Депутатськi запити i заяви, з розгляду яких почалось 16 лютого ранкове засiдання третьої сесiї, стосувались переважно стану правоохоронної роботи в країнi. Наводились факти порушень законностi. Висловлювались пропозицiї й критичнi зауваження на адресу вiдповiдних органiв виконавчої влади. Крiм того, йшлося про виконання Україною зобов'язань перед Радою Європи, участь делегацiї Верховної Ради України в дiяльностi Парламентської асамблеї РЄ.

На пояснення заступника міністра фінансів Василя Регурецького сесiя продовжила розгляд законопроекту змін до чинного закону "Про фіксований сільськогосподарський податок". У цілому з розумінням поставившись до намагань уряду вишукати додаткові джерела поповнення бюджету, парламентарі доводили, що добиватись цього за рахунок села невиправдано. Такої думки й Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, співдоповідь від якого зробила голова комітету Катерина Ващук. Звучали, однак, і судження, що фіксований податок, введений з метою поповнення в агропромислових підприємствах обігових коштів, не виправдав сподівань. Доля законопроекту вирішиться голосуванням, що відбудеться в четвер.

Грунтовно аналізувався проект Закону про Державну програму приватизації. Дискусія відбулась за доповіддю голови Фонду державного майна Олександра Бондаря та співдоповіддю голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олексія Костусєва. Відзначилось, що особливістю проекту програми - 2000 на відміну від попередніх років є положення щодо роздержавлення майна винятково за гроші і з врахуванням особливостей кожного підприємства. Передбачено ефективнішу й прозору процедуру закріплення пакетів акцій ВАТ у державній власності. По-новому реалізовуватимуться контрольні пакети промисловим інвесторам. Пропонується скасувати пільги на безоплатну передачу по номінальній вартості акцій працівникам підприємств, що приватизуються. Встановлюються галузеві та регіональні особливості приватизаційних процесів. Проектом визначено річне завдання з роздержавлення понад однієї тисячі середніх i великих господарських структур. Завдяки цьому очікується надходження до бюджету 2,5 мільярда гривень. Промовці пропонували посилити в документі норми, які регулюють конкурсний продаж об'єктів, підвищують доходність від нього, застерігають від зловживань. Законопроект запропоновано взяти за основу для підготовки до другого читання.

На голосування до прийняття в цілому Комітет з питань фінансів та банківської діяльності, висновки якого доповів Сергій Терьохін, рекомендував внести проект Закону про скасування дискримінації в оподаткуваннi суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження. В ньому пропонується щодо суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi або iнших юридичних осiб, їх фiлiй, вiддiлень, вiдокремлених пiдроздiлiв, включаючи представництва нерезидентiв, створених за участю iноземних iнвестицiй, незалежно вiд форм їх внесення, застосовувати виключно нацiональний режим обкладання податками, зборами (обов'язковими платежами), встановлений законами України для пiдприємств, створених без участi iноземних iнвестицiй.

На зниження витрат, пов'язаних з добудовою об'єктів незавершеного будівництва, а отже, прискореного їх спорудження, спрямовано законопроект змін до деяких чинних законодавчих актiв з питань оподаткування. Його представив і рекомендував прийняти в першому читанні Фонд державного майна. Однак Сергiй Терьохiн вiд Комiтету з питань фiнансiв та банкiвської дiяльностi запропонував вiдкласти проект до подання комiтетського варiанту, який грунтується на дiєвiшiй концепцiї.

Спецiальних економiчних зон стосується законопроект змiн до законодавства щодо оподаткування, поданий народним депутатом Вiктором Пинзеником. Суть пропонованих змiн у тому, щоб скасувати пiльговий режим обкладення податком на додану вартiсть та акциз з метою унiфiкувати податкову систему, позбувшись у нiй штучно створених "дiрок". Це обгрунтування, однак, викликало у багатьох промовцiв запитання: а яким же чином заохочувати i вiтчизняних, i зарубiжних iнвесторiв до перебудови господарства, створення нових робочих мiсць? Наголошувалось також на небажаностi частих змiн законодавства, чим також вiдлякуються вкладники коштiв. А ще - на потребi пiдготувати базовий законодавчий акт про вiльнi та спецiальнi економiчнi зони.

Повторно в першому читаннi розглядались урядовий та депутатський варiанти проекту Закону про встановлення розмiру мiнiмальної заробiтної плати на 2000 рiк i внесення змiн до окремих законодавчих актiв щодо оплати працi. Доповiдав мiнiстр працi та соцiальної полiтики Iван Сахань. Спiвдоповiдь зробив голова пiдкомiтету Комiтету з питань соцiальної полiтики та працi Олександр Стоян. Пропозицiя уряду: з 1 березня встановити мiнiмум заробiтку 90, а з 1 липня - 118 гривень на мiсяць. Для iстотнiшого пiдвищення немає, мовляв, можливостi через велику заборгованiсть iз заробiтних плат. Але ж пропонованi розмiри не враховують нi iндексу iнфляцiї, нi девальвацiї гривнi, зазначали учасники дискусiї. Вони вимагали встановити найнижчу заробiтну плату на рiвнi прожиткового мiнiмуму, який сягає сьогоднi 230-280 гривень. Iншi промовцi сходились на думцi, що уряд запропонував реально можливий вихiд. Проблему слiд вирiшувати поетапно, в мiру подолання кризи. Законопроекти рекомендовано на голосування.

Заступник голови Комiтету з питань аграрної полiтики та земельних вiдносин Валерiй Мартиновський представив законопроект змiн до чинного закону "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарської продукцiї". Йшлося про коригування статтi 7, яким передбачається пожвавити вiтчизняне виробництво патоки крохмальної. Рiшення прийматиметься в день голосування.

Народнi депутати розглянули деякi питання, пов'язанi зi змiнами та доповненнями до Регламенту Верховної Ради.

Наступнi пленарнi засiдання - 17 лютого.