його голова Юрiй Крук доповiв рiшення, згiдно з яким пропонується взяти за основу законопроект О.Костусєва та I.Белоусової. Пiсля ранкового засiдання народнi депутати працювали в профiльних комiтетах, парламентських фракцiях i групах.

У пленарному режимi сесiя продовжить роботу 22 червня.