Шановне товариство, колеги, журналісти!
Рік, що минув, став етапним в новітній історії України. Після віків російської окупації українці повертаються нарешті в свій європейський дім. — Запрацювала Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. З 11 червня цього року для українців в Європейському Союзі почав діяти безвізовий режим.
Вже ніщо, ніяка сила в світі, не зможе розвернути Україну назад на Схід, до Москви. Майбутнє нашої держави є лише на дорозі, що веде на Захід.
Це важливий здобуток нашої Революції Гідності. Цей вибір захищають українські воїни в АТО. Ми завжди будемо вдячні тим, хто захистив право нашого народу, наше з вами право самим вирішувати своє майбутнє.
Ми цінимо дружню допомогу наших зарубіжних союзників та партнерів. З боку Європейського Союзу вступ у дію Угоди про Асоціацію та надання безвізового режиму — це повага до волі, до мужності українського народу. І, разом із цим, це визнання, що Україна, починаючи з 2014 року, зробила величезний крок уперед на шляху реформ, що роблять її європейською країною не лише за географічною ознакою.
Що це означає для нас з вами? Ні на мить, ніколи ми не маємо забувати — фронт боротьби з агресором проходить не лише на Донбасі та Чонгарі. Він проходить й тут, у Києві. І відповідальність за цей фронт — повністю на нас з вами.
Коли українські бійці на фронті, наші силові, спеціальні органи в критичних точках Сходу і Півдня України зупинили гібридне вторгнення, що мало на меті знищити нашу державу, ворог змінив тактику. Тоді головна увага, колосальні засоби та ресурси були спрямовані Кремлем на прорив внутрішнього українського фронту. За стратегічним задумом цього плану, українське суспільство має бути тотально інфіковане «зрадою» та розчаруванням.
Вістря внутрішнього удару було спрямовано насамперед саме на український Парламент. Що і зрозуміло: у системі центральної влади України, у парламентсько-президентській республіці, Верховна Рада є одночасно і ключовим, і найбільш вразливим інститутом. Вразливим, тому що найбільш відкритим.
Без законодавчої основи, яку може створювати лише Верховна Рада, не може бути втілена жодна зміна країни, з тих, за які боровся Майдан. Жодна.
Якщо скористатися будівельною термінологією, Верховна Рада — це замкОвий камінь національної безпеки та державного будівництва України. Вибий його — і впаде вся конструкція. Хочеш паралізувати життя країни, кинути державу у хаос — паралізуй Парламент.
Так, не просто, з чималими труднощами, всупереч багато чому і кому, але наш парламент — Парламент воюючої України — вистояв. І працює. І за наші пів каденції нам є про що тут і зараз звітувати. Назву лише найбільш ключові, найголовніші наші напрацювання.
Лише для статистики зафіксуємо: за два з половиною роки роботи Верховної Ради України VIII скликання було ухвалено 724 закони та 1379 постанов. Лише за останній рік — 339 законів та 591 постанову.
*****
Почну з оборони країни, адже питання оборони та безпеки всі два з половиною роки роботи Верховної Ради України VIII скликання залишаються її головним пріоритетом. За два з половиною роки Радою було напрацьовано і прийнято десятки важливих рішень, які були спрямовані на реформування Збройних сил України, підвищення дисципліни та відповідальності, забезпечення правового статусу українських військових та правоохоронців, організації функціонування державних інститутів на прифронтових та деокупованих територіях, захист прав учасників Антитерористичної операції та членів їх сімей.
Зміни до українського законодавства, протягом останнього року ухвалені Верховною Радою, заклали фундамент державної програми щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців. Це ще один крок до створення професійної армії, та, в умовах бойових дій, дієвий інструмент допомоги пораненим та сім’ям загиблих героїв.
Закон України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних» заклав правову основу для забезпечення автоматизованого військового обліку громадян України, що зменшить корупційний чинник у військових комісаріатах під час мобілізації та унеможливить ухилення від призову на військову службу.
Встановивши 14 березня як День добровольця, Верховна Рада вшанувала мужність і патріотизм українських воїнів, зберегла пам’ять про славетних героїв-добровольців, які загинули під час виконання обов'язків у складі добровольчих формувань. В перші найважчі місяці саме вони заступили дорогу ворогу, і сьогодні вони проходять службу на найнебезпечніших ділянках фронту. На їхньому прикладі будуть виховані майбутні покоління громадян України.
Верховна Рада ухвалила закон про створення Сил спеціальних операцій — нового сучасного високопрофесійного роду Збройних сил України. Українська армія, після років цілеспрямованого нищення, лише за три роки — спільними зусиллями Держави, волонтерів, усіх українських патріотів — перетворилася на могутню силу, з якою змушена рахуватися одна з найбільших армій світу.
І найголовніше, своєю постановою від 8 червня цього року Верховна Рада України закріпила пріоритетність членства України в НАТО. Як доводить досвід пострадянських країн, в умовах російської агресії лише євроатлантичні структури колективної безпеки є дієвим механізмом захисту національного суверенітету та територіальної цілісності. Разом із тим, курс на вступ до НАТО — це подальша модернізація наших збройних сил, запровадження технічних та організаційних стандартів, недосяжних для агресора.
Так, вступ до НАТО це амбітна мета. Але Угода про Асоціацію та діючий безвіз вже довели — Україна навчилася добиватися свого. Для нас немає неможливого. І ми ще побачимо прапор України перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі.
Хочу наголосити: безвіз та Угода про Асоціацію з Європейським Союзом — велике спільне досягнення усієї української влади. Особливо хочу відзначити вкладені для цього зусилля Президента України Петра Порошенка, прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка і тодішнього спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана.
У зовнішній політиці для мене, як Голови Верховної Ради України, головними були теми безпеки, енергетики та регіональної співпраці, а також посилення міжпарламентських зв’язків. Верховна Рада ратифікувала десятки угод з країнами вільного світу. За кожним з парламентських міжнародних візитів — конкретний зовнішньополітичний успіх України — ще один крок до Європейського Союзу, ще одна міждержавна угода. Як, до прикладу, угода про вільну торгівлю з Канадою.
Під час моєї недавньої поїздки до США я мав честь підписати із спікером Палати Представників Конгресу США Полом Райяном Меморандум про співпрацю між Верховною Радою України і Конгресом Сполучених Штатів Америки.
Тему енергетики ми детально обговорювали як з американськими партнерами, так і з нашими сусідами-поляками, до яких нещодавно прибув перший американський танкер із скрапленим газом. Енергетична безпека нашої держави — основа для розвитку нашої економіки, гарантія того, що Путін більше ніколи, як у 2009-му році, не перекриє нам газовий вентиль. Якщо згадаємо ту зиму, з газу на дрова тоді довелося перейти не одній країні в Європі. Це однозначно доводить, що безпека України, у тому числі і енергетична, невіддільна від безпеки Європи. Зараз працюємо для того, щоб дати відсіч новій російській енергетичній зброї — не тільки економічно і політично, але й воєнно небезпечному «НордСтрім-2».
Так, це не перебільшення. Воєнно небезпечному тому, що Росію більше не буде стримувати від широкомасштабного вторгнення в Україну наявність на нашій території газотранспортної системи, якою Російська Федерація постачає газ на західноєвропейський ринок. Також для Росії «Північний потік-2» — це додаткові колосальні кошти, які можуть бути спрямовані для посилення агресивних воєнних дій, як у Сирії, так і в Україні. Це механізм політичного тиску Росії на країни Європейського Союзу.
Більшість моїх міжнародних зустрічей та поїздок, зокрема, у Грузію, Литву та Польщу, стосувалися також регіональної співпраці. Вважаю, що Балто-Чорноморський безпековий пояс має мати міжпарламентський вимір, і працюю у цьому напрямку. Дуже добрим прикладом є Північна Рада — спільнота парламентів країн Скандинавії, куди входять як держави, що не є членами ЄС, так і держави, що не є в НАТО. Основою нашої регіональної співпраці має бути не тільки відповідь на військові чи енергетичні виклики, але й спільна праця над інфраструктурними проектами, розвиток транзиту, у чому бачу великий потенціал концепції «Європи Карпат».
Одна з функцій Верховної Ради — парламентська дипломатія, як гнучкий інструмент для комунікації і стратегічного планування зовнішньої політики. Форуми голів парламентів у Страсбурзі та Варшаві стали чудовою можливістю для спільного планування захисту і розвитку. Підписано меморандум про співпрацю з Палатою депутатів Італійської Республіки. Найближчими тижнями очікую в гості до Верховної Ради України Генерального Секретаря НАТО Столтенберга і Генсека ООН Гутьєрреша.
