За календарним планом проведення п'ятої сесiї Верховної Ради у вiвторок - 11 липня розпочався завершальний пленарний тиждень.

Першу ранкову годину було традицiйно присвячено розглядовi депутатських запитiв, оголошенню заяв уповноважених парламентських фракцiй i груп. Приверталась увага до низки животрепетних питань сьогодення. Зокрема, до завдань з лiквiдацiї стихiйного лиха в захiдному регiонi країни, попередження захворювань на дiабет i туберкульоз, якi набувають загрозливого характеру, бюджетного фiнансування деяких прiоритетних галузей економiки, наприклад - лiтакобудування.

Чiльне мiсце було вiдведено питанням внутрiшнього життя, вдосконаленню Регламенту роботи. Приводом до такої розмови знову стало голосування проекту Земельного кодексу минулого четверга - 6 липня. Йшлося про необхiднiсть з боку вiдповiдного профiльного комiтету прискорити розслiдування, доповiсти Верховнiй Радi висновки для прийняття рiшення. В залi знову сталось збурення пристрастей. Група депутатiв зiбралась бiля столу президiї. Головуючий Iван Плющ ,змушений був завчасно оголосити пiвгодинну перерву.

Однак i пiсля неї "бойкотування" тривало. Аж доки було повiдомлено, що Комiтет з питань Регламенту, депутатської етики та дiяльностi народних депутатiв зобов'язано до кiнця поточного дня доповiсти рiшення щодо дотримання регламентних норм голосування 6 липня.

Лише по тому розпочався розгляд проекту Закону про внесення змiн до Конституцiї України за результатами всеукраїнського референдуму за народною iнiцiативою. По доповiдi виконуючого обов'язки мiнiстра - першого заступника мiнiстра юстицiї Бронiслава Стичинського вiдбулось обговорення. В ньому переважали критичнi мотиви. Висловлювались думки про недостатню пiдготовленiсть доповiдача. Докладнiший аналiз проекту мiстився, як вiдзначалось, у спiвдоповiдi першого заступника голови парламентського Комiтету з питань правової полiтики Iгоря Колiушка. Висновок комiтету такий:

"Рекомендувати Верховнiй Радi України вiдхилити проект Закону України "Про внесення змiн до Конституцiї України за результатами всеукраїнського референдуму за народною iнiцiативою", внесений Президентом України Л.Кучмою 25.04.2000 р. у зв'язку з необхiднiстю його доопрацювання з метою приведення у вiдповiднiсть з висновками Конституцiйного Суду України та з огляду на наступнi недолiки:

а) щодо скорочення кількості народних депутатів Верховної Ради України з 450 до 300: внесення такої зміни до статті 76 Конституції України недопустимо без визначення у Законі України "Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою" терміну та способу зменшення кількості народних депутатів України;

б) щодо вилучення зi статті 80 Конституції України частини третьої: з огляду на те, що частина перша статті 80 Конституції України встановлює депутатську недоторканність, то механічне вилучення з цієї статті частини третьої трансформує депутатську недоторканність в абсолютну. З метою звуження об'єму імунітету парламентаріїв необхідно замінити частину третю даної статті іншою нормою, яка б обмежувала гарантії депутатської недоторканності і встановлювала б інший порядок притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності.

Саме такий підхід реалізовано у проекті Закону "Про внесення змін до статті 80 Конституції України", зареєстрований Верховною Радою України 21.01.2000 року і направлений до Конституційного Суду України для надання висновку щодо його відповідності статтям 157,158 Конституції України (Постанова Верховної Ради України
№ 1406-ХІV);

в) щодо доповнення статті 90 Конституції України частиною третьою: вжитий Президентом України термін "постійно діюча парламентська більшість" видається юридично некоректним з огляду на декілька аспектів: по-перше, ні чинне законодавство України, ні даний законопроект не містять визначення терміну "парламентська більшість"; по-друге, визначення "постійно діюча" потребує наповнення юридичним змістом у зв'язку з тим, що даний термін конкретизує форми існування парламентської більшості; крім того, не визначено початок відліку строку в один місяць, після збігу якого Президент України вправі достроково припинити повноваження Верховної Ради України.

Формулювання "підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністром України" може тлумачитися досить широко, зокрема, в тому сенсі, що повноваження Верховної Ради України припиняються навіть у тому разі, коли парламент ухвалив Державний бюджет України з поправками до проекту, внесеного Кабінетом Міністрів України. З огляду на таке тлумачення Верховна Рада буде фактично змушена приймати Закон України "Про Державний бюджет України" без змін і доповнень до проекту, поданого Урядом. З метою уникнення загрози звуження повноважень парламенту запропоновані зміни до ст. 90 Конституції України потребують суттєвого доопрацювання.

Невизначеним залишається порядок затвердження Державного бюджету України, що належить до повноважень парламенту згідно з пунктом 4 статті 85 Конституції України, у разі припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України.

г) пункт 2 зазначеного законопроекту, що вказує на строк прийняття цього Закону на шостій сесії Верховної Ради України третього скликання, є некоректним: визначення процедури і терміну прийняття акту недоцільно вводити як частину тексту цього Закону;

д) посилання на висновок Конституційного Суду України від 27 березня 2000 року № 3-рп у преамбулі Закону не відповідає змісту самого висновку Конституційного Суду України.

2. Звернутися до Президента України з пропозицією доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням висновків Конституційного Суду України.

3. Враховуючи, що на розгляд Верховної Ради України народними депутатами (всього 152 підписи) внесено альтернативний проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму 16.04.2000 року" та проект Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України" направлені Верховною Радою України для надання висновку Конституційним Судом України щодо відповідності статтям 157, 158 Конституції України рекомендувати Верховній Раді України створити робочу групу у складі народних депутатів України - представників усіх груп і фракцій Верховної Ради України та Комітету з питань правової політики для опрацювання узгодженої редакції проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою" на основі усіх законопроектів, зареєстрованих Верховною Радою України.

4. Звернутися до Конституційного Суду України з проханням прискорити надання висновку щодо відповідності статтям 157, 158 Конституції України направлених Верховною Радою України законопроектів "Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму 16.04.2000 року" та "Про внесення змін до статті 80 Конституції України".

Таке рiшення профiльний комiтет прийняв одноголосно.

Тi чи iншi аспекти комiтетських висновкiв знайшли вiдображення у виступах народних депутатiв Павла Баулiна, Сергiя Головатого, Анатолiя Матвiєнка, Олександра Мороза, Олександра Єльяшкевича, Георгiя Крючкова, Володимира Тропiна, Вiктора Шишкiна, Романа Зварича, Володимира Марченка, Iвана Бiласа, Богдана Бойка, Юрiя Кармазiна.

Висловлювались двi пропозицiї: пiдтримати рiшення Комiтету з питань правової полiтики щодо відхилення законопроекту або прийняти в першому читаннi. Їх i буде внесено на голосування.

Заступник мiнiстра освiти i науки Вiктор Огнев'юк доповiв проект закону "Про дошкiльну освiту та виховання", який два роки тому було розглянуто i повернено на доопрацювання. Нову редакцiю доповiдач охарактеризував як таку, в якiй враховано i пропозицiї та зауваження першого розгляду, i реалiї змiн, що вiдбулись звiдтодi в галузi. Визнавши його придатним для прийняття в першому читаннi, народнi депутати, однак, вносили й додатковi поправки, спрямованi на полiпшення проекту. Зокрема, Євген Красняков, який оприлюднив висновки Комiтету з питань освiти та науки, сказав, що доцiльно було б визначити в цiй системi дошкiльної освiти мiсце не лише державних, комунальних та приватних, а й вiдомчих закладiв. I навiть правовi норми домашнього виховання.

Iнформацiю стосовно ситуацiї з проектом Земельного кодексу 6 липня оприлюднив голова Комiтету з питань Регламенту, депутатської етики та дiяльностi народних депутатiв Вiктор Омелiч. Засiдання, що скликалось для розгляду питання про скасування результатiв голосування або пiдготовки запиту до Конституцiйного Суду, вiдбулось без присутностi достатньої кiлькостi членiв комiтету, шляхом заочного опитування декого з них. Отже, рiшення не прийнято. Сесiя змушена була повторно зобов'язати комiтет, щоб вiн ухвалив i подав регламентно оформленi пропозицiї на пленарне засiдання. В залi вiдновилось збурення. Ложа президiї знову опинилась в оточеннi представникiв лiвоцентристських фракцiй. Але випало це вже наприкiнець робочого часу i головуючий закрив засiдання.

Робота в пленарному режимi продовжиться 12 липня.