23 липня 2014 року У Верховній Раді України відбулися Парламентські слухання на тему: "Обороноздатність України у ХХІ столітті: виклики, загрози та шляхи їх подолання"
Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкриваючи парламентські слухання, зазначив, що вони проводяться в час, коли відбувається жорстка і цинічна агресія правлячого режиму Російської Федерації проти нашої країни. Продовжується окупація Автономної Республіки Крим. Терористичними угрупуваннями разом з російськими найманцями і військовослужбовцями ведеться війна проти України в Донецькій і Луганській областях.
О.Турчинов також зазначив, що "не є таємницею, що на північному, східному, південному кордоні України продовжують концентруватися російські збройні сили, які готові до вторгнення на нашу територію. І всі запевнення Президента Путіна світовій громадськості, на превеликий жаль, є брехнею. Також відбуваються спроби дестабілізувати ситуацію в багатьох регіонах півдня і сходу нашої країни таких як Харківська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська області".
Голова Верховної Ради подякував всім патріотам України, представникам силових структур, які тримають ситуацію під контролем і блокують розповзання терористичної небезпеки по нашій країні.
О.Турчинов сказав, що Збройні Сили України, Національна гвардія України, інші силові структури продовжують наступ на терористів і злочинців і висловив переконання, що саме завдяки їхнім активним діям буде повністю звільнений від загарбників схід нашої країни.
Голова Верховної Ради від імені учасників слухань висловив щирі співчуття батькам, рідним і близьким військовослужбовців, які віддали своє життя за те, щоб Україна залишилася вільною та єдиною.
Учасники парламентських слухань хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих героїв.
О.Турчинов звернувся до учасників слухань з проханням провести фахову відверту розмову про те, як "нам захистити нашу країну, як нам зробити потужну, непереможну армію, як нам дати гідну відповідь на всі ті виклики, які сьогодні стоять перед нами".
З доповіддю виступив тимчасовий виконуючий обов'язки Міністра оборони України Іван Руснак. Він окреслив основні зовнішні загрози, які стоять перед Україною: посягання на державний суверенітет; втручання у внутрішні справи; незавершення договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону з Російською Федерацією; посилення мілітаризації держав у регіоні; нарощування угруповань військ та озброєнь поблизу кордону України; активізація розвідувальної та розвідувально-диверсійної діяльності спецслужб; загроза скоєння терористичних актів на важливих стратегічних об'єктах; незаконне ввезення в країну та сприяння з боку Російської Федерації щодо ввезення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та наркотичних засобів; використання положення енергетичної та торгівельно-економічної залежності від Російської Федерації; загострення безпекової ситуації в Молдові; посилення економічного та інформаційно-психологічного тиску; а також намагання російською стороною маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.
За словами урядовця, аналіз зовнішніх загроз дозволяє зробити висновок: все, що відбувається навколо України, буде пов'язано з триваючою російською військово-політичною кампанією, яка ведеться формами і способами так званої гібридної війни. При цьому потужні військові угрупування розглядаються у якості засобу поставлення переможної крапки по закріпленню території тоді, коли для цього створені відповідні умови.
"Зовнішні загрози посилюються наявністю внутрішніх викликів національній безпеці України, зокрема розбалансованість і незавершеність системних реформ, у тому числі у сфері безпеки України, зниження обороноздатності держави, боєздатності Збройних Сил та інших військових формувань, незадовільним станом фінансування, ремонту, модернізації та закупівлі озброєння та військової техніки, складне економічне становище", - зазначив урядовець.