Також нагадаю вам лише один епізод — дипломатичний успіх делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Прийняття Парламентською Асамблеєю, попри шалений спротив кремлівського лобі, резолюцій, у яких визнається факт російської агресії в Криму і на Донбасі, стало болючою поразкою Росії на міжнародній арені. Це досягнення засвідчило ефективність нашої парламентської дипломатії. І надалі, коли Україна рухається до ЄС та до членства в НАТО, коли європейські парламентарі почали обговорення відповідника «Плану Маршала» для допомоги Україні, роль Українського парламенту тільки зростатиме.
Згадаймо — лише для отримання довгоочікуваного безвізу ми виконали 144 вимоги. І більшість із цих вимог — це — антикорупційне законодавство.
Верховною Радою України VIII скликання створено НАБУ — Національне антикорупційне бюро України та САП — Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, запроваджено електронне декларування для посадовців, відкрито доступ до майнових реєстрів, запроваджено прозорі держзакупівлі. До речі, українське е-декларування — одна з найбільш відкритих систем декларування у світі.
Одна з наймасштабніших реформ, яку проводить Верховна Рада України, — це судова реформа. Без неї неможливе реальне подолання корупції і прихід інвестицій в Україну. Рік тому парламентом були проведені зміни до Конституції, які започаткували судову реформу.
Вже звичною частиною нашого життя стала нова українська поліція.
Кожного разу, коли Верховна Рада починає розгляд чергового закону, перше питання яке мене цікавить — чи зміцнить цей закон безпеку України. Адже в умовах гібридної російської агресії немає другорядних фронтів. Усі сфери нашого життя — від українського війська до енергетики, економіки, соціальної сфери, гуманітарного простору — є цілями російської агресії.
Кордон військової окупації території України Росією обмежується Кримом та частиною Донбасу, але зона ментальної окупації Кремля все ще тягнеться до західного кордону України. Саме тому ментальна деокупація України має не менше значення ніж звільнення української землі від російських окупантів.
Що мається на увазі під ментальною деокупацією? Перш за все, це декомунізація — знищення символіки тоталітарного радянського минулого. Саме ця Верховна Рада заборонила нацистську і комуністичну символіку. А нещодавно наш парламент зробив наступний крок, і заборонив головний символ путінської агресії та пропаганди — георгієвську стрічку.
Це також картографічна деокупація, коли замість комуністичних окупаційних назв на карту нашої країни, на карти наших міст і сіл повертаються історичні — українські, чи кримськотатарські назви. Важливим кроком стали прийняті Радою закони по очищенню нашого інформаційного простору від електронної та друкованої пропаганди Кремля.
Верховна Рада України встановила обов’язкові щотижневі квоти передач і фільмів українською мовою на телебаченні: 75 відсотків державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60 відсотків — для місцевих, а також 75 відсотків державної мови — для програм новин на телебаченні.
Український Парламент прийняв Закон, який запровадив квоти на пісні українською мовою та ведення програм українською мовою на радіо.
Протекція для української мови та пісні у ЗМІ — це могутній стимул для відродження творчого потенціалу українців, української культури. Таку ж мету має й закон про підтримку української кінематографії, згідно якого право на державне фінансування отримали виключно фільми українською та кримськотатарською мовами.
Разом із тим Україна послідовно впроваджує курс на дерегуляцію усіх сфер життя суспільства, зокрема і інформаційної сфери. Ще в 2015 році було прийнято Закон про роздержавлення ЗМІ. Держава відмовилася від маніпулювання суспільною думкою та запроваджує світові стандарти вільного доступу до інформації.
В 2017 році Україна увійшла у ТОП-30 країн за ступенем відкритості даних, за рік піднявшись з 54 на 24 місце в світі і обігнавши більшість країн Євросоюзу. Найбільш схвальні оцінки Україна отримала за відкритість державного бюджету та доступу до державних реєстрів, відкритість національного законодавства, даних статистики, закупівель, та державних витрат. Важливу роль в цьому успіху відіграли реформи, спрямовані на відкритість українського Парламенту. Протягом минулого року зокрема запроваджено такі компоненти стратегії переходу до електронного парламентаризму як система «Портал громадського обговорення законопроектів» та «Електронна Погоджувальна рада». На черзі впровадження системи «Електронний законопроект Верховної Ради України».
Електронне урядування, вільний доступ до інформації, це лише деякі зі зроблених нами кроків на шляху у Євросоюз. Але не менше значення має дерегуляція — запровадження європейських стандартів взаємовідносин держави та бізнесу, встановлення зрозумілих і прозорих правил підприємницької діяльності, припинення тиску контролюючих органів на господарюючих суб’єктів. Знаковою, щодо запровадження європейських норм, стала відмова від використання печаток у взаєминах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування. Разом із можливістю укладання зовнішньоекономічних договорів не тільки в письмовій, а й в електронній формі це дозволило українському підприємництву зробити величезний крок вперед до сучасного світового рівня ведення бізнесу.
Верховна Рада звільнила на 3 роки новостворені підприємства, що мають обіг менше 3 млн грн., від будь-яких перевірок. Верховна Рада запровадила до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного контролю планових заходів із здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності. Український парламент ухвалив десятки дерегуляційних законів, що мають захистити підприємців від свавілля чиновників, спрямованих на пожвавлення української економіки, таких, що надають їй потужний імпульс до зростання.
Запровадження європейських стандартів ведення бізнесу не тільки наближає нас до Європейського Союзу, але й робить українські товари конкурентоспроможними на світових ринках, робить Україну привабливою для інвестицій, для відкриття тут нових сучасних підприємств. А це означає технічне переозброєння української економіки, створення нових робочих місць, підвищення рівня добробуту українців.
Триває реформа місцевого самоврядування — громадяни отримують реальну владу у своїх містах та селах, і, разом з тим, беруть на себе відповідальність за свій край. Повноваження і доходи місцевих громад зросли, та, разом із цим, у Держбюджеті на 2017 рік Верховна Рада передбачила 9 мільярдів гривень на підтримку сталого розвитку регіонів України. Верховна Рада значно спростила процедуру добровільного об’єднання громад, що сприяє створенню потужних, самостійних та самодостатніх територіальних громад, котрі управлятимуть суттєвою часткою суспільних справ в інтересах місцевого населення. Окремими змінами у діюче законодавство, було визначено повноваження старости, як представника інтересів села чи селища, що увійшли до об’єднаної територіальної громади, та запроваджено поняття старостинського округу.
*****
Фізично неможливо втиснути рік, а тим більше — два з половиною роки роботи Верховної Ради України в цю доповідь. Десятки важливих законопроектів, низка напрямків роботи залишилися за її межами. Утім, у будь-який момент кожен українець може отримати вичерпну інформацію, які документи прийняті, які ще чекають на прийняття. — Це наслідок політики відкритості, що стала ознакою нових стандартів українського парламентаризму. Тому я дозволив собі зосередитися на головних, найбільш актуальних питаннях, що хвилювали українське суспільство протягом останнього часу.
На завершення спробую окреслити завдання на наступний рік роботи Ради, те, на чому вона має зосередитися.
Ключовим нашим завданням і метою, вважаю, має стати безпека. В найширшому розумінні, в усіх головних сферах.
Це воєнна безпека, що має бути реалізована у повномасштабній підтримці Української армії. Це відновлення територіальної цілісності України. Це набуття Україною членства у НАТО, як найсильнішої гарантії її територіальної цілісності та мирного неба для наших дітей.
Економічна безпека, що досягається шляхом розвитку національного ринку, підтримкою вітчизняного товаровиробника, партнерською співпрацею з Європейським Союзом із стратегічною метою повноправного членства в ЄС.
Енергетична безпека — насамперед через диверсифікацію поставок енергоносіїв та максимальне задіяння вітчизняного енергетичного потенціалу.
Інформаційна безпека, втілення та розвиток сучасних технологій, кібербезпека. Це захист українського інформаційного простору.
Безпека та захист української гуманітарної сфери.
Але на шляху у Європейський Союз ми не повинні забувати, що Європа це не тільки децентралізація, європейські стандарти ведення бізнесу, чи доступу до інформації. Це нова якість життя, якої нам не досягнути без повномасштабних реформ у всіх сферах. Впевнений, у Верховній Раді України VIII скликання достатньо народних обранців, яким вистачить волі, відповідальності та наполегливості, щоб крок за кроком реалізувати ті зміни, за які ми боролися на Революції Гідності, яких чекає від нас український народ, і які приведуть Україну в Європейський Союз та НАТО.
На півдорозі не зупиняємось. Працюємо!
Слава Україні!