Відкриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд наголосила, зокрема, на тому, що Україна потребує нової державної політики у сфері етнонаціональних взаємин і зазначила, що відсутність такої політики стала однією з причин нинішньої ситуації в державі.
За її словами, взаємини між етносами в Україні ніколи не були предметом конструктивного осмислення", водночас, українці і представники усіх народностей, які проживають на території нашої держави, "самі по собі завжди були спроможними до пошуку компромісу", проте, "на жаль, держава не опікувалася тим, аби зміцнювати ці взаємини".
На думку О.Сироїд, аби виграти війну, треба прийняти нову державну політику у сфері етнонаціональних взаємин, що потрібно всім, хто проживає на території України, "але передовсім - тим націям, які сьогодні перебувають під особливою загрозою, - таким як кримські татари.
"Події кінця листопада 2013 року – лютого 2014 року засвідчили, що громадянське суспільство здатне виступати фактором незворотності демократичних перетворень в Україні, і стати однією з рушійних сил євроінтеграції",- наголосив Голова комітету з прав людини Григорій Немиря. За його словами, сьогодні "громадянське суспільство проявляє себе вагомим суб’єктом протидії зовнішній агресії і відіграє важливу роль у гарантуванні національної безпеки України".
Водночас, зазначив народний депутат, політичні механізми співпраці держави і громадськості потребують суттєвого удосконалення. Одним із першочергових завдань у цьому напрямку є розширення співпраці громадянського суспільства з інституціями державної влади на центральному та місцевому рівнях. У цьому зв‘язку Г.Немиря наголосив на необхідності розробки Концепції державної етнонаціональної політики, яка "може стати своєрідною "матрицею" для подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері".
Крім того, Голова Комітету підкреслив, що "боротьба проти всіх форм расової та етнічної ненависті, антисемітизмом, ксенофобією і дискримінацією, гарантії всім особам, які проживають на території України, на рівний і ефективний захист проти дискримінації за будь-якою ознакою повинні бути пріоритетами постійної дії".
Урядовий уповноважений з питань етнонаціональної політики Геннадій Друзенко закликав негайно створити робочу групу для розробки Концепції державної етнонаціональної політики, в основу якої буде покладено модель співпраці.
"У цій сфері держава має виконувати функції координації та модерації. Ми маємо припинити будь-які спроби привнести в українське суспільство елементи етнонаціонального конфлікту", - сказав він. - "Ми всі партнери. Я закликаю Вас до тісної співпраці".
За словами члена Комітету Олександра Фельдмана, реформи в Україні будуть успішними тільки за умови залучення та підтримки громадськими організаціями, які представляють різні етнічні меншини.
Член Комітету Василь Брензович наголосив на важливості вирішення проблем етнічних менших та їх активної участі у формуванні державної політики. Як успішних приклад такої співпраці він навів діяльність очолюваної ним організації Товариства угорської культури Закарпаття, яку було засновано у 1989 році.
Голова Асамблеї Національностей України Ровшан Тагієв закликав до консолідації зусиль представників усіх етнонаціональних меншин України задля успішної розбудови нашої держави та встановлення миру.
За словами голови Української всесвітньої координаційної ради Михайла Ратушного, агресія Росії проти нашої держави становить загрозу не тільки для суверенітету і територіальній цілісності України, а й для існування етнонаціональних меншин.
"Зараз ми зіткнулися з етнічними чистками на окупованих територіях, але Росії не вдалося зруйнувати міжетнічний мир і злагоду всередині України",- сказав він.
Підбиваючи підсумки обговорення, Г.Немиря підкреслив, що "найкращим гаслом сьогоднішніх слухань є перефразований заклик народного депутата України Надії Савченко: "Україна за всіх! Всі за Україну!".
У слуханнях взяли участь представники уряду, громадських організацій, Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску, Посол Держави Ізраїль в Україні Еліав Бєлоцерковські, експерти.
