Парламентськi слухання з питань виконання Постанови Верховної Ради України "Про порядок ратифiкацiї Угоди мiж Україною та Росiйською Федерацiєю" про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнiшнього боргу та активiв колишнього СРСР вiд 19 лютого 1997 року" вiдбулися у сесiйнiй залi Верховної Ради 5 липня цього року. У вступному словi Голова Верховної Ради Iван Плющ, зокрема, пiдкреслив, що проблема правонаступництва є однiєю з ключових у полiтичних i економiчних вiдносинах мiж стратегiчними партнерами Україною та Росiєю. Iван Плющ нагадав учасникам зiбрання, що 12 березня 1996 року Верховнiй Радi України було запропоновано ратифiкувати пiдписану в Москвi 9 грудня 1984 року Угоду мiж Україною та Росiйською Федерацiєю про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнiшнього боргу та активiв СРСР. Проте, як вiдомо, таку угоду ратифiковано не було, а ухвалено вищезгадану компромісну Постанову.

Про роботу Кабінету Міністрів України на виконання цієї постанови з парламентської трибуни поінформував міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Він наголосив, що уряд і надалі продовжуватиме роботу з вирішення проблеми розподілу активів колишнього СРСР та врегулювання питань правонаступництва з розподілу зовнішнього державного боргу. У виступі Борис Тарасюк запропонував Верховній Раді пiдготувати проведення спеціальних міжпарламентських консультацій з Держдумою Росії з цього питання. Міністр нагадав, що за договором правонаступництва відносно держборгу і активів колишнього СРСР від 4 грудня 1991 року Україна взяла на себе зобов'язання обслуговувати 16,37% сукупного зовнішнього боргу СРСР, взяла право власності на такі ж відсотки його активів.

За інформацією Бориса Тарасюка, на кінець 1991 р. сума зовнішнього державного боргу СРСР становила 81 млрд. доларів США. Сума заборгованості по лендлізу становила 0,8 млрд. дол., заборгованість за крелитами, залученими радянськими підприємствами - 1 млрд. дол., країнам Ради економічної взаємодопомоги - 17,3 млрд. перевідних рублів. Активи колишнього СРСР на той час становили: борг країн, що розвиваються - 74 млрд. дол; майно за кордоном - 3,5 млрд. руб за балансовою вартістю; борги соцкраїн - 47,9 млрд. перевідних рублів; золота - 259 тонн. Частка України в боргах колишнього СРСР мала становити 13,5 млрд. дол. І 3,8 млрд. перевідних рублів, в активах - 12,1 млрд. дол. І 7,8 млрд. перевідних рублів, а також 42,1 тонни золота і на 0,6 млрд. рублів майна за кордоном. В цих розрахунках не було враховано обсяги Резервного і Алмазного фондів, інвестиції СРСР за кордоном і кредити колишнього СРСР, надані іншим банкам тощо.

Борис Тарасюк розповів про позицію Росії на сьогодні у питанні щодо "нульового варіанту". Зокрема, вона наполягає на негайній ратифікації Угоди, а також залученні міжнародних судових інстанцій до вирішення питань розділу активів і пасивів колишнього СРСР між двома країнами. Мiнiстр зазначив, що Росія ухиляється від надання вичерпної інформації та повернення культурних цінностей в Україну. Водночас, підкреслив він, останнім часом "позиція Росії" змінюється і вона готова вести предметні переговори щодо режиму вільної торгівлі і переходу до стягнення непрямого оподаткування за місцем призначення.

Голова парламентського Комітету у закордонних справах Ігор Осташ у виступі висловився про передчасність ратифікації Угоди про "нульовий варіант" та запропонував уряду активізувати переговорні зусилля з Росією з виконання постанови Верховної Ради України, а також надати інформацію щодо звернення до російської сторони про розподіл Алмазного фонду, погашення боргів перед громадянами України - вкладниками Ощадбанку станом на 1.01.1992 року. Наголошувалось, що уряд не виконав всі можливості щодо виконання парламентської постанови про "нульовий варіант". Вiн запропонував на переговорах з цього питання виходити з наступного пакету домовленостей: щодо "нульового варіанту"; розподілу майна колишнього СРСР за кордоном; погашення заборгованості України перед Росією за газ; погашення боргів Росії перед Україною за перебування Чорноморського флоту на її території. У цьому випадку, вважає голова Комітету, можливе досягнення домовленості про взаємозалік, виходячи з того, що українські активи перевищують над боргами. Ігор Осташ назвав "справою честі" для України цивілізоване вирішення цього питання.

На завершення парламентських слухань Голова Верховної Ради Iван Плющ запропонував протокольно доручити узагальнити пропозицiї, висловленi пiд час парламентських слухань, i у тижневий термiн внести на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України "Про рекомендацiї парламентських слухань з питань виконання Постанови Верховної Ради України "Про порядок ратифiкацiї Угоди мiж Україною та Росiйською Федерацiєю про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнiшнього державного боргу та активiв колишнього СРСР" вiд 19 лютого 1997 року".