І.Руснак констатував, що стан обороноздатності держави не забезпечує у повному обсязі нейтралізацію існуючих загроз і викликів. Головними причинами цього стали:
обмеження видатків на розвиток оборони, що зумовлено не лише світовою фінансово-економічною кризою, а й прийняттям невдалих управлінських рішень. Фактично Збройні Сили фінансувалися за залишковим принципом, а у 2010-2013-му роках - у мінімальних за останні роки обсягах: близько 0,9 відсотка від внутрішнього валового продукту;
затримка прийняття стратегічних рішень у сфері оборони, непродуманий перерозподіл повноважень між органами сектору безпеки і оборони. Лише через два роки після ухвалення Верховною Радою Закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" було затверджена нова редакція воєнної доктрини. Понад один рік не було нормативно врегульовано діяльність Збройних Сил, і фактично управління заходами реформування здійснювалося у ручному режимі у залежності від отриманих коштів;
поступова зміна пріоритетів держави у забезпеченні національної безпеки та надання переваги розвитку сил внутрішньої безпеки.
"Відсутність належної уваги до проблем забезпечення державного суверенітету України і її обороноздатності стало одним із чинників, що спровокували агресію Росії по відношенню до України та окупацію нею частини території України", - наголосив урядовець.
Т. в. о. Міністра оборони поінформував про те, що "за чотири місяці було проведено колосальну роботу для нарощування системи управління збройними силами, створення вертикалі управління антитерористичної операції. Удосконалено нормативно-правову базу держави щодо визначення ролі і місця суб'єктів сектору безпеки і оборони, розгортання промислового виробництва засобів індивідуального захисту військовослужбовців. Збройні Сили були приведені у бойову готовність - "повну". На базі внутрішніх військ створено Національну гвардію України".
За його словами, вдалося провести заходи щодо підготовки збройних сил до відсічі можливої збройної агресії з боку Росії. Зокрема, проведено 2 черги часткової мобілізації і розгорнуто 73 військові частини Збройних Сил, інших міністерств і відомств, сформовано 28 військових частин територіальної оборони, з них - 11 на добровільній основі, розгорнуто 23 обласних військових комісаріати, здійснено розгортання на загрозливих напрямках угруповування військ та забезпечено їх підготовку до бойового застосування.
І.Руснак наголосив на важливості підтримки Міністерства оборони Верховною Радою у вирішенні низки питань забезпечення боєздатності збройних сил. Зокрема, проблемою є граничні показники видатків загального фонду Державного бюджету для Міністерства оборони на 2015 рік, який запропоновано на рівні 13-го року і складає 13,7 мільярда гривень. Він нагадав, що Верховною Радою внесені зміни до законодавчої бази щодо спрощення процедури здійснення закупівлі засобів та послуг для потреб збройних сил, але і при таких спрощеннях строк проведення процедури триває від 20 до 25 діб.
Ще однією проблемою, за словами урядовця, є те, що більшість наявного озброєння та військової техніки виробництва 80-х-90-х років і вона є морально і фізично застарілою. Значні недофінансування державних програм розвитку озброєння та військової техніки унеможливило поставку їх у війська, зокрема, вертольоти, броньовані машини, радіолокаційні станції, високоточні засоби враження. І це при тому, що майже всі вони є вітчизняними розробками і промисловість готова забезпечити потреби оборони. Крім того, наголосив промовець, не виправдала себе державна військово-технічна політика у сфері оборони.
Урядовець окремо відзначив втрату значного бойового потенціалу нашого військового флоту та розвиненої системи базування сил.
І.Руснак окреслив ще кілька проблем. Він наголосив на тому, що сектор безпеки і оборони потребує докорінних змін і поінформував про розпочатий відповідно до Указу Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України комплексний огляд сектору безпеки і оборони.
"Нами сплановано провести детальний аналіз середовища безпеки, оцінку існуючих та ймовірних викликів і загроз в національній безпеці, визначити перспективи розвитку Збройних Сил, інших військових формувань на довго- та середньострокову перспективу.
За результатами роботи буде внесено зміни до Воєнної доктрини України. Підготовлено проект нової редакції Стратегічного оборонного бюлетеня та оновлено Державну програму розвитку Збройних Сил", - зазначив доповідач.
І.Руснак висловився за доцільність перш за все змінити саму парадигму стратегії національної безпеки і оборони. Це означає необхідність розуміння на рівні законодавчої та виконавчої гілок влади того, що національна безпека і оборона повинні бути частиною прийняття будь-яких державних рішень.
Доповідач також вважає, що необхідно визначити чітку відповідальність органів державної влади щодо вжиття заходів та чіткого реагування на перші несилові фази гібридної війни та внести відповідні зміни до структури сектору безпеки і оборони України.
Урядовець запропонував створити оперативні можливості Збройних Сил та інших військових формувань для перемоги у новому поколінні військових дій. За його словами, необхідно сформувати професійні сили швидкого реагування і нейтралізації загроз національній безпеці, а також потужні сили спеціальних операцій, які спроможні тактичними діями забезпечити вирішення стратегічних завдань; створити сили ефективної протидії деструктивному інформаційно-психологічному впливу іншої сторони; визначити та реалізувати головні пріоритети військово-технічної політики, насамперед, це високоточні засоби ураження, автоматизовані системи управління, сучасні системи розвідки, безпілотні авіаційні комплекси; сформувати нову модель мобілізаційного розгортання збройних сил та інших військових формувань, яка повинна базуватися на підготовці кваліфікованих, здатних боротися і перемагати, резервістів.
І.Руснак зазначив, що Міністерство оборони стратегічно бачить систему військової оборони держави на базі двох складових: професійна - яка готова до адекватного швидкого реагування, та мобілізаційна - яка створюватиме потужні основні сили оборони. За його словами, для реалізації програм відновлення боєздатності військ потрібна експертна допомога з боку відповідних органів державної влади, а також фінансова підтримка та гарантоване забезпечення розвитку Збройних Сил та інших військових формувань.
З доповіддю виступив голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Кузьмук. Він поінформував про те, що під час підготовки до цих слухань підкомітет, який він очолює, вирішив сьогодні не деталізувати ситуацію, яка склалася в державі, відмовитися від критичних зауважень, а сконцентруватися на формулюванні разом з учасниками парламентських слухань пропозицій і рекомендацій Главі держави, Верховній Раді, уряду та іншим інституціям щодо посилення гарантованої обороноздатності нашої держави.
О.Кузьмук все ж навів деякі показники, які характеризують найскладніші затратні проблеми стану озброєння, відзначивши, що за час від початку антитерористичної операції вдалося з багатьох позицій суттєво поліпшити ситуацію завдяки всенародній підтримці Збройних Сил.
О.Кузьмук наголосив на необхідності зараз вирішити сьогоденні проблеми - це проблеми в організації і забезпеченні антитерористичної операції.
О.Кузьмук поінформував про підготовлений ним законопроект, в якому передбачається передати управління антитерористичної операції військовому командуванню і, таким чином назвати все своїми іменами: чи є це антитерористична операція? "Нам мій погляд - ні! Це визвольна операція Донбасу", - заявив він.
Народний депутат зазначив, що "у протидії російській агресії у коротко та середньостроковій перспективі Україна повинна розраховувати на свої військові ресурси. Ми можемо у випадку агресивних дій проти нас отримати від певних країн політичну підтримку, обмежену фінансову, військово-технічну допомогу і будемо вдячні, але пряма військова допомога виключається повністю".
За словами доповідача, "детальна оцінка нинішньої воєнно-політичної обстановки та тенденції її розвитку мають стати основою для формування засад воєнної політики нашої держави". Він наголосив на тому, що "оновлення таких засад назріло" і у цьому зв'язку вважає за необхідне терміново розробити нову редакцію стратегії національної безпеки України.
О.Кузьмук запропонував прискорити проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони, визначеного указом Президента, опрацювати структуру і повноваження та визначити етапи створення системи керівництва сектором безпеки і оборони, спланувати в аспекті реалізації концепції сектору безпеки і оборони розробку теорії та практичне освоєння міжвідомчих операцій і дій, переглянути систему спільної підготовки силових структур, у тому числі щодо виконання завдань із запровадження і здійснення заходів правового режиму воєнного часу.
Народний депутат також пропонує прийняти програму розвитку сектора безпеки і оборони та програму розвитку його складових у тому числі Збройних Сил України, надати їм статус загальнодержавних програм і затверджувати їх законами України, як цього вимагає виняткова роль сектора безпеки і оборони.
Ще один доповідач від профільного комітету - перший заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Кінах визнав, що потенціал Збройних Сил України не відповідає викликам часу, і необхідна його докорінна перебудова, а відповідно і відродження оборонної промисловості.
"Ми абсолютно підтримуємо і це питання вважаємо найпріорітетнішим необхідність розробки та затвердження нової стратегії національної безпеки України, яка повинна бути основою для розробки програм воєнно-академічного та соціально-економічного розвитку країни і, безумовно, основоположним документом оборонного планування, зокрема і воєнної доктрини нашої держави", - наголосив А.Кінах.
Доповідач запропонував в рекомендаціях слухань обов'язково врахувати необхідність створення постійно діючої державної комісії з питань воєнно-промислового комплексу країни з метою організації і координації дії всіх виконавчих органів влади управління і, в тому числі, комплексне взаємопов'язання зі всіма складовими воєнно-технічного забезпечення держави, безпеки і розвитку оборонно-промислового комплексу.
Важливим за словами народного депутата, для подальшого вирішення цих складних системних, кризових проблем, є формування єдиної науково-технічної промислової та економічної політики і впровадження не на папері, а на практиці стратегічного, програмного, цільового планування воєнно-економічного та соціально-економічного розвитку держави.
"Відсутність такої єдиної політики, розрізненість органів виконавчої влади та управління приводять до не тільки структурно-функціональної незбалансованості та кризового фінансово-економічного стану підприємств оборонно-промислового комплексу, але серйозному розриву, що неприпустимо в умовах XXI століття у відносинах між наукою і виробництвом, втрати цілої низки базових та критично важливих технологій", - наголосив А.Кінах.
Перший заступник голови Комітету запропонував по всім напрямкам і, є попередня домовленість з Главою держави, з урахуванням тих пропозицій і доповнень, які будуть сформульовані на слуханнях в ході обговорення і редакцію вже остаточних рекомендацій Комітет з питань національної безпеки і оборони готовий з тим, щоб ці рекомендації були основою проекту рішення засідання Ради національної безпеки і оборони України з тим, щоб в короткі терміни провести необхідне засідання Ради національної безпеки і оборони, затвердити наше рішення, першочергові заходи щодо забезпечення Збройних Сил України, підвищення ефективності використання науково-технічного, виробничого потенціалу обороно-промислового комплексу указом Президента України, який є обов'язковим до виконання.
На слуханнях виступив Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Він поінформував про деякі висновки Служби безпеки з питань обороноздатності. За його словами, "на головні загрози, які її підірвали, а фактично зруйнували за особливо останні 4 роки, є: перше - корупція, друге - відсутність єдиної довготривалої усталеної воєнної обов'язкової доктрини, третє - відсутність протидії іноземним спецслужбам, насамперед, по лінії військової контррозвідки, контррозвідки, як такої, в системі Збройних Сил України та інших військових формувань".
В.Наливайченко констатував відсутність Воєнної доктрини, що є загрозою національній безпеці, а відтак і обороноздатності, відсутність її єдиною, усталеної, з чітким виконанням і відповідальними за нею.
Ще однією складовою такого стану за словами, В.Наливайченка, є відсутність військової контррозвідки протягом останніх чотирьох років, яка призвела до проникнення ФСБ та ГРУ Російської Федерації аж до керівних ланок і Збройних Сил, і Міністерства оборони, і Генерального штабу, і інших військових формувань.
"Служба безпеки тільки за останні три місяці задокументувала і за статтею державна зрада, і інші, і командний склад Міністерства оборони, і в тому числі дуже серйозні загрози і на високому рівні виявляємо людей, які відверто шпигують на користь агресора зараз в штабі АТО і навколо військових формувань, які беруть участь в боротьби зараз з терористами та диверсантами в Донецькій та Луганській областях", - повідомив Голова СБУ.
В.Наливайченко наголосив на необхідності "посилити роль військової контррозвідки і протидію дезертирам і особливо керівникам колишнім і Міністерства оборони, і Міністерства внутрішніх справ, і СБУ, які не тільки дезертирували і за статтею "державна зрада" проходять, але й відверто фінансують тероризм на нашій території, наймають військових найманців і сприяють їх переправленню до нашої держави".
Радник Президента України Володимир Горбулін у виступі зазначив, що сама тематика парламентських слухань приводить їх у контекст геополітики. "А геополітику, як відомо, визначає зовнішня політика, міжнародні відносини і географічне розташування. Так ось, з оточенням нам не пощастило. Ми опинилися на цивілізаційному розломі інтересів Росії та Заходу", - відзначив В.Горбулін.
Радник Президента України підтримав пропозиції доповідачів у тій частині, що "країні потрібна нова стратегія національної безпеки, і розробити її повинні не два чи три інститути, а весь науковий потенціал країни".
В.Горбулін також підтримав створення нової воєнної доктрини.
Заступник Міністра фінансів Володимир Матвійчук доповів учасникам парламентських слухань про те, що у Міністерстві фінансів на особливому контролі знаходяться рішення та доручення Президента України, Верховної Ради, уряду щодо забезпечення фінансування обороноздатності держави, особливо проведення операцій на сході України по охороні держави.
В.Матвійчук також зазначив, що урядом внесено на розгляд Верховної Ради проект змін до Державного бюджету на 2014 рік та запропоновано додатково збільшити видатки резервного фонду на 16,9 мільярдів гривень з метою спрямування перед усім на підвищення обороноздатності держави. Із зазначеної суми на потреби оборони передбачається спрямувати до кінця 2014 року додатково 9, 1 мільярда гривень.
Про увагу до питань соціального захисту громадян, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поінформував учасників слухань заступник Міністра соціальної політики Валерій Ярошенко.
Урядовець повідомив, що Мінсоцполітики в першочерговому порядку опрацювало закони, спрямовані на те, щоб за працівниками, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на весь період і не більше тільки одного року зберігалося місце роботи або посада та середній заробіток на підприємствах, установах, організаціях де вони працювали, незалежно від форми, власності та підпорядкування.
В.Ярошенко також доповів про те, що Міністерство працює над важливим питанням соціального захисту для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, а саме: визначає грошове та пенсійне забезпечення під час мобілізації, про встановлений порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, про врегулювання на законодавчому рівні питання пенсійного забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців та мобілізованих пенсіонерів, виплату інших допомог тощо.
На парламентських слуханнях також виступили заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Костянтин Кононенко, перший заступник командуючого Національної гвардії України - начальник штабу Олександр Кривенко, народний депутат України третього-четвертого скликання Георгій Крючков, заступник міністра молоді та спорту Олена Підгрушна, голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Гриневецький, Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Володимир Звєрєв; народний депутат Олег Ляшко, президенту фонду "Нові традиції" Сергій Бондарчук, перший заступник голови Державного агентства з питань науки, інновації та інформатизації Борис Гриньов, голова Координаційного ради профспілок оборонно-промислового комплексу Ярема Жугаєвич, Голова адміністрації Держспецтрансслужби Микола Мальков, голова Товариства сприяння оборони України Віктор Тімченко, народний депутат Віталій Немілостівий, директор неурядового аналітичного "Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння" Валентин Бадрак, генеральний конструктор Державного підприємства "Запорізьке машинобудівельне конструкторське бюро "Прогрес" Ігор Кравченко, народний депутат Юрій Сиротюк.
Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Володимир Литвин у своєму виступі зазначив, що "Україна складає головний екзамен на державність через війну". "Ми були психологічно не готові до війни на своїй території, і цей факт очевидний, і його треба визнати. Як і слід визнати і те, що ускладненим варіантом цієї війни є те, що нова роздільна лінія конфронтації між Росією і Заходом пролягла Україною, тобто це не просто українське питання. Опосередковано - це міжнародний збройний конфлікт", - наголосив В.Литвин.
Голова парламентського комітету зазначив, що "результати парламентських слухань не повинні стати черговим прохідним заходом". "Ми повинні й надалі забезпечити превентивну політику воєнної організації України - політику, яка не залежала б від чужих рішень принаймні у ключовому. Україна має перестати триматися за будь-чий "поділ". Поки ми не станемо самостійними, консолідованими, допоки ми будемо з'ясовувати політичні і інші стосунки", - заявив він.
В.Литвин повідомив учасників слухань про те, що за останній час на 23 засіданнях Комітету, окрім іншого, розглянуто 17 питань у безпосередній постановці щодо АТО. За його словами, лише за цей період Верховною Радою прийнято до 30 законів і постанов відповідного змісту. "В законодавчому плані, здавалося б, прийнято все. Але проблема одвічно українська - вони виконуються мляво, а деякі з них взагалі не виконуються. Ми переходимо до звичайної української практики: щодо тих законів, які не виконуються, приймаємо нові. Причому часто-густо ініціативи ідуть з усіх боків, їх стримати не можна. Нам треба провести інвентаризацію можливу і вийти на комплексні законодавчі акти, своєрідні кодекси, бо потім постане питання виконання цих законів, і буде так, як із чорнобильцями", - зазначив народний депутат.
Голова Комітету вважає, що "держава і влада, як ніколи, повинні продемонструвати соціальну чутливість щодо представників сектору безпеки і оборони, а також і в першу чергу їх сімей". За його словами, найближчим часом мають бути затверджені сучасні директивні документи функціонування збройної організації України.
Голова Верховної Ради України О.Турчинов, підсумовуючи виступи, не погодився з думкою, що "нам на сході протистоїть купка наркоманів". Він зазначив: "нам на сході протистоїть одна з найбільших армій в світі, яка має на своєму озброєнні в тому числі і ядерну зброю. Це дуже серйозний виклик для нашої країни".
Водночас, О.Турчинов погодився з тим, що Будапештський меморандум відповідно до якого Україні, яка відмовилася від ядерної зброї, давали колективну гарантію безпеки, недоторканості кордонів ці гарантії, виявилися не вартими нічого. "Ми повинні зрозуміти, що нам треба розраховувати тільки на самих себе і коли представник Міністерства оборони доповідав, що допомога надійшла аж декілька тисяч бронежилетів, це вся допомога, яку отримала Україна від гарантії своєї безпеки. Мої звернення, свого часу, коли я виконував обов'язки президента до керівників провідних країн, до наших стратегічних партнерів щодо військово-технічної допомоги, щодо сучасної зброї, щодо сучасної техніки, на жаль, не мали відповіді поки і зараз нема відповіді на це питання".
О.Турчинов відзначив, що головна проблема сьогодні у тому, що країна воює, відчуває той, хто сьогодні на Донбасі, на передовій. "Це відчуває той, хто поранений лежить в госпіталі. Це відчуває мати, яка віддала свого єдиного сина. Вони відчувають, що - війна.
Вся країна цього поки що не відчуває. Наші оборонні підприємства працюють у звичайному режимі. По місяцю узгоджуються контракти на поставку техніки. Наші чиновники також спокійно відпочивають у відведений час.
І я ще раз хочу сказати, нема на кого розраховувати. Нема. Тільки на себе. Стиснути зуби і перемогти. Іншої альтернативи для нас з вами не існує", - наголосив він.
О.Турчинов зазначив, що завдання зрозуміле - це дуже серйозне відношення до оборонно-промислового комплексу. "Це повинно бути нове дихання, новий етап його розвитку. І ракетобудування, і бронетехніка, і авіація. У нас колосальний потенціал, треба відновити те, що ще не знищили. І воно буде працювати. Нам потрібна сучасна зброя. Нам потрібна сучасна структура та ефективне матеріальне забезпечення наших Збройних Сил. І саме над цим ми повинні працювати", - наголосив він.
На цьому парламентські слухання, присвячені обговоренню питання обороноздатності України у XXI столітті, викликам, загрозам та шляхам їх подолання завершилися